Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт.
Позначка: Бізнес
-
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
-
У Метінвесті озвучили ключові очікування бізнесу від держави
Фінансова директорка групи Метінвест Юлія Данкова наголосила, що великий бізнес повинен бути пріоритетом для безпекової політики України під час війни. Вона зауважила, що зростання податкових надходжень не пов’язане з покращенням фінансових результатів компаній, а з індексацією ресурсних податків та іншими факторами. Данкова підкреслила, що для привернення інвестицій Україні потрібні гарантії безпеки, стабільна тарифна політика державних монополій та вирішення проблеми дефіциту кадрів. Вона також зазначила, що Метінвест продовжує інвестувати в українські та закордонні проєкти, але успішна реалізація цих планів залежить від підтримки держави. Компанія Метінвест вже перерахувала понад 70 млрд гривень у бюджети різних рівнів та надала значну допомогу Україні під час війни.
-
Трамп анонсував санкції проти країн-партнерів РФ
Президент США Дональд Трамп висловив намір введення нових санкцій проти Росії, які будуть зачіпати держави, що мають торговельні відносини з Кремлем. Санкції планується застосувати до всіх країн, які ведуть бізнес з Росією. Республіканська партія США вже займається підготовкою відповідного законопроекту. Трамп не розкриває конкретних деталей, але натякає, що однією з потенційних країн для санкцій може стати Іран. Раніше Трамп також заявив про економічний тиск на Росію, вказавши, що США збільшують видобуток нафти для зниження її ціни.
-
У відомої підприємиці вимагали $1,2 млн неіснуючого боргу
У Київській області правоохоронці затримали 51-річного жителя Запоріжжя, який вимагав у вдови одного зі співвласників мережі супермаркетів 1,2 млн доларів неіснуючого боргу і погрожував їй гранатою. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в пятницю, 14 листопада.
Підозрюваний, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у вересні почав вимагати від вдови одного зі співвласників мережі супермаркетів, аби та погасила неіснуючий борг її померлого чоловіка. Він знав, що рестораторка отримала гроші за його частку в бізнесі.Підозрюваний зателефонував потерпілій та вимагав передати 1,2 мільйона доларів. Такі дзвінки він здійснював систематично, погрожуючи фізичною розправою.
У вересні підозрюваний розмістив під автомобілем жінки виріб, схожий на ручну бойову гранату. Він зателефонував їй та повідомив, що під її авто закладено бойовий пристрій, назвавши це “останнім попередженням”. Правоохоронці затримали чоловіка у Київській області, куди він переїхав та орендував квартиру. Отримавши кошти, чоловік планував покинути країну, оформивши фіктивну інвалідність. Під час обшуку у нього вилучили зброю та боєприпаси, на які він не мав відповідних дозволів. Чоловіку повідомили про підозру Прокурори повідомили жителю Запоріжжя про підозру за статтею вимагання, вчинене в умовах воєнного стану. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
-
Оприлюднено перелік компаній Міндіча
Бізнесмен Тімур Міндіч пов’язаний із 17 юридичними особами в Україні, але активні з них лише дев’ять. Про це свідчать дані, які оприлюднив сервіс YouControl.
“Тімур Міндіч – ФОП із КВЕДом Розповсюдження кіно- та відеофільмів, пов’язаний із 17 юрособами в Україні. Дві з них – Мега Бренд і Мегатона – ліквідовані у 2019 році. Партнером Міндіча в останній був Петро Палиця, який, за інформацією видання Ділова Столиця, є батьком нардепа Ігоря Палиці”, – йдеться в повідомленні.
Серед активних – дев’ять компаній із сумарним виторгом 218,6 млн гривнень у 2024 році, зокрема:
- Квартал 95 – 120,8 млн гривень
- Драйв Продакшн – 42,7 млн гривень
- Квартал ТВ – 22,5 млн гривень
- Стедіум Фемілі – 14,4 млн гривень
- Кварцит ДМ – 10,4 млн гривень
- Віжн Квартал ТВ – 5,3 млн гривень
- Кіностолиця – 2,5 млн гривень
- Скай Фуд Сервісес – 1200 гривень
- Кофе Бар Плюс – 300 гривень.
