Україна має найменші запаси газу за останні 11 років – лише 5,4 млрд кубометрів, що створює загрозу для постачання енергії в країні. У зв’язку з цим, необхідно терміново закачати значні обсяги газу в підземні сховища. Однак, цьогорічна ситуація ускладнюється геополітичними факторами, зокрема атаками Росії на газову інфраструктуру, а також ударами Ізраїлю по іранській газовій інфраструктурі. Це може призвести до зростання цін на газ у Європі і ускладнити ситуацію з постачанням газу до України. Крім того, видобування газу підприємствами українського сектору ускладнене через втрати від війни, зокрема пошкодження газових установок. Держава також має проблеми з ліцензуванням видобування газу, що може призвести до додаткових втрат. Україна шукає можливості для імпорту газу, зокрема з Польщі, але фінансування залишається однією з головних проблем вирішення цієї складної ситуації.
Категорія: Новини бізнесу
-
Долар і євро на максимальних рівнях в обмінниках
Курс гривні в порівнянні з доларом та євро підвищився у валютних обмінниках в останній робочий день тижня. За даними моніторингу ринку, середні ціни продажу долара зросли на 15 копійок до 42,00 гривень, а євро підскочив на 20 копійок до 48,50 гривень. В обмінниках зараз можна купити долар за 41,40 гривень, а євро за 47,50 гривень. На міжбанку курс долара становить 41,82-41,86 грн/долар. Національний банк підняв курс долара другий день поспіль, встановивши його на рівні 41,6854 гривень за долар, а курс євро склав 47,859 гривень за євро.
-
Microsoft планує нову хвилю масових звільнень – Bloomberg
Компанія Microsoft готується до нового раунду звільнень, який може затронути тисячі працівників, переважно у відділі продажів. За даними Bloomberg, офіційне оголошення планується на початок липня, після закінчення фінансового року компанії. Це буде друга хвиля звільнень у 2025 році, після того, як в травні було звільнено близько 7 тисяч працівників, в основному у відділах продуктів та інженерії. Microsoft також планує передати продаж програмного забезпечення для малого та середнього бізнесу зовнішнім підрядникам. Ці кроки є частиною стратегії компанії щодо перегляду витрат і структури. Microsoft намагається оптимізувати витрати в інших підрозділах, щоб краще інвестувати в інновації та зростання. Офіційні коментарі від компанії поки що відсутні.
-
Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT
Центробанк Сирії повідомив про здійснення першої міжнародної банківської операції через систему SWIFT з початку громадянської війни. Платіж був здійснений 16 червня з сирійського до італійського банку. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Сирійські банки були відключені від SWIFT у 2011 році після придушення протестів режимом Башара Асада. Після усунення Асада від влади у 2024 році, тимчасова адміністрація почала процес нормалізації міжнародних зв’язків. Сирія зараз потребує міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності. Повернення до глобальної фінансової системи вважається ключем до відновлення економіки та інфраструктури в країні.
-
Raytheon на тлі війни в Україні планує подвоїти виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Рубль “з’їдає” нафтові доходи Кремля
Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини залишаються під тиском через зміцнення національної валюти. Це знижує бюджетні надходження, особливо на тлі зростаючих витрат на війну проти України. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 19 червня.
13 червня вартість російської нафти Urals перевищила $60 за барель, майже повністю відновившись після падіння на початку року. Проте за курсом Центрального банку Росії на той день експортери отримували лише близько 4 957 рублів за барель, що майже на 30% менше, ніж на початку 2025 року.
Це ставить Росію в невигідне становище порівняно з партнерами по ОПЕК+, як-от Саудівською Аравією, чия валюта прив’язана до долара. Для Кремля, чий бюджет на третину наповнюється за рахунок нафти й газу, а витрати переважно номіновані в рублях, це означає суттєве зменшення фінансових ресурсів.
Очікується, що бюджетний дефіцит Росії цього року перевищить початкові прогнози більш ніж утричі. Частково втрати нафтовиків компенсуються урядовими субсидіями РФ, однак зміцнення рубля знижує прибутковість експорту.
Від початку року рубль укріпився майже на 23% – до 78,72 за долар. Це пояснюється зокрема високими обліковими ставками Банку Росії та сподіваннями на м’якіший курс США щодо Москви.
Хоча нинішні ціни на нафту дозволяють компаніям вкладати у видобуток, самі виробники визнають, що курс рубля створює складнощі. За словами віцепрем’єра Олександра Новака, ситуація “ускладнює життя” галузі. Тоді як глава Роснєфті Ігор Сєчін нещодавно розкритикував дії центробанку РФ, звинувативши в заниженні вартості нафти у рублях.
Аналітики поки не прогнозують повернення рубля до слабких позицій. У Freedom Finance Global зазначають, що високі відсоткові ставки й зростання цін на сировину стримують різке послаблення рубля. За їхніми оцінками, повернення до рівня 90-100 рублів за долар можливе лише за умови нового падіння цін на сировину та пришвидшення інфляції. -
Платина подорожчала до максимуму за 10 років
Платина подорожчала до максимуму більш ніж за десятиліття через сплеск попиту на тлі недостатнього постачання металу. Про це повідомляє Вloomberg в четвер, 19 червня. Спотові ціни зросли більш ніж на 2% – до 1350,17 доларів за унцію, що є максимальним рівнем із вересня 2014 року.
З початку поточного року платина збільшила ціну понад 45%. “Бичий” тренд обумовлений значним дефіцитом пропозиції металу на ринку, а також тим, що виробники ювелірних виробів нарощують запаси. Експерти також вказують на зростання попиту з боку азійських покупців, особливо з Китаю та Індії.
Ескалація напруженості на Близькому Сході також спонукала закупкам платини, яка використовується інвесторами як безпечний актив поряд з іншими дорогоцінними металами.
Деякі аналітики прогнозують повернення цін у район 800-1150 доларів за унцію, що є торговим діапазоном останнього десятиліття.
-
Рада відновила обов’язкову статистичну звітність
Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
“Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами -
Китай скасовує мита для найбідніших країн
Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном. Відповідне повідомлення подали до Світової організації торгівлі на засіданні у Женеві.
Зокрема, Китай повністю скасував мита на весь імпорт із 53 африканських країн-партнерів. Уряд КНР також пообіцяв підтримку доступу товарів із цих країн на китайський ринок і розширення програм професійної та технічної підготовки для їхніх громадян.
У Пекіні зазначили, що такі дії спрямовані на стимулювання економічного зростання в Африці, зміцнення міжнародної торгівлі та просування інклюзивної глобалізації. Ініціатива отримала позитивну оцінку з боку членів СОТ, зокрема країн Африки та найменш розвинених держав.
За даними ООН, до переліку найменш розвинених країн входять 44 держави, більшість з яких розташовані в Африці. Ці країни мають низький рівень доходу, обмежені людські ресурси та високу вразливість до економічних і екологічних ризиків.
Раніше стало відомо, що Китай погодився запровадити нульове мито на 100% імпортованих товарів із 53 африканських країн, котрі мають дипломатичні відносини з Пекіном.