Держава катастрофічно недопрацьовує в питанні залучення іноземних коштів в український військово-промислового комплекс (ВПК). Про це сказав генеральний директор компанії Українська бронетехніка Владислав Бельбас в інтерв’ю для Цензор.НЕТ.
За його словами, промислові можливості вітчизняного ВПК на сьогодні значно більші, ніж здатність державного бюджету їх оплатити. Частково ситуацію можна було б покращити завдяки залученню зовнішнього фінансування, але і тут справи кепські.
“Ми всі не допрацьовуємо – не забезпечуємо в достатній мірі фронт. Держава не допрацьовує, насамперед, в питанні залучення коштів зовнішнього фінансування, катастрофічно не допрацьовує”, – зазначає Бельбас, компанія якого виробляє бронемашина, міномети, дрони і боєприпаси.
“По-перше, в питаннях залучення західних коштів неприпустимим є замикання каналів комунікації на себе, тобто на повʼязані компанії. В нинішній ситуації над розвʼязанням фінансових проблем мають працювати всі – від урядовців, політиків, дипломатів до військових та виробників. По-друге, розподіл фінансування має бути прозорим та зрозумілим як для учасників ринку, так і для представників західних інституцій. Це питання компетенції та довіри”, – зазначив керівник Української бронетехніки.
За словами Бельбаса, зараз на Заході багато коштів, а в Україні багато незавантажених підприємств.
“Але… Наведу простий приклад. Нам кажуть: “Ми вашу продукцію на експорт дати не можемо, бо є потреба в бронеавтомобілях. У всьому, що ви виробляєте, є потреба, але на це коштів немає”. На що я у відповідь кажу: “А дайте тоді мені будь ласка перелік проєктів міжнародного фінансування, куди ви нас подали, щоби профінансувати”. І тут починається мовчанка”, – обурився гендиректор Української бронетехніки.
Раніше в Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї. У компанії вважають, що творення штучних механізмів контролю призведе до відкату від європейської політики в цій сфері і створить корупційні ризики.
Позначка: Зброя
-
В Українській бронетехніці оцінили залучення іноземних коштів у ВПК
-
США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
Сполучені Штати затвердили найбільший в історії пакет військової допомоги Тайваню на суму 11,1 мільярда доларів. Про рішення, яке стало наймасштабнішим за всю історію в контексті підтримки оборонного потенціалу острова, повідомило агентство Reuters у четвер, 18 грудня.
Це вже другий за каденції президента Дональда Трампа великий акт постачання зброї Тайваню, ухвалений на тлі посилення військового та дипломатичного тиску з боку Китаю. У межах пакету передбачено постачання восьми різновидів озброєнь, зокрема реактивних систем залпового вогню HIMARS, гаубиць, протитанкових ракет Javelin, баражуючих дронів Altius, а також запасних частин для іншої військової техніки. Наразі угода перебуває на стадії офіційного повідомлення Конгресу США, який має право внести зміни або заблокувати продаж.
Пентагон стверджує, що ці поставки відповідають національним, економічним і безпековим інтересам Сполучених Штатів. Вони матимуть вирішальне значення для модернізації тайванських збройних сил та підтримки їхнього стабільного оборонного потенціалу.
Американська підтримка Тайваню спрямована на розвиток асиметричної моделі війни, заснованої на використанні мобільних і відносно недорогих, але ефективних систем ураження, як-от дрони чи ракетні платформи. Представниця адміністрації президента Тайваню Карен Куо подякувала США за допомогу, підкресливши готовність країни продовжувати реформи оборони та зміцнювати мир через силу.
Раніше президент Тайваню Лай Чін-де оголосив про додатковий оборонний бюджет у розмірі 40 мільярдів доларів на період 2026–2033 років. Політик наголосив на важливості безкомпромісного підходу в питаннях національної безпеки.
У свою чергу Вашингтон зазначає, що продаж зброї Тайваню залишається одним із ключових джерел напруженості у відносинах із Китаєм. Острів, який Пекін вважає своєю територією, наполягає на власній незалежності, тоді як США, навіть без формальних дипломатичних контактів із Тайванем, залишаються його головним партнером у сфері озброєння та законодавчо зобов’язані підтримувати його оборонну здатність.
