За даними опитування Всесвітньої ради із золота (WGC), центральні банки по всьому світу продовжують активно поповнювати свої резерви золота в умовах геополітичної напруги та економічної нестабільності. Протягом останніх трьох років цей попит залишається на рекордному рівні, щорічно зростаючи на понад 1000 тонн. Основні причини такого тренду – захист від інфляції, збереження вартості активів під час криз та диверсифікація резервів. Це свідчить про те, що золото розглядається як ключовий інструмент для забезпечення фінансової стабільності. Також відзначається зростання активного управління золотими активами, причому управління ризиками випереджає навіть короткострокову спекуляцію. Банк Англії залишається традиційним центром зберігання золотих резервів, але деякі країни все більше повертають золото національним резервним фондам. Також відзначається зменшення ролі долара у світових резервах, зростання часток євро, юаня та інших валют.
Позначка: Запаси
-
Запаси в “кубушці” Кремля скоротилися до мінімуму 2019 року – ЗМІ
Фонд національного добробуту (ФНБ) – “кубушка” правлячого режиму РФ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився з 11,8 до 11,7 трлн руб. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. Про це свідчить інформація російського Мінфіну, повідомляє видання The Moscow Times.
Основна частина коштів фонду вже витрачена: вона вкладена в акції Ощадбанку та Аерофлоту, облігації компаній та депозити ВЕБ для фінансування інфраструктурних проектів або підтримки різних компаній та галузей. Вони приносять ФНБ невеликий дохід – 485 млрд. руб. торік. Для цього доступна тільки ліквідна частина фонду – золото, юані та рублі. Їхня сума за травень скоротилася на 454 млрд руб. до 2,84 трлн руб., або 36 млрд дол. на 1 червня.
І в рублях, і в доларах це мінімум із червня 2019 р., коли в доступній частині так званої “кубушки” було 2,14 трлн.
Головна причина травневого скорочення ліквідної частини ФНБ – інвестиції у швидкісну залізницю Москва – Санкт-Петербург.
Фонд розмістив 300 млрд руб. на субординованих депозитах у Ощадбанку, ВТБ, Газпромбанку та Радкомбанку для фінансування будівництва та закупівлі поїздів.
Мінфін з цією метою продав майже 19 тонн золота та 10,9 млрд китайських юанів із ФНБ. Таким чином “золотий запас” фонду скоротився до 139,5 тонни, а запаси китайської валюти в уряду – до 153,7 млрд юанів. -
В Україні є дефіцит газу на достатньо велику суму – Зеленський
Через російські масовані атаки в Україні є дефіцит газу на достатньо велику суму. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в понеділок, 2 червня.
“У нас є дефіцит, я не хочу зараз говорити вам на яку суму, достатньо на велику суму. Ми переживаємо це через те, що були масовані атаки по газосховищам і також по інфраструктурі видобутку газу. І це було з осені минулого року”, – сказав глава держави.
За словами президента, Україна втратила якісь можливості, вони відновлюються. “Але ми домовилися з міністром енергетики, що ми будемо шукати можливості, як закрити цей дефіцит, який може бути, якщо не все відновиться, якщо не зможемо повністю забезпечити газом наше населення”, – додав Зеленський. Україна вже знайшла частину необхідного обсягу газу, але ще близько половини ресурсу для повного покриття потреб не вистачає.
Глава держави зазначив, що Норвегія допоможе покрити дефіцит газу на мільярд євро. Сьогодні у Вільнюсі відбулася зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере.
“Ми обговорювали питання, які важливі для України зараз. Я отримав від нього позитивний сигнал. Це щодо газу: якщо у нас буде дефіцит взимку, чи можемо ми розраховувати на відповідний об’єм. Я сьогодні отримав від Йонаса підтримку”, – сказав президент. Раніше повідомлялося, що Україна буде отримувати більше газу з Греції. У грудні 2024 року Україна вперше одержала скраплений природний газ зі США через Грецію.
-
Газові сховища ЄС заповнені лише на третину
Європейський Союз стикається зі значним дефіцитом газу на початку літнього сезону, що може призвести до підвищення цін та загострення конкуренції з Азією. Причиною цього є активне споживання газу під час холодної зими, а також неспроможність ЄС заповнити свої сховища газу до необхідного рівня. Аналітики прогнозують зростання цін на газ на 10% у літній період і збільшення імпорту скрапленого природного газу. Конкуренція з Китаєм, який є найбільшим імпортером газу, також ускладнює ситуацію на ринку.
