Позначка: Заморожені активи

Використання активів Росії: у МВФ зробили заяву

Міжнародний валютний фонд уважно стежить за дискусіями щодо можливості використання заморожених російських активів для фінансування України. Про це заявила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу в п’ятницю, 5 грудня, передає РБК-Україна.

За її словами, МВФ вітає жорсткі дискусії в Європі щодо підтримки України та мету зробити це таким чином, “щоб це відповідало відновленню стійкості боргу України”.

Фонд уважно стежить за цими обговореннями, які включають варіанти, які передбачають використання заморожених активів Росії

“Менеджмент та керівництво МВФ послідовно рекомендують, щоб будь-які дії, пов’язані з використанням заморожених активів Росії, відповідали міжнародному та національному законодавству і не підривали функціонування міжнародної валютної системи. І ми впевнені, що російські політики цінують ці важливі міркування”, – сказала Козак.

Водночас представниця МВФ зазначила, що ресурси Фонду призначені для підтримки платіжного балансу з метою відновлення зростання і не пов’язані безпосередньо з погашенням будь-яких непогашених боргів.

05.12.2025
США зажадали від Європи не передавати Україні активи РФ

Раніше Сполучені Штати неодноразово закликали Євросоюз використати заморожені валютні резерви Росії для допомоги Києву. Втім, нині позиція змінилася після появи у Вашингтоні ідеї самостійно заробити на цих коштах під час післявоєнного відновлення України. Про це повідомляє Bloomberg.

Тепер адміністрація Дональда Трампа виступає проти спрямування активів на репараційний кредит.

Під час розмов з низкою країн ЄС представники США наполягали на необхідності заблокувати план Єврокомісії щодо використання російських резервів для забезпечення репараційного кредиту Україні, розповіли кілька європейських дипломатів, знайомих із ситуацією. За твердженням американських посадовців, ці активи потрібні для забезпечення мирної угоди між воюючими сторонами і не повинні використовуватися для продовження війни.

Власний план США, який за погодженням з путінським посланцем Кирилом Дмитрієвим склав спецпредставник Трампа Стів Віткофф, передбачав використання 100 млрд євро заморожених у ЄС резервів для післявоєнного відновлення України під контролем США. Водночас Вашингтон отримував би 50% прибутку від таких операцій. Хоча початковий план із 28 пунктів був скорочений і змінений, питання активів залишається одним із головних каменів спотикання – поряд зі статусом українських територій і наданням Києву надійних гарантій безпеки, розповіли деякі джерела.

У Вашингтоні ще влітку задумали повернути Росії її заморожені активи після підписання угоди щодо України й завершення війни, повідомило днями Politico з посиланням на два поінформовані джерела. За їхніми словами, тоді американські посадовці повідомили про це посланнику Євросоюзу з питань санкцій Дейвіду О’Саллівану під час його візиту до Вашингтона.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ

05.12.2025
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:
ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.

Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.

04.12.2025

Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ

Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
“Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.

Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю заявив, що Росія “не програє війну” проти України, і назвав заявки про її поразку “байкою та повною ілюзією”. Він також зазначив, що після війни російським активам доведеться бути повернутими Кремлю. Де Вевер також вважає спробу передати Україні кошти заморожених активів Росії “крадіжкою”. Він висловив думку, що Росія, як країна-агресор, має сама відмовитися від усіх активів після завершення війни. Проте, за словами прем’єра, Росія нібито перемагає у війні, і поразка їй у цьому конфлікті є “небажаною”. Також де Вевер розповів, що Кремль погрожував Брюсселю “вічною відплатою”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи Росії.

США обговорювали з ЄС повернення активів Росії – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа планує повернути Росії заморожені активи після укладення мирної угоди та завершення війни проти України. Відповідно до інформації, яку оприлюднив Politico, американські посадовці повідомили про це представника ЄС з питань санкцій Девіда О’Саллівана. Початковий план передбачав використання російських активів на відновлення України, а США мали отримати частину прибутку. Однак пізніше цей пункт було виключено з мирного плану. Також голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала видати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро під заставу російських активів, але Європейський центральний банк відмовився надавати гарантії. Бельгія також виступає проти виділення кредиту коштом російських активів. Заморожені активи Центробанку Росії на близько 260 млрд євро, з яких близько 193 млрд знаходяться в Бельгії, обговорюються для використання на допомогу Україні протягом чотирьох років.

Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні

Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.

ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ

Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.

МВФ змушує Україну провести непопулярні податкові реформи – ЗМІ

Україна погодилася скасувати кілька податкових пільг, щоб забезпечити нове фінансування від Міжнародного валютного фонду. Новий кредитний пакет залежить від згоди союзників використовувати заморожені російські активи. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.
МВФ оголосив 26 листопада про угоду на рівні персоналу щодо чотирирічної програми вартістю близько 8 млрд доларів, що стало позитивним сигналом для союзників України. Рада директорів фонду має схвалити програму, як тільки Київ запровадить низку заходів щодо витрат.
Україна погодилася пришвидшити зусилля щодо запобігання ухиленню від сплати податків та їх уникненню, а також розширити свою податкову базу. Так звані попередні дії, які вимагаються від Києва, включають скасування кількох податкових пільг для бізнесу та домогосподарств, повідомляють джерела видання, знайомі з угодою.
Уряд планує запровадити податок на додану вартість для самозайнятих підприємців, які декларують понад 1 мільйон гривень річного доходу. Ця лазівка широко використовувалася, зокрема великими українськими компаніями та мережами ресторанів, для мінімізації податкових платежів.
Влада також планує скасувати пільги для посилок, замовлених з-за кордону. Сьогодні посилки вартістю до 150 євро звільняються від імпортних мит.
Українські законодавці також мають схвалити збалансований бюджет на 2026 рік, щоб здобути схвалення ради директорів МВФ.
Київ опинився під тиском щодо виконання вимог МВФ після кількох невдач цього року, включаючи втрати на полі бою та великий корупційний скандал.
Доля угоди залежить від того, чи продовжить Європейський Союз реалізацію плану використання заморожених активів РФ. Рішення мають оголосити наступного місяця. Провал цього плану може поставити під загрозу фінансування МВФ.
Як ми вже писали, Україна і Міжнародний валютний фонд досягли домовленості на рівні персоналу про нову програму кредитування обсягом 8,2 млрд доларів.
Раніше прем’єр Юлія Свириденко провела переговори з місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Гевіном Греєм. Мовилося про програму розширеного фінансування на період 2026-2029 роки.

В ЄС обурені планом Трампа нажитися на активах РФ

Європейські високопосадовці не стримуються у виразах, коментуючи намагання США отримати прибутки із заморожених російських активів, що зберігаються в Бельгії. Ця ідею міститься в одному з 28 пунктів “мирного плану” США. Про це, у п’ятницю, 21 листопада, повідомило видання Politico, яке на умовах анонімності поспілкувалося з європейськими чиновниками.
Йдеться про 140 мільярдів євро заморожених російських активів, щодо яких європейці останніми місяцями шукають юридичного рішення для передачі Україні в якості “репараційного кредиту”.
Тепер США хочуть їх використати для відновлювальних робіт під керівництвом Вашингтона після досягнення перемир’я. Ба більше, США хочуть отримати 50% прибутку від цієї діяльності.
Колишній французький чиновник у розмові з журналістами заявив, що ідея Віткоффа (спецпредставник президента США Стів Віткофф, який є співавтором плана Трампа – ред.) є “скандальною”.
“Європейці виснажують себе, намагаючись знайти життєздатне рішення щодо використання активів в інтересах українців, а Трамп хоче отримати з них вигоду. Цю пропозицію, найімовірніше, буде відкинуто всіма”, – сказав він.
Один високопоставлений чиновник ЄС у розмові з журналістами наголосив, що у Трампа немає повноважень розморозити російські активи, що зберігаються в Європі.
Видання пише, що інший посадовець одного з урядів ЄС вдався до барвистої лайки, щоб висловити своє обурення, тоді як високопоставлений політик ЄС сказав: “Віткоффу потрібно звернутися до психіатра”.
У виданні нагадали, що використання заморожених активів Росії є складним питанням, оскільки Бельгія, в якій зберігається велика частина активів, виступає проти цього рішення.
Тепер же дипломати та офіційні особи ЄС побоюються, що нова пропозиція адміністрації Трампа ще більше ускладнить переконання Бельгії приєднатися до плану. Один із європейських чиновників у розмові з журналістами сказав, що план США є аргументом проти просування “репараційного кредиту” Україні, оскільки ЄС піддаватиметься тиску з боку Вашингтона.