Дві компанії (Генезіс, Некст Лайн Продакшн) показали нульовий дохід, а ще чотири (Гуд Лукінг, БО Київ Тора Центр, Контроль Сервіс, Міжрегіональна торгово-промислова компанія МТК) – не подали фінзвітність у 2024 році.
“У спільних бізнесах із Міндічем фігурують Сергій Шефір (експомічник президента – ред.) та Геннадій Боголюбов, ексспіввласник ПриватБанку, який також перебуває під санкціями РНБО з лютого 2025 року”, – говориться у публікації.
Міндіч також є бенефіціаром британської Meylor Global LLP і співвласником люксембурзької Mineral Assets Corporation SA, яка до грудня 2024 року була учасником російської компанії Нью Даймонд Технолоджі, що займається виготовленням штучних діамантів. Бізнес-партнером Міндіча по Mineral Assets Corporation SA є громадянин Росії Теймураз Хихинашвілі.
“Олександр Цукерман – ФОП із КВЕДом Загальна медична практика. За даними Українська правда та Радіо Свобода, він є фінансистом Міндіча та підозрюється у співорганізації корупційних схем у сфері енергетики”, – йдеться у повідомленні.
Наприкінці жовтня 2025 року Цукерман виїхав за кордон, але заперечує звинувачення та заявив про намір повернутися.
Нагадаємо, Тимура Міндіча і Олександра Цукермана вважають причетними до масштабної корупційної схеми в енергетиці. Серед учасників злочинної організації вони користувалися псевдонімами, відповідно, Карлсон і Шугармен. За даними слідства, Міндіч контролював схему розкрадання 100 млн доларів. За даними САП, Міндіч мав вплив на таких високопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря РНБО Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Бізнесмен виїхав з України за чотири з половиною години до обшуків. У Держприкордонслужбі повідомили, що Міндіч виїхав на законних підставах, бо має трьох неповнолітніх дітей. Президент Володимир Зеленський ввів санкції проти Міндіча та Цукермана строком на три роки. Згідно з указами, обидва бізнесмени мають громадянство Ізраїлю.
Відставки та санкції. Наслідки операції НАБУ -
Закордонні активи Лукойлу мають попит серед покупців – ЗМІ
Міжнародні активи російського нафтового гіганта Лукойл приваблюють потенційних покупців від Єгипту до Казахстану з наближенням дати набрання чинності американських санкцій – до 21 листопада потрібно встигнути укласти угоди. Про це повідомляє Reuters.
Як відомо, США у жовтні ввели санкції проти Лукойлу і вже заблокували одну спробу російської компанії продати закордонні активи трейдеру Gunvor. Санкції призвели до перебоїв в операціях дочірніх підприємств Лукойлу в Іраку, автозаправних станцій у Фінляндії та болгарського НПЗ.
Зазначається, що Казахстанський держхолдинг КазМунайГаз вивчає можливість придбання місцевих активів Лукойлу.
Лукойл володіє часткою у Карачаганаку, одному з найбільших у світі газоконденсатних родовищ, разом з Eni, Shell, Chevronта КазМунайГазом. Рішення про нове партнерство буде ухвалено учасниками проекту з урахуванням санкцій, повідомило у своїй заяві міністерство енергетики Казахстану.
Shell цікавлять глибоководні родовища Лукойлу в Гані та Нігерії, сказали двоє інших джерел. Shell відмовилася надати коментар.
Лукойл повідомив уряд Єгипту, де Лукойл володіє трьома концесіями, про можливий продаж активів, повідомило п’яте джерело, знайоме із ситуацією. Міністерство нафти Єгипту не відповіло на запит щодо коментарів.
Крім того, молдавський уряд розпочав переговори про націоналізацію інфраструктури Лукойлу в аеропорту Кишинева. Про це повідомив директор аеропорту Серджіу Спояла.
Також повідомляється, що президент Болгарії Румен Радєв наклав вето на поправки до законодавства, які б дозволили уряду взяти під контроль нафтопереробний завод у Бургасі, що належить Лукойлу, і продати його. Азербайджанська державна компанія Socar та турецька Cengiz Holding спільно подавали заявку на купівлю НПЗ ще до запровадження санкцій.
За даними турецьких ЗМІ, Cengiz не має наміру відкликати пропозицію. Компанія не дала негайної відповіді на прохання про коментар.
Як зазначили Сергій Вакуленко та Ігор Юшков із Фінансового університету при уряді РФ, Лукойл стоїть перед складним вибором. Якщо компанія продасть свої активи, виручені гроші можуть виявитися заморожені Мінфіном США.Однак якщо затягувати з рішенням, то, швидше за все, частина активів перейде під контроль місцевої влади або їхньої заморозки.
За словами Юшкова, Лукойл не має причин поспішати. Заморожені активи залишаться замороженими і можуть повернутися до російської компанії у разі завершення конфлікту в Україні та послаблення санкцій.
Можливо, Лукойл скористається досвідом Роснафти, три НПЗ якої було передано під управління Німеччини у 2022 році. Хоча контроль над активами здійснює Берлін, право власності зберігається за Роснефтью. -
Лукойл може перейти під контроль держави – ЗМІ
США відмовилися схвалити продаж зарубіжних підприємств компанії Лукойл нафтотрейдеру Gunvor, що може призвести до втрати активів як у міжнародному, так і в російському бізнесі. Лукойл може втратити НПЗ, АЗС та родовища в інших країнах, а в Росії йому загрожує зазіхання Роснефті під керівництвом Ігоря Сєчіна, давнього соратника Путіна. Після цього руху Лукойл може втратити значну частину свого бізнесу і стати залежним від Роснефті. Є інформація про можливість продажу деяких активів Лукойлу іноземними гравцями, але компанія готується до можливості втрати цих активів через втручання влади країн, де вони розташовані. Лукойл може втратити близько 25% обсягу нафтопереробки та 16-20% прибутку внаслідок цих подій.
-
OpenAI готується до виходу на біржу з оцінкою в $1 трильйон – ЗМІ
Компанія OpenAI планує провести первинне публічне розміщення акцій (IPO), що може призвести до оцінки компанії близько 1 трлн доларів США. Це одне з найбільших IPO в історії. За інформацією Reuters, OpenAI розглядає можливість подання заявки до регуляторів цінних паперів у другій половині 2026 року. Компанія раніше розглядала залучення щонайменше 60 млрд доларів США. Хоча плани ще не остаточні, фінансовий директор OpenAI виразив надію на вихід на біржу в 2027 році, але є думки, що це може статися раніше. OpenAI вже став найбільшим стартапом після угоди, що дозволила продати акції компанії при оцінці в 500 мільярдів доларів.
-
Артем Ляшанов: Від виконавця до диригента. Як ШІ змінює підприємницьке мислення
9200 слів, готовий сайт, аудіофайли – те, на що йшли тижні, зайняло пів години.
ШІ дає буст продуктивності. Але найцікавіше – як це змінює сам спосіб мислення про бізнес. Він змінює не тільки що ви робите, а як ви думаєте про те, що треба робити. Від виконавця до диригента Традиційна роль підприємця – людина, що робить. Ви пишете код, створюєте презентації, відповідаєте на листи. Чим більше робите, тим успішнішим вас вважають.
ШІ руйнує цю логіку. Він бере операційку – код, тексти, дизайн, аналітику. Ви залишаєтесь з тим, що ШІ поки не може: стратегічне мислення, розуміння контексту, рішення в умовах невизначеності.
Ваша нова роль – диригент. Ви не пишете код, а вирішуєте, який продукт створити. Не відповідаєте на листи, а вибудовуєте стратегію комунікації. Не робите презентації, а формуєте бачення.
Спробуйте зробити з ШІ свого помічника. Розділіть свої завдання на дві категорії. Перша – все, що має чітку мету та KPI (написати промотекст, згенерувати звіт, створити прототип). Ці справи делегуйте ШІ. Друга – все, що потребує розуміння контексту, емпатії, стратегічного судження. Це вже ваша зона відповідальності. У результаті ви витрачатимете менше часу, але матимете кращі результати. Нова швидкість = нова ментальна модель Підприємці мислили тижневими циклами. Тиждень на гіпотезу, місяць на MVP, ще місяць на тести. Підприємець епохи ШІ мислить годинами. Коли тест займає години замість тижнів, помилка перестає коштувати дорого. Замість страху – азарт експериментувати.
