Життя у ритмі новин

Позначка: Звіт

  • Лубінець визнав помилку щодо Оленівки та недостовірного звіту ООН

    Лубінець визнав помилку щодо Оленівки та недостовірного звіту ООН

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець визнав, що допустив помилку, поширивши недостовірну інформацію про нібито звіт ООН, у якому Росію начебто називали організатором теракту в Оленівській колонії у липні 2022 року. Про це стало відомо завдяки розслідуванню Слідство.Інфо, опублікованому у четвер, 10 липня.

    Повідомляється, що 30 червня на офіційних сторінках омбудсмана з’явився запис, у якому стверджувалося, що внутрішній аналіз ООН підтверджує причетність Міноборони РФ до злочину в Оленівці. У своєму дописі Лубінець написав про “нарешті названі речі своїми іменами”.

    Однак після перевірки журналісти виявили, що прикріплені Лубінцем гіперпосилання вели до матеріалів, опублікованих на сайті Centre for Human Rights in Armed Conflict – організації, яка не має жодного зв’язку з ООН або іншими міжурядовими структурами. Звіт про події в Оленівці був розміщений на цьому сайті лише через кілька днів після його створення – 22 травня 2025 року. В тексті документа чітко вказано, що він не є доповіддю ООН.

    Після реакції журналістів Дмитро Лубінець визнав допущену неточність.

    “Було оприлюднено матеріал, що базувався, зокрема, на даних, наданих громадськими активістами. На жаль, з боку Секретаріату Уповноваженого не було проведено належної перевірки зазначеної інформації. Після виявлення недостовірності, публікацію було видалено. Висловлюємо вам свою вдячність за проявлену увагу та стурбованість. Приносимо вибачення за допущену помилку”, – йдеться у відповіді журналістам.

    Представники офісу омбудсмана заявили про подальше посилення контролю задля ретельнішої перевірки інформації перед її публікацією. Раніше Лубінець відреагував на жорстку страту росіянами українського полоненого.
    Теракт в Оленівці, два роки потому: ще й досі є неідентифіковані тіла

  • Росіяни навмисно атакують цивільних дронами – ООН

    Росіяни навмисно атакують цивільних дронами – ООН

    Російські військові тепер частіше використовують FPV-дрони для прицільних ударів по цивільному населенню в Україні. Моніторингова місія ООН з прав людини (ММПЛ) в Україні задокументувала численні випадки воєнних злочинів. Про це свідчить звіт ММПЛ.
    Безпілотники стали однією з головних причин загибелі та поранення цивільних осіб в Україні, а в деякі місяці навіть випередили за цим показником більш потужну зброю: ракети, артилерію та авіаційні бомби.
    Російські військові навмисно атакували цивільних, які не виявляли жодних ознак безпосередньої участі у бойових діях, зазначають в ООН.
    “Націлювання операторами дронів на практиці порушило основні принципи міжнародного гуманітарного права щодо розрізнення та обережності. Деякі інциденти можуть бути прирівняні до навмисного націлювання на цивільних осіб, що є воєнним злочином”, – ідеться в повідомленні.
    Окрім безпосередніх людських жертв, дронові атаки унеможливлюють надання гуманітарної допомоги. Працівники неурядових організацій, медики та державні службовці не можуть безпечно пересуватися ураженими районами, а цивільне населення позбавляється доступу до базових послуг, медицини та харчування.
    Найбільше від цього страждають літні люди та особи з інвалідністю, які залишаються в небезпечних районах через обмежені можливості евакуації, додали в ММПЛ.
    Як відомо, внаслідок атаки РФ на Київ загинули дев’ять осіб. Серед них – 11-річна дівчинка. Її тіло знайшли під завалами разом із матір’ю. Постраждали ще понад 30 людей. У місті пошкоджено п’ять багатоквартирних будинків.
    Удар по Києву: зруйнований під’їзд, є загиблі

