Молдова вирішила вдвоє знизити тариф на транзит газу в Україну на період опалювального сезону 2025-2026 років. Про це повідомив сайт Національної агенції з регулювання енергетики Молдови.
Затверджені зміни передбачають, що протягом шести місяців (листопад 2025 р. – квітень 2026 р.) тариф на транспортування газу буде знижено на 50%.
Це спільна ініціатива операторів газотранспортних систем Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України.
У повідомленні зазначається, що 50% зниження тарифів на транспортування газу запровадив також і румунський оператор газотранспортної системи.
“Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України…
Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції в Україну та сприяючи диверсифікації маршрутів і джерел постачання”, – йдеться в повідомленні.
Категорія: Новини бізнесу
-
Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону
-
США підготували нові санкції проти Росії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала додаткові санкції проти ключових галузей російської економіки, у разі коли хазяїн Кремля Володимир Путін зволікатиме з припиненням війни. Про це повідомляє інформагентство Reuters, посилаючись на двох американських посадовців.
Представники США повідомили європейським колегам, що підтримують використання ЄС заморожених російських активів для закупівлі американської зброї для Києва, а Вашингтон провів попередні внутрішні переговори про використання російських активів, що знаходяться в США.
Один американський посадовець повідомив, що він хотів би, щоб європейські союзники зробили “наступний великий крок” щодо Росії, який може полягати в додаткових санкціях або митах.
Другий співрозмовник, обізнаний з внутрішньою динамікою адміністрації, повідомив, що Трамп, імовірно, зробить паузу на кілька тижнів і оцінить реакцію Росії на оголошення санкцій, які спрямовані проти нафтових компаній Лукойл і Роснєфть.
Деякі з додаткових санкцій, які підготували США, спрямовані проти банківського сектора Росії та інфраструктури, що використовується для постачання нафти на ринок.
За словами одного із них, на тому тижні українські посадовці запропонували США нові санкції. Серед конкретних пропозицій були заходи щодо відключення всіх російських банків від доларової системи з американськими партнерами. Проте не ясно, наскільки серйозно розглядаються конкретні вимоги України.
Сенат США також відновлює спроби ухвалити давно заблокований двопартійний законопроєкт про санкції.
За словами джерел, Трамп готовий підтримати цей пакет. Однак співрозмовник попередив, що така підтримка цього місяця малоймовірна.
Як ми вже писали, акції нафтових компаній Роснєфть та Лукойл раптово впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них.
ЗМІ дізналися, хто переконав Трампа запровадити санкції проти РФ -
Акції Роснєфті та Лукойла обвалилися після санкцій США
Акції найбільших нафтових компаній Росії Роснєфть та Лукойл різко впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що за останні два дні – в четвер і п’ятницю – сукупна капіталізація компаній зменшилася на 424 мільярди рублів, що еквівалентно $5,2 мільярда.
Акції Роснєфті на 20:11 (за московським часом) торгувалися по 389,85 рубля за штуку, що на 3% нижче рівня до введення санкцій. Під час торгів ціна акцій знизилась до 383,15 рубля, що є мінімумом з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії скоротилася на 127 мільярдів рублів або $1,56 мільярда.
Акції Лукойла за два дні втратили 7,2% своєї вартості, що становить 297 мільярдів рублів (або $3,66 мільярда за офіційним курсом ЦБ).
Основний акціонер Лукойла, найбагатший російський мільярдер Вагіт Алекперов, який володіє 28% акцій компанії, за два дні втратив 83 мільярди рублів, що еквівалентно трохи більше ніж мільярд доларів.
Підсумки першого півріччя показали, що обидві компанії вже зазнали значних фінансових втрат: прибуток Роснєфті знизився втричі, а Лукойла – удвічі.
Введення санкцій Мінфіну США ще більше ускладнить ситуацію для цих нафтових гігантів: зменшиться кількість контрагентів через побоювання вторинних санкцій, а це може призвести до скорочення поставок на зовнішні ринки, вважають аналітики Альфа-банку.
Під санкції США потрапили не лише самі Роснафта та Лукойл, а й численні їхні дочірні компанії: 30 компаній, що належать Роснафті та 6 – Лукойлу. Американські санкції також можуть призвести до згортання торгових операцій Лукойла через його підрозділ в Дубаї (Litasco Middle East), а Роснєфть може зіткнутися з проблемами з постачаннями до Індії. Нагадаємо, США ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній, закликавши Москву невідкладно погодитися на припинення бойових дій. Санкції спрямовані на дві найбільші нафтові компанії Росії – Роснєфть і Лукойл. Також до санкційного списку додано 30 дочірніх структур Роснефти та Лукойлу.Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ
-
ЗМІ: Дрони “зупинили” роботу великого НПЗ Росії
Рязанський НПЗ – четвертий за величиною нафтопереробним заводом Росії – зупинив установку первинної перегонки нафти після атаки українських дронів. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на свої джерела в галузі.
