Позначка: ЗМІ

  • Українські дрони вироблятимуть в Румунії – ЗМІ

    Українські дрони вироблятимуть в Румунії – ЗМІ

    Міноборони Румунії готується до переговорів з Києвом щодо спільного виробництва українських дронів на своїй території. Про це інформує Digi24 у п’ятницю, 18 липня.
    Виробництво планують налагодити на одному з румунських підприємств, ймовірно – у Брашові. Після цього дрони частково надійдуть до румунської армії, тоді як решту скерують на експорт до європейських країн.
    Модель співпраці повторює вже реалізовані проєкти України з Данією та Норвегією. Угода передбачає купівлю Румунією розробок українських БПЛА, створених на основі бойового досвіду.
    Втім, нині головна перешкода реалізації проєкту – нестача фінансування з боку Бухареста. Тож, реальні кроки можливі не раніше 2026 року, коли затверджуватиметься новий оборонний бюджет країни.
    Раніше стало відомо, що Україна запускає програму спільного виробництва зброї з міжнародними партнерами в межах формату Рамштайн. Мова про створення нових заводів на території України та за кордоном. Зауважимо, вироблене за кордоном українськими компаніями озброєння постачатиметься в Україну – поки триватиме війна.

  • У Криму окупаційна влада ввела нові заборони для ЗМІ

    У Криму окупаційна влада ввела нові заборони для ЗМІ

    В окупованому Криму запроваджено заборону на публікацію матеріалів, які можуть розкрити місця розташування ППО, військової техніки, наслідки вибухів чи влучань дронів і ракет. Про це повідомляється у Telegram-каналі так званого “глави” Криму Сергія Аксьонова.
    Відповідний указ нібито був прийнятий для забезпечення громадської безпеки, охорони військових та інших важливих об’єктів.

  • Обкладинка Time нагадала про викрадених українських дітей

    Обкладинка Time нагадала про викрадених українських дітей

    Американський журнал Time випустив новий номер з обкладинкою, присвяченою трагедії тисяч українських дітей, які були насильно вивезені до Росії. У випуску розповідається про боротьбу за їхнє повернення. Тема викрадених дітей стала актуальною в Україні, оскільки їх долю висунули на другий план у мирному процесі. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що під час переговорів із Росією у Стамбулі було визнано, що Росія викрала українських дітей, але точна кількість викрадених дітей залишається невідомою.

  • Трамп забув попередити партнерів про угоду з передачі зброї Україні – ЗМІ

    Трамп забув попередити партнерів про угоду з передачі зброї Україні – ЗМІ

    Дональд Трамп оголосив про участь декількох країн-партнерів НАТО у новій угоді з постачання зброї Україні, але деякі з них дізналися про це лише після публічного заявлення президента США. Згідно з Reuters, генеральний секретар НАТО Марк Рютте згадав про готовність Фінляндії, Данії, Швеції, Норвегії, Нідерландів та Канади долучитися до нової схеми озброєння України під час зустрічі з Трампом. Проте, представники посольств деяких країн сказали, що не були попереджені про це заздалегідь. Трамп представив загальну схему постачання зброї, але деталі ще не визначені. Перед Україною складні переговори з донорами, щоб вирішити, хто і яке обладнання передасть. Головне питання – коли і хто передасть Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Німеччина, Греція, Нідерланди та Іспанія є найбільш імовірними донорами комплексів, які можуть отримати нове обладнання від США в обмін на свої старі. Попередні оцінки показують, що Україна може отримати 12 або 13 батарей Patriot, але це займе щонайменше рік.

  • Зброя США готова до відправки в Україні – ЗМІ

    Зброя США готова до відправки в Україні – ЗМІ

    Згідно з повідомленням The New York Times, Україна отримає системи Patriot, ракети й боєприпаси американського виробництва завдяки новій угоді, за якою союзники по НАТО купуватимуть зброю у США та передаватимуть її Києву. Президент Трамп назвав угоду вигідною для США, зазначивши, що це допоможе українцям оборонятися від Росії. Україна отримає додаткові системи протиповітряної оборони Patriot, а також ракети і боєприпаси. Частина озброєння може надійти від країн поза НАТО. США не підтвердили, що передадуть свої системи. Одна батарея Patriot коштує близько $1 млрд, а ракета-перехоплювач – $3,7 млн. Американські військові не виключають, що війна в Україні може виснажити запаси США, проте генеральний секретар НАТО стверджує, що це не вплине на обороноздатність країни.

  • Зброя США готова до відправки в Україну – ЗМІ

    Зброя США готова до відправки в Україну – ЗМІ

    Україна уклала угоду з американськими союзниками по НАТО, за якою отримає системи Patriot, ракети та боєприпаси для оборони від Росії. Президент США Дональд Трамп назвав угоду вигідною для своєї країни, підкресливши, що це дозволить купувати найкраще озброєння у світі. Угода передбачає передачу Україні додаткових систем протиповітряної оборони Patriot, а також ракет і боєприпасів. Частина цієї зброї може надійти від країн-членів НАТО або поза ними. Це допоможе Україні у забезпеченні своєї обороноздатності. Американські військові впевнені, що продажі зі складів не вплинуть на обороноздатність США.