-
Запаси газу в Україні впали до найнижчого рівня за 11 років
Станом на 11 травня в українських підземних сховищах запаси природного газу перевищили 6 млрд кубометрів. За даними ExPro Daily Gas, наразі там зберігається майже 6,02 млрд кубів газу, що відповідає 19,4% заповненості. Це на 31,7% менше, ніж на цю дату торік, і є найнижчим показником за останні 11 років. Україна продовжує закачувати газ: з початку травня вже закачано понад 350 млн кубометрів – це на 33% більше, ніж у травні 2024 року. Сезон закачування цьогоріч почався пізніше через холодну погоду у квітні. За оцінками ExPro, до кінця травня запаси можуть зрости до 6,6 млрд кубометрів. Україна також відновлює власний видобуток газу, пошкоджений російськими обстрілами. Для досягнення рівня листопада 2024 року потрібно закачати ще близько 6,3 млрд кубометрів газу до початку опалювального сезону, частину з яких планують видобувати в Україні, а решту – імпортувати.
-
Британія розповіла про найбільшу втрату зброї РФ
На російському складі боєприпасів ГРАУ сталося кілька вибухів, які призвели до найбільших втрат боєкомплекту з початку війни. Це сталося в Володимирській області, приблизно за 80 км на схід від Москви. На складі зберігалося близько 105 тисяч тонн різних боєприпасів, включно з ракетами, снарядами та боєприпасами для стрілецької зброї. В результаті вибухів пошкоджено понад 1 кв. км території, що може становити загрозу для цивільного населення. Це призвело до серйозних стратегічних втрат для Росії у війні з Україною.
-
Китай наростив імпорт нафти “про запас” – ЗМІ
Імпорт нафти до Китаю у квітні зросла на 7,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 11,69 млн барелів на добу. Однак це зростання пов’язане не зі збільшенням попиту на паливо, а з нагромадженням запасів через санкції та знижки. Головними постачальниками стали Росія та Іран, які запропонували нафту за зниженими цінами. Аналітики вважають, що нафта переважно надходить у резерви, а не використовується відразу. Попри зниження світових цін на нафту, подальше зростання китайського імпорту не є гарантованим, оскільки ринок уважно спостерігає за геополітичними викликами та економічними сигналами.
-
В Україні впали обсяги закачування газу на 44%
Україна почала закачування газу до підземних сховищ на 17 днів пізніше, ніж минулого року, і цього разу було закачано лише 258 млн кубічних метрів газу – на 44% менше, ніж у квітні 2024 року. Для підготовки до опалювального сезону необхідно поповнити запаси принаймні на 7,2 млрд кубічних метрів, з яких до 5 млрд потрібно імпортувати. Закачування газу цього року розпочалося 17 квітня, в той час як минулого року було 31 березня. На початок травня в українських підземних сховищах було 5,7 млрд кубічних метрів газу, що становить 18,4% від їхньої загальної місткості. У цей час минулого року тут було на 33% або 2,86 млрд кубічних метрів більше газу. Для досягнення необхідного рівня заповнення сховищ у виданні підкреслили необхідність значного збільшення обсягів імпорту газу. Частина газу буде видобуватися в Україні, але через складну ситуацію, зумовлену російськими обстрілами у лютому-березні, видобуток залишається низьким. Тому решту газу необхідно буде імпортувати. Необхідні обсяги імпорту до початку листопада оцінюються від 3 до 5 млрд кубічних метрів.
-
ЄС прискорює закачування газу до сховищ
Європейський Союз прискорює процес закачування газу до підземних сховищ з метою досягнення 90% їх заповнення до 1 листопада, відповідно до вимог ЄС. Це важливо через конкуренцію на ринку СПГ, зниження виробітку з відновлюваних джерел та обмежений доступ до російського газу. Наразі рівень заповнення сховищ становить 40,74%, що вище, ніж середній темп за останні п’ять років. Європа активно імпортує СПГ, щоб забезпечити потреби в газі. Регулятори розглядають можливість зниження обов’язкового рівня заповнення сховищ і вже спостерігають тиск на ціни газу.