Співрозмовники ЗМІ зазначили, що переробна установка CDU-4 вчора, 23 жовтня, була терміново зупинена після того, як загорілася після атаки дронів.
Її потужність становить 80 000 барелів на день – близько чверті загальної потужності заводу.
Нафтова компанія Роснефть, яка володіє нафтопереробним заводом, на запит про коментар не відповіла. Джерела агентства повідомили, що НПЗ все ще переробляє нафту, але в менших обсягах.
Одне з джерел повідомило, що також були зупинені деякі сусідні установки, зокрема реформер, вакуумний гідроочисник газойлю та каталітичний крекінг.
Торік Рязанський нафтопереробний завод переробив 13,1 млн тонн нафти. Він виробив 2,3 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного палива та 4,2 млн тонн мазуту. -
Apple програла справу у Великій Британії на $2 млрд
Судовий трибунал з питань конкуренції Великої визнав, що Apple зловживала своїм домінуючим становищем на ринку, стягуючи з розробників надмірні комісії за продажі в App Store, повідомляє Reuters. Це рішення, за попередніми підрахунками, може коштувати американській компанії близько $2 млрд.
Суд дійшов висновку, що з жовтня 2015 по грудень 2020 року Apple фактично усунула конкурентів у сфері розповсюдження мобільних додатків і «стягувала надмірні та несправедливі платежі» з розробників. Позов подала від імені мільйонів користувачів iPhone та iPad британська науковиця Рейчел Кент, яка звинуватила компанію у створенні штучної монополії.
Юристи Кент заявили, що Apple підтримувала “100-відсоткову монополію” на ринок додатків, змушуючи розробників погоджуватися на комісію у 30%, хоча справедлива ставка мала б становити приблизно 17,5%. Суд визнав, що половину цих переплат зрештою доводилося оплачувати поживачам.
В Apple заявили, що оскаржуватимуть рішення, назвавши його “помилковим тлумаченням процвітаючої та конкурентної екосистеми App Store”. Представник компанії наголосив, що магазин додатків забезпечує розробникам успіх, а користувачам – безпечний і надійний спосіб знаходити застосунки та здійснювати покупки.
Оцінка збитків, за попередніми підрахунками, може сягнути £1,5 млрд (приблизно $2 млрд). Наступного місяця відбудеться окреме слухання, на якому визначать методику розрахунку компенсацій та розглянуть запит Apple на дозвіл апеляції. -
Єврокомісія звинуватила Meta і TikTok у порушенні вимог прозорості
Європейська комісія висунула звинувачення американській компанії Meta Platforms Inc. (власниці Facebook та Instagram) і китайській ByteDance Ltd. (власниці TikTok) у порушенні зобов’язань щодо забезпечення аналітикам адекватного доступу до публічних даних відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA). Про це мовиться у заяві ЄК у п’ятницю, 24 жовтня.
Попередні висновки ЄК свідчать, що процедури подання запитів на доступ до даних у Facebook, Instagram та TikTok є надмірно складними.
“У результаті експерти часто отримують неповні або недостовірні дані, які негативно впливають на проведення ними досліджень, наприклад, щодо того, чи піддаються користувачі, зокрема неповнолітні, впливу незаконного або шкідливого контенту”, – мовиться у заяві.
Регулятор попередньо встановив, що Facebook та Instagram не виконують вимоги DSA щодо надання користувачам простих механізмів повідомлення про незаконний контент і можливості ефективно оскаржувати рішення про модерацію.
Механізми повідомлення про незаконний контент на платформах Meta включають кілька зайвих кроків і додаткових вимог до користувачів. Крім того, як Facebook, так і Instagram використовують елементи інтерфейсу, що заплутують користувачів і заважають їм ефективно користуватися механізмом повідомлень.
Платформи наразі мають можливість усунути виявлені порушення. Водночас ЄК продовжить консультації з Європейською радою з цифрових послуг.
У разі підтвердження позиції регулятора Meta та ByteDance можуть бути оштрафовані на суму до 6% від їхнього глобального річного обороту. -
Курс долара на новому максимумі з початку року
Національний банк України знову знизив курс гривні відносно долара. Американська валюта сягнула нового максимуму з січня, свідчать дані на сайті регулятора в п’ятницю, 24 жовтня.
Так, офіційний курс долара на понеділок встановлено на такому рівні: 41,9969 гривень за 1 долар (+0,0999 грн). Вищим курс був 29 січня – 42,0195 грн/долар.
Офіційний курс євро зріс ще більше і становитиме 48,7668 гривень за 1 євро (+0,2166 грн).
На міжбанку американська валюта додала в ціні 14 копійок і сягнула рівня 42,04-42,07 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс долара зріс до 42,15 гривень, а євро – до 49,10 гривень.
