16 липня Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні або в російських застінках. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень, незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплати для військових, які отримали поранення під час служби. Це рішення призначене для того, щоб забезпечити адекватну допомогу родинам та військовим, які постраждали від війни.
Позначка: Закони
-
Не усім. В Україні дозволили множинне громадянство
Верховна Рада підтримала законопроект, що дозволяє українцям множинне громадянство. Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, документ підтримали 243 народні обранці, тоді як 19 проголосували проти. Зокрема, дев’ять депутатів утрималися від голосування. Чому Україні потрібен цей закон Міністерство національної єдності зазначає, що множинне громадянство дозволить нашим громадянам, які були змушені виїхати за кордон під час повномасштабного вторгнення Росії, підтримувати зв’язки з Україною.
Цей крок також допоможе залучити інвестиції та спеціалістів з-за кордону та визнати внесок діаспори у розвиток та оборону держави.
“Законопроєкт №11469 вперше на законодавчому рівні врегульовує питання множинного громадянства. Документ розроблено як відповідь на демографічні та безпекові виклики, а також на потребу відновлення та збереження зв’язку з мільйонами українців за межами держави”, – пояснили в міністерстві.
У відомстві також наводять ключові цифри:- 130+ країн світу визнають множинне громадянство, включно з більшістю країн Європейського Союзу.
- 90% українців за кордоном знаходяться в країнах, де дозволено множинне громадянство.
Зміни, які передбачає документ Новий закон передбачає, що українці зможуть:
- мати іноземне громадянство без загрози втрати українського (за умови, що інша держава входить до переліку країн, визначених Кабінетом Міністрів).;
- отримати право офіційно отримати громадянство іншої країни, не відмовляючись від українського, за умови, що ця держава включена до урядового переліку.
Для громадян інших країн:
- Право на набуття громадянства України за скороченою процедурою для осіб українського походження.
- Впровадження нової процедури набуття громадянства для іноземців, які не мають українського етнічного коріння.
- Можливість отримати українське громадянство без вимоги відмови від наявного громадянства, крім випадків, коли йдеться про громадянство держави-агресора.
- Спрощену процедуру отримання громадянства для іноземців, які проходять службу в ЗСУ.
- Право на українське громадянство для осіб, яких переслідують у їх країнах з політичних мотивів.
unity.gov.ua “Для обох категорій встановлюється чітке правило: особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території України визнається лише як громадянин України”, – говорять у Кабміні. Критика закону Зазначимо, що в соцмережах українці розкритикувати законопроєкт. За їхніми словами, множинне громадянство – це загроза нацбезпеці, зокрема в умовах війни.
У Кабміні пояснюють, що документ передбачає механізми контролю та втрати громадянства у випадку порушень.
Також для держслужбовців і суддів множинне громадянство надалі буде заборонено законодавством, закон цього не змінює.
Окрім цього документ забороняє множинне громадянство з Росією. Громадянство РФ – підстава для втрати українського, крім випадків примусу чи автоматичного надання.
“Це не “паспорт для всіх”, а механізм для своїх, українців. Він визнає на законодавчому рівні реальність, яка вже існує. Десятки тисяч українців мають кілька громадянств – без належного правового регулювання. Закон створює чіткі, контрольовані умови замість сірого поля – особа, яка має інший паспорт, але є громадянином України, на території нашої держави визнається лише громадянином України”, – пояснила голова комітету з питань організації держвлади, очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк. -
Зеленський підписав закон щодо зарплат чиновників
Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Про це повідомляє Нацагентство України з питань державної служби.
Зазначається, що класифікація посад надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні – бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HRз HR, а не держслужбовців загалом із знеособленим ринком.
“Таким чином, запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці”, – заявили в нацагентстві.
Відповідно до закону, складовими заробітної плати державного службовця є:
Стала заробітна плата:- посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- надбавка за вислугу років (2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30% посадового окладу) – з 1 квітня 2025 року.
- надбавка за ранг (визначається Кабінетом міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби), у 2025 році передбачається, що розміри залишаться незмінними.
Варіативна заробітна плата:
- місячна премія (не може перевищувати 30% розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця).
- квартальна премія (не може перевищувати 90% розміру посадового окладу державного службовця за фактично відпрацьований час протягом кварталу).
- премія за результатами щорічного оцінювання.
-
У Раді готують законопроєкт про крипторезерв – нардеп
Україна готується створити крипторезерв, який дозволить додавати віртуальні активи до державних резервів за рішенням регулятора. Законопроєкт про це може бути зареєстрований у Верховній Раді наступного тижня. Ця нова ініціатива дасть можливість використовувати криптовалюти, наприклад, біткоїни, у державних резервах. Ідею підтримує перший заступник голови відповідного комітету Ярослав Железняк. Він також зазначив, що не варто суворо регулювати цю сферу через швидкий розвиток криптоіндустрії. Деякі політики, зокрема голова фінансового комітету Данило Гетманцев, раніше сумнівалися у можливості створення крипторезерву, але Железняк запевнив, що цей процес вже на фінальній стадії підготовки. Також у планах українських законодавців є комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає введення податків на криптовалюти.
-
Путін дозволив конфіскацію майна за “дискредитацію” армії
Російський президент Володимир Путін підписав закон, який передбачає конфіскацію майна у осіб, засуджених за “дискредитацію” армії РФ, заклики до санкцій проти Росії або сприяння міжнародним організаціям, які не визнані у Росії. Закон дозволяє покарати таких осіб до семи років ув’язнення без попередньої адміністративної відповідальності. Також передбачено покарання для тих, хто надає допомогу міжнародним організаціям, що не визнані РФ, у виконанні рішень про кримінальне переслідування російських посадовців і військових. Законодавці вважають, що це заходи на захист суверенітету Росії. За даними правозахисних організацій, з 2022 по 2025 рік в Росії та окупованому Криму було порушено понад 11 тисяч адміністративних справ за “дискредитацію” армії. У першому кварталі 2025 року зафіксовано щонайменше 350 таких справ, а вже порушено понад 200 кримінальних справ. Новий закон передбачає суворіші покарання, такі як позбавлення волі та конфіскація майна.
-
ОАЕ першими залучать ШІ для написання законів
Об’єднані Арабські Емірати планують використовувати штучний інтелект для написання та перевірки законів. Країна вирішила впровадити нову законодавчу систему, яка буде базуватися на ШІ, щоб зробити процес створення законів швидшим і точнішим. Також планується використання штучного інтелекту для судових рішень, виконавчих процедур та публічних послуг. Ця ініціатива спрямована на зроблення законів більш доступними для місцевого населення, що складається з представників 200 різних національностей. Уряд ОАЕ вірить, що використання штучного інтелекту допоможе підняти ВВП країни на 35% та скоротити витрати на уряд на 50% до 2030 року. Однак експерти попереджають про можливі ризики використання штучного інтелекту в законотворчості.