Руанада і Демократична республіка Конго підписали мирну угоду за посередництва президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє інформаційне агентство Вloomberg.
Дональд Трамп назвав підписання угоди “великим днем для Африки”. За його словами, лідери двох країн демонструють взаємну готовність до співпраці.
Мирна угода, відома як “Вашингтонські угоди”, готувалася кілька місяців після того, як США втрутилися у конфлікт, що загрожував уряду президента Конго Фелікса Чісекеді через наступ повстанців, підтримуваних Руандою. Проте на сході Конго ситуація залишається напруженою: повстанці M23 досі контролюють великі території та захоплюють нові міста і села.
Адміністрація Трампа розраховує, що публічне підписання угоди та супутні економічні й гірничо-видобувні пакти привернуть інвесторів до регіону й спонукатимуть обидві сторони дотримуватися миру.
Також планується підписання угоди про економічну інтеграцію Руанди та ДР Конго.
Паралельно уряд ДР Конго планує окремий двосторонній пакт з США щодо співпраці у сфері енергетики, видобутку корисних копалин та розвитку інфраструктури. Довідка
Схід Конго багатий на корисні копалини, зокрема золото, олово, вольфрам, тантал, кобальт і мідь.
Згідно із даними Геологічної служби США, ДР Конго та Руанда видобули у 2024 році близько 2 500 тонн танталу, що становить майже 60% світового виробництва.
Категорія: Новини світу
-
Трамп “помирив” ДР Конго та Руанду
-
Генштаб підтвердив ураження хімзаводу в Росії
Сили оборони уразили Невинномиський Азот у Ставропольському краї РФ в ніч на 4 грудня. Атаковане російське підприємство займається виробництвом базових компонентів для вибухових речовин. Про це повідомив Генштаб ЗСУ.
“У ніч на 4 грудня підрозділи Сил оборони України вразили одне з найбільших хімічних підприємств агресора – Невинномиський Азот у Ставропольському краї РФ”, – ідеться в повідомленні.
Генштаб зазначає, що було уражено один із цехів виробництва, на об’єкті зафіксовано пожежу.
Завод є критично важливою складовою військово-промислового комплексу ворога з потужністю виробництва більше ніж 1 млн тонн аміаку і до 1,4 млн тонн аміачної селітри на рік. Такі показники роблять його одним із ключових постачальників базових компонентів для вибухових речовин і виробництва боєприпасів.
Об’єкт на постійній основі забезпечує кілька підприємств ВПК РФ і виконує функції хімічного хаба в системі технічного забезпечення бойових дій.
Також підтверджено результати ураження 4 грудня по скупченню живої сили противника на полігоні поблизу Докучаєвська (тимчасово окупована територія Донецької області). За підтвердженими даними втрати противника склали 60 військовослужбовців убитими та пораненими.
“Сили оборони продовжують вживати всіх заходів, щоб підірвати військово– економічний потенціал російських окупантів і змусити РФ припинити збройну агресію проти України”, – мовиться в повідомленні. Раніше було підтверджено ураження 2 грудня нафтобази Лівни в Орловській області РФ, з подальшим горінням двох резервуарів РВ-5000 внаслідок влучання ударних дронів.Додамо, що в ніч проти 28 листопада Сили оборони України здійснили удар по Саратовському нафтопереробному заводу.
-
Литва заявила, що не має засобів для збиття метеозондів з Білорусі
Литва не має доступних засобів для збиття метеозондів з Білорусі. Про це заявив начальник Генерального штабу Литви Раймундас Вайкшнорас, повідомляє литовський мовник LRT.
Хоч військові випробовують рішення від вітчизняних та міжнародних виробників, нинішні заходи є або неефективними, або надто дорогими.
“Білоруський режим, підтримуючи контрабандистів, користується тим, що наразі немає чіткої протиотрути від контрабандних балонів”, – сказав Вайкшнорас.
Прототипи, в тому числі деякі з України, були випробувані в реальних умовах, але поки що виявилися в основному неефективними.
Вайкшнорас наголосив на високій вартості та потенційному ризику використання звичайної зброї, призначеної для винищувачів або дронів, для знищення повітряних куль, попередивши, що це може становити небезпеку для цивільного населення та вичерпати ресурси протиповітряної оборони Литви. -
В НАТО закликали готуватися до зростання гібридних загроз
НАТО має бути готове реагувати на зростаючі гібридні загрози, щоб захистити територію своїх держав-членів. Про це заявив верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, повідомляє Reuters.
За його словами, гібридні загрози є реальною проблемою.
“Я дійсно вважаю, що ми можемо очікувати на їх подальше зростання”, – заявив він.
Гринкевич зазначив, що деякі з них були необдуманими, а деякі – навмисними.
Військовий зазначив, що важливо встановити, хто стоїть за гібридними інцидентами, і що НАТО знає, що за деякими з них стоїть Росія.
“Ми також думаємо про те, щоб діяти проактивно. Якщо Росія намагається поставити нас перед дилемою, то, можливо, є способи, як ми можемо поставити дилему перед ними”, – додав він.
Як ми вже писали, російський диктатор Володимир Путін заявив, що Європа “заважає мирним зусиллям” американського президента Дональда Трампа. Очільник Кремля наголосив, що Росія “готова до війни” проти Європи, за умови, якщо “Європа розпочне війну проти Росії”.
У НАТО відповіли на погрози Путіна воювати з Європою -
Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів
Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. Загальна сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:- 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
- 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
- 117,8 млрд грн – забруднення та засмічення водних ресурсів;
- 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.
Пожежі, вибухи та токсичні викиди
Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
Руйнування водних екосистем
Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
Під ударом природоохоронні території
Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території Кінбурнська коса, Олешківські піски, Каховське водосховище, Нижній Дніпро, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник.
