Позначка: Активи

Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають

Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.

За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.

За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.

При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.

Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.

Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.

Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.

“Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.

Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.

Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС

З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.

Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.

За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.

Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.

Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.

Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант

Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.

Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС

Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.

Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.

Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.

Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС

Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.

Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.

Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.

Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.

Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.

Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.

Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.

Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.

Вікторія Хаджирадєва