Завдяки цьому поширився феномен, який має назву one-person startup. Це коли один засновник може робити роботу цілої команди. Але це не означає просто “більше задач за день”, це означає “більше спроб досягти product-market fit за місяць”. Засновники створюють вебдодатки за тиждень без досвіду кодування, використовуючи no-code та AI-інструменти.
Використовуйте ШІ для швидких ітерацій: згенеруйте 5 варіантів лендінгу, протестуйте 3 різні меседжі, спробуйте 4 підходи до продукту. Вимірюйте прогрес не в “виконаних завданнях”, а в “перевірених гіпотезах”. ШІ особливо корисний на ранніх стадіях стартапів – для швидкого уточнення бізнес-ідей та підготовки до фандрейзингу. Використовуйте цю перевагу. Паралічі можливостей: нова компетенція ШІ розв’язав “параліч аналізу” і створив нову проблему: параліч можливостей. Коли ШІ генерує 100 варіантів стратегії за хвилину, проблема не знайти ідею, а вибрати правильну.
Коли ШІ генерує десятки варіантів, використовуйте три фільтри:
Критерій 1: Alignment – чи відповідає це моєму баченню та цінностям? Критерій 2: Feasibility – чи можу я це реалізувати з наявними ресурсами? Критерій 3: Impact – чи це розв’язує реальну проблему реальних людей?
Пропустіть 50 варіантів через ці три фільтри. Залишиться 3-5. Тоді включайте власне судження для фінального вибору. Людське залишається людським ШІ трансформує підприємницьке мислення, але не замінює. Він може “галюцинувати” факти, не розуміє контекст як люди, потребує контролю якості. Дослідження підтверджують: ШІ найкраще працює у співпраці з людиною, а не замість неї.
Що залишається людським? Етичні рішення – ШІ не відповідає “чи правильно це?”. Емпатія – розуміння нюансів потреб. Контекст – ШІ бачить патерни, але не завжди розуміє, чому вони важливі зараз. Інтуїція – рішення за неповної інформації.
Не делегуйте ШІ те, що потребує людського судження. Новий контракт з невизначеністю ШІ знижує бар’єри входу. Один засновник може створити продукт, який потребував команди з 20 людей. Але підприємництво не стає легшим – воно стає іншим.
Коли технології доступні всім, конкурентна перевага зміщується до того, хто краще мислить, швидше приймає рішення, точніше розуміє контекст та ефективніше фільтрує можливості.
ШІ не замінює підприємницьке мислення – він підвищує планку. Тепер недостатньо добре виконувати задачі. Потрібно мислити стратегічно на новій швидкості. -
Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм
Кабінет міністрів запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.
“Підприємства з територій підвищеного ризику (прифронтові регіони – ред.) зможуть отримати до 10 млн гривень компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок атак. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ Експортно-кредитне агентство держава відшкодовує частину втрат у межах цього ліміту”, – написала глава уряду.
Що стосується дії програми на всю Україну, то за словами прем’єра, за моделлю, подібною до 5-7-9%, держава компенсує частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків – щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.
“Наприклад, якщо підприємство у Рівненській області страхує майно на 50 млн гривень за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки – але не більше 1 млн грн на рік”, – розповіла Свириденко.
Зазначається, що подати заявку можна онлайн на сайті ПрАТ Експортно-кредитне агентство або на платформі Дія.Бізнес.
За програмою компенсуються: збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів і ударної хвилі.
“Важливо: після виплати компенсації, право вимоги до Росії відшкодувати збитки в межах цієї суми переходить державі”, – наголосила Свириденко.
За її словами, цей механізм – частина політики розвитку українських виробників Зроблено в Україні.
Нагадаємо, Україна отримала на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро. Втрачені під час війни документи: що робити, куди звертатися