Парламент Фарерських островів, що входять до складу Данії та мають широку автономію, погодив поправки у законопроєкт щодо обмеження для російських рибопромислових компаній Норебо та Мурман Сіфуд. Про це повідомляє ЦТС.
Аналогічні заходи раніше вже запровадили Норвегія та Європейський Союз.
Фарерські острови майже півстоліття виступали для РФ перевалочною і сервісною базою в Північній Атлантиці. Втім, з 2022 року співпраця пішла на спад.
Зокрема влада островів закрила порти для всіх суден під російським прапором, зробивши виняток лише для рибальських. Через рік захід поширився і на ті, що не ведуть промисел у рамках двосторонньої угоди.
Ердоган не пустив російський лайнер до Стамбула
Категорія: Новини світу
-
Фарерські острови заборонили заходити до портів риболовецьким суднам РФ
-
Данія майже вдвічі скоротить допомогу Україні
У 2026 році Копенгаген виділить Україні 9,4 млрд данських крон (близько $1,5 млрд) військової допомоги замість раніше запланованих 16-19 млрд крон ($2,5-3 млрд). Про це повідомив міністр оборони Данії Троєльс Лунд Поульсен, передає Danmarks Radio.
У 2027 році обсяг фінансування в межах фонду військової допомоги Україні скоротиться до 7,1 млрд крон, а у 2028-му – до 1 млрд крон.
У Данії таке скорочення вважають “природним”, оскільки країна стала лідером за рівнем підтримки України у відсотковому співвідношенні до ВВП, заявив член оборонного комітету парламенту Саймон Коллеруп.
Загальний обсяг військової допомоги Данії Україні з початку російської агресії сягнув 70 млрд крон (приблизно $11 млрд).
Уряд не виключає можливого виділення додаткових коштів, однак, за словами Коллерупа, настав час, щоб інші держави також збільшили свою частку підтримки Києва.
Український фонд Данії був створений у 2023 році з початковим бюджетом 7 млрд крон. Його мета – забезпечення потреб України в озброєнні, техніці, підготовці військових, а також фінансування гуманітарних програм і відбудови.
У жовтні Данія оголосила черговий пакет військової допомоги на 1,1 млрд крон (понад $170 млн). Із цієї суми 400 млн крон планувалося спрямувати на навчання українських військових. Інші кошти підуть на розвиток морських сил, техобслуговування танків, закупівлю пального та підтримку реабілітаційних програм під егідою НАТО.
Навесні стало відомо, що у 2025 році Данія, Швеція, Канада, Норвегія та Ісландія спрямують спільно 1,3 млрд євро на вироблені в Україні артилерію, ударні дрони, ракети та протитанкове озброєння. Приблизно 830 млн євро з цієї суми надійдуть від ЄС з прибутків від заморожених російських активів.
Крім того, Копенгаген виділив 500 млн крон ($78 млн) для розгортання українського оборонного виробництва на своїй території. Мова про компанію FPRT, засновану виробником крилатої ракети Фламінго Fire Point.
-
Українські біженці під ризиком депортації з Ізраїлю – ЗМІ
Ізраїль відкладає рішення про продовження статусу захисту переселенцям з України, наданого після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році. Про це повідомляє Haaretz.
Через відсутність міністра внутрішніх справ повноваження з цього питання перейшли до прем’єр-міністра країни Беньяміна Нетаньягу.
Українські біженці, багато з яких прибули до Ізраїлю без легального статусу, отримали тимчасові дозволи на проживання та роботу зі щорічним продовженням. Термін дії таких дозволів закінчується наступного місяця.
Правозахисні організації та міжнародні структури, включно з Агентством ООН у справах біженців, закликають Ізраїль продовжити дію захисту. Вони зазначають, що багато українців не можуть повернутися додому, водночас невизначеність із продовженням документів заважає їм працювати.
Представники влади Ізраїлю повідомили, що питання перебуває на розгляді, а рішення мають ухвалити найближчим часом.
Раніше стало відомо, що Нідерланди планують закрити центри житлового розміщення для українських біженців. Міністр житлового господарства Мона Кейзер вже заявила, що хоче здійснити це якомога швидше.
Українські біженці в Шотландії можуть залишитися без житла -
Європа визнала необхідність поступок з боку України – ЗМІ
Україні, можливо, доведеться поступитися частиною територій, щоб завершити війну – Європа починає визнавати це. Про це інформує El País.
У низці європейських столиць посилюється відчуття безсилля щодо власної ролі у процесі встановлення миру в російсько-українській війні. Представники кількох урядів дали зрозуміти українському спецпредставнику, що певні поступки можуть бути неминучими.
Водночас найбільшими противниками будь-якої передачі територій Росії залишаються країни Балтії та Польща.
За даними видання, переговори між Росією та Сполученими Штатами, попри те що зараз перебувають у глухому куті, не дають підстав для оптимізму. Особливе занепокоєння в Європі викликають питання гарантій безпеки.
