Від часу запуску у травні 2023 року мобільний застосунок ChatGPT заробив $2 млрд, повідомляє TechCrunch, посилаючись на звіт аналітичної компанії Appfigures. Це у 30 разів більше, ніж сукупні доходи основних конкурентів – Claude, Copilot та Grok.
У 2025 році показники зросли вибухово: лише за січень-липень користувачі витратили $1,35 млрд, що на 673% більше, ніж торік за той самий період. У середньому додаток приносить майже $193 млн на місяць – проти $25 млн рік тому. Для порівняння, найближчий конкурент, Grok від компанії xAI, заробив лише $25,6 млн з початку року, що становить менше ніж 2% від рівня ChatGPT.
Популярність ChatGPT підтверджується й кількістю завантажень. Додаток встановили близько 690 мільйонів разів у всьому світі. Лідером за кількістю інсталяцій стала Індія (13,7%), тоді як США посідають друге місце (10,3%). Водночас за доходами ситуація інша: американський ринок приносить 38% усіх витрат користувачів, а середній дохід із кожного завантаження в США сягає $10 – удвічі більше, ніж у середньому по світу ($2,91).
Натомість конкуренти поки що значно відстають: Claude приносить $2,55 на інсталяцію, Grok – $0,75, а Copilot лише $0,28. Окремо зазначається, що Grok від Elon Musk вийшов на ринок пізніше: спершу він був доступний лише у межах платформи X, а власні мобільні додатки для iOS та Android з’явилися лише у 2025 році.
Дані мобільних платформ не відображають повної картини доходів компаній, адже ШІ-сервіси заробляють і на веб-підписках, і на корпоративних рішеннях через API. Втім, рекордні результати ChatGPT свідчать про масштабну перевагу сервісу серед звичайних користувачів мобільних пристроїв.
Категорія: Новини бізнесу
-
Застосунок ChatGPT заробив у 30 разів більше за конкурентів у сукупності
-
Курс долара в Україні впав до мінімуму з квітня
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара до максимуму з першої половини квітня. Про це свідчать дані на сайті регулятора у понеділок, 18 серпня.
Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,2589 гривень за 1 долар (-0,0812 грн). Це мінімум з 9 квітня.
Офіційний курс євро теж впав і у вівторок становитиме 48,1739 гривень за 1 євро (-0,1320 грн).
Тим часом на міжбанку курс долара піднявся зріс на 5 копійок до 41,26-41,29 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс долара був стабільним і не змінився – 41,60 гривень, а курс євро знизився до 48,45 гривень. -
Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану
Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
“Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
“Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон. -
В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%
В Україні зафіксовано 35 471 борг із заробітної плати у 2025 році, що на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року. Такими є дані Opendatabot.
Загалом заборгували працівникам 1 983 компанії. Найчастіше боржниками є державні підприємства – 11 562 (33%), акціонерні товариства – 10 308 (29%) та товариства з обмеженою відповідальністю – 6 298 (18%).
За кількістю проваджень лідирує Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – 4 063 відкриті справи. На другому місці Карпатнафтохім з 1 188 провадженнями, а далі Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – Інжиніринг – 1 015.
Найбільше заборгували підприємства у Сумській області – 6 305; у Києві – 3 784; у Дніпропетровській області – 2 456.
Раніше ЗМІ писали, що на окупованому Донбасі десятки підприємств не виплачують зарплати.
Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати” -
Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень. -
Свириденко представила план дій нового уряду
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко представила проєкт Програми дій уряду, котрий містить 12 пріоритетів. Про це вона повідомила у Фейсбук у понеділок, 18 серпня.
За її словами, проєкт Програми базується на чотирьох опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова.
На цій основі визначили 12 пріоритетів, котрі пообіцяли перетворювати на конкретні рішення.
Безпека та оборона – ціль, щоб половина бюджету озброєнь йшла українським виробникам, плануємо запуск Defence City і спільні виробництва зі світовими компаніями як Rheinmetall, BAE Systems та інші.
Євроінтеграція – готові розпочати переговори про вступ з ЄС за шістьма кластерами до кінця року.
Антикорупція – від самого початку роботи цього уряду перезавантажили роботу БЕБ, АРМА та Митниці. Плануємо цифрові сервіси е-Нотаріат, е-Суд, ЦНАП 2.0.
