Життя у ритмі новин

Позначка: Заморожені активи

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

    Лідери Європейського Союзу планують узгодити новий механізм допомоги Україні – кредит у розмірі 140 мільярдів євро, який буде покритий замороженими резервами Центробанку Росії. Цей кредит вже назвали “репараційним”. Деякі країни ЄС, зокрема Німеччина та Франція, виступали проти цієї ідеї через юридичні й фінансові ризики, а також побоювання ескалації конфлікту з Росією. Однак останнім часом ситуація змінилася, і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав ідею надання кредиту Україні за рахунок коштів РФ. Цей план передбачає, що кредит буде погашено лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані Україні під час війни. Остаточне рішення щодо цього плану має бути ухвалено лідерами ЄС 1 жовтня. У разі успішної реалізації це може стати критично важливим для України.

  • В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ

    В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ

    Сенат США планує розглянути нову резолюцію, яка закликає передавати Україні по 10 мільярдів доларів щомісяця з російських активів. Резолюція також закликає країни Великої сімки та Європейського союзу конфіскувати активи Росії, які перебувають під юрисдикцією членів G7. Кошти мають виплачуватися траншами, поки активи Росії не будуть вичерпані. Автором цієї резолюції є сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани.

  • ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ

    ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не підтримує план Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і передачі їх в кредит Україні. Однак Європейська комісія знайшла спосіб обійти вето Орбана і ухвалити рішення більшістю голосів. Цей рішення вимагає одноголосного затвердження 27 країн-членів, і ухвалення його кваліфікованою більшістю дозволить виконати план. Країни ЄС готуються до обговорення питання на наступному саміті, де деякі країни підтримують план, а інші висловлюють сумніви.

  • В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи

    В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи

    Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів, зберіганих у США, Україні кожні 90 днів. Цей законопроєкт базується на Законі про відновлення економічного процвітання та можливостей для України, прийнятому у квітні 2024 року. Сенатори, які стоять за цим законопроєктом, вважають, що це допоможе посилити економічний тиск на Росію та Володимира Путіна. Наголосили, що на сьогоднішній день понад 300 мільярдів доларів російських активів залишаються замороженими у всьому світі.

  • У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ

    У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ

    Міністри фінансів країн G7 обговорюють нові санкції проти Росії, включаючи замороження активів та введення тарифів, у зв’язку з подальшим поглибленням конфлікту на Сході України. За інформацією агентства Reuters, учасники зустрічі також розглядають можливість використання заморожених російських активів для підтримки України. Канада, яка очолює G7 в даний час, акцентує на необхідності допомоги Україні через заморожені активи. Росія, у свою чергу, погрожує відповідними заходами у відповідь на можливі санкції. Євросоюз продовжив санкції проти Росії протягом шести місяців, а Японія оголосила про новий пакет санкцій, який також охоплює ряд інших країн та офшорних юрисдикцій.

  • Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні

    Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні

    Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
    Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
    Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
    Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
    Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
    Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.

  • Німеччина і Бельгія виступили проти конфіскації активів РФ

    Німеччина і Бельгія виступили проти конфіскації активів РФ

    Конфіскація активів російського Центробанку може негативно позначитися на фінансових ринках і є проблемною з юридичного погляду. Про це заявили канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер на спільній пресконференції у вівторок, 26 серпня, передає DW.
    “Я знаю, що є уряди, які мріють конфіскувати ці кошти. Але я хотів би застерегти: з юридичного погляду, це не так просто”, – сказав Де Вевер.
    Глава уряду Бельгії пояснив, що кошти центральних банків, включно з російським, мають імунітет, і якщо буде ухвалено політичне рішення про конфіскацію державних коштів, то інші країни можуть почати виводити свої активи з ЄС.
    “І з юридичного погляду, це дуже небезпечно”, – додав бельгійський прем’єр.
    Канцлер Німеччини поділив стурбованість свого бельгійського колеги. Особливо з огляду того, що депозитарій Euroclear, де заморожені активи ЦБ РФ, розташований на території Бельгії. Відповідно, ця країна має нести державну відповідальність, якщо доступ до цих коштів буде отримано незаконно.
    Повідомляється, що в Euroclear зберігається понад 200 мільярдів євро, що належать Центробанку РФ. Країни G7 ухвалили рішення щодо замороження цих коштів, але відсотки та доходи від них вони використовують на користь України. Втім, всю суму, можливо, можна буде використати лише після укладення мирної угоди про припинення війни.
    Раніше російський диктатор Володимир Путін поскаржився на конфіскацію резервів Росії, назвавши дії Заходу “відкритим грабунком”.
    Не лише війна: чому ЄС не хоче розморожувати російські активи