  • США виділять $10 млрд у першій хвилі озброєння України – ЗМІ

    США виділять $10 млрд у першій хвилі озброєння України – ЗМІ

    Президент США Дональд Трамп вирішив збільшити обсяги постачання озброєння європейським країнам, які потім передадуть цю допомогу Україні. Перша партія озброєння буде складатися з ракет, засобів протиповітряної оборони та артилерійських снарядів на суму близько 10 мільярдів доларів. Це вказує на зміну політики Білого дому, який раніше не підтримував Україну в озброєнні. Генсек НАТО також підтвердив, що Україна може отримати значну кількість систем ППО, ракет та боєприпасів у рамках угоди між США та НАТО.

  • ЗМІ дізналися вартість майбутніх постачань зброї Україні

    ЗМІ дізналися вартість майбутніх постачань зброї Україні

    Президент США Дональд Трамп оголосив про збільшення постачання озброєння своїм європейським союзникам, які потім передадуть цю допомогу Україні. Перша партія постачань оцінюється близько у 10 мільярдів доларів і включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це є важливою зміною у політиці адміністрації Білого дому, яка раніше уникала агресивних дій у відносинах з Україною. Генсек НАТО підтвердив, що угода між США та НАТО дозволить Україні отримати значну кількість озброєння, включаючи системи протиповітряної оборони, ракети та боєприпаси.

  • Президент Ірану зазнав поранення під час атаки Ізраїлю – ЗМІ

    Президент Ірану зазнав поранення під час атаки Ізраїлю – ЗМІ

    Президент Ірану Масуд Пезешкіан зазнав поранення внаслідок ізраїльського авіаудару під час засідання Ради національної безпеки Ірану 16 червня. Про це повідомило іранське агентство Fars.
    Засідання відбулося через три дні після початку ірано-ізраїльської війни, у підземному приміщенні адміністративного комплексу в Тегерані.
    Як стверджується, військово-повітряні сили ЦАХАЛу скинули щонайменше шість авіабомб на будівлю.
    Після ізраїльського бомбардування у будівлі було відключено електропостачання, зруйновано виходи, що ускладнило евакуацію. Учасники зустрічі, зокрема президент Пезешкіан, були змушені вибиратися через аварійні виходи.
    За інформацією Fars, кілька осіб, включно з главою держави, зазнали травмування ніг.
    Окрім Пезешкіана, на цій зустрічі також були присутні спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф, голова судової влади Голам Хоссейн Мохсені-Еджей та інші високопосадовці.
    Під час 12-денної війни ЦАХАЛ ліквідував військове командування Ірану, включаючи КВІР, а також вчених-ядерників.

  • ЄС шукає $19 млрд для України на 2025 рік – FT

    ЄС шукає $19 млрд для України на 2025 рік – FT

    Європейська комісія терміново обговорює з країнами-членами варіанти фінансування до $19 млрд, яких бракує в бюджеті України. Серед пропозицій зокрема спрямування військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, авансові кредити з наявної схеми підтримки G7 на 50 млрд доларів для Києва та подальше використання російських державних активів, заморожених у ЄС. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
    “Є дедалі більше занепокоєння щодо наступного року, і багато хто, хто розраховував на угоду про припинення вогню цього року, тепер змушений переглядати свої витрати та визнавати, що фінансова діра залишиться за будь-якого сценарію”, – зазначив високопоставлений представник ЄС, який бере участь у перемовинах із Києвом.
    За даними посадовців, комісія вже переглядає фінансування українських програм у 2025 році, оскільки не вірить у швидке припинення війни.
    Активізація пошуку коштів збігається із підготовкою до саміту з питань відновлення України, який відбудеться в Римі цього тижня за участі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
    МВФ заявив, що потреби України на наступний рік начебто покриті, втім, це базується на припущенні про завершення війни цього року або в середині 2026-го – чого не поділяють ані Київ, ані Брюссель.
    За словами європейського дипломата, мета – закрити потреби Києва до початку зими, з огляду на невизначеність подальшої допомоги від США.
    Один з обговорюваних варіантів – надання військової допомоги як двосторонніх грантів, котрі враховуватимуть окремо як “позабюджетні зовнішні трансфери”, а також зараховуватимуться до національних витрат на оборону.
    “Замість дублювання можливостей, європейські союзники можуть співфінансувати українські сили, розглядаючи це як послугу, яку надає Україна для зміцнення безпеки континенту”, — мовиться у документі, який Київ передав країнам G7.
    Один з високопосадовців ЄС визнав, що допомога Києву – це не лише оборона України, а й захист Європи, і частина цих витрат має бути врахована як оборонні.
    Ще один варіант – пришвидшити надання кредитів із $50-мільярдної схеми G7, яка забезпечується прибутками від заморожених російських активів.
    За відсутності припинення вогню Україна очікує дефіцит бюджету щонайменше у $8 млрд у 2026 році, навіть якщо частину обіцяних коштів буде виплачено раніше. У разі, якщо цього не станеться, розрив може зрости до $19 млрд.
    Ще одним потенційним джерелом фінансування може стати інвестування заморожених російських активів у більш ризиковані інструменти – за умови розподілу відповідальності за можливі втрати, щоб уникнути виключної відповідальності Бельгії, де зберігається більшість цих коштів.
    “Ми вивчаємо ці варіанти, зокрема можливість ширшого використання заморожених російських активів”, – підтвердив минулого місяця єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс.