Чорногорія та Ісландія мають шанс одночасно стати членами ЄС. В Брюсселі наразі оговорюють можливість об’єднання вступу двох країн в один пакет. Яким був шлях Чорногорії та Ісландії до ЄС, та коли черга України? Синхронний вступ Представники Єврокомісії та європейські дипломати розглядають варіант об’єднання вступу Чорногорії та Ісландії до ЄС одним пакетом у 2028 р.
Подібний сценарій обговорюють на тлі стрімкого поступу Чорногорії у переговорному процесі та ймовірного відновлення євроінтеграційного шляху Ісландії, поставленого на паузу понад десятиліття тому. Наразі ЄС ще не ухвалив остаточного рішення щодо синхронного приєднання обох держав.
Майбутнє євроінтеграції Рейк’явіка вирішиться 29 серпня 2026 р., коли в Ісландії відбудеться плебісцит щодо відновлення діалогу про приєднання до ЄС. У разі позитивного волевиявлення громадян остаточну крапку в питанні набуття членства все одно ставитиме повторний всенародний референдум, який відбудеться після завершення офіційного консультаційного процесу.
Наразі Ісландія має всі шанси швидкими темпами пройти переговорну дистанцію й вийти на фінальний етап вступного процесу пліч-о-пліч із Чорногорією. “Існує значна ймовірність формування спільного пакету для двох держав”, – сказав один із співрозмовників Politico в Єврокомісії. Економічна логіка такого варіанту полягає в істотній різниці між країнами. Ісландія є багатою економікою і в разі вступу, ймовірно, стане нетто-донором бюджету ЄС. Чорногорія, навпаки, через порівняно невисокий рівень доходів населення буде одним із отримувачів європейського фінансування.
На думку європейських дипломатів, об’єднання двох держав в один пакет може тому спростити політичне узгодження розширення для нинішніх членів ЄС. Чому Ісландія повертається до ЄС після тривалої паузи Ісландія подала заявку на вступ у 2009 р., на тлі важкої фінансової кризи, а переговори розпочалися у 2010-му. Процес просувався досить швидко: було відкрито 27 із 35 переговорних розділів, а 11 із них попередньо закрито. Проте після зміни уряду в 2013 р. переговори призупинили, а у 2015 р. Рейк’явік попросив ЄС більше не вважати Ісландію країною-кандидатом. Головною причиною стали побоювання щодо рибальства. Для Ісландії рибні ресурси мають стратегічне значення, а вступ до ЄС означав би участь у Спільній рибальській політиці та потенційну втрату частини контролю над власними водами. Крім того, після стабілізації економіки багато ісландців уже не бачили гострої необхідності вступати до ЄС, оскільки через Європейську економічну зону країна і так мала доступ до єдиного ринку.
Тепер питання членства знову стало актуальним через зміну геополітичної ситуації, війну Росії проти України та нові економічні виклики. Прихильники вступу наголошують, що повноправне членство дало б Ісландії політичний вплив на рішення ЄС, яких вона значною мірою дотримується вже зараз, а також посилило б економічну та безпекову інтеграцію з Європою.
У Брюсселі вже оцінили перспективи такого кроку. “Ісландія є особливим випадком, адже вона вже надзвичайно тісно інтегрована з ЄС через участь у Європейському економічному просторі та Шенгенській зоні. Якщо народ вирішить відновити діалог, переговорний процес із Рейк’явіком може тривати лише один-два роки. ЄС готовий розробляти гнучкі рішення для найбільш чутливих сфер, перш за все рибальства та сільського господарства.”, – наголосила єврокомісар з питань розширення Марта Кос. Чорногорія – лідер серед країн Західних Балкан на шляху до ЄС Чорногорія нині є найближчим до вступу в ЄС кандидатом із Західних Балкан. Країна подала заявку на членство у 2008 р., отримала статус кандидата у 2010-му, а переговори про вступ розпочала у червні 2012 р. За цей час Подгориця відкрила всі 33 переговорні розділи – тобто фактично охопила весь масив законодавства ЄС, який необхідно привести у відповідність із європейськими нормами.
У 2025-2026 р.р. процес помітно прискорився. У грудні 2025 р. Чорногорія попередньо закрила одразу 5 розділів, а поточного року продовжила серію домовленостей. В липні Чорногорія закрила ще два розділи – щодо конкурентної політики та Митного союзу. Таким чином, попередньо закрито вже 18 із 33 розділів, тобто більше половини. Саме тому ЄС називає Чорногорію лідером процесу розширення.
ЄС уже почав готувати проєкт договору про вступ Чорногорії, що є важливим політичним сигналом: Брюссель розглядає її членство як реалістичну перспективу, а не віддалену мету. Подгориця прагне завершити переговори до кінця 2026 р. і стати 28-м членом ЄС у 2028 р. Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч сформулював цю мету як стратегію “28 by 2028”. “Чорногорія не відстає і не імпровізує. Ми дотримуємося свого слова і демонструємо результати. До кінця цього року ми закриємо всі розділи”, – заявив він. Своєю чергою президент Чорногорії Яков Мілатович також наголошує на європейському курсі країни. “Чорногорія готова взяти на себе відповідальність держави-члена ЄС і хоче пов’язати своє майбутнє зі спільним європейським майбутнім”, – сказав він. Україні знову заважає Угорщина Своєю чергою на шляху України до ЄС знову встала Угорщина.
Під час останніх засідань Робочої групи Ради ЄС з питань розширення угорська делегація відмовилася затвердити результати оцінки готовності України до відкриття нових переговорних розділів. Зокрема Будапешт відклав відкриття кластерів 2 та 3. Кластер 2 (внутрішній ринок): включає вільний рух товарів, робочої сили та капіталу, фінансові послуги, право компаній, інтелектуальну власність і захист прав споживачів. Кластер 3 (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання): охоплює митницю, оподаткування, цифрову трансформацію, соціальну політику, освіту, культуру, а також промислову, економічну й монетарну політику.
І це попри те, що Єврокомісія, за результатами скринінгу підтвердила готовність України розпочинати переговори за відповідними напрямками.
При цьому публічно Угорщина не висловила жодних претензій щодо технічної готовності Києва, лише обмежилася порівнянням з темпами просування інших кандидатів. “Україна не повинна отримувати більш сприятливого ставлення, ніж країни-кандидати із Західних Балкан, які роками виконували вимоги ЄС щодо вступу. Угорщина виступає проти будь-якої прискореної процедури вступу України до ЄС”,- заявив Золтан Ковач, міжнародний представник уряду Угорщини та державний секретар з міжнародних комунікацій. Водночас українські експерти переконані, що Брюсселю вдасться запобігти спробам угорської сторони гальмувати поступ України до ЄС. Єврокомісія має у своєму розпорядженні потужні фінансові важелі: ідеться про повернення Угорщині доступу до заморожених єврофондів, зокрема коштів із Фонду відновлення після пандемії та структурних фондів згуртованості, а також про продовження термінів їх освоєння.
Вікторія Хаджирадєва
Чорногорія та Ісландія вийшли на фінішну пряму членства в ЄС
