Життя у ритмі новин

Категорія: Новини бізнесу

  • Прибуток виробника винищувачів Gripen збільшився на 16%

    Прибуток виробника винищувачів Gripen збільшився на 16%

    Шведська оборонна компанія Saab готова збільшити виробництво винищувачів Gripen, якщо буде остаточно укладено угоду про постачання літаків Україні. Про це у п’ятницю заявив генеральний директор компанії Мікаель Юганссон, повідомляє Reuters.

    Цього тижня Швеція підписала з Україною довгострокову угоду про співпрацю у галузі протиповітряної оборони, котра передбачає можливість експорту 100-150 нових Gripen E – найбільше потенційне замовлення на літаки в історії країни.

    За словами Юганссона, Saab уже нарощує виробництво й невдовзі зможе випускати 20-30 літаків на рік, але для виконання українського контракту цей показник доведеться подвоїти. Водночас він уточнив, що угоду ще не підписано.

    Акції Saab у п’ятницю зросли на 6,5%, а з початку року – на 124%, на тлі зростання оборонних витрат у НАТО та російсько-українською війни. Компанія також розглядає можливість виробництва Gripen за межами Швеції та Бразилії, зокрема у партнерстві з підприємствами в Україні, Європі або Канаді.

    У третьому кварталі Saab продала чотири Gripen Таїланду на 5,3 млрд шведських крон.

    Винищувач Gripen – це легкий одномоторний надзвуковий літак четвертого покоління, що перебуває на озброєнні з 1996 року й неодноразово модернізувався.

    Saab також підвищила прогноз річного зростання продажів до 20-24%, попри незначне скорочення нових замовлень у третьому кварталі.

    Saab JAS 39 Gripen (Грифон) – багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який був розроблений з урахуванням універсальності. Скорочення JAS розшифровується як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик) і Spaning (розвідник). Цей літак мають на озброєнні Швеція, Угорщина, Чехія, Велика Британія, Бразилія, Таїланд і ПАР. Загалом було випущено 264 таких літаків.
    Як відомо, 19 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський відвідав Швецію. Він заявив, що українські льотчики вже почали участь в ознайомчому навчанні на JAS 39 Gripen і висловив бажання, щоб в України були такі літаки.
    Після того офіційно повідомлялося, що Україна і Швеція домовляються про літаки Gripen. А на початку вересня стало відомо, що Швеція готова постачати Україні старі версії Gripen, а продаж більш сучасних моделей можливий лише після закінчення війни.
    Україна придбає у Швеції до 150 винищувачів Gripen

  • В Україні засекретили втрати газовидобутку

    В Україні засекретили втрати газовидобутку

    Україні терміново вирішує питання про додатковий імпорт газу через втрати видобутку. Точні обсяги втрат не оголошуються, сказала прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю, 24 жовтня.
    “Повну відповідь я вам дам окремо, не на загал”, – сказала вона у відповідь за питання одного з нардепів про обсяги газу, які потрібно імпортувати.
    Свириденко нагадала, що планувалось закачати 13,2 млрд кубометрів газу у сховища до початку опалювального сезону.
    “Ця задача, ця позначка досягнута, і у нас такий обсяг був”, – запевнила очільниця уряду.
    За її словами, втрати внутрішнього видобутку значні.
    “Ви знаєте, що відбувалося з атаками на газову систему. Я не хочу казати на загал про втрати газовидобутку внутрішнього, але нам терміново потрібно вирішувати питання з додатковими обсягами імпорту газу”, – заявила Свириденко і пообіцяла надати депутатам інформацію по обсягах та по сумах.
    Напередодні стало відомо, що Кабмін виділив 8,4 млрд гривень на додатковий імпорт газу в межах підготовки до опалювального сезону.
    Як відомо, 16 жовтня росіяни здійснили чергову масовану атаку на газову інфраструктуру України. Це була вже шоста така атака лише з початку жовтня. Робота низки критично важливих обʼєктів була зупинена.
    Раніше ЗМІ повідомили, що на початку жовтня Україна втратила до 60% видобутку газу за день. А в уряді заявили, що імпорт газу збільшать на 30% через російські удари.

  • Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ

    Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ

    Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.

    За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.

    Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.

    Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.

  • Американці вимагають від Google додаткові $2,36 млрд після перемоги у суді

    Американці вимагають від Google додаткові $2,36 млрд після перемоги у суді

    Користувачі Google в США, які виграли судовий процес минулого місяця і отримали $425 мільйонів у справі про порушення приватності, тепер вимагають ще $2,36 мільярда від компанії Alphabet. Вони вважають, що Google отримала незаконний прибуток, збираючи таємно дані про активність користувачів у додатках, навіть якщо вони вимкнули функцію відстеження. Позивачі стверджують, що Google поводилася навмисно і без дозволу користувачів. Google відкидає будь-які звинувачення і планує оскаржити рішення суду, стверджуючи, що дані були анонімізовані і користувачі мали повний контроль над ними. Позов проти Google був поданий у 2020 році і звинувачує компанію у зборі та використанні даних користувачів без їхньої згоди. Попри рішення суду, користувачі вважають, що Google не змінила свою політику збору даних. Google також вимагає скасувати вердикт суду та розглядати кожен випадок індивідуально.

  • Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки

    Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки

    Національний банк України оновив свій прогноз щодо економічного зростання країни. За словами голови НБУ Андрія Пишного, реальний ВВП в 2025 році зросте на 1,9%, що менше, ніж очікувалося раніше. Проте прогноз щодо інфляції покращився – очікується 9,2% у 2025 році, 6,6% у 2026 році та 5,0% у 2027 році. Голова НБУ вказав, що економіка України продовжує зростати завдяки активізації жнив, стійкому споживчому попиту та покращенню ситуації в енергосекторі. Очікується, що у майбутніх роках економіка буде зростати швидше завдяки нарощуванню врожаїв, інвестиціям у відбудову та іншим факторам. НБУ планує знизити інфляцію до 5% за рахунок гарних врожаїв, стабільності валютного ринку та інших заходів, але попереджає, що додаткові витрати бізнесу на енергію можуть ускладнити цей процес.

  • Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ

    Китай призупинив закупівлі російської нафти після санкцій США – ЗМІ

    Китайські державні нафтові компанії призупинили закупівлю російської нафти через море після введення санкцій проти Роснєфті та Лукойла з боку США. Індійські нафтові заводи також скоротили обсяги закупівлі російської нафти. Це може призвести до фінансових проблем для Росії, так як Китай та Індія є одними з найбільших покупців російської нафти. Китайські компанії PetroChina, Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil не будуть купувати російську нафту, яка транспортується морськими шляхами. У той же час, інший обсяг нафти до Китаю постачається через трубопроводи. США та Європейський союз також ввели санкції проти російських нафтових компаній та банків.

  • Курс долара підскочив до максимуму з початку року

    Курс долара підскочив до максимуму з початку року

    Національний банк України підняв курс долара до максимального рівня з початку року. Офіційний курс долара на завтра становитиме 41,897 гривень за долар, що є вищим, ніж було протягом року. Курс євро також зрос до 48,5502 гривень за євро. На міжбанку долар подорожчав до 41,90-41,93 грн/долар, а в обмінниках до 42,10 гривень. Нацбанк пояснив, що зниження курсу гривні пов’язане з ринковими та сезонними чинниками, але ситуація контролюється.

  • У Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня

    У Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня

    Національний банк України вказав, що контролює ситуацію на валютному ринку, де спостерігаються коливання курсу гривні через ринкові та сезонні фактори. Заступник голови НБУ Юрій Гелетій зазначив, що за останній час гривня слабшає на 1,5%, але з початку року зміцнюється на 0,65%. Він підкреслив, що ситуація на ринку під контролем. НБУ продовжуватиме стримувати курс гривні для досягнення цілі зниження інфляції. За словами першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, коливання гривні пов’язані зі змінами на світовому ринку, так як слабшення долара впливає на курс гривні. Важлива частина зовнішньоторговельних операцій України проводиться у євро, що також впливає на валютний ринок. Міжнародний валютний фонд тисне на Україну щодо девальвації гривні, але це може мати обмежені вигоди для бюджету країни.

  • Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії

    Ціни на нафту підскочили через санкції проти Росії

    Нові санкції США проти російських компаній Роснєфть та Лукойл призвели до різкого зростання світових цін на нафту. Вартість нафти марки Brent на лондонській біржі зросла на 5,4%, до $65,97 за барель, тоді як ф’ючерси на американську нафту марки WTI підскочили на 5,7%, до $61,81 за барель. Аналітики вважають, що санкції можуть призвести до пошуку альтернативних постачальників нафти, так як Китай та Індія, які є великими покупцями російської нафти, можуть опинитися поза західною банківською системою. Індія, яка є найбільшим покупцем російської нафти, може різко зменшити імпорт через нові санкції. Проте деякі експерти залишаються скептичними щодо того, чи справді санкції призведуть до значних змін у ринку нафти.

  • НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку

    НБУ вп’яте поспіль зберіг облікову ставку

    Національний банк України вирішив залишити облікову ставку на рівні 15,5% річних через посилення проінфляційних ризиків. Це рішення призначене для підтримки попиту на гривневі інструменти для заощаджень та збереження стабільності валютного ринку. НБУ попереджає, що несмотря на зниження інфляції, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики зростають. Банк покращив прогноз інфляції на 2025 рік, але залишив його на 2026 рік на попередньому рівні. НБУ планує почати зниження облікової ставки в І кварталі 2026 року, але може відтермінувати цей крок у разі погіршення ситуації з ціновою динамікою. У поточному році НБУ вже тричі підвищував облікову ставку, але зараз вирішив не змінювати її. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів, тому її збереження на поточному рівні може вказувати на певні ризики для економіки країни.