Український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність вища. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час GET Business Festival 2025 під егідою видання Delo у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 20 листопада.
За його словами, євроінтеграція відкриває для України не лише можливості, але і ризики.
“Європа не чекає нас з відкритими обіймами. Українська сталь, аграрка, логістика – все це конкуренція для європейських виробників”, – заявив він і назвав особливою загрозою впровадження Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який фактично може стати податком на український експорт.
Водночас Водовіз наголосив, що реальні можливості для бізнесу полягають у доступі до західного фінансування та створенні великих структурних проєктів, які стимулюватимуть економіку.
“Поки що з 8 млрд євро Ukraine Facility реально розподілено лише близько 100 млн євро. Це крапля в морі”, – зауважив він.
Також Водовіз повідомив, що український бізнес поступово повертається з Європи, бо саме в Україні його ефективність значно вища: “Вітряк у Європі приносить 5-7% рентабельності. А в Україні – 20-25%”.
Саме тому, на його переконання, для економічного прориву Україні потрібні масштабні проєкти, подібні до тих, що реалізують сусіди: “У Польщі будують аеропорт, який додає 3% до ВВП. У Румунії – модернізують порти, що дає плюс 2%. Україні бракує саме таких драйверів зростання”.
Водовіз запевнив, що Метінвест залишається орієнтованим на Україну: компанія переорієнтувала логістику з морських маршрутів на залізницю, розвиває партнерства в Європі та підтримує ЗСУ, на що вже спрямувала понад $400 млн.
“Ми маємо доводити, що український бізнес здатен не лише вистояти, а й рухати країну вперед”, – резюмував представник Метінвесту.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова увійшла до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України. Від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів вже понад 70 млрд гривень.
Також Метінвест входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 млрд гривень в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд гривень допомоги, з яких 5,2 млрд грн – на підтримку ЗСУ в межах ініціативи Сталевий фронт.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Метінвесті розповіли, чому український бізнес повертається з Європи
-
Росія вперше почала розпродавати свій золотий запас
Банк Росії вперше розпочав реальні продажі фізичного золота з резервів у рамках операцій мінфіну РФ з фінансування державного бюджету. Про це повідомила прес-служба регулятора російському пропагандистському інформагентству Интерфакс.
Мова про продаж золота ФНБ, які мінфін здійснював останніми роками. Донедавна ці операції були віртуальними: уряд продавав дорогоцінний метал не на ринку, а Центробанку, де-факто перекладаючи золотий запас “з кишені в кишеню”. В результаті зливки залишалися у складі золотих резервів країни, які перевищують 2,3 тисячі тонн і є п’ятими за розміром у світі.
Тепер ситуація змінилася: ЦБ почав проводити реальні операції з продажу фізичного золота, як це вже робиться з китайськими юанями з ФНБ.
Перед початком війни у ФНБ було накопичено 405,7 тонн золота. З того часу Мінфін розпродав для латання бюджетних дірок 57% цього запасу, або 232,6 тонн.
В результаті на 1 листопада 2025 року обсяг золота у фонді опустився до 173,1 тонни. Загальний обсяг ліквідних активів у ФНБ, до яких крім золота відносяться китайські юані, скоротився на 55% — зі $113,5 млрд до $51,6 млрд. По відношенню до ВВП невитрачені запаси фонду 7,3% ВВП перед початком війни.
За допомогою операцій “дзеркалювання”, які тепер проводяться і із золотом, ЦБ заливає в ринок валюту, щоб контролювати курс рубля, зазначають аналітики.
Обсяг таких операцій, які раніше проводилися з китайськими юанями, цього року становитиме близько $30 млрд, а наступного — близько $15 млрд, оцінюють економісти.
“Використання золота знижує навантаження на ринок юаня, розподіляє тиск по різних сегментах і зберігає диверсифікацію резервів”, – пос=яснюють своєю чергою аналітики.
Раніше повідомляли, що в Росії скорочують соціальні програми та змушують витрачати кошти на армію. Війна в Україні почала бити по кишені росіян.
Центробанк РФ спрогнозував падіння економіки -
Суд зобов’язав Meta виплатити понад $550 млн за недобросовісну конкуренцію
Іспанський суд 20 листопада зобов’язав власника Facebook, компанію Meta (META.O), виплатити 479 мільйонів євро (552 мільйони доларів) іспанським цифровим медіа-каналам за недобросовісну конкуренцію та порушення правил ЄС щодо захисту даних. ПРО це повідомляє Reuters.
