Позначка: Зарплати

  • Стало відомо, в яких центральних держорганах платять найвищі зарплати

    Стало відомо, в яких центральних держорганах платять найвищі зарплати

    Зарплати чиновників значно перевищують середні по Україні. Проте в 2025 році ці виплати зростають досить повільно. Про це свідчать дані Мінфіну.
    Середня зарплата в липні в центральних державних органах України склала 62,6 тисячі гривень. Порівняно з липнем 2024 року (58,5 тисячі гривень) вона збільшилася на 7,0%. Зарплата зросла вдвоє менше, ніж інфляція за цей період – 14,1%.
    Середня офіційна зарплата в Україні у червні становила 22 337 гривень, збільшившись за рік на 18,8%. Даних за липень поки що немає.
    За даними Мінфіну, у липні в центральних держорганах зарплату отримували 22 246 осіб.
    Лідирує за рівнем зарплат Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (102,8 тисячі гривень). У НКРЕКП працюють 517 осіб.
    На другому місці – Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 95,8 тисячі гривень. Чисельність співробітників – 367 осіб.
    В Антимонопольному комітеті платять 92,7 тисячі гривень. У комітеті працюють 265 осіб.
    В Апараті Верховної Ради середня зарплата складає 87,2 тисячі гривень. Чисельність працівників – 843.
    На п’ятому місці Міністерство цифрової трансформації 82,8 тисячі гривень – працюють 217 осіб.
    Зарплата в Секретаріаті Кабінету міністрів України – 81,6 тисячі гривень. Там працює 708 чиновників
    Середня зарплата керівництва відомств становить 139,2 тисячі гривень.
    Найвищі зарплати серед 513 керівників у таких відомствах:

  • НАЗК – 337 тисяч гривень (5 чиновників),
  • Рахункова палата – 264,8 тисячі гривень (6 керівників),
  • Центральна виборча комісія – 226,8 тисячі гривень (18 осіб),
  • Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України – 219,1 тисячі гривень (9 чиновників),
  • Апарат Верховної Ради України – 204,2 тисячі гривень (5 керівників),
  • Міністерство розвитку громад та територій України 200,5 тисячі гривень (10 осіб).
  • В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%

    В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%

    В Україні зафіксовано 35 471 борг із заробітної плати у 2025 році, що на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року. Такими є дані Opendatabot.
    Загалом заборгували працівникам 1 983 компанії. Найчастіше боржниками є державні підприємства – 11 562 (33%), акціонерні товариства – 10 308 (29%) та товариства з обмеженою відповідальністю – 6 298 (18%).
    За кількістю проваджень лідирує Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – 4 063 відкриті справи. На другому місці Карпатнафтохім з 1 188 провадженнями, а далі Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – Інжиніринг – 1 015.
    Найбільше заборгували підприємства у Сумській області – 6 305; у Києві – 3 784; у Дніпропетровській області – 2 456.
    Раніше ЗМІ писали, що на окупованому Донбасі десятки підприємств не виплачують зарплати.
    Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

