Категорія: Новини світу

За використання російських активів РФ погрожує ЄС арештом майна європейських інвесторів на своїй території та позовами до різних судів. Які з цих погроз реальні, чому Росія активізувалась у цьому питанні та як просувається надання Україні репараційного кредиту? Судова війна протягом 50 років Голова російського банку ВТБ Андрій Костін попередив, що якщо ЄС використає заморожені суверенні активи Росії для фінансування кредиту Україні, Москва розпочне масштабну судову війну, що може тривати 50 “років навіть після встановлення миру”. “Європа прагне воювати чужими руками та чужими коштами – це вершина цинізму. Жодного виправдання цьому немає”, – заявив Костін. За його словами, Росія застосує дзеркальні заходи у відповідь: арешт майна європейських інвесторів на російській території; подання позовів до російських судів, а також до судів Бельгії та Міжнародного суду ООН.
Водночас Костін уперше публічно визнав можливість компромісу: якщо заморожені кошти будуть спрямовані на відновлення України в рамках великої мирної угоди (наприклад, через спільний фонд США – Росія), Москва готова розглянути такий варіант. “Якщо Росія дасть згоду – будь ласка. Питання полягає лише в домовленостях. Рано чи пізно угода буде укладена. Життя показує, що компроміси необхідні. Росія також готова до них”, – наголосив банкір. Дзеркальна відповідь неможлива Водночас не все з того, чим погрожує РФ, вона реально може здійснити.
Росія гарантовано подасть численні позови до міжнародних, європейських та російських судів, оскаржуючи конфіскацію. Мета цих позовів – не стільки виграти, скільки затягнути процес на роки, зробити його максимально складним та дорогим для ЄС і, найголовніше, заблокувати передачу коштів Україні.
Росія може націлитися на фінансові активи та цінні папери іноземних інвесторів з “недружніх країн”, які досі зберігаються на спеціальних рахунках та заблоковані. Москва вже взяла під “тимчасове управління” активи деяких західних компаній. У відповідь на конфіскацію суверенних активів можуть бути проведені подальші акти експропріації або жорсткіші заходи щодо тих західних компаній, що ще залишаються у РФ.
Водночас західні санкції значно зменшили обсяг іноземних активів у РФ, тому симетрична відповідь (еквівалентна 300 млрд дол.) неможлива. Проте дії проти європейських інвесторів можуть завдати їм значних локальних збитків.
Росія часто погрожує, що конфіскація її активів підірве довіру до євро та західної фінансової системи загалом. Хоча цей аргумент стримує деякі країни ЄС, більшість експертів вважають, що конфіскація активів країни-агресора, що порушила міжнародне право, є унікальним прецедентом і навряд чи змусить більшість інвесторів масово виводити кошти з ЄС чи США. Проблеми з репараційним кредитом Наразі є дві невтішні новини щодо надання Україні кредиту коштом активів РФ. По-перше: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився надавати гарантії щодо виплат “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. По-друге: Бельгія продовжує відмовлятись від надання Україні коштів із заморожених активів РФ.
Тож, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція ЄК порушує його мандат. “ЄЦБ відмовився стати гарантом з виплати 140 млрд євро Україні, завдавши удару по планах ЄС залучити “репараційну позику”, забезпечену замороженими російськими активами”, – пише Financial Times. Це є технічним, але фундаментальним застереженням, яке базується на ключових правилах роботи ЦБ.
ЄК запропонувала, щоб ЄЦБ виступив у ролі кредитора для бельгійського депозитарію Euroclear. Ця роль мала б забезпечити Euroclear тимчасову ліквідність на випадок кризи або швидкого судового рішення, щоб не допустити дефолту.
ЄЦБ відмовився, керуючись своїми основними принципами: за договорами ЄС, ЄЦБ суворо заборонено надавати пряме фінансування урядам або покривати фінансові зобов’язання держав-членів. У ЄЦБ вважають, що ця пропозиція ЄК фактично рівнозначна прямому фінансуванню, оскільки регулятор покривав би фінансові зобов’язання країн-членів.
Також ця практика, відома як “монетарне фінансування”, заборонена, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до євро як єдиної валюти та до самого регулятора на міжнародних ринках. Головний мандат ЄЦБ – це забезпечення цінової стабільності, а не покриття фінансових ризиків політичних рішень.
Відмова ЄЦБ стала серйозним ударом по плану. Це фактично усунуло ключового фінансового гаранта, без якого ризики для Euroclear і для Бельгії значно зросли.
Ця відмова додала аргументів Бельгії, яка вимагала повних та надійних гарантій від ЄС, щоб не нести одноосібно фінансових ризиків у разі російських позовів. Відсутність підтримки ЄЦБ лише посилила її занепокоєння.
Після того, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю виданню La Libre зробив скандальну заяву, що Росія не програє війну в Україні. “Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – сказав він. Вевер заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. При цьому він вперто називає спробу передати кошти агресора Україні “крадіжкою”. “Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші ЦБ Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – заявив він. Не все це втрачено Росія саме зараз активізувала свої погрози у питанні використання її заморожених активів, оскільки ЄС перейшов до практичного етапу розробки механізму для виділення великого кредиту Україні.
Це вже не просто розмови, а формування конкретних юридичних та фінансових схем, які мають на меті використати ці кошти, що є значним кроком уперед.
Основна мета Кремля – залякати європейські країни та зупинити цей процес, який Москва вважає неправомірним. І, як бачимо на прикладі Бельгії, на жаль, це працює.
Водночас попри труднощі ЄК не покидає спроб надати репараційний кредит Україні коштом активів РФ.
Після того, як ЄЦБ відхилив роль фінансового гаранта для великого кредиту Україні, забезпеченого замороженими російськими активами, ЄК одразу почала розробляти альтернативні пропозиції. Суть цих пошуків полягає в тому, щоб знайти спосіб забезпечити необхідну ліквідність для цієї позики, але вже без участі ЦБ.
Найбільш обговорюваний варіант передбачає, що всі 27 країн-членів ЄС спільно гарантують покриття потенційних збитків. Замість того, щоб одна Бельгія була відповідальною за весь ризик, усі члени ЄС вносять фінансові зобов’язання або створюють спеціальний фонд, щоб Euroclear або Бельгія могли звернутися до нього у випадку непередбачуваних судових рішень. Це безпосередньо задовольняє ключову вимогу Бельгії про солідарність та розподіл ризиків.
Інший варіант передбачає, що загальний бюджет ЄС виступатиме кінцевим гарантом покриття втрат. Це складний шлях, оскільки вимагає одностайної згоди всіх країн ЄС на використання бюджету в такому контексті, і він також викликає спротив у деяких держав.
Також ЄК готує юридичне рішення, щоб нівелювати побоювання Бельгії щодо репараційного кредиту.
ЄК хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, що дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, які відповідають економічній ситуації”. ЄК хоче інтерпретувати це положення таким чином, що для схвалення продовження санкцій буде достатньо голосів кваліфікованої більшості. Це допоможе уникнути вето Угорщини чи Словаччини. Ця стратегія є способом “забезпечити підтримку Бельгії”.
Ці пропозиції зараз є предметом інтенсивних переговорів перед ключовим самітом. Рішення щодо того, чи будуть надані ці фінансові гарантії і чи вдасться врешті-решт переконати Бельгію, очікується на найближчому засіданні лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва