Президент США Дональд Трамп вирішив збільшити обсяги постачання озброєння європейським країнам, які потім передадуть цю допомогу Україні. Перша партія озброєння буде складатися з ракет, засобів протиповітряної оборони та артилерійських снарядів на суму близько 10 мільярдів доларів. Це вказує на зміну політики Білого дому, який раніше не підтримував Україну в озброєнні. Генсек НАТО також підтвердив, що Україна може отримати значну кількість систем ППО, ракет та боєприпасів у рамках угоди між США та НАТО.
Позначка: ЗМІ
-
ЗМІ дізналися вартість майбутніх постачань зброї Україні
Президент США Дональд Трамп оголосив про збільшення постачання озброєння своїм європейським союзникам, які потім передадуть цю допомогу Україні. Перша партія постачань оцінюється близько у 10 мільярдів доларів і включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це є важливою зміною у політиці адміністрації Білого дому, яка раніше уникала агресивних дій у відносинах з Україною. Генсек НАТО підтвердив, що угода між США та НАТО дозволить Україні отримати значну кількість озброєння, включаючи системи протиповітряної оборони, ракети та боєприпаси.
-
Президент Ірану зазнав поранення під час атаки Ізраїлю – ЗМІ
Президент Ірану Масуд Пезешкіан зазнав поранення внаслідок ізраїльського авіаудару під час засідання Ради національної безпеки Ірану 16 червня. Про це повідомило іранське агентство Fars.
Засідання відбулося через три дні після початку ірано-ізраїльської війни, у підземному приміщенні адміністративного комплексу в Тегерані.
Як стверджується, військово-повітряні сили ЦАХАЛу скинули щонайменше шість авіабомб на будівлю.
Після ізраїльського бомбардування у будівлі було відключено електропостачання, зруйновано виходи, що ускладнило евакуацію. Учасники зустрічі, зокрема президент Пезешкіан, були змушені вибиратися через аварійні виходи.
За інформацією Fars, кілька осіб, включно з главою держави, зазнали травмування ніг.
Окрім Пезешкіана, на цій зустрічі також були присутні спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф, голова судової влади Голам Хоссейн Мохсені-Еджей та інші високопосадовці.
Під час 12-денної війни ЦАХАЛ ліквідував військове командування Ірану, включаючи КВІР, а також вчених-ядерників. -
ЄС шукає $19 млрд для України на 2025 рік – FT
Європейська комісія терміново обговорює з країнами-членами варіанти фінансування до $19 млрд, яких бракує в бюджеті України. Серед пропозицій зокрема спрямування військової підтримки Україні у вигляді позабюджетних грантів, авансові кредити з наявної схеми підтримки G7 на 50 млрд доларів для Києва та подальше використання російських державних активів, заморожених у ЄС. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
“Є дедалі більше занепокоєння щодо наступного року, і багато хто, хто розраховував на угоду про припинення вогню цього року, тепер змушений переглядати свої витрати та визнавати, що фінансова діра залишиться за будь-якого сценарію”, – зазначив високопоставлений представник ЄС, який бере участь у перемовинах із Києвом.
За даними посадовців, комісія вже переглядає фінансування українських програм у 2025 році, оскільки не вірить у швидке припинення війни.
Активізація пошуку коштів збігається із підготовкою до саміту з питань відновлення України, який відбудеться в Римі цього тижня за участі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.
МВФ заявив, що потреби України на наступний рік начебто покриті, втім, це базується на припущенні про завершення війни цього року або в середині 2026-го – чого не поділяють ані Київ, ані Брюссель.
За словами європейського дипломата, мета – закрити потреби Києва до початку зими, з огляду на невизначеність подальшої допомоги від США.
Один з обговорюваних варіантів – надання військової допомоги як двосторонніх грантів, котрі враховуватимуть окремо як “позабюджетні зовнішні трансфери”, а також зараховуватимуться до національних витрат на оборону.
“Замість дублювання можливостей, європейські союзники можуть співфінансувати українські сили, розглядаючи це як послугу, яку надає Україна для зміцнення безпеки континенту”, — мовиться у документі, який Київ передав країнам G7.
Один з високопосадовців ЄС визнав, що допомога Києву – це не лише оборона України, а й захист Європи, і частина цих витрат має бути врахована як оборонні.
Ще один варіант – пришвидшити надання кредитів із $50-мільярдної схеми G7, яка забезпечується прибутками від заморожених російських активів.
За відсутності припинення вогню Україна очікує дефіцит бюджету щонайменше у $8 млрд у 2026 році, навіть якщо частину обіцяних коштів буде виплачено раніше. У разі, якщо цього не станеться, розрив може зрости до $19 млрд.
Ще одним потенційним джерелом фінансування може стати інвестування заморожених російських активів у більш ризиковані інструменти – за умови розподілу відповідальності за можливі втрати, щоб уникнути виключної відповідальності Бельгії, де зберігається більшість цих коштів.
“Ми вивчаємо ці варіанти, зокрема можливість ширшого використання заморожених російських активів”, – підтвердив минулого місяця єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс. -
Зеленський обговорив з Трампом заміну посла у США – ЗМІ
Президент Володимир Зеленський під час телефонної розмови з главою США Дональдом Трампом у п’ятницю обговорив питання заміни чинної пані посла України у Вашингтоні. Про це повідомило джерело, обізнане з деталями розмови, інформує Bloomberg у понеділок, 7 липня.
