Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть мати ширше вплив, ніж просто на сферу енергетики. Вона стверджує, що це збільшує глобальну невизначеність. Георгієва вважає, що події впливають на економічні перспективи великих країн і можуть спричинити зниження прогнозу зростання світової економіки. Військова операція Ізраїлю під назвою “Народ, як лев” спрямована на знищення іранських об’єктів, пов’язаних із ядерною програмою. Ізраїль звернувся до США з проханням ліквідувати інші цілі в Ірані, які знаходяться глибоко під землею. Американські ВПС вдарили по трьох ядерних об’єктах в Ірані, включаючи Фордо, після чого президент Трамп заявив про знищення ядерних об’єктів Ірану.
Категорія: Новини бізнесу
-
Нафта підскочила до п’ятимісячного максимуму
Ціни на нафту 23 червня підскочили до найвищого рівня з січня, на тлі того, як дії США на вихідних щодо приєднання до Ізраїлю в атаці на ядерні об’єкти Ірану посилили побоювання щодо постачання, повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на $1,52 або 1,97% до $78,53 за барель за 05:03 за Гринвічем. Американська нафта марки West Texas Intermediate зросла на $1,51 або на 2,04% до $75,35.
Обидва контракти підскочили більш ніж на 3% раніше під час сесії до $81,40 і $78,40 відповідно, досягнувши п’ятимісячних максимумів, перш ніж втратити частину прибутку.
Зростання цін відбулося після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що він “знищив” основні ядерні об’єкти Ірану. Тегеран є третім за величиною виробником сирої нафти у ОПЕК.
Як відомо, з 13 червня Армія оборони Ізраїлю проводить військову операцію під назвою Народ, як лев, основною метою якої є знищення іранських об’єктів, задіяних у збагаченні урану та потенційному виробництві ядерних боєголовок у майбутньому.
Після того як було завдано ударів по частині таких об’єктів, кілька днів тому Ізраїль звернувся до США з проханням ліквідувати інші цілі, розташовані глибоко під землею та в гірській місцевості, оскільки в розпорядженні ізраїльської армії відсутнє озброєння, здатне ефективно вразити ці укріплені позиції.
Напередодні американські ВПС завдали ударів по трьох ядерних об’єктах в Ірані, включно з Фордо. Згодом Трамп зробив відеозверненн, в якому заявив, що про знищення ядерних об’єктів Ірану. -
Аналітики прогнозують здорожчання нафти після ударів по Ірану
Через ракетні удари США по ядерних об’єктах Ірану аналітики очікують зростання цін на нафту до $80-100 за барель. Про це повідомляє Reuters у неділю, 22 червня.
Поки що фінансові ринки не зреагували на ситуацію, позаяк були зачинені на вихідні, однак криптовалюти вже зазнали втрат: Ethereum подешевшав на понад 5%, водночас Bitcoin втратив 1%.
Першу реакцію очікують із відкриттям торгів у понеділок.
“Нафта, безсумнівно, підскочить у ціні на тлі перших новин, але, ймовірно, за кілька днів стабілізується. З цією демонстрацією сили та повним знищенням ядерного потенціалу вони втратили всі важелі впливу і, ймовірно, натиснуть на кнопку “втечі” до мирної угоди”, – вважає Джеймі Кокс, керівний партнер Harris Financial Group.
Особливо тривожить аналітиків можливість перекриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світової нафти. Позаяк у разі жорсткої відповіді Ірану ціна може сягнути $100 за барель – про це попереджають, зокрема, в MST Marquee. Інші експерти, як-от F/M Investments, очікують короткострокового стрибка до $80.
На думку аналітиків Eastspring Investments, загострення конфлікту може спровокувати перебої в постачанні енергоносіїв до Азії, посилити інфляційний тиск і вплинути на економічне зростання в регіоні.
Через високі геополітичні ризики інвестори можуть шукати безпечні активи, включно з доларом США, тоді як ризикові активи на азійських ринках – втратити вартість.
Раніше стало відомо, що Іран розпочав термінове вивезення нафти з країни на тлі загрози нових ударів з боку Ізраїлю та приєднання США до військових дій у регіоні. Тегеран поспішає розвантажити свої резервуари й максимально швидко продати нафту.
Ціни на нафту підскочили на тлі атаки Ізраїлю на Іран -
Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік
За підсумками 2024 року товарообіг між Україною та Німеччиною вперше в історії перевершив обсяги торгівлі ФРН з Росією. Про це сказав радник із економічних питань в посольстві України в Бердіні Віталій Іващук, посилаючись на дані статистичних органів Німеччини, повідомив напередодні Укрінформ.
За його словами, торговельні відносини між Україною та Німеччиною стрімко розвиваються не лише на міждержавному рівні, а й у формі міжрегіональних та міжміських партнерств, які “є допоміжним місточком для бізнес-контактів на локальному рівні”.
“Посольство, проаналізувавши дані німецької статистики – інституції, яка називається Destatis, – щодо торгівлі Німеччини з Україною, констатує: у 2024 році вперше з 1992 року, відколи після розпаду СРСР ведеться окрема статистика для України й Росії, наша країна випередила державу-агресора як торговий партнер Німеччини”, – сказав Іващук, не назвавши конкретних цифр.