  • В Україні зростають зарплати та за прогнозами продовжать збільшуватись

    В Україні зростають зарплати та за прогнозами продовжать збільшуватись

    В Україні зросла середня зарплата. Кому платять найбільше, в яких регіонах найвищі зарплати та які є прогнози, щодо зростання в майбутньому? Чому зростають зарплати Рівень зарплат українців поступово зростає. Державна служба статистики зафіксувала підвищення середньої заробітної плати за перший квартал 2025 р. на 24,1% – до 23,5 тис. грн. Дані кадрового порталу Work.ua також свідчать про зростання окладів у розміщених вакансіях на 22% – з 20,5 тис. грн минулого року до 25 тис. грн станом на липень 2025 р.Своєю чергою, згідно з підрахунками НБУ, реальна зарплата у першому кварталі зросла на 9,2%, у другому – на 5,9%. “Така динаміка пояснюється дефіцитом кадрів на ринку праці та відновленням економічної активності”, – кажуть у регулятора. Своєю чергою в Мінекономіки до факторів, що стимулюють зростання зарплати відносять зростання економічної активності, а також, те, що значна кількість людей працездатного населення перебуває за кордоном або в лавах ЗСУ. Це створює значні структурні дисбаланси на ринку праці й дефіцит кадрів. Стримуючими факторами є значна затратність виробництва через суттєві перманентні руйнування фондів, енергетичної інфраструктури, дороговартісну логістику. Хто заробляє найбільше Найвищі зарплати, згідно з інформацією Держстату, традиційно платять у сфері інформаційних технологій та телекомунікацій. У першому кварталі 2025 р. вони сягнули 65,6 тис. грн. Це на 32,6% більше, ніж роком раніше. Водночас у галузі IT наразі спостерігається спад: конкуренція висока, а кількість вакансій просідає.
    На другому місці – фінансова та страхова діяльність. Середня зарплата у цій галузі становить 50,3 тис. грн, а зростання за рік – 28,6%.
    Далі йде професійна, наукова та технічна діяльність – 30,9 тис. грн (+17,3%). У державному управлінні та обороні середня зарплата становить 28,2 тис. грн (+20,6%).
    Для порівняння, низькими залишаються зарплати в освіті. Середній рівень оплати в цій сфері складає 14,3 тис. грн. Річне зростання – 13,1%.
    Серед найбільш високооплачуваних професій (окрім керівників, ІТ-фахівців і військових) на сайті Work.ua за підсумками минулого місяця були: ендодонтист (60 тис. грн), рієлтор, трейдер, водій-міжнародник (до 55 тис. грн), медіабаєр (50,5 тис. грн), ортодонт (50 тис. грн), бізнес-аналітик (47,5 тис. грн).
    Найбільш популярні вакансії на кадровому порталі також показали зростання за останній рік: продавець-консультант (до 20,5 тис. грн), менеджер з продажу (до 35 тис. грн), кухар (до 26,5 тис. грн), касир (до 20 тис. грн), водій (до 32 тис. грн), вантажник (до 22,5 тис. грн), бариста (до 20,5 тис. грн).
    Своєю чергою в Моніторингу Мінекономіки йдеться про те, що переважно зростання зарплат стосувалося сегментів топменеджменту та керівництва вищої ланки, страхування, сільського господарства та агробізнесу.
    Найвищими темпами в І кварталі 2025 р. порівняно з І кварталом 2024 р. зростали зарплати за такими категоріями: “Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство” (на 42,7%), “Будівництво” (на 35,3%), “Інформація та телекомунікації” (на 32,6%). Водночас трійка лідерів по рівню заробітної плати за перші квартали 2025-2024 рр. не змінились – це “Інформація та телекомунікації”, “Фінансова та страхова діяльність”, “Професійна, наукова та технічна діяльність”. Керівники стали отримувати ще більше Українські компанії впродовж останніх років стикаються з високим дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів. Не дивно, що їх зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік. Як показало дослідження кадрового порталу GRC.UA, порівняно з минулим роком три чверті топ-менеджерів стали отримувати більше. Зростання зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні. За даними Держстату, в першому кварталі 2025 р. середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, в ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30-40% у порівнянні з 2024 р. В яких регіонах платять більше Серед українських міст найбільша середня зарплата традиційно в Києві – 30 тис. грн на місяць. Також високі зарплати отримують мешканці Львову (26,5 тис. грн), Ужгорода (25 тис. грн), та Чернівців (24 тис. грн). “Зростання середньої зарплати в західних областях пояснюється релокацією бізнесу з територій, які знаходяться під більш масованими атаками РФ.”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Низькі зарплати – в Сумах (18,5 тис. грн), Запоріжжі (20 тис. грн). Це пов’язано з безпековою ситуацією цих регіонів. Зростання продовжиться В НБУ у свіжому інфляційному звіті, прогнозують, що за рік середня зарплата зросте на 19,0% (р/р).
    Причина – вирівнювання ситуації на ринку праці та конкуренція між роботодавцями, що ґрунтується не лише на зарплаті. Водночас зростання зарплат обмежується кількома чинниками. “Брак кваліфікованих працівників підтримує номінальне зростання зарплат. Але через високу інфляцію реальні доходи зростають повільніше.”, – кажуть у регулятора. Фахівці вважають, що зростання реальних зарплат в Україні спостерігатиметься й надалі, що пов’язано з нестачею робочої сили та загальним пожвавленням економічної активності в країні. Однак темпи зростання становитимуть 4-5% на рік “з огляду на поступове вирівнювання дисбалансів на ринку праці та нецінову конкуренцію роботодавців”.
    Своєю чергою, за оцінками українського уряду, упродовж найближчих трьох років очікується стабільне зростання заробітних плат – приблизно на 5 тис. грн щороку. Якщо ці прогнози справдяться, то вже до 2028 р. середній рівень зарплати в Україні може перевищити 39 тис. грн.
    Про це йдеться в постанові № 946 “Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 рр.”. Документ передбачає два варіанти розвитку подій. Оптимістичний сценарій: починаючи з 2026 р., очікується суттєве покращення ситуації у сфері безпеки. Песимістичний сценарій: зберігається ризик продовження повномасштабної військової агресії з боку РФ.
    Оптимістичний варіант розвитку подій передбачає поступове зростання середньої номінальної зарплати: у 2026 р. – приблизно до 30 240 грн на місяць; у 2027 р. – до 35 268 грн; у 2028 р. – орієнтовно 39 758 грн. Альтернативний сценарій передбачає трохи нижчі показники: 2026 р. – близько 30 032 грн; 2027 р. – до 34 808 грн;
    2028 р. – на рівні 39 436 грн.
    За базовим сценарієм очікується поступове покращення ситуації на ринку праці. Кому підвищать зарплату Згідно з опитуванням НБУ, найбільші очікування щодо підвищення зарплат у 2025 р. можливі на середніх підприємствах, у переробній промисловості та серед компаній, що працюють виключно на експорт. У дослідженні вказано, що близько 35% компаній готові підвищувати зарплати у 2025 р. Серед них найбільший відсоток відстежувався в: сільському господарстві (51,7%); видобувній промисловості (46,7%); переробній промисловості (44,2%). Найменший відсоток таких планів спостерігався серед роботодавців у сферах мистецтва, розваг та спорту (17%), державного управління (18,2%) та освіти (24%).
    Вікторія Хаджирадєва