Нагадаємо, у листопаді США відновили постачання зброї Тайваню – винищувачів та авіаційних комплектуючих на суму 330 млн доларів.
Китай висловив протест США щодо продажу зброї Тайваню
-
Анкара планує повернути С-400 Росії заради угоди зі США – ЗМІ
Туреччина має намір повернути Росії зенітні ракетні комплекси С-400, придбані майже десять років тому, щоб відновити відносини зі Сполученими Штатами та отримати доступ до американської програми винищувачів п’ятого покоління F-35. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на обізнані джерела.
Зокрема президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган порушив питання під час розмови з главою РФ Володимиром Путіним на зустрічі у Туркменістані минулого тижня. Тоді як у Кремлі заявили, що під час зустрічі такого запиту не озвучували.
Близький союзник Дональда Трампа та посол США в Туреччині Том Баррак раніше зазначав, що Анкара близька до відмови від С-400. Він також допускав, що це питання може бути вирішене протягом чотирьох-шести місяців.
Анкара також розраховує, що її роль посередника у війні між Росією та Україною допоможе переконати Москву позитивно вирішити питання повернення С-400. Водночас Туреччина, за даними джерел Bloomberg, домагається компенсації мільярдів доларів, витрачених на купівлю системи. Як один із варіантів розглядається зарахування коштів у рахунок імпорту російської нафти й газу, хоча такий механізм потребуватиме окремих переговорів.
Співрозмовники наголошують, що вартість ракет і радарів С-400 є неспівмірно нижчою за той дипломатичний ефект, який Туреччина могла б отримати, позбувшись цієї системи ППО. Повернення С-400 здатне суттєво зміцнити позиції Анкари у відносинах із союзниками по НАТО та особисто з Трампом.
Раніше посол США заявив, що Туреччина мусить відмовитися від зберігання російської системи протиповітряної оборони С-400, якщо вона прагне повернутися до програми виробництва та закупівлі винищувачів F-35.
Нагадаємо, Росія звернулася до Туреччини з пропозицією повернути два зенітно-ракетні комплекси С-400, які були продані Анкарі у 2017 році за $2,5 млрд і передані у 2019 році.
-
Сіднейському стрільцю висунули майже 60 обвинувачень
Австралійська влада висунула 59 обвинувачень, в тому числі у вбивстві та тероризмі, стрілку, який вижив під час нападу на пляжі у Сіднеї, під час якого загинули 15 осіб. Про це повідомляє Bloomberg.
Поліція Нового Південного Уельсу повідомила, що 24-річний чоловік, якого ідентифікували як Навіда Акрама, перебуває під охороною поліції в лікарні, Під час нападу його поранили правоохоронці.
За словами офісу прем’єр-міністра Ентоні Албанезе, напад був натхненний угрупованням Ісламська держава.
Обвинувачення проти Акрама включають 40 епізодів завдання тяжких тілесних ушкоджень з наміром убивства. Його батька, 50-річного Саджида Акрама, вбила поліція.
Штат Новий Південний Уельс, де розташований Сідней, планує з неділі посилити законодавство щодо обігу вогнепальної зброї.
Прем’єр штату Кріс Міннс заявив, що законодавство розгляне обмеження кількості вогнепальної зброї, яку може мати одна особа, перекласифікацію дробовиків, обмеження використання стрічкових магазинів та скасування процедури апеляції після прийняття рішення про вилучення ліцензії на зброю. Як відомо, 14 грудня на пляжі Бонді в Сіднеї сталася антисемітська терористична атака під час святкування Хануки, яка забрала життя щонайменше 16 людей. Однією з жертв теракту на пляжі Бонді в Сіднеї став Олександр Клейтман, уродженець України, який пережив Голокост.
Згодом стало відомо, що напад на єврейську громаду здійснили 50-річний Саджид Акрам і його 24-річний син Навід Акрам.ЗМІ назвали ім’я героя, котрий роззброїв нападника у Сіднеї
-
Британія інвестує £20 млн у лазерну зброю проти дронів
Велика Британія спрямує 20 млн фунтів стерлінгів на розробку нових лазерних систем для знищення безпілотників на тлі заяв щодо посилення підготовки НАТО до конфлікту з Росією. Про це повідомляє The Telegraph.
