Через черговий збій у роботі Cloudflare в п’ятницю, 5 грудня, не працює низка інтернет-сервісів і вебсайтів. Про це свідчать дані Downdetector.
Cloudflare – компанія-посередник, яка надає послуги мережі доставки контенту та хмарної безпеки. Cloudflare використовують для захисту від різних мережевих атак, зокрема DDoS.
Американські військові вдарили по човну в Тихому океані, в якому, за їхніми даними, перевозилися наркотики. Про це повідомило Південне командування США у соцмережі X в п’ятницю, 5 грудня.
“4 грудня за вказівкою керівника Пентагону Піта Гегсета Об’єднана оперативна група Південний спис завдала смертоносного кінетичного удару по судну в міжнародних водах, що перебуває під управлінням визначеної терористичної організації”, – йдеться у дописі. Зазначається, що внаслідок удару відомо про чотирьох загиблих.
On Dec. 4, at the direction of @SecWar Pete Hegseth, Joint Task Force Southern Spear conducted a lethal kinetic strike on a vessel in international waters operated by a Designated Terrorist Organization. Intelligence confirmed that the vessel was carrying illicit narcotics and… pic.twitter.com/pqksvxM3HP — U.S. Southern Command (@Southcom) December 4, 2025
У графіку російського диктатора Володимира Путіна поки що немає телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом. Про це повідомив помічник очільника Кремля Юрій Ушаков, передають росЗМІ.
За його словами, за необхідності таку розмову “легко організують”.
“Щойно будуть передумови для контакту Путіна і Трампа, все організують досить швидко”, – заявив помічник російського диктатора.
Ушаков зазначив, що Кремль зараз чекає на реакцію від американських колег за підсумками обговорення, що відбулося 2 грудня між Путіним і спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Дату нової зустрічі з Віткоффом не визначено.
У Молдові провели нові обшуки у справі про підготування масових заворушень під час парламентських виборів. Про це повідомляє Newsmaker.
Зазначається, що 4 грудня у поліції заявили про понад 50 обшуків у Кишиневі та багатьох районах Молдови у рамках розслідування щодо підготовки масових заворушень під час парламентських виборів 28 вересня.
За даними слідства, підозрювані систематично їздили до Сербії для підготовки та проходили навчання у “іноземних інструкторів” в місті Баня-Ковиляча.
Обшуки провели у 35 людей віком від 21 до 54 років. Під час них вилучили мобільні телефони, SIM-картки, банківські картки, серед яких російські, 3350 сербських динарів, 20 паспортів з відмітками, що підтверджують перебування у Сербії, рації, макет автомата Калашникова і патрони.
Як повідомлялося, Росія розробила план втручання в парламентські вибори в Молдові з метою зірвати курс країни на євроінтеграцію.
Вибори в Молдові: як програла Росія
Великобританія та Норвегія підписали оборонну угоду, в рамках якої створять об’єднаний флот, який буде полювати на російські підводні човни в північній Атлантиці. Це необхідно для захисту підводних кабелів, які, за словами британських чиновників, перебувають під все зростаючою загрозою з боку Москви. За даними Міністерства оборони Великобританії, за останні два роки на 30% зросла кількість російських суден, помічених у британських водах.
Об’єднаний флот
ВМС двох країн-членів НАТО будуть використовувати флот фрегатів типу 26 (Type-26) британського виробництва. Прем’єр-міністр Великобританії Кір Стармер назвав угоду історичною, відзначивши, що вона посилює здатність країни захищати свою критично важливу інфраструктуру.
Цього четверга Стармер приймає норвезького прем’єр-міністра Йонаса Стёре на військово-повітряній базі Лоссімут на півночі Шотландії.
Обом сторонам належить вислухати доповіді екіпажів морського патрульного флоту, які ведуть спостереження за російськими суднами, зокрема за Янтарем, який Росія називає океанографічним дослідницьким судном, а інші країни, включно з Великобританією, — кораблем-розвідником.
Британія сильно залежить від мережі підводних кабелів, через які передаються дані. Окрім цього, з сусідами по Північному морю, такими як Норвегія, Великобританію з’єднують важливі нафто- і газопроводи.
Тактика проти Росії
У Північній Європі діятимуть щонайменше 13 протичовнових кораблів об’єднаного флоту — не менше п’яти з них будуть норвезькими.
Вони відстежуватимуть пересування російського флоту у водах між Гренландією, Ісландією та Великобританією, захищаючи підводні кабелі та трубопроводи, критично важливі для британських систем зв’язку, електропостачання та газопостачання.
Угода також передбачає спільні військові навчання та використання британських торпед Sting Ray. Королівська морська піхота Великобританії проходитиме навчання в Норвегії для ведення бойових дій за мінусових температур.
Королівський флот прийме на озброєння сучасні норвезькі протикорабельні ракети Naval Strike Missiles, здатні знищувати ворожі кораблі на відстані понад 160 км.
Угода передбачає і глибшу промислову співпрацю. Великобританія приєднається до норвезької програми розробки інноваційних морських суден забезпечення, які функціонуватимуть як материнські кораблі для безпілотних систем розмінування та підводного бою.
За останні два роки зафіксовано кілька випадків пошкодження підводних кабелів у Балтійському морі, у зв’язку з якими в ЗМІ та офіційних повідомленнях висувалися підозри щодо причетності Росії та її «тіньового флоту». І хоча причетність не була доведена, а шведська прокуратура з одного з інцидентів однозначно заявила, що це не була диверсія, це викликало занепокоєння й інших країн. У вересневому звіті комітету з національної стратегії безпеки Великобританії висловлюється побоювання, що атаки на підводну інфраструктуру можуть призвести до «катастрофічних збоїв» у роботі фінансових і комунікаційних систем, від яких залежать мешканці Великобританії.
У місті Грозний (Чечня), в будівлі комплексу хмарочосів Грозний-сіті прогримів вибух. Про це повідомляє Дождь з посиланням на опозиційний чеченський проект NIYSO, а також ТГ-канал Astra.
Зазначається, що вибух зруйнував фасад декількох поверхів будівлі.
За даними Astra, у будівлі розташовані Рада безпеки Чечні, Рахункова палата та виборчком.
Як пишуть пабліки з посиланням на місцевих жителів, імовірно, причиною вибуху в Грозному міг стати удар БПЛА.
Раніше ЗМІ писали, що безпілотники у ніч проти 2 грудня атакували будівлю Управління ФСБ в Ачхой-Мартанівському районі Чечні.
Також повідомлялося, що 27 листопада у Грозному безпілотник потрапив до військового містечка у Байсангурівському районі. Telegram-канал “Кримський вітер” уточнив, що метою стала військова частина полку Росгвардії “Ахмат-Північ”. Також NIYSO розповсюдив відео удару по об’єкту в Шатойському районі, де, за даними каналу, дислокується 291 гвардійський мотострілецький полк російської армії.
Президент США Дональд Трамп вважає, що зрештою війна в Україні з РФ буде врегульована. Про це він заявив на святковій церемонії вмикання вогнів на різдвяній ялинці у Вашингтоні.
За його словами, США вже багато разів врегульовували світові конфлікти та війни. Тому він вважає, що вдасться і у випадку з Україною.
“Ми встановлюємо мир по всьому світу, регулюючи війни на рівнях, яких раніше ніхто не бачив – таких рівнів може бути до восьми. Ми шукаємо ще один варіант врегулювання між Росією та Україною, якщо це можливо. І я вважаю, що зрештою ми досягнемо цього”, – заявив Трамп.
Тим часом віцепрезидент Джей Ді Венс в інерв’ю NBC News висловив сподівання, що в найближчі кілька тижнів щодо питання завершення війни РФ проти України будуть “хороші новини”.
“Я дійсно вважаю, що ми досягли великого прогресу, але поки що не досягли фінішної межі. Надія є, і, сподіваюся, в найближчі кілька тижнів з’являться хороші новини на цьому фронті”, – сказав Джей Ді Венс, не уточнивши, на чому базуються його очікування.
Як відомо, 2 грудня у Кремлі відбулися переговори російського диктатора Володимира Путіна зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Сторони обговорювали мирний план США щодо України. Компромісів знайдено не було.
А у четвер у США відбуваються переговори секретаря РНБО Рустем Умєров зі спецпредставником президента Трампа Стівом Віткоффом.
США здійснюють тиск на Грецію, щоб вона зробила внесок до ініціативи PURL, за якою американська зброя закупається для України. Про це у четвер, 4 грудня повідомило грецьке видання Ekathimerini із посиланням на власні джерела в країні.
Зазначається, що напередодні зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі представники посольства США в Афінах передали прохання Вашингтона про приєднання Греції до PURL.
Також американські дипломати схвалили “принципову позицію” Греції щодо України та визнали фінансові обмеження, оскільки фінансовий рік наближається до кінця.
Тому американці запропонували Греції підписати Загальну рамкову угоду, щоб зафіксувати зобов’язання, залишивши суму внеску на потім. Також Вашингтон порадив Афінам уникати приєднання до меншості держав НАТО, які не роблять внесків до PURL.
Гомельський завод посуду Сантекс з початку повномасштабного вторгнення постачав російській армії безпілотники в обхід санкцій. Про це йдеться в розслідуванні Білоруського розслідувального центру (БРЦ), яке було опубліковане у четвер, 4 грудня.
Журналісти вивчили митну документацію підприємства, за якою в 2022-2023 роках Сантекс поставив до Росії 309 дронів китайської фірми DJI загальною вартістю 2 мільйони доларів.
Замовлення отримували російські компанії Сантрос та Рустакт, в них спільний власник – уродженець Мінська Павло Нікітін.
Загалом, за даними БРЦ, з 2022 по 2025 рік 14 компаній із Білорусі продали Росії понад 20 тисяч дронів загальною вартістю 34 мільйони доларів.
Крім того, Рустакт зробив 135 платежів гомельському заводу на загальну суму понад 14 мільярдів рублів (більше ніж 152 мільйони доларів) за обладнання, яке ніяк не описане.
Рустакт виробляє дрони-камікадзе ПВХ-1 (ВТ-40 або Судоплат проекту “Судний день”). Для їх складання потрібні різні електронні компоненти, які російська влада імпортує в обхід санкцій.
Згідно з отриманим БРЦ від джерела фінансовим звітом Рустакту, за три роки компанія закупила у трьох китайських фірм 1,3 мільйона літій-іонних акумуляторів, 5,5 мільйона запчастин для радіокерованих моделей, а також майже 3,5 мільйона електродвигунів на суму в 90 мільйонів доларів – цього вистачило б на збірку 870 тисяч коптерів. На це Рустакт витратив 323 мільйони доларів.
У 2023-2024 роках компанія отримала 1,12 мільярда доларів за контрактами з російськими військовими організаціями, серед яких військова частина 45807. Як пише видання, ця частина відповідає за військову безпеку та фінансовий супровід операцій Головного управління Генштабу збройних сил Росії (ГРУ).
Польща на запрошення США візьме участь у наступному саміті Великої двадцятки, що відбудуться в Маямі. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо, відзначивши перебування країни серед 20 найбільших економік світу, передає Notes from Poland.
У заяві під назвою “Америка вітає нову G20” Рубіо оголосив, що Польща буде запрошена до участі в наступному саміті у статусі гостя.
“Польща, країна, яка колись була в пастці за “залізною завісою”, а зараз входить до 20 найбільших економік світу, приєднається до нас, щоб зайняти своє законне місце в G20″, – написав Рубіо.
За його словами, успіх Польщі показує, як партнерство зі Сполученими Штатами та американськими компаніями може сприяти взаємному процвітанню та зростанню.
Повідомляється, що згідно з новими даними МВФ, Польща цього року приєднується до 20 найбільших економік світу. Її ВВП зріс до понад 1 трильйон доларів, а це означає, що країна обійшла Швейцарію та посіла 20-е місце.
При цьому Рубіо Рубіо розкритикував ПАР, зазначивши, що “контраст із Південною Африкою разючий”. За його словами, південноафриканська “економіка застоюється через обтяжливий регуляторний режим, зумовлений расовими образами” та “корупцією”. Тому США не запрошуватимуть Південну Африку до Маямі, так само як Вашингтон бойкотував нещодавній саміт G20 у Йоганнесбурзі.