На тимчасово окупованих територіях Донецької області знову стає гострою проблема з водопостачанням. “Глава ДНР” Денис Пушилін повідомив російському президентові Путіну, що навіть після будівництва водогону Дон-Донбас у 2023 році ситуація не покращилася. Втрати води під час транспортування сягають 60%, а мережі водопостачання не ремонтувалися з 1990-х років. У регіоні вода подається з великими перервами: в Донецько-Макіївській агломерації – раз на три дні, в Єнакієвому та інших містах – раз на чотири дні, у Маріуполі – раз на два дні. Щодня трапляються десятки аварій, що призводить до критичної ситуації. Росія намагається стабілізувати ситуацію шляхом різних заходів, але жителі стикаються з відсутністю води у лікарнях та дитячих садках, а також змушені носити воду на поверхи вручну. Гуманітарна катастрофа наближається, а масовий падіж птиці та черги за водою стають реальністю.
Позначка: Дефіцит
-
Пушилін поскаржився Путіну на водний колапс у Донецьку
На окупованих територіях Донецької області виникла криза з водопостачанням через скорочення графіків подачі води. Глава так званої “ДНР” Денис Пушилін повідомив, що водогін Дон-Донбас, збудований у 2023 році, не вирішує проблеми і навіть не працює на повну потужність. Є проблеми зі зношеністю водопроводів, які не ремонтувалися з 1990-х років, що призводить до проривів. Жителям деяких міст подають воду лише раз на кілька днів на декілька годин. Ситуація призводить до гуманітарної катастрофи, а мешканці скаржаться на відсутність води в лікарнях та дитячих садках. Росіянам потрібно захопити Слов’янськ для відновлення інфраструктури каналу Сіверський Донець-Донбас.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
Національний банк України у липневому Інфляційному звіті повідомив, що завдяки оперативному ремонту в енергетичній галузі дефіцит електроенергії в Україні у 2025 році буде меншим, ніж прогнозувалося раніше. У звіті також зазначено, що ремонтні роботи тривають у 2025 році, включаючи відновлення генеруючих потужностей. Прогноз дефіциту електроенергії знижено з 3% до 1% за умови стабільної ситуації у першій половині року. Нацбанк також попереджає про ризики, пов’язані з можливими атаками на енергетичну інфраструктуру з боку Росії, які можуть ускладнити постачання енергії та вплинути на економіку. Утім, розвиток відновлюваної енергетики та інші заходи можуть допомогти забезпечити стабільність енергосистеми й підтримати економічне зростання.
-
Україна шукає газ: опалювальний сезон може бути з дефіцитом
Потрібні мільярди кубометрів Енергетичний експерт Геннадій Рябцев каже: мінімум, що має бути у підземних сховищах газу (ПСГ) на 1 листопада – це 9 мільярдів кубометрів газу. Загалом в ПСГ має зберігатись понад 13,5 мільярдів кубометрів, з яких 4,5 мільярда – це буферний газ, який не можна відбирати, зауважує експерт.
За його словами, загального обсягу “блакитного палива” у 13,5 мільярда кубометрів має вистачити, якщо температура повітря взимку не затримуватиметься надовго нижче позначки мінус 10 градусів за Цельсієм. Якщо ж зима буде холодною, доведеться додатково витрачатися на резервне паливо.
Станом на 13 липня у ПСГ вже знаходилося 4,05 млрд куб. м активного газу або усього близько 8,5 млрд куб. м разом із буферним. Вже на 17 липня запаси природного газу в українських підземних сховищах газу перевищили 9 млрд куб м. Сховища були заповнені на 29,2%.
З позитивних моментів: обсяги закачування газу залишаються помітно вищими, ніж минулого року. Так, з початку липня до українських ПСГ закачано понад 940 млн куб м природного газу, в 1,9 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Всього у липні очікується закачування газу до сховищ на рівні понад 1,7 млрд куб м, що стане найбільшим місячним обсягом закачування за два роки, з серпня 2023 р.
Але попри високі обсяги закачування, у порівнянні з минулим роком у сховищах зберігається на 13,9% або 1,45 млрд куб м менше газу. Цьогорічні запаси залишаються найнижчими як мінімум за останні 12 років, хоч відставання від минулого року скорочується.
За оцінками ExPro, вже на початку серпня запаси в українських ПСГ досягнуть 10 млрд куб м. Але цього недостатньо. Крім того, існують проблеми, на які варто зважати: російські обстріли та відсутність грошей на закупівлю палива. Інфраструктура – під прицілом До 2025 року удари по газовій інфраструктурі виглядали радше точковими. Але після зупинки транзиту російського газу територією України картина кардинально змінилася. Росіяни почали наполегливіше атакувати саме об’єкти газовидобутку на сході України. Постраждали як активи Групи Нафтогаз, так і приватних компаній. Атаки тривають і досі: остання була зафіксована у ніч проти 22 липня.