Раніше у Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня. Там запевнили, що ситуація контролюється, а коливання курсу гривні зумовлені ринковими та сезонними факторами. -
В США підозрюють екс-керівника компанії в продажу Росії таємниць
Прокурори США звинуватили Пітера Вільямса, екс-керівника компанії, що є урядовим підрядником у сфері забезпечення федеральних агентств інструментами кіберрозвідки, в продажу комерційних секретів покупцеві в Росії. За “продаж таємниць” зловмисник одержав 1,3 млн доларів. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, посилаючись на позов, поданому 14 жовтня до окружного суду США у Вашингтоні.
Прокурори заявили, що Вільямс викрав вісім комерційних таємниць двох неназваних компаній з квітня 2022 року по червень 2025 року з наміром продати ці таємниці покупцю з Росії.
У британських бізнес-реєстрах Вільямс зазначений як генеральний директор компанії L3Harris Trenchant з жовтня 2024 року до своєї відставки 21 серпня 2025-го.
Ця британська компанія розробляє хакерські інструменти, що підтримують операції з національної безпеки, і заявляє, що має контракти з урядом США. Вона є дочірньою компанією американського оборонного підрядника L3Harris.
Здобуття Росією інформації про хакерські інструменти, які використовують розвідувальні служби США та інших країн, створює загрозу потенційних атак на федеральні системи та покращує можливості для супротивників посилити власний захист.
Федеральні прокурори вимагають конфіскації його будинку у Вашингтоні, а також предметів розкоші, включаючи годинники та ювелірні вироби.
Інтернет-видання TechCrunch пише, що компанія L3Harris Trenchant тепер розслідує “витік хакерських інструментів”.
Reuters не вдалося взяти коментар у Вільямса, який у британських документах зазначений як громадянин Австралії, а в судовому позові – як резидент США.
Слухання про висунення обвинувачення та укладення угоди про визнання провини Вільямса призначено на 29 жовтня.
Як ми вже писали, IT-галузь США опинилася під загрозою через кібершпигунство з використанням “сексуальної війни” з боку РФ та КНР.
У Британії затримали трьох російських шпигунів -
Єдиний НПЗ Сербії ризикує зупинитися через санкції США
Санкції США проти компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, завадили сербській нафтовій групі отримати танкер із сирою нафтою, котрий міг би виграти час для єдиного нафтопереробного заводу Сербії, що ризикує зупинитися без нових постачань. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю.
У Сербії залишилося лише кілька днів, перш ніж нафтопереробний завод NIS у Панчеві буде змушений припинити переробку сирої нафти.
Президент Сербії Александар Вучич ще 9 жовтня попередив, що без постачань НПЗ, який забезпечує більшість нафтопродуктів у країні, включно з бензином та авіаційним пальним, буде складно працювати після 1 листопада. Він додав, що запаси пального наразі повні і повинні забезпечити країну до кінця року:
Росія та Сербія продовжують шукати рішення для зняття санкцій США, які були оголошені у січні та вступили в силу 9 жовтня після закінчення останнього винятку. Вучич може бути змушений забезпечити додаткові поставки нафти на випадок холодної зими, коли в країні почнуться антиурядові протести.
Згідно з даними аналітичної групи Kpler, танкер Maran Helios, який перевозив 1 мільйон барелів казахстанської нафти марки KEBCO для NIS у Сербії, прибув до хорватського порту Омішаль 9 жовтня.
Однак паливо так і не потрапило до Сербії.
Хорватський оператор нафтопроводів Janaf заявив цього тижня, що 8 жовтня доставив усю нафту, яка належала NIS і перебувала в його системі.
За розрахунками Reuters, вантаж, який мала отримати NIS, міг би забезпечити роботу НПЗ приблизно на 10 днів.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США -
В Україні обмолочено 73% зернових площ
Українські аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Нині намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Водночас врожай пшениці трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати становив 1,1 млн тонн.Серед лідерів збору:
- Одеська область – 3 798,8 тис. тонн з площі 1 144,1 тис. га.
- Полтавська область – 2 860,8 тис. тонн з площі 603,3 тис. га.
- Хмельницька область – 2 546,1 тис. тонн з площі 365,2 тис. га.
- Чернігівська область – 2 519,6 тис. тонн з площі 407,7 тис. га.
Олійних культур на 23 жовтня зібрано 1 1156,7 млн тонн. Зокрема:
- Соняшнику – 7 837,9 тис. тонн на площі 4 235,7 тис. га.
- Сої – 3 502,1 тис. тонн на площі 1 515,1 тис. га.
- Ріпаку – 3 318,8 тис. тонн на площі 1 275,6 тис. га.
Загалом, соняшнику зібрано з 82% засіяних площ, сої – 70%, збір ріпаку завершений.
Цукрових буряків накопано вже 5 642,7 тис. тонн на площі 108,1 тис. га, що складає 55% засіяних площ.