За словами співрозмовника, серед кандидатів на посаду нового посла розглядаються прем’єр-міністр Денис Шмигаль, віцепрем’єрка Ольга Стефанішина, міністр оборони Рустем Умєров і міністр енергетики Герман Галущенко.
“Обговорення відбуваються конфіденційно”, – уточнило джерело.
Заміна нинішньої пані посла Оксани Маркарової припадає на чутливий період у відносинах Києва і Вашингтона. Минулого тижня адміністрація Трампа призупинила передачу Україні артилерійських снарядів і засобів ППО – рішення, яке стало несподіванкою для уряду Зеленського та партнерів.
Спроби Трампа завершити війну через переговори з Москвою наразі не дали результату. Тим часом Росія посилила обстріли Києва та інших міст, використовуючи рекордну кількість дронів і ракет.
За словами джерела, Зеленський доручив МЗС України обговорити питання нового посла з американською стороною.
Раніше американський президент США Дональд Трамп після розмови з українським президентом Володимиром Зеленським сказав, що у нього відбулася “дуже стратегічна розмова” з українським президентом. Згодом Зеленський оцінив розмову з Трампом, як “одну з найкращих”. -
Переговори між Ізраїлем і ХАМАС завершилися безрезультатно – ЗМІ
Перший раунд непрямих перемовин щодо припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у Катарі завершився безрезультатно. Про це повідомили два палестинські джерела, знайомі з перебігом переговорів, інформує Reuters у понеділок, 7 липня.
За їхніми словами, ізраїльська делегація мала обмежений мандат для досягнення угоди з ХАМАС.
“Ізраїльська делегація не має реальних повноважень для укладення домовленостей”, – зазначили джерела після першої сесії переговорів у Досі.
Перемовини відновилися в неділю напередодні третього візиту прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу до Білого дому після повернення Дональда Трампа на посаду президента США майже шість місяців тому.
Нетаньягу перед від’їздом до Вашингтона заявив, що ізраїльські перемовники мають чіткі інструкції досягти угоди про припинення вогню на погоджених Ізраїлем умовах.
Тим часом у суботу ввечері на площі в Тель-Авіві поблизу Міноборони зібралися натовпи, закликаючи укласти угоду про припинення вогню та повернути близько 50 заручників, які все ще перебувають у Секторі Гази.
Вважається, що близько 20 заручників, що залишилися у ХАМАС, все ще живі після того, як 7 жовтня 2023 року, коли бойовики угруповання напали на південь Ізраїлю, убивши близько 1200 людей та захопивши 251 заручника.
1 липня Трамп заявив, що його представники отримали від ізраїльських чиновників згоду на перемир’я з ХАМАС у Смузі Гази на 60 днів. -
Трамп пообіцяв Зеленському допомогти з ППО – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським та висловив готовність допомогти Києву з протиповітряною обороною через зростання російських атак. Розмова тривала близько 40 хвилин і була приурочена до нещодавньої ескалації конфлікту. Трамп обіцяв перевірити поставки військової допомоги, які були призупинені Пентагоном. Обидва лідери погодилися на зустріч команд для обговорення питань ППО та іншої зброї. Зеленський зауважив, що Трамп добре орієнтується у ситуації на фронті в Україні та російських атаках та підтвердив плани посилити захист неба.
-
Віткофф намагається зняти енергосанкції з Росії – ЗМІ
У внутрішній адміністрації президента США розпочалася суперечка щодо політики санкцій проти російської енергетики. Один із посадовців Білого дому виступає за зняття санкцій на енергоносії з Росії, тоді як інший прагне витіснити Росію з енергетичних ринків для підтримки американських експортерів. Ця дискусія відбувається під час заяв президента Трампа про необхідність швидкого припинення війни в Україні. Також варто відзначити, що Москва веде переговори з Вашингтоном щодо відновлення роботи “Північного потоку”. Ці події роблять енергетичний сектор Європи об’єктом потенційної співпраці. У той же час, американські інвестори підтримують угоду, що хвилює посадовців у Брюсселі, які вважають, що Трамп та Путін хочуть розділити європейський енергетичний ринок.
-
Путін і Трамп обговорили Україну – росЗМІ
Президент США Дональд Трамп і глава РФ Володимир Путін провели телефонну розмову, де обговорили ситуацію в Україні. Путін висловив готовність продовжувати переговорний процес з Україною, а Трамп підкреслив необхідність припинення бойових дій. Росія продовжує шукати політико-дипломатичний шлях для врегулювання конфлікту, але не відступить від своїх цілей. Розмова відбулася після призупинення США постачання деяких видів озброєнь Україні. Сьогодні Трамп і президент України Володимир Зеленський планують переговори, де ключовою темою буде постачання американської зброї.
-
Стармеру загрожує відставка – ЗМІ
У британському прем’єр-міністра Кіра Стармера загрожує втрата посади через погані результати роботи уряду. Два видатних депутати від Лейбористської партії висловили побоювання, що Стармер може бути змушений піти у відставку, якщо ситуація не покращиться. Є заяви про великий рівень незадоволення всередині партії і можливість кінця його керівництва. Лейбористи стикаються з втратою підтримки на виборах в Уельсі, Шотландії та Лондоні. Також виникли проблеми через зміни у бюджеті та інцидент з нападом на будинок прем’єр-міністра.