Систематичні удари по газовій інфраструктурі призвели до значних руйнувань об’єктів газовидобутку, газопроводів та розподільчих станцій. Вони спричинили перебої у газопостачанні та створили гуманітарні виклики для цивільного населення.
Наслідком атак на газовидобуток стало зростання потреби України в імпорті газу. Воно ссвоєю чергою створює додаткове навантаження на державний бюджет та підсилює залежність від зовнішніх постачань. -
Росія завезе мільйон індійських робітників через дефіцит кадрів – росЗМІ
До кінця 2025 року до Росії, зокрема до Свердловської області, прибуде до мільйона працівників з Індії через дефіцит кваліфікованих кадрів. Про це заявив голова Уральської торгово-промислової палати Андрій Бесєдін.
“Наскільки я чув від своїх індійських колег, до кінця року в Росію, зокрема й у Свердловську область, приїде 1 млн спеціалістів з Індії. В Єкатеринбурзі відкривається нове Генконсульство цієї країни, яке займатиметься цими питаннями”, – повідомив Бесєдін.
За його словами, промислові підприємства потребують збільшення виробництва, проте в регіоні не вистачає робітників. Частина персоналу бере участь у війні проти України, а молодь не йде працювати на заводи, як він вважає, “через ідеологічні помилки минулих років”.
Бесєдін додав, що Росія також веде перемовини зі Шрі-Ланкою та Північною Кореєю щодо залучення робітників, однак наголосив, що робота з мігрантами з цих країн буде складною.
Міністерство праці Росії раніше прогнозувало, що до 2030 року в країні буде нестача 3,1 млн працівників. У 2025 році відомствопропонує збільшити квоту на залучення кваліфікованих іноземців у 1,5 раза – до 234,9 тис. осіб.
У 2024 році російські підприємства вже залучили 47 тис. працівників із країн, де діє візовий режим. Серед них -індійці, яких почали масово наймати, зокрема на Калінінградському рибопереробному комбінаті За Родину. -
Торгівельний дефіцит України сягнув $18 млрд
У січні-червні 2025 року Україна імпортувала товарів на $38,3 млрд, тоді як експорт становив лише $20 млрд. Про це свідчать дані Державної служби статистики.
Загальний товарообіг за цей період сягнув $58,3 млрд.
Оподаткований імпорт становив $28,9 млрд, або 76% загального обсягу ввезення. Податкове навантаження оцінюється в $0,52 за кілограм.
Найбільше товарів імпортували з Китаю (на $8,2 млрд), Польщі ($3,5 млрд) і Німеччини ($3,2 млрд).
Тоді як експортували найбільше товарів до Польщі (на $2,4 млрд), Туреччини ($1,7 млрд), Італії ($1,2 млрд).
Основну частку в структурі імпорту займали машини, обладнання та транспорт, продукція хімічної промисловості, а також паливно-енергетичні товари. Загалом ці три категорії охоплюють 68% від усього імпорту. Від їхнього митного оформлення держава отримала понад 229 млрд грн.
У структурі експорту переважали продовольчі товари (понад $11 млрд), метали($2,3 млрд) та машинобудівна продукція($1,9 млрд).
Водночас вивізне мито, яке стягувалося під час митного оформлення відповідних товарів, принесло бюджету 137,6 млн грн. -
У Росії дефіцит бюджету зріс у шість разів
Федеральний бюджет РФ у січні-червні поточного року був виконаний з дефіцитом у розмірі 3,694 трлн рублів (близько $47 млрд), або 1,7% ВВП. Про це напередодні повідомив російський мінфін.
Цей показник у шість разів більший, ніж у першому півріччі 2024 року (0,6 трлн рублів, або 0,3% ВВП).
Загалом за червень дефіцит російського бюджету зріс на 300 млрд рублів. При цьому видатки бюджету за шість місяців становили 21,3 трлн рублів (оновлений план на рік – 42,3 трлн руб.). Водночас доходи становили 17,6 трлн рублів (план на рік – 38,5 трлн руб.).
При цьому нещодавно Росія переглянула закон про бюджет на 2025 рік через падіння нафтогазових надходжень, збільшивши видатки на 0,8 трлн рублів та зменшивши доходи на 1,8 трлн рублів.
У підсумку лише за півроку дефіцит федерального бюджету вже наблизився до показника, запланованого на кінець року – 3,8 трлн рублів, або 1,7% ВВП.
Раніше стало відомо, що російський ФНБ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився до 11,7 трлн рублів – мінімум з 2019 року. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. -
Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ
Запроваджене владою Білорусі державне регулювання цін призвело до дефіциту картоплі навесні 2025 року. Противники режиму Олександра Лукашенка звинувачують його в економічному провалі, що призвів до нестачі головного харчового продукту країни. Про це повідомляє Politico.
Цінові обмеження, встановлені ще в жовтні 2022 року з метою стримати інфляцію, зробили вирощування картоплі малоприбутковим для фермерів. Це, за словами критиків, знизило мотивацію аграріїв, які почали продавати врожай до Росії, де ціни були вищими.
“Якщо ви знаєте історію Радянського Союзу, то розумієте, що коли люди не мають мотивації, змусити їх добре працювати неможливо”, – зазначив Лев Львовський, науковий директор аналітичного центру BEROC.
У 2024 році Білорусь зібрала 3,1 млн тонн картоплі – на мільйон менше, ніж роком раніше. За даними BEROC, у березні ціни на картоплю в Росії були більш ніж удвічі вищими, ніж у Білорусі. Країна експортувала близько 200 тис. тонн картоплі до РФ, ставши її головним постачальником.
Втім, у грудні 2024 року влада запровадила тимчасову заборону на експорт картоплі. За словами Львовського, багато фермерів почали маркувати здорову картоплю як зіпсовану, щоб і далі продавати її до Росії.
У результаті, білоруські магазини в березні-квітні заполонила дрібна, рідкісна і часто гнила картопля.
“Це показує, як Лукашенко та його адміністрація можуть штучно створювати дефіцит товарів, яких раніше було вдосталь”, – заявив Алесь Алахнович, економічний радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.
Втім, офіційна позиція інша.
“Ми кілька разів вносили зміни до урядової постанови, враховуючи реальну ситуацію. Отже, всі негативні тенденції у торгівлі й виробництві були припинені в зародку. Цінове регулювання не спричинило жодних дисбалансів. Товарів на полицях достатньо, ціни прийнятні”, – мовилося у заяві першого заступника міністра антимонопольного регулювання РБ Івана Вежновця в березні.
У квітні влада РБ підвищила граничну ціну звичайної картоплі, а наприкінці травня скасувала заборону на імпорт продовольства з країн ЄС, класифікованих як “недружні”.
У червні Лукашенко заявив, що картопляний дефіцит був спровокований навмисно, зокрема безконтрольним експортом до Росії.
“Це ще раз доводить неефективність політики, яку проводить Лукашенко”, – наголосив Володимир Астапенка, представник Об’єднаного перехідного кабінету Тихановської у Брюсселі.
Раніше ми писали, що білоруське підприємство Агропродукт використовує сировину, вивезену з тимчасово захоплених росіянами частини Херсонської області, і постачає готову продукцію у вигляді ріпакової олії країнам ЄС.
Лукашенко визнав, що затримався на посаді -
Китай у 13 разів збільшив постачання картоплі до РФ
У січні-травні 2025 року Китай експортував до Росії картоплі на 36,8 млн доларів. Це майже у 13 разів більше проти аналогічного періоду 2024 року, коли обсяг постачань становив 2,9 млн доларів. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
Так, у травні постачання сягнули 14,6 млн доларів, що значно більше, ніж 1,9 млн доларів у травні торік, і перевищили квітневий показник в 11,2 млн доларів.
За результатами п’яти місяців Росія піднялася з шостого на друге місце серед найбільших імпортерів китайської картоплі, поступившись лише Киргизстану (94 млн доларів).
Зростання імпорту в РФ зумовлене різким скороченням власного виробництва картоплі. У 2024 році урожай знизився майже на 12% – з 20,2 млн тонн до 17,83 млн тонн. Зокрема, в агропідприємствах виробництво скоротилося з 5,23 млн до 4,35 млн тонн, тоді як у фермерів – з 3,4 млн до 2,95 млн тонн.
На тлі дефіциту ціни на картоплю в РФ стрімко зросли – за даними Росстату, з початку року продукт подорожчав майже у 1,6 раза, очоливши зростання на ринку плодоовочевої продукції. -
Російські заводи масово залучають робітників з Азії
У 2024 році великі та малі промислові підприємства Росії найняли на роботу 47 тисяч робітників з Китаю, Індії, Туреччини та Сербії, що на 16% перевищує початкову урядову квоту. Міністерство соцзахисту РФ зазначило, що така практика необхідна через дефіцит кадрів на російському ринку праці. Іноземні фахівці, які найчастіше залучаються в Росії, це зварювальники, бетонярі, обробники, а також працівники харчової та сільськогосподарської промисловості. Експерти вказують, що дефіцит кадрів пов’язаний із війною проти України та політикою імпортозаміщення. Крім того, КНДР планує відправити своїх працівників до Росії для співпраці у сфері виробництва дронів.