Програма є частиною фонду фінансування протидронової зброї UK Defence Innovation (UKDI) – нового неурядового органу, створеного для інвестування у новітні військові технології.
У Міністерстві оборони Великої Британії зазначили, що нові системи доповнять лазерні установки DragonFire, котрі планують встановити на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.
Лазерні системи розглядають як потенційно дешевшу альтернативу ракетам для ураження дронів і ракет. Зокрема, вартість одного пострілу DragonFire становить близько 10 фунтів (13 доларів), а сама система здатна з високою точністю перехоплювати швидкісні ракети та безпілотники.
Крім того, британське військове керівництво вивчає можливість використання інших типів лазерної зброї, зокрема систем, які можуть встановлюватися на броньованій наземній техніці.
-
Литва придбає у Франції САУ Caesar
Міністерство національної оборони Литви уклало угоду на 252 мільйони євро з французькою компанією KNDS France на закупівлю колісних артилерійських систем Caesar Mk II. Це друга покупка таких систем для Литви і найбільший контракт з Францією. Міністр оборони Робертас Каунас пояснив, що вибір Caesar Mk II допоможе зміцнити оборону країни та підсилити співпрацю з Францією. Ці артилерійські системи нададуть литовській армії більшу мобільність і вогневу потужність. Також було підписано угоду про співпрацю у будівництві ремонтних майстерень у Литві. Caesar Mk II – це самохідна артилерійська установка з 155-мм гарматою, яка може вистрілювати шість снарядів на відстань до 40 кілометрів менш ніж за хвилину.
-
У КНДР застосували РСЗВ, здатні уразити Сеул
Північна Корея цього тижня випустила приблизно десять артилерійських реактивних снарядів зі своєї системи реактивного залпового вогню, можливо, в ході зимових навчань. За даними військових, ракети були випущені у вівторок у бік північних вод Жовтого моря з 240-мм реактивної системи. Це може бути частиною зимових тренувань Північної Кореї, які зазвичай починаються у грудні. Військові Південної Кореї та США уважно стежать за подіями та готові відповісти на будь-які провокації. Минулого місяця Пхеньян також випускав реактивні снаряди перед візитом міністрів оборони Південної Кореї та США до демілітаризованої зони на кордоні. Такі запуски відбулися й тоді, коли проводилися переговори між лідерами Південної Кореї, Китаю та самітом АТЕС. Крім того, за оцінками Центрального банку Південної Кореї, економіка Північної Кореї у 2024 році зросла на 3,7%, що є найшвидшим ростом за останні вісім років.
-
Вибух на Укрпошті: затримано другого підозрюваного
У вівторок, 9 грудня, поліція Києва повідомила про затримання другого фігуранта, який був причетний до вибуху на Укрпошті у Солом’янському районі. З’ясувалося, що 52-річний киянин незаконно продавав боєприпаси мешканцю Тернополя для виготовлення “сувенірів”. Житель Тернополя купив боєприпаси через інтернет і, після гравіювання на них, відправив їх поштою. Під час огляду вони здетонували, поранивши п’ятеро людей. Поліція також встановила, що киянин незаконно збував вибухові предмети. Під час обшуку вилучили боєприпаси та затримали чоловіка, якому тепер оголошено підозру у незаконному поводженні зі зброєю. За це йому загрожує до 7 років ув’язнення.
-
Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі
Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.
Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.
Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.
Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.
Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.
Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.
Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.
Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.
-
США тиснуть на Грецію щодо закупівлі зброї для Києва – ЗМІ
США здійснюють тиск на Грецію, щоб вона зробила внесок до ініціативи PURL, за якою американська зброя закупається для України. Про це у четвер, 4 грудня повідомило грецьке видання Ekathimerini із посиланням на власні джерела в країні.
Зазначається, що напередодні зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі представники посольства США в Афінах передали прохання Вашингтона про приєднання Греції до PURL.
Також американські дипломати схвалили “принципову позицію” Греції щодо України та визнали фінансові обмеження, оскільки фінансовий рік наближається до кінця.
Тому американці запропонували Греції підписати Загальну рамкову угоду, щоб зафіксувати зобов’язання, залишивши суму внеску на потім. Також Вашингтон порадив Афінам уникати приєднання до меншості держав НАТО, які не роблять внесків до PURL.