Із-поміж найбільш проривних і перспективних для роботи німецького бізнесу, розвитку двосторонніх торговельних відносин та інвестицій Іващук назвав передусім галузь відновлення України.
Говорячи про інші ключові для розвитку міждержавного співробітництва та приватних німецьких інвестицій галузі, він назвав також енергетику (зокрема, “зелену”), а також IT-сферу та цифровізацію.
“І, звичайно, оборонно-промисловий комплекс, де вже налагодили тісну співпрацю і де є неабиякі перспективи розвитку в найближчі роки”, – додав Іващук. -
Ірландія закрила свою останню ТЕС
Ірландія стала черговою країною Європи, яка припинила виробництво електроенергії з вугілля. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg.
Вказано, що остання вугільна електростанція країни – Moneypoint, що в графстві Клер, офіційно припинила роботу після понад 40 років експлуатації. Станцією керувала державна енергокомпанія ESB.
“Це кінець епохи вугілля в Ірландії та початок чистішого енергетичного майбутнього”, – заявив гендиректор ESB Педді Гейз.
ТЕС Moneypoint залишатиметься в резерві до 2029 року – у разі надзвичайної потреби вона працюватиме на мазуті під керівництвом оператора національної енергомережі EirGrid. Тим часом об’єкт трансформують для потреб енергетичного переходу. Зокрема, у 2022 році там почав працювати перший в Ірландії синхронний компенсатор.
Цей пристрій допомагає мережі підтримувати інерцію та частоту, що стає дедалі важливішим через зростання частки відновлюваної енергії. Саме нестача такої стабілізації, за словами експертів, могла стати причиною нещодавнього масштабного блекауту в Іспанії.
Агентство зазначає, що цього ж року Італія планує зупинити дві великі станції, а вугільні електростанції Іспанії або буде демонтовано, або переобладнано на газові.
Завдяки масштабному переходу на відновлювані джерела енергії Європа майже вдвічі скоротила частку вугілля в енергобалансі, за даними аналітиків з Ember. Ще до 2013 року вугілля, як найбрудніше з викопного палива, домінувало в енергетиці континенту.
Раніше цього року Фінляндія закрила свою останю ТЕС. Енергетична компанія Helen Ltd. зупинила вугільну теплоелектростанцію Салмісаарі (Salmisaari) в Гельсінкі.
У РФ відклали модернізацію енергетичних об’єктів через брак коштів -
На Apple подали до суду її акціонери
Акціонери подали колективний позов до федерального суду проти компанії Apple в Сан-Франциско. Вони звинуватили компанію в тому, що вона приховувала інформацію про терміни впровадження покращень у віртуального помічника Siri, який працює на штучному інтелекті. Позивачі вважають, що ця затримка вплинула на продажі iPhone і спричинила зниження ринкової вартості Apple. Позов стосується інвесторів, які зазнали збитків протягом року, і вони вимагають компенсації за завдані їм збитки, але сума цієї компенсації поки не відома.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, що російська економіка потрапила в складну ситуацію, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він підкреслив, що причиною є високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, а також недолік бюджетних коштів і проблеми з курсом рубля. Інші чиновники також визнали проблеми економіки, але висловили різні думки щодо ситуації. Президент Росії Володимир Путін вважає, що стратегічним завданням на 2025 рік є перехід до збалансованого зростання і уникнення рецесії. Він наголосив на необхідності розробити продуману бюджетно-податкову та грошово-кредитну політику для підтримки економічного зростання.
-
Долар і євро подолали нові максимуми в Україні
Національний банк України оголосив про зниження курсу гривні щодо долара та підвищення курсу євро до історичного максимуму. Офіційний курс долара становить 41,8335 гривень за 1 долар, що є найвищим показником з початку року. Курс євро також піднявся і складає 48,2006 гривень за 1 євро. На міжбанкі та у валютних обмінниках також спостерігається підвищення курсів долара та євро відповідно.
-
В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна
У регіонах Одеській, Херсонській та Миколаївській областях України почалося збирання врожаю ранніх зернових і зернобобових культур. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, з площі 14,2 тис. гектарів вже намолотили 34,8 тис. тонн зерна. Найбільше збирають ячмінь, якого уже намолотили 33,9 тис. тонн. Прогнозується, що пік збору врожаю відбудеться наприкінці червня – на початку липня у інших областях. Цього року площа посівів ранніх зернових та зернобобових культур складає понад 11 млн гектарів. Проте, через несприятливі погодні умови, врожайність може бути нижчою, що може вплинути на врожай наступного року.
-
Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів
Іран поспішає вивозити нафту з країни через загрозу нових ударів з боку Ізраїлю та можливого втручання США у конфлікт. Резервуари на острові Харк заповнені, іранський експорт нафти значно зрос до 2,33 млн барелів на добу. Іран намагається максимально швидко продати нафту та розподілити ризики, щоб запобігти втраті контролю над логістикою. Тегеран вживає заходів для безпечного експорту нафти, уникаючи затримок. Ціни на нафту зросли після атаки Ізраїлю на Іран, а президент США відкладає реалізацію планів щодо ударів, сподіваючись на угоду з іранською владою.