Добробут – це допомога тим, хто потребує допомоги.
Зокрема в уряді запланували компенсації за зруйноване житло, зміни в пенсійній системі та наданні соціальних послуг. Планують 75 млрд грн на розвиток прифронтових регіонів у 2025-2026 роках. Також очікують, що 180 000 родин отримають підвищену допомогу при народженні дитини, а також 100 000 родин з дітьми до 3-х років охопить програма єЯсла та єСадок до 2026 року.
Ветеранська політика – планується ухвалення Кодексу законів про Захисників та Захисниць, запуск ветеранських просторів, житлові сертифікати, гранти для ветеранського бізнесу.
Макрофінанси та реформи – Україна має запевнення від партнерів щодо підтримки у 37,4 млрд доларів у 2026-2027 році.
“Очікуємо місію МВФ, з високою долею вірогідності будемо мати нову програму. Також плануємо новий Митний кодекс”, – прокоментувала Свириденко.
Бізнес – до кінця 2026 року уряд має намір залучити понад 5 млрд євро через різні інструменти (UIF, G2G, ППП), перший проєкт Американсько-Українського фонду відбудови оцінюють в 100 млн доларів. На політику Зроблено в Україні передбачимо 55 млрд грн. Бізнес матиме 5 років без перевірок і суттєву дерегуляцію. Також, за словами прем’єрки, уряд очікує понад 12 млрд грн від приватизації, зокрема санкційних активів, а також запуск агрохабів Grain Ukraine та Food from Ukraine, планується масштабний національний проєкт зі зрошення.
Здоров’я та спорт – уряд обіцяє підвищити зарплати лікарів первинки й екстренки до 35 тис. грн, також запроваджують додаткові стимули для медиків у селах та прифронтових регіонах. Окремо запускається щорічний чекап для українців 40+, відкривають 200 Центрів ментального здоров’я, майже 300 реабілітаційних просторів, а також е-Кабінет пацієнта й е-Ліцензію.
“У спорті залучимо 3 млн українців до масових проєктів, створимо Olympic Lab і запровадимо ініціативу ЄС Молодіжна гарантія”, – додала Свириденко.
Освіта і наука – 100 тис. учителів і 50 тис. вихователів підвищать кваліфікацію, відкривають 500 садків. Також планується реформа фінансування вищої освіти та науки. Запускають ScienceCity, гранти для 2000 молодих дослідників і STEM-аспірантуру. До 2026 року мають намір профінансувати 10 спільних науково-технічних проєктів із бізнесом, а система Мрія охопить 1,1 млн дітей.
Відбудова – створюють Фонд Відновлення та комплексний план відбудови. У фокусі – житло, енергетика й інфраструктура: 10 проєктів у ЖКГ, 5 – у транспорті, 4 – у житлі.
“Запускаємо програму ВідновиДім, спеціальні програми для повернення українців із житлом, роботою й соцпідтримкою, а також механізм множинного громадянства”, – зазначила глава уряду.
Культура – вже цього року планують розпочати реставрацію щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, тоді як до 2026-го інвестують 500 млн грн в її збереження й відновлення. Також, за словами Свириденко, планують гранти для креативних індустрій, внесення всіх об’єктів національного значення до реєстру та оцифрування 100 тис. музейних експонатів.
Зимова стабільність – уряд планує накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей, захист енергооб’єктів.
Раніше Свириденко повідомила, що Кабмін готує аудит усіх державних видатків. Планує значне скорочення бюрократичних процедур.
Найменший Кабмін. Уряд Свириденко -
Токіо визнали найкращим містом для дистанційної роботи
Токіо очолив рейтинг найкращих міст для поєднання дистанційної роботи з відпочинком у 2025 році, підготований швейцарською International Workplace Group (IWG).
Японська столиця отримала перше місце завдяки високій швидкості інтернету, розвиненій транспортній інфраструктурі, безпеці, різноманіттю культурного життя та нещодавньому запуску спеціальних віз для іноземців, котры працюють дистанційно.
Додатковою перевагою є близькість до гірських масивів, пляжів та національних парків. За оцінкою IWG, місто ідеально підходить для тих, хто прагне працювати у міських умовах із можливістю вибратися на природу.