  • У РФ наростає продовольча криза, заборгованість за зарплатою досягла піку

    У РФ наростає продовольча криза, заборгованість за зарплатою досягла піку

    В Росії впало виробництво трьох базових продуктів. Поточний рік став третім роком поспіль, коли РФ стикається з продовольчою кризою. Своєю чергою прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії досягла максимального значення з 2021 року. Чи варто владі країни-окупанта чекати бунтів населення? Бракує базових продуктів Росія вже третій рік поспіль стикається з продовольчою кризою. “Поточного року спостерігається значне скорочення виробництва трьох базових продуктів: соняшникової олії, цукру та борошна”, – повідомляє The Moscow Times. За підсумками січня-квітня 2025 р. виробництво соняшникової олії знизилося на 32,3%, цукру – на 15,5%, борошна – на 7,8% у річному вираженні. Лише за квітень російські підприємства виробили на 35 тис. тонн менше цукру (-36,1%), на 108 тис. тонн менше олії (-15,6%), на 72 тис. тонн менше борошна (-9,1%) порівняно з тим самим місяцем минулого року. “Скорочення виробництва базових продуктів – це наслідки імпортозаміщення, високої ключової ставки та інших проблем”, – пояснюєОлександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Скорочення обсягів цукру пов’язане з падінням врожайності цукрових буряків після переходу на російське насіння, яке поступається імпортним.
    Виробництво соняшникової олії стає збитковим через те, що витрати не покриваються роздрібними цінами, зростання яких стримується владою. В результаті частина виробників вважає за краще експортувати необроблену сировину. Два великих заводи вже зупинили роботу.
    Галузь борошномелів страждає від підвищення ключової ставки та зниження держпідтримки. Ставки за кредитами сягнули 25% річних, що поставило під загрозу стійкість підприємств. У квітні про можливе банкрутство заявила група “Грейн Холдинг” – один із найбільших виробників борошна та хліба в країні.
    Крім того, цього року у РФ подорожчали овочі. Приміром у травні ціна на картоплю збільшилась на 173% порівняно з минулим роком – це максимум за 23 роки спостережень. В результаті роздрібні мережі почали закупівлю в Китаї та Монголії.
    Також різко підвищились ціни на яйця та вершкове масло. Заборгованість із зарплат зросла до максимуму За інформацією Росстату, прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії на кінець квітня 2025 р. досягла 1,482 млрд руб., що є максимальним значенням з 2021 р. З початку поточного року сума боргів перед працівниками збільшилася на 65%, а у річному вираженні – у 3,4 рази. “Основна причина затримок – нестача власних коштів у роботодавців”, – каже Охрименко. Число працівників, які не отримали вчасно, зросло за рік у півтора рази – до 7,2 тис.
    Найбільші борги зафіксовані у будівельному секторі: майже 921 млн руб. Галузь зазнає тиску через падіння попиту на іпотеку та зростання ключової ставки ЦБ.
    Істотні затримки також спостерігаються у науково-технічних організаціях (296 млн) та в обробній промисловості (близько 100 млн руб.).
    На думку експертів, ситуація погіршується через уповільнення економіки, західні санкції та високу вартістю запозичень.
    Прибуток компаній за перший квартал знизився на 34%, а кожне п’яте підприємство у промисловості натрапляє на труднощі в обслуговуванні боргів. Проблема зачепила навіть великі держбудівлі.
    За словами економістів, за умов високих ставок компанії все частіше затримують виплати: як зарплати, так і розрахунки з підрядниками, фактично використовуючи ці гроші як безкоштовний кредит. Особливо цим грішать великі структури з домінуючим становищем у галузі, що створює ефект ланцюгової реакції та збільшує ризики банкрутств у суміжних секторах. Росія може залишитись без Фонду національного добробуту Ліквідні активи Фонду національного добробуту можуть повністю вичерпані наступного року, якщо ціни на нафту залишаться низькими, а рубль – міцним. Такий прогноз дають економісти РАНГіДС та Інституту Гайдара у доповіді про виконання федерального бюджету-2025.
