Велика Британія та Канада приєднуються до плану Європейського Союзу, який передбачає використання заморожених російських активів для підтримки України. Це може допомогти Києву отримати понад 50 мільярдів доларів додатково на закупівлю озброєння та підтримку економіки. Європейські країни також готові надати Україні репараційний кредит, уникнувши прямого арешту російських активів. Україна зможе витрачати ці кошти на закупівлю озброєння, включаючи власну оборонну промисловість ЄС, а також на підтримку економіки. У Великій Британії та Канаді заморожено велику кількість російських активів, які можуть бути використані для цих цілей. Загалом, ЄС планує передати Україні 140 мільярдів євро, включаючи часткові виплати від країн G7. Бельгія вимагає укладення гарантій з іншими країнами ЄС для захисту від майбутніх претензій Росії щодо активів. Кошти можуть бути повернуті Росії лише після виплати репарацій Україні.
Позначка: Заморожені активи
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз планує використати близько 200 млрд євро заморожених російських активів для сталого фінансування України, включаючи репараційний кредит на 140 млн євро. Це стало актуальним, оскільки Європа тепер несе основне навантаження з фінансування військових та економічних потреб України, після того як США припинили оплату постачань зброї. Президент України Володимир Зеленський вказав, що деякі союзники затягують з фінансуванням програми закупівель озброєнь. Україна сподівається на закупівлі на мільярд доларів щомісяця, щоб реалізувати свій потенціал. План передбачає, що Україна може отримати нові кредити на 140 млрд євро під заставу російських активів, які будуть повернуті лише у випадку, якщо Росія погодиться виплатити компенсацію за завдану шкоду війною. ЄС також сперечається про мету цих кредитів та розглядає можливість надання гарантій для зниження юридичних ризиків. Країни G7 заморозили приблизно 300 млрд доларів російських активів і обговорюватимуть це питання разом із новими санкціями проти Росії. Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини погодилися використати заморожені російські активи для підтримки України та підкреслили важливість співпраці зі США.
-
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
Лідери Європейського Союзу планують узгодити новий механізм допомоги Україні – кредит у розмірі 140 мільярдів євро, який буде покритий замороженими резервами Центробанку Росії. Цей кредит вже назвали “репараційним”. Деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, виступали проти цієї ідеї через юридичні й фінансові ризики, а також побоювання ескалації конфлікту з Росією. Однак останнім часом ситуація змінилася, і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею надання кредиту Україні за рахунок коштів РФ. Цей план передбачає, що кредит буде погашено лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані Україні під час війни. Остаточне рішення щодо цього плану має бути ухвалено лідерами ЄС 1 жовтня. У разі успішної реалізації це може стати критично важливим для України.
-
В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ
Сенат США планує розглянути нову резолюцію, яка закликає передавати Україні по 10 мільярдів доларів щомісяця з російських активів. Резолюція також закликає країни Великої сімки та Європейського союзу конфіскувати активи Росії, які перебувають під юрисдикцією членів G7. Кошти мають виплачуватися траншами, поки активи Росії не будуть вичерпані. Автором цієї резолюції є сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани.
-
ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не підтримує план Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Однак Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана і ухвалити рішення більшістю голосів. Цей рішення вимагає одноголосного затвердження 27 країн-членів, і ухвалення його кваліфікованою більшістю дозволить виконати план. Країни ЄС готуються до обговорення питання на наступному саміті, де деякі країни підтримують план, а інші висловлюють сумніви.
-
В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи
Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів, зберіганих у США, Україні кожні 90 днів. Цей законопроєкт базується на Законі про відновлення економічного процвітання та можливостей для України, прийнятому у квітні 2024 року. Сенатори, які стоять за цим законопроєктом, вважають, що це допоможе посилити економічний тиск на Росію та Володимира Путіна. Наголосили, що на сьогоднішній день понад 300 мільярдів доларів російських активів залишаються замороженими у всьому світі.
-
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Міністри фінансів країн G7 обговорюють нові санкції проти Росії, включаючи замороження активів та введення тарифів, у зв’язку з подальшим поглибленням конфлікту на Сході України. За інформацією агентства Reuters, учасники зустрічі також розглядають можливість використання заморожених російських активів для підтримки України. Канада, яка очолює G7 в даний час, акцентує на необхідності допомоги Україні через заморожені активи. Росія, у свою чергу, погрожує відповідними заходами у відповідь на можливі санкції. Євросоюз продовжив санкції проти Росії протягом шести місяців, а Японія оголосила про новий пакет санкцій, який також охоплює ряд інших країн та офшорних юрисдикцій.
-
Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні
Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.