До топ-10, окрім Токіо, увійшли: Ріо-де-Жанейро, Будапешт, Сеул, Барселона, Пекін, Лісабон, Рим, Париж та Валлетта.
“Завдяки впровадженню гібридних графіків і розвитку хмарних технологій люди отримали свободу вибору місця та часу для роботи, яке їм найбільше підходить. Ця тенденція збережеться. Надання працівникам можливості гнучкої та дистанційної роботи, особливо в літні місяці, не лише покращує баланс між роботою та особистим життям, запобігає вигоранню, але й значно підвищує продуктивність праці”, – зазначив засновник і CEO IWG Марк Діксон. -
Ціни на бензин в Росії побили новий історичний рекорд – ЗМІ
Оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво. Про це повідомляє The Moscow Times.
На Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі вартість бензину Аі-92 у понеділок, 18 серпня, досягла 71,5 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 80,43 тисяч рублів за тонну. За день котирування зросли на 1,33% та 2,2% відповідно, а з початку року ціна 92-го бензину злетіла на 38%, а 95-го – на 49%.
Уряд РФ запровадив повну заборону на вивіз бензину з країни до кінця серпня, а потім вирішив продовжити його до кінця вересня.
В Росії з початку місяця через нальоти БпЛА зупинилися Новокуйбишевський НПЗ Роснефти (2 серпня), Саратовський НПЗ Роснефти (11 серпня) та Волгоградський НПЗ Лукойла – найбільший на півдні Росії і входить до топ-10 країни. Їхня сумарна потужність становить 29,8 млн тонн на рік — а це 11% від фактичного обсягу нафтопереробки в Росії, який минулого року, за оцінками Reuters, становив 267 млн тонн.
З 2 серпня половину потужностей зупинив Рязанський НПЗ – найбільший у Роснефти, паливо якого постачає зокрема московський регіон. Атак дронів зазнали також Сизранський НПЗ, Слов’янський НПЗ та Афіпський НПЗ
Через брак бензину щонайменше в двох регіонах Росії паливо на АЗС вже почали продавати лишень підприємствам та організаціям за картками.
В окупованому Криму бензин АІ-95 зник з більшості заправок, а на тих, де він ще є, продаж здійснюється переважно за талонами.
Повністю зник із продажу Аі-95 у містах Краснокаменськ та Борзя Забайкальського краю.
Міненерго РФ запевняє, що ситуація “перебуває під контролем”: обсяги виробництва, що випали через ремонти на нафтозаводах, компенсує загальне збільшення нафтопереробки. -
Курс долара стабілізувався, євро – знизилось
Курс гривні не змінився щодо долара в обмінних пунктах, але зміцнився відносно євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 18 серпня.
Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,40 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,40 гривень.
На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,21-41,24 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив курс долара до гривні на понеділок до рівня 41,3401 гривень за 1 долар (-0,1099 грн). Офіційний курс євро становить 48,3059 гривень за 1 євро (-0,1346 грн).
Також стало відомо, що за період 11-15 серпня Нацбанк продав на міжбанку 607,8 млн доларів, що на 230 млн доларів більше, ніж позаминулого тижня. При цьому регулятор купив лише 60 тис. доларів.
Раніше стало відомо, що євро став основною валютною для нових заощаджень українців. За даними НБУ, чиста купівля доларів становила в липні 17 млн доларів, а євро – 312 млн у доларовому еквіваленті. -
Курс долара стабілізувався, євро – знизився
Курс гривні не змінився щодо долара в обмінних пунктах, але зміцнився відносно євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 18 серпня.
Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,40 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,40 гривень.
На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,21-41,24 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив курс долара до гривні на понеділок до рівня 41,3401 гривень за 1 долар (-0,1099 грн). Офіційний курс євро становить 48,3059 гривень за 1 євро (-0,1346 грн).
Також стало відомо, що за період 11-15 серпня Нацбанк продав на міжбанку 607,8 млн доларів, що на 230 млн доларів більше, ніж позаминулого тижня. При цьому регулятор купив лише 60 тис. доларів.
Раніше стало відомо, що євро став основною валютною для нових заощаджень українців. За даними НБУ, чиста купівля доларів становила в липні 17 млн доларів, а євро – 312 млн у доларовому еквіваленті.