  • Зеленський закликав учасників конференції ОБСЄ конфіскувати активи РФ

    Зеленський закликав учасників конференції ОБСЄ конфіскувати активи РФ

    Президент Володимир Зеленський закликав до повної конфіскації російських активів замість їх замороження, аби зупинити воєнну машину РФ. Про це глава держави заявив під час виступу з нагоди 50-річчя Гельсінського Заключного акту ОБСЄ.
    “Потрібно повністю заблокувати військову машину Росії, відрізати її військову промисловість, обмежити її прибутки від енергетики і, нарешті, використати всі заморожені російські активи, включаючи вкрадені корупційним шляхом багатства, для захисту від російської агресії. Настав час конфіскувати російські активи, а не просто заморожувати їх. Конфіскувати їх і використовувати для служіння миру, а не війні”, – зазначив президент.
    Він наголосив, що Росія відмовилась від приналежності до Європи та намагається диктувати, де повинні проходити кордони.
    “Це повне заперечення світу після Другої світової війни. І це є основою нинішнього режиму в Росії. І ми в Європі повинні захищати себе від цього в довгостроковій перспективі. І ми будемо захищати себе”, – додав Зеленський.
    За його словами, попри захоплення РФ великих територій, її реальний потенціал поступається можливостям Європи. Глава держави зокрема подякував президенту Фінляндії Александару Стуббу за підтримку України та зусилля в налагодженні контактів із президентом США Дональдом Трампом.
    “Президент Трамп дійсно зацікавлений у припиненні війни, і ми маємо зробити все можливе, щоб США та Європа діяли спільно в інтересах безпеки. Я дякую всім європейським лідерам, кожній країні, яка допомагає нашій обороні, нашому повітряному щиту, нашій стійкості”, – зазначив він.
    Зеленський також висловив переконання, що Україна обов’язково відновить мир та контроль над окупованими територіями.

  • Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії

    Путін назвав “корисною” конфіскацію активів Росії

    Глава Росії Володимир Путін заявив, що вилучення західними країнами російських золотовалютних резервів, мовляв, прискорить регіоналізацію платіжних систем і матиме позитивний ефект для глобальної економіки. Його цитують росЗМІ.
    “Постійно говорять про те, що збираються наші гроші вкрасти. Але щойно це станеться, рух у бік регіоналізації платіжних систем прискориться і набуде, без жодних сумнівів, незворотного характеру. А це загалом корисно для світової економіки. Можливо, за це й варто заплатити”, – сказав Путін.
    Він також заявив, що з юридичного погляду правильніше називати такі дії не “крадіжкою”, а “грабунком”.
    “Базова освіта у мене юридична. Крадіжка – це таємне викрадення майна. А тут усе відбувається відкрито, отже, це грабіж”, – вважає господар Кремля.
    За його словами, Росія продовжить розвивати власні інструменти для міжнародних фінансових розрахунків.
    Окремо Путін акцентував на обмеженості співпраці з міжнародними фінансовими інституціями, зокрема Світовим банком, звинувативши у “політичній заангажованості”. Він наголосив, що Москва послідовно знижує залежність від західних економічних структур.
    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року країни Заходу запровадили санкції проти Центрального банку РФ і Фонду національного добробуту, заморозивши активи, розміщені у державах G7. Станом на початок 2022 року, за даними Центробанку РФ, міжнародні резерви Росії становили: $207 млрд у євро, $67 млрд у доларах США, $37 млрд у британських фунтах і ще $64 млрд в інших валютах, зокрема японській ієні, канадському та австралійському доларах.
    У 2024 році країни G7 погодили механізм використання прибутків від заморожених активів РФ для підтримки України: ці кошти спрямують на погашення кредиту для Києва на суму близько $50 млрд.
    У березні 2025 року група сенаторів США з обох партій закликала адміністрацію президента Дональда Трампа вжити рішучіших заходів. Вони запропонували не обмежуватися лише прибутками, а передати Україні всю заморожену суму – понад $300 млрд – та переконати союзників у G7 зробити так само.
    Раніше повідомляли, що Росія у межах угоди з США може віддати 300 млрд доларів заморожених активів на відновлення України.