Раніше ми писали, що після переговорів делегацій України та США у Флориді питання гарантій безпеки для Києва залишилося невирішеним. -
Бундестаг схвалив реформу військового призову
Німецький Бундестаг під час голосування у п’ятницю, 5 грудня, схвалив законопроєкт про реформу призову до Збройних сил ФРН – Бундесверу. Про це інформує DW.
Ініціатива міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса передбачає повернення обов’язкової медичної комісії для цілих вікових груп. З липня 2027 року її повинні будуть проходити всі німецькі юнаки, починаючи з тих, хто народився у 2008 році. Щороку процедура стосуватиметься приблизно 300 тисяч молодих людей.
Тоді як з 2026 року юнаки, які досягли 18-річного віку, повинні будуть заповнити анкету, у якій їм доведеться відповісти на запитання про їхню фізичну підготовку та готовність приєднатися до Збройних сил ФРН. Дівчата також можуть її заповнити й повідомити про свою готовність служити в армії – але лише за власним бажанням, оскільки згідно з Основним законом Німеччини до військової служби можуть зобов’язати виключно чоловіків.
На реформу впливають нові вимоги НАТО щодо чисельності особового складу на тлі зростання загрози з боку Росії. Відповідно до цих вимог, Німеччина до 2035 року повинна бути здатною у разі кризи або війни виставити близько 460 тисяч військовослужбовців.
Пісторіус планує збільшити чисельність особового складу Бундесверу з нинішніх 183 тисяч діючих солдатів і офіцерів приблизно до 260 тисяч і розширити резерв до 200 тисяч осіб.
Якщо очікуваних цілей щодо збільшення чисельності Бундесверу не буде досягнуто, то може бути запроваджений так званий “призов за потребою”. Він має компенсувати розрив між потребами Збройних сил і фактичною кількістю доступних військовослужбовців. Для його запровадження буде потрібне окреме рішення Бундестагу. У такому разі молодих людей можуть відбирати жеребкуванням або за допомогою іншого механізму. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.
Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині
-
Британія пропонує розморозити 8 млрд фунтів росактивів – ЗМІ
В уряді Британії пропонують розморозити 8 млрд фунтів стерлінгів заморожених у країні російських активів для допомоги Україні.Про це повідомляє TheTimes.
Зазначаться, що поряд з 8 мільярдами фунтів стерлінгів від Великої Британії, ЄС прагне розблокувати 90 мільярдів євро російських активів, які він утримує, головним чином у Бельгії, де розташована компанія Euroclear, що займається зберіганням цінних паперів. Але бельгійський уряд виступає проти переказу коштів Україні через побоювання, що він стане юридично відповідальним за суму, яка дорівнює третині його річного ВВП.
Як повідомляється, глава МЗС Британії Іветт Купер, разом із Францією, Німеччиною та Європейською комісією, наполягає на зміні підходу, заявляючи, що країнам життєво важливо діяти спільно. Джерело в британському уряді повідомило, що точний механізм розблокування 8 мільярдів фунтів стерлінгів російських активів, що знаходяться у Британії, та передачі їх Україні ще не визначений.
“Нам потрібен скоординований план використання цих російських суверенних активів, щоб не тільки підтримати Україну в короткостроковій перспективі, але й донести це потужне послання до Росії”, – зазначила Купер.
Прибутки від заморожених активів вже були використані для фінансування України. Новий план полягає у використанні “касових залишків” для фінансування Києва за допомогою “репараційного кредиту” на 2026 і 2027 роки.
Альтернативою є пошук британськими та європейськими платниками податків коштів для покриття дефіциту бюджету України в розмірі 137 млрд євро протягом наступних двох років в умовах, коли витрати урядів на запозичення стрімко зростають, а бюджетний дефіцит в Європі збільшується. -
США зажадали від Європи не передавати Україні активи РФ
Раніше Сполучені Штати неодноразово закликали Євросоюз використати заморожені валютні резерви Росії для допомоги Києву. Втім, нині позиція змінилася після появи у Вашингтоні ідеї самостійно заробити на цих коштах під час післявоєнного відновлення України. Про це повідомляє Bloomberg.
Тепер адміністрація Дональда Трампа виступає проти спрямування активів на репараційний кредит.
Під час розмов з низкою країн ЄС представники США наполягали на необхідності заблокувати план Єврокомісії щодо використання російських резервів для забезпечення репараційного кредиту Україні, розповіли кілька європейських дипломатів, знайомих із ситуацією. За твердженням американських посадовців, ці активи потрібні для забезпечення мирної угоди між воюючими сторонами і не повинні використовуватися для продовження війни.
Власний план США, який за погодженням з путінським посланцем Кирилом Дмитрієвим склав спецпредставник Трампа Стів Віткофф, передбачав використання 100 млрд євро заморожених у ЄС резервів для післявоєнного відновлення України під контролем США. Водночас Вашингтон отримував би 50% прибутку від таких операцій. Хоча початковий план із 28 пунктів був скорочений і змінений, питання активів залишається одним із головних каменів спотикання – поряд зі статусом українських територій і наданням Києву надійних гарантій безпеки, розповіли деякі джерела.