  • Світ встановив новий рекорд з енергетичних викидів CO₂ – звіт

    Світ встановив новий рекорд з енергетичних викидів CO₂ – звіт

    Світові викиди вуглекислого газу від енергетичного сектору за 2024 рік зросли до нового рекорду – вже четвертий рік поспіль. Про це мовиться у щорічному статистичному огляді світової енергетики Energy Institute, оприлюдненому у четвер, 26 червня.
    Звіт акцентує складність відмови від викопного палива в умовах геополітичної нестабільності, зокрема російсько-української війни, яка змінила маршрути постачання нафти й газу з Росії, та конфлікту на Близькому Сході, що підвищує ризики для енергетичної безпеки.
    Зауважується, що 2024 рік став найспекотнішим в історії спостережень: середня температура вперше перевищила доіндустріальний рівень на 1,5°C.
    Загалом світове енергопостачання зросло на 2% – вперше з 2006 року. Збільшились показники з усіх джерел: нафти, газу, вугілля, атомної, гідро- та відновлюваної енергії. Це призвело до зростання викидів СО₂ приблизно на 1% – до 40,8 гігатонни.
    Найбільше з викопного палива зросло використання природного газу – на 2,5%. Вугілля зросло на 1,2% і залишилося найбільшим джерелом генерації у світі. Споживання нафти зросло менш ніж на 1%.
    Водночас вітрова та сонячна енергетика зросли на 16% – у дев’ять разів швидше, ніж загальне зростання попиту на енергію.
    Аналітики зазначають, що попри рекордні темпи розвитку “зеленої” енергетики, світ не встигає досягти мети – утричі збільшити відновлювані потужності до 2030 року, як домовлено на кліматичному саміті COP28 у Дубаї.

  • В Ірані здійснили рекордну кількість страт за 2024 рік – ООН

    В Ірані здійснили рекордну кількість страт за 2024 рік – ООН

    Іран здійснив щонайменше 975 страт у 2024 році – це найвищий показник з 2015 року, мовиться удоповіді Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, яку представила заступниця верховного комісара з прав людини Надя аль-Нашіф у Женевській раді ООН з прав людини. Про це повідомляє АР у четвер, 19 червня.
    У доповіді наголосили, що страти в Ірані відбуваються “тривожними темпами”, часто із порушеннями норм справедливого суду, із застосуванням катувань та свавільного ув’язнення. Щонайменше чотири страти були публічними. Основним методом страти залишається повішення.
    Більшість страт були пов’язані з наркотиками (52%) та вбивствами (43%). Також зафіксовано страти за сексуальні злочини (2%) та правопорушення, пов’язані з держбезпекою (3%).
    Окрім того, у 2024 році зросла кількість страчених жінок – щонайменше 31, зокрема 19 жінок, засуджених за вбивства своїх чоловіків, часто у контексті домашнього насильства, примусових або дитячих шлюбів.
    Також серед страчених – учасники протестів, що почалися після загибелі 22-річної Махси Аміні, котру затримала “поліція моралі” за “неправильне” носіння хіджабу.
    У доповіді відзначили непропорційно велику кількість страт серед етнічних меншин – зокрема щонайменше 108 страчених балухів та 84 курдів.
    Ще принаймні 31 особа була страчена за “злочини проти національної безпеки”, включно з політичними опозиціонерами та тими, кого звинуватили у шпигунстві на користь Ізраїлю.
    Крім того, офіс ООН зафіксував у 2024 році переслідування щонайменше 125 журналістів, серед них – 40 жінок. Мова про кримінальні справи, виклики на допити та тиск за професійну діяльність.
    Попри часткову співпрацю Ірану з управлінням ООН, влада країни відмовила у доступі незалежній міжнародній місії з розслідування, створеній Радою ООН з прав людини.

  • Світ наближається до нової ядерної гонки – SIPRI

    Світ наближається до нової ядерної гонки – SIPRI

    Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру опублікував звіт, в якому зазначено, що загроза ядерної безпеки у світі зросла. Експерти вважають, що система стримування стає слабшою, а нова гонка озброєнь вже розпочалася. Згідно з звітом, на початок 2025 року у світі було близько 12 тисяч ядерних боєголовок, з яких понад 9 тисяч перебувають на бойовому чергуванні. США та Росія залишаються лідерами у ядерній зброї, але інші країни, зокрема Китай, активно розвивають свої ядерні програми. SIPRI попереджає, що сучасна гонка озброєнь є більш ризикованою та непередбачуваною, а нові технології можуть змінити логіку стримування та збільшити ймовірність помилок. Крім того, напруга між іншими ядерними державами, такими як Індія, Пакистан та Північна Корея, також зростає. SIPRI застерігає, що ядерна зброя може стати ще більшою загрозою для світу, особливо в умовах сучасних викликів, таких як дезінформація та цифрові загрози.