Забруднення ґрунтів
Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
Водночас екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив – унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі – на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах – спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
Раніше повідомляли, що внаслідок агресії Росії проти України зафіксовано понад 9000 випадків руйнування довкілля, а сукупні екологічні збитки сягнули 108 мільярдів євро.
В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки -
Атаки на танкери: МЗС Туреччини викликало дипломатів України та РФ
Міністерство закордонних справ Туреччини викликало українських і російських дипломатів через удари по танкерах “тіньового флоту” РФ у Чорному морі. Про це повідомляє місцеве видання A Haber.
Представникам України і РФ знову повідомили, що Анкара “не вітає” такі зіткнення в Чорному морі.
Голова комітету у закордонних справах Фуат Октай заявив, що перенесення війни, особливо на цивільні перевезення в Чорному морі, “викликає серйозну стурбованість”.
“Поширення бойових дій на виняткову економічну зону нашої країни неприпустимо. Такі атаки вкрай небезпечні для морського руху, а також для безпеки життя і майна всіх прибережних країн. З цього приводу ведуться необхідні контакти з відповідними сторонами. Важливо, щоб Чорне море залишалося зоною миру для всіх прибережних країн”, – додав він.
Туреччина продовжує докладати зусиль і робити внесок, щоб обидві сторони, що воюють, зустрілися за столом переговорів і було досягнуто режиму припинення вогню та миру, який буде прийнятним для обох країн, запевнив Октай. Як відомо, 28 листопада морські дрони СБУ SeaBaby уразили в Чорному морі два підсанкційні нафтотанкери KAIRO та VIRAT, що належать тіньовому флоту Росії.Згодом, 29 листопада, морські дрони повністю вивели з ладу швартовий пристрій Морського терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму у Новоросійську, внаслідок чого було зупинено відвантаження нафти.
Пізніше, 1 грудня, на нафтовому танкері Mersin, який перевозив російську нафту, сталося чотири зовнішні вибухи.
Біля берегів Туреччини атаковано російський танкер Midvolga 2
-
В Росії слідом за WhatsApp і FaceTime заблокували SnapChat
Роскомнагляд оголосив про блокування ще одного популярного в Росії сервісу – Snapchat – після запроваджених напередодні обмежень на роботу FaceTime від Apple. Про це повідомляє TMT у четвер, 4 грудня.
За даними на 2022 рік, Snapchat у Росії користувалися 7,6 млн осіб.
У відомстві заявили, що месенджер “використовується для організації та проведення терористичних дій, вербування їх виконавців, а також для шахрайства та інших злочинів проти громадян”.
Раніше з аналогічною формулюванням Роскомнагляд повідомив про блокування FaceTime – одного з останніх сервісів, доступних у Росії для відеозв’язку після обмежень у WhatsApp та Telegram. -
Путін зробив заяву щодо припинення війни в Україні
Російський диктатор Володимир Путін заявив, що Росія нібито “налаштована припинити війну”, яку, за його версією, “розв’язав Захід руками України”. Про це йдеться в інтерв’ю Путіна індійським ЗМІ, яке поширили російські пропагандисти.
Хазяїн Кремля не визнав того, що саме Росія є країною-агресором та напала на Україну.
Він заявив, що нібито саме західні країни “винні” у війні, однак так і не пояснив, яким чином ті “змусили” його напасти на сусідню країну.
“Росія налаштована завершити війну, яку проти неї почав Захід руками України”, – заявив він.
Як ми вже писали раніше, Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше Путін назвав “дуже корисною” зустріч зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером 2 грудня -
Польща запускає масштабну підготовку медиків до війни
У Польщі медичний персонал проходитиме навчання на випадок війни. Професор Ґжегож Ґелєрак, директор Військового медичного інституту, заявив на урядовому медичному саміті, що підготовка триватиме ще 4 роки. Про це інформує Польське радіо.
Перші результати буде видно вже в найближчі місяці.
“Ми підготували Національну систему підготовки медичного персоналу. До червня наступного року буде вже навчено перші 2 тисячі працівників. Спершу до реалізації цієї програми буде залучено п’ять центрів у Польщі – у Кракові, Любліні, Варшаві, Ґданську та Білостоці. До 2029 року ми плануємо підготувати весь персонал, який має пройти навчання”, – наголосив Ґелєрак
Головною темою медичного саміту було фінансування системи охорони здоров’я у зв’язку з дефіцитом у бюджеті Національного фонду здоров’я. -
Країни Балтії розглядають демонтаж залізничних колій на кордоні з РФ
Президенти Естонії, Латвії та Литви після переговорів у Ризі домовились, що рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією вони ухвалюватимуть спільно. Про це повідомляє LSM у четвер, 4 грудня.
Лідери країн Балтії обговорили можливість ухвалення спільного рішення про демонтаж залізничних колій на кордоні з Росією та Білоруссю.
“Якщо ми будемо це робити, то робитимемо разом. Звичайно, це питання є досить новим, і ми передали цю інформацію нашим міністрам, щоб вони продовжили обговорення”, – сказав президент Естонії Алар Каріс.
Литовський президент Гітанас Науседа зазначив, що важливою є скоординована дія щодо лінії оборони Балтії, зокрема і разом із Польщею та ЄС.
“На мою думку, це (демонтаж колії – ред.) частина заходів проти мобільності, про які ми багато говорили, і тому важко уявити, що ми залишимося при тому, як все було досі”, – сказав він.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс додав, що рішення з цього питання ще не ухвалене.
Раніше повідомлялося, що уряд Латвії розглядає можливість повного демонтажу ділянок залізничної лінії, що ведуть до Росії. Країни Балтії планують масову евакуацію на випадок нападу Росії – ЗМІ