У Вашингтоні ще влітку задумали повернути Росії її заморожені активи після підписання угоди щодо України й завершення війни, повідомило днями Politico з посиланням на два поінформовані джерела. За їхніми словами, тоді американські посадовці повідомили про це посланнику Євросоюзу з питань санкцій Дейвіду О’Саллівану під час його візиту до Вашингтона.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ -
Литва планує оголосити надзвичайний стан через повітряні кулі з Білорусі
Уряд Литви планує оголосити в країні надзвичайний стан “через загрозу громадянській безпеці” від повітряних куль з Білорусі, що порушують роботу Вільнюського аеропорту. Про це заявив радник прем’єр-міністра Литви Ігнас Альгірдас Добровольскас, передає LRT.
Як відомо, впродовж останніх кількох місяців Литва стикнулася з напливом контрабандних повітряних куль, які перешкоджають роботі аеропорту Вільнюса.
У відповідь на ці інциденти уряд наприкінці жовтня вирішив на місяць закрити кордон з Білоруссю. Проте кордон був відкритий раніше терміну, щоб вирішувати ситуацію з перевізниками, які застрягли у Білорусі. -
Моді зробив заяву щодо війни в Україні
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді під час зустрічі з Володимиром Путіним заявив, що Нью-Делі не є нейтральною стороною у російсько-українській війні та підтримує зусилля, спрямовані на встановлення миру. Про це повідомляє India Today.
“Індія не є нейтральною. В Індії є сторона, і це – сторона миру”, – наголосив Моді.
За його словами, країна підтримує всі ініціативи, спрямовані на припинення війни.
Разом з тим, Моді назвав Росію “справжнім другом Індії” та зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення сторони перебувають у постійному діалозі.
“Довіра – це велика сила… Благополуччя народів лежить на шляху миру. Спільно ми поведемо світ цим шляхом”, – сказав він.
Путін, своєю чергою, подякував Моді за “особисту увагу до українського питання” та заявив, що тривають переговори зі США щодо можливого мирного врегулювання.
За даними видання, протягом минулих 11 років Моді й Путін зустрічалися 19 разів.
Як ми вже писали раніше, Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше Путін назвав “дуже корисною” зустріч зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером 2 грудня. -
Південна Корея розпочинає створення ядерних субмарин – ЗМІ
Південна Корея різко плани зі створення атомних підводних човнів після того, як отримала згоду президента США Дональда Трампа. Це може суттєво вплинути на безпекову ситуацію в Східній Азії та загострити підводну гонку озброєнь, передає Reuters.
Зазначається, що Сеул багато років прагнув увійти до клубу держав, що мають атомні субмарини, аби протистояти Північній Кореї. Схвалення Трампа стало ключовим проривом у питанні доступу до ядерного палива за міждержавною угодою, зазначив відставний полковник ВМС Мун Гин-ву.
Водночас стрімкий розвиток програми може викликати напруження з боку Китаю та підштовхнути Японію до створення власних підводних човнів з ядерною установкою. Аналітики попереджають, що регіон неминуче наближається до нового етапу гонки озброєнь.
У Сеулі наголошують, що ядерний двигун – критичний елемент для стеження за північнокорейськими підводними загрозами, зокрема запуском БРПЧ. Президент Лі Дже Мен назвав домовленість зі США важливим проривом, що посилює оборонну автономію країни.
Північна Корея заявляє про власні розробки атомних підводних човнів, а державні ЗМІ вже демонстрували субмарину, яку представили як ядерну. Аналітики припускають, що Пхеньян може отримувати технічну допомогу з Росії – за цим уважно стежать у Сеулі.
Як йдеться у публікації, плани Південної Кореї також перегукуються з інтересами США, які прагнуть стримати зростаючий вплив Китаю. Командувач ВМС США адмірал Деріл Кодл відзначив, що майбутні корейські атомні підводні човни можуть стати важливою частиною регіонального стримування.
У Японії новину про підтримку Трампа сприйняли болісно – Токіо вважало, що саме воно може першим отримати американську згоду на таку програму. Хоча офіційні коментарі відсутні, у японському Міноборони визнають, що ядерна тяга розглядається як можливий варіант.
Експерти також попереджають про ризик “ядерного доміно” – різке посилення підводних спроможностей може спровокувати переозброєння всього регіону.
Як відомо, Південна Корея працює над проєктом вже багато років і, за оцінками, зможе побудувати перший атомний субмарин протягом приблизно 10 років. Вашингтон уже погодився допомогти із забезпеченням ядерного палива – важливим елементом, якого досі бракувало.
У Сеулі заявляють, що “робота вже фактично розпочата”, а США підтримують зусилля союзника з розбудови флоту атомних ударних підводних човнів.