    Станом на 1 червня у ФНД, який роками накопичував кошти за рахунок сировинних наддоходів бюджету, залишалося 2,8 трлн руб. невитрачених грошей. Це мінімальна сума з 2019 р.
    З початку повномасштабного вторгнення РФ до України і до сьогодні кошти ФНД скоротилися більш ніж удвічі у рублевому вираженні, і втричі – у доларовому (із 113,5 млрд дол. до 37,4 млрд дол.).
    Цього року Мінфін витратив ще 35,9 млрд руб. із ФНБ на покриття дефіциту бюджету в травні, а також 532 млрд – на вливання в держкорпорації та мегапроекти.
    Наразі у фонді залишилося лише 153,7 млрд юанів валютних активів – мінімум з моменту його створення у 2008 р. Запаси золота у ФНБ опустилися до 139,5 тонн, хоча перед початком війни перевищували 400 тонн. “Ліквідні активи, що залишилися у ФНД, поки що дозволяють Мінфіну компенсувати недоотримані нафтогазові доходи бюджету, однак у разі тривалого падіння цін на нафту і рубля, що зміцнюється, цей запас може бути витрачений протягом одного року”, – попереджає завлабораторії досліджень бюджетної політики РАНГіДС Ілля Соколов. Спочатку Мінфін планував перейти до накопичення ФНД цього року, щоб поповнити витрачені за три роки війни запаси. Але різке падіння цін на нафту сплутало карти чиновникам фінансового блоку уряду: нафта Urals замість закладених до бюджету 69,7 дол. подешевшала до 52 дол., змусивши уряд переглядати бюджет. Тепер Мінфін очікує, що нафтогазові доходи становитимуть 8,3 трлн руб. замість 10,9 трлн, дефіцит скарбниці втричі перевищить план (3,8 трлн руб.), а ФНД знову доведеться витрачати: плануються вилучення на 447 млрд руб.
    Щоб зберегти залишки фонду, Мінфін розглядає можливість вимушеного скорочення видатків бюджету наступного року, – пише Bloomberg.
    За словами співрозмовника агентства, уряд обмірковує реформу бюджетного правила – механізму, в рамках якого будуть витрачатися гроші ФНД. “Це може означати необхідність скоротити витрати бюджету на 1,5-1,6 трлн руб., або 0,7% ВВП”,-оцінилаНаталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Скорочення видатків бюджетувідчують усі верстви населення. Чи можливий в Росії бунт? Поточна економічна ситуація в Росії може створювати передумови для соціального невдоволення. Серед факторів, які можуть сприяти масовим протестам: погіршення матеріального становища населення, затримки зарплат, зростання цін на продукти та інфляція. Все це веде до зубожіння широких верств населення.
    Продовольча криза прямо зачіпає базові потреби людей – це часто є “точкою кипіння”.Погіршують ситуацію втома від війни та мобілізаційний тиск. Тривала війна в Україні, втрати та мобілізація викликають невдоволення в глибинці.
    Водночас є й фактори, що стримують бунти. Зокрема, це сильна репресивна машина держави. Російська влада має жорсткий контроль над силовиками, ЗМІ та системою правосуддя. Протести жорстко придушуються на ранньому етапі. Багато громадян не вірять у зміни або бояться втратити роботу, свободу чи життя.
    Часто протестний потенціал закінчується приватними розмовами або вичерпується через еміграцію.
    Крім того, опозиція розгромлена, активісти за кордоном, організованого спротиву немає. Тож, аби у РФ стався соціальний бунт, треба, аби ситуація в економіці стала критичною.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників

    Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Про це повідомляє Нацагентство України з питань державної служби.
    Зазначається, що класифікація посад надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні – бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HRз HR, а не держслужбовців загалом із знеособленим ринком.
    “Таким чином, запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці”, – заявили в нацагентстві.
    Відповідно до закону, складовими заробітної плати державного службовця є:
    Стала заробітна плата:

  • посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
  • надбавка за вислугу років (2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу) – з 1 квітня 2025 року.
  • надбавка за ранг (визначається Кабінетом міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби), у 2025 році передбачається, що розміри залишаться незмінними.
  • Варіативна заробітна плата:

  • місячна премія (не може перевищувати 30% розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця).
  • квартальна премія (не може перевищувати 90% розміру посадового окладу державного службовця за фактично відпрацьований час протягом кварталу).
  • премія за результатами щорічного оцінювання.
  • Випускники медичних вишів можуть отримати по 200 тисяч гривень

    Випускники медичних вишів можуть отримати по 200 тисяч гривень

    Кабінет міністрів вирішив стимулювати грошима випускників медичних вишів. Про це повідомив глава уряду Денис Шмигаль під час засідання уряду в п’ятницю, 30 травня.

    За його словами, Кабмін схвалює постанову про запровадження одноразової виплати в 200 тисяч гривень для випускників медичних вишів, які влаштовуються на роботу в медзаклади сільської місцевості або на території активних бойових дій.

    “Це дієва підтримка молодих спеціалістів та засіб подолання кадрового дефіциту медиків на місцях”, – зазначив Шмигаль.

    За даними Держстату, середня зарплата штатних працівників в Україні зросла у 2024 році на 23,1% до 21 473 гривень.

    Найвища заробітна плата у сфері “Інформація та телекомунікації”, де вона зросла на 38,2% до 52 457 гривень. На другому місці – Фінансова та страхова діяльність – 41 384 гривні (зростання на 20,3%).

    Зарплати у сфері Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги – одні з найнижчих – 16 850 гривень. За рік вони зросли на 14,7%.

  • Названо заробіток військовополонених росіяни в українських таборах

    Названо заробіток військовополонених росіяни в українських таборах

    Середній заробіток військовополонених в українських таборах становить від 1500 до 2000 гривень в місяць. Про це повідомила пресслужба Міністерства юстиції України.

    “Умови тримання російських військовослужбовців, які потрапили в полон, відповідають стандартам міжнародного та національного законодавства. Міністерство юстиції забезпечує контроль за дотриманням усіх передбачених прав та умов”, – йдеться у повідомленні.
    Зазначається, що табори для військовополонених облаштовані спальні приміщення, їдальні, медичні пункти, лазні, бібліотеки, пекарні, майстерні, укриття, а також інфраструктура для осіб з інвалідністю, а усі полонені забезпечуються одягом, засобами гігієни та триразовим гарячим харчуванням.

    “Медичне обслуговування охоплює щомісячні огляди, амбулаторну та стаціонарну допомогу – у тому числі в закладах охорони здоров’я поза системою Мін’юсту – якщо в установі табору або інших установах ДКВС немає можливості надати потрібну медичну допомогу”, – додали в міністерстві.

    Крім того, полонені залучаються до роботи у швейних, деревообробних цехах, кухнях, а також виготовляють пакети, меблі, ялинкові прикраси, і всі, хто може працювати за станом здоров’я, мають можливість виконувати оплачувану роботу шість днів на тиждень.

    “Розмір винагороди визначено відповідно до Женевської конвенції та становить щонайменше чверть швейцарського франка за день. У квітні середній заробіток полонених коливався від 1500 до 2000 гривень”, – розповіли у відомстві.

    Серед іншого, в установах облаштовано бібліотеки з книгами різними мовами, зали для перегляду телепередач, спортивні майданчики та кімнати для релігійних потреб, а також створено можливості для інтелектуального розвитку, дозвілля, спортивних занять, ігор, а за запитом полонені можуть звертатися до релігійних діячів або духовних наставників.

    “Україна забезпечує право на листування та телефонні дзвінки з родиною. Військовополонені надіслали та отримали понад 6500 листів, понад 4000 разів скористалися телефонним зв’язком. Надходять також посилки – на сьогодні їх кількість перевищує 6500”, – йдеться в повідомленні. Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів планує оподатковувати доходи полонених росіян.

  • Керівника колонії на Житомирщині судитимуть за незаконні виплати

    Керівника колонії на Житомирщині судитимуть за незаконні виплати

    Державне бюро розслідувань завершило провадження щодо заступника начальника Райківської колонії №73 на Житомирщині. Його звинувачують у зловживанні службовим становищем через незаконну виплату зарплат, премій і надбавок чотирьом співробітникам, які фактично не працювали. Збитки від цих дій перевищують 600 тисяч гривень. Крім того, виявлено, що у 2023 році він не задекларував будинок та земельну ділянку. Посадовець обвинувачується у ряді злочинів, за які може бути позбавлений волі на строк до шести років. Чотирьох працівників, які брали участь у цих схемах, звільнили з посад.