  • В ООН викрили поставки зброї Росії від КНДР

    В ООН викрили поставки зброї Росії від КНДР

    За останні півтора року Північна Корея передала Росії велику кількість артилерійських снарядів та ракет. Доповідь Багатосторонньої групи моніторингу санкцій показала, що російські судна перевозили до 9 мільйонів снарядів різних калібрів з Північної Кореї до Росії. Це включало снаряди для артилерії та ракетні системи. Крім того, КНДР передала Росії боєприпаси та іншу важку військову техніку для використання у війні проти України. Наприкінці доповіді зазначалося, що Північна Корея також постачала Росії протитанкові ракети. Важливо відзначити, що російський лідер Путін офіційно підтвердив участь військовослужбовців з Північної Кореї у війні проти України.

  • Пожежі в Амазонії спричинили рекордну вирубку лісів – звіт

    Пожежі в Амазонії спричинили рекордну вирубку лісів – звіт

    У 2024 році відбулися рекордні втрати лісів через масштабні пожежі, які були підсилені змінами клімату. Згідно з щорічним звітом Інституту світових ресурсів (WRI) та Університету Меріленду, лише в тропічних лісах було втрачено 6,7 мільйона гектарів, що на 80% більше, ніж у попередньому році. Основною причиною цього стали безпрецедентні пожежі в Бразилії, де в листопаді відбудеться глобальний кліматичний саміт. Ця ситуація є тривожною, оскільки пожежі стали головною причиною втрат лісів у тропіках, що є незвичним для вологих екосистем. Країни, які найбільше постраждали, це Бразилія, Болівія, Канада, Росія, Мексика, Перу, Нікарагуа, Гватемала, Колумбія та ДР Конго. Проте, є позитивні винятки, такі як Малайзія, Лаос та Індонезія, де вдалося значно зменшити втрати лісів завдяки спільним зусиллям влади, громад та бізнесу.

  • Опендатабот: 41% держкомпаній виявилися збитковими

    Опендатабот: 41% держкомпаній виявилися збитковими

    Фінансові звіти державних компаній за 2024 рік показали, що 41% з них мали збитки. Найбільші втрати зазнали такі компанії, як Східний гірничо-збагачувальний комбінат, аеропорт Бориспіль, Регіональні електричні мережі, Львіввугілля і Енергоринок. З іншого боку, Павлоградський хімічний завод став лідером за прибутком, заробивши понад 6 млрд гривень. Ліси України та Укрспецекспорт також показали хороші фінансові результати. Деякі державні підприємства не надали звіти за 2024 рік, але ті, хто надали, були в основному збитковими. Регіонами з найменшою кількістю звітів стали Донеччина та Херсонщина. У січні-квітні 2025 року в Україні відкрилося менше фізичних осіб-підприємців, ніж у минулому році. Також, Росія повинна відшкодувати українцям майже трильйон гривень.

  • У звіті НАТО не згадали про майбутнє членство України

    У звіті НАТО не згадали про майбутнє членство України

    У щорічному звіті генерального секретаря НАТО, який був оприлюднений, не було згадок про те, що Україна стане членом Альянсу або про незворотність її шляху до НАТО. У минулорічному звіті було зазначено, що майбутнє України – в НАТО, але цього разу таких обіцянок не було. У звіті за 2024 рік було сказано лише про співпрацю НАТО з країнами-партнерами, до яких входять Україна та Грузія. Важливий акцент у звіті було зроблено на підтримці України у війні з Росією. Незважаючи на це, у звіті не було згадок про членство України в НАТО. Генсек НАТО підкреслив, що союзники єдині у своєму бажанні справедливого та сталого миру в Україні.

  • Укрзалізниця завершила рік зі збитком у 4,2 млрд

    Укрзалізниця завершила рік зі збитком у 4,2 млрд

    Укрзалізниця, незважаючи на те, що має найбільший дохід серед усіх транспортних компаній, завершила 2024 рік зі збитком у розмірі 4,2 млрд гривень. Десять провідних компаній у сфері транспорту та поштових послуг в цьому році заробили 243,7 млрд гривень, що на 11,7% більше, ніж рік тому. Проте лише половина з них отримала прибуток. Державні підприємства становлять половину списку, але забезпечили понад 70% загального доходу – 171,9 млрд гривень. У лідерах списку – Укрзалізниці – виручка склала 102,9 млрд гривень, що на 11% більше, але компанія зазнала фінансових втрат у розмірі 4,2 млрд гривень. Нова пошта посіла друге місце з доходом 44,8 млрд гривень, але її прибуток скоротився у 1,6 раза – до 2,5 млрд. Також у списку є Лемтранс із доходом 7,3 млрд гривень.