Комерційний суд Мадрида заявив, що компенсація, яка має бути виплачена 87 видавцям цифрової преси та новинним агентствам, пов’язана з використанням Meta персональних даних для поведінкової реклами у Facebook та Instagram.
Зазначається, що американський технологічний гігант отримав “значну конкурентну перевагу” на ринку онлайн-реклами Іспанії шляхом незаконної обробки даних користувачів.
Суд заявив, що Meta порушила Загальний регламент ЄС про захист даних, а отже, також порушила антимонопольне законодавство Іспанії.
Як повідомляється, скарга, подана іспанськими ЗМІ, стосувалася зміни правової основи обробки персональних даних компанією Meta після набрання чинності GDPR у травні 2018 року.Для виправдання поведінкової реклами Meta перейшла від згоди користувача до “необхідності для виконання договору”. Пізніше регулятори визнали цю підставу неадекватною. -
АЕС України знизили потужність через атаку Росії
Усі три підконтрольні Україні атомні електростанції були вимушені зменшити свою потужність 19 листопада, бо росіяни атакували енергетичні обʼєкти поблизу цих АЕС. Про це йдеться у звіті МАГАТЕ, оприлюдненому напередодні.
Агентство нагадує, що Хмельницька та Рівненська АЕС вже знизили виробництво електроенергії внаслідок військових дій на початку цього місяця.
“Сьогодні (19 листопада – ред.) обидві станції ще більше знизили виробництво після того, як кожна з них втратила підключення до однієї зі своїх високовольтних ліній електропередач. Команди МАГАТЕ, що базувалися на цих двох об’єктах, також були змушені шукати укриття під час ранкової тривоги через повітряну тривогу”, – йдеться у повідомленні.
Південноукраїнська АЕС також втратила зв’язок з високовольтною лінією електропередачі. Електростанція повідомила про виявлення 11 дронів протягом ночі за кілометр від об’єкта.
Загалом, за даними МАГАТЕ, “чотири з дев’яти реакторів знизили потужність після атак, які ще більше дестабілізували енергосистему”. -
Звільнено керівництво Українського дунайського пароплавства та АМПУ
Міністерство розвитку громад та територій розпочало оновлення системи управління ключових держпідприємств морського та внутрішнього водного транспорту. Про це відомство повідомило у четвер, 20 листопада.
“Першими кроками стали звільнення керівництва Українського Дунайського пароплавства (УДП) та Адміністрації морських портів України (АМПУ)”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що відставку керівника УДП вже підтримала нещодавно сформована наглядова рада. Міністерство зараз відкриває прозорий конкурс на цю посаду, та паралельно ініціює створення наглядової ради в АМПУ.
Наголошується, що далі такі заходи впроваджуватимуться також у сфері залізничних та транспортних перевезень, авіації.
Раніше стало відомо, що уряд затвердив план щодо перезавантаження енергосектору України. Першочерговим завданням стане затвердження нової наглядової ради Енергоатому.
Як відомо, такі дії пов’язані з операцією Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. -
Долар дорожчає в обмінниках, євро – дешевшає
Курс гривні трохи знизився відносно долара, але зміцнився щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 20 листопада.
Так, середній курс продажу долара зріс на 1 копійку і тепер становить 42,32 гривні. Курс євро впав на 12 копійок – до 49,03 гривні.
Сьогодні в обмінниках долар купують у середньому по 41,79 гривні, а євро – по 48,40 гривні.
На міжбанку американська валюта піднялась на 3 копійки і перебуває на рівні 42,11-42,14 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара на четвер менше ніж на 1 копійку – до 42,0948 гривень. Офіційний курс євро впав на 6 копійой – 48,7374 гривні. -
Україна запропонувала ОАЕ створити спільні агрохаби
Під час конференції Food from Ukraine заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький обговорив із заступником міністра закордонних справ Об’єднаних Арабських Еміратів Султаном Аль Шамсі створення агрохабів в ОАЕ. Про це 20 листопада повідомляє Мініекономіки.
Передбачається, що ці хаби прийматимуть українську продукцію для подальшого пакування та розподілу до країн, які потребують допомоги. Зокрема до Гази, Судану, Кенії, Сомалі та інших регіонів. Це дозволить оптимізувати логістику та підвищити ефективність доставки продовольства тим, хто його найбільше потребує.
“Україна вже давно відіграє ключову роль у світовій продовольчій безпеці та є надійним партнером для країн Глобального Півдня. Попри війну та спроби Росії перешкоджати нашому експорту, з 2022 року ми поставили до Азії, Африки та Латинської Америки понад 40% українського зернового експорту. Ми не просто доставляємо продовольство, а пропонуємо технології, досвід та моделі виробництва, які забезпечують довгострокову продовольчу стабільність. Це формує рівноправні партнерства, що зміцнюють стійкість економік усіх країн-учасниць”, – зазначив Тарас Висоцький. -
Газпром продасть найбільший нафтохімічний комплекс РФ компанії друга Путіна
Газпром готується до кінця року продати холдингу Росхім великий нафтохімічний комплекс у Башкирії – Газпром нафтохім Салават. Про це повідомляє провладне видання Известия, посилаючись на поінформовані джерела з обох компаній.
Один з них уточнив, що сума угоди складе 250-270 млрд рублів та дозволить газовій монополії покрити збитки, пов’язані з обвальним скороченням поставок на європейський ринок. Проте офіційно в Газпромі та Росхімі інформацію коментувати не стали.
Газпром нафтохім Салават – найбільше підприємство Росії у своїй галузі та випускає понад 150 видів продукції з вуглеводневої сировини: бензин, дизельне та нафтове паливо, різні поліетилени, стирол, карбамід, аміак та ін.
За підсумками 2024 року виторг підприємства склав 302,8 млрд руб. — на 14% більше, ніж 2023-го, випливає зі звітності щодо РСБУ. Чистий прибуток за той же період скоротився майже в сім разів — до 4,4 млрд. дол.
Після початку повномасштабної війни в Україні Газпром втратив найбільших покупців газу в Європі. За січень—жовтень 2025 року експортна монополія прокачала європейським клієнтам 14,7 млрд. кубометрів газу. Це на 45% менше у порівнянні з тим же періодом 2024 року, коли постачання було на рівні 26,6 млрд кубометрів.
З поточними темпами прокачування за підсумками року газовий експорт із Росії до ЄС може становити близько 18 млрд кубометрів, що стане найнижчим обсягом з початку 1970-х рр., коли СРСР домовився про перший контракт на постачання газу до Австрії.
Продаж Газпром нафтохім Салават може дозволити частково скоротити борг держкомпанії.
Росхім має стратегічний інтерес у придбанні активу Газпрому, відзначило близьке до холдингу джерело.
Слід зауважити, що Росхім був створений у лютому 2021 року і до червня 2023-го називався Російський водень. Холдинг на 100% належить закритому пайовому інвестфонду Квінта, бенефіціари якого не розкриваються.
Утім, компанію пов’язують із мільярдером Аркадієм Ротенбергом, близьким другом Володимира Путіна. -
Лондонську Нью-Бонд-стріт очолила рейтинг найдорожчих торгових вулиць
У 2025 році Нью-Бонд-стріт у Лондоні стала найдорожчою торговою вулицею світу, обігнавши Віа Монтенаполеоне в Мілані. Річна вартість оренди на Нью-Бонд-стріт зросла на 22% і складає 20 482 євро за квадратний метр, тоді як у Мілані залишилася на рівні 20 000 євро за квадратний метр. П’ята авеню в Нью-Йорку зайняла третє місце зі ставкою 18 360 євро за квадратний метр. У рейтингу також увійшли інші вулиці з різних міст, такі як Чімсачєй у Гонконзі, Єлисейські поля у Парижі, Гінза в Токіо та інші. Компанія Cushman & Wakefield склала цей рейтинг вже 35 років, у 2025 році до нього увійшло 141 місто. Загалом вартість оренди на вулицях рейтингу зросла на 58%, з найбільшим зростанням на вулиці Оскара Фрейре в Сан-Паулу та Fashion Street у Будапешті, а найбільше падіння було зафіксовано на Оук-стріт у Чикаго. В динаміці по регіонах найбільше зростання ціни оренди було на Північній та Південній Америці, трохи менше в Європі та Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
-
Скандал через Тайвань: Китай заборонив японські морепродукти
Китай повністю заборонив імпорт японських морепродуктів через загострення відносин з Японією. Напруженість між країнами зросла після висловлення прем’єр-міністром Японії Такаїчі заяви про можливу військову відповідь на китайську атаку на Тайвань. Китай вимагає відкликати заяви та відгукнувся забороною подорожей до Японії, що призвело до масових скасувань поїздок. Японія рекомендує своїм громадянам в Китаї підвищити безпеку. Китай пояснив заборону імпорту морепродуктів необхідністю контролю за викидами з АЕС Фукусіма. Токіо відзначило, що заяви Такаїчі відповідають позиції уряду, який не передбачає прориву в найближчому майбутньому.