Українська Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт “Про основні засади житлової політики”, який передбачає надання безкоштовного житла деяким категоріям населення. Закон скасовує старий Житловий Кодекс 1983 року та впроваджує нові правила для поліпшення житлових умов громадян. Це також відповідь на вимоги програми Ukraine Facility, яка передбачає фінансування на розвиток житлового сектору в Україні. Згідно з новим законом, безкоштовне житло отримуватимуть військовослужбовці, рятувальники, поліцейські та діти-сироти. Інші громадяни матимуть можливість скористатися доступним або соціальним житлом. Закон також передбачає нові механізми, які спростять процес отримання житла, зокрема оренду з правом викупу. Щоб уникнути корупції, власниками соціального житла стануть громади, а цифровізація системи забезпечить прозорість та ефективність у розподілі житла. Новий закон є рамковим і потребує подальших законодавчих дій для повноцінного запровадження нової житлової політики в Україні.
Позначка: Законопроект
-
Рада не підтримала скасування відстрочки для студентів 25+
У Верховній Раді не підтримали поправку до законопроєкту, яка передбачала скасування відстрочки від мобілізації для студентів, що почали навчатися після 25 років. Народний депутат Олексій Гончаренко повідомив про це 15 січня. За включення поправки до закону проголосували лише 137 депутатів, хоча потрібно було 226 голосів. Член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, який представляв поправку, стверджував, що відстрочка для студентів не повинна зловживатися. Уряд раніше схвалив законопроєкт, який збільшує дію відстрочки для студентів і викладачів.
-
В США підготували законопроєкт для анексії Гренландії
Республіканець із Палати представників США Ренді Файн вніс до Конгресу законопроєкт про “анексію Гренландії”. Про це повідомляє прореспубліканський телеканал Fox News.
Законопроєкт має уповноважити президента США Дональда Трампа “вжити таких кроків, які можуть бути необхідними”, для придбання Гренландії та запуску процесу її приєднання до Сполучених Штатів.
Сам Файн у коментарі виданню розповів, що суверенітет США над Гренландією нібито в інтересах усього світу. На думку конгресмена, контроль США над Гренландією був би “вигідний” для самих жителів острова.
“У них високий рівень бідності. Данія погано з ними поводилася. Коли війна прийшла до них, Данія не змогла їх захистити. Хто захистив Гренландію під час Другої світової війни? Ми”, – стверджує американський політик.
Файн вважає, що найкращий спосіб для США “здобути” Гренландію – придбати її.
“Рівень бідності в Гренландії значно вищий, ніж у Данії. Країною керують соціалісти, і не в інтересах Америки, щоб така велика територія між Сполученими Штатами і Росією управлялася соціалістами”, – переконаний він.
Як відомо, президент США Дональд Трамп заявив, що збирається “щось зробити з Гренландією”, інакше її захоплять Росія або Китай, а Вашингтон не хоче мати таких сусідів.
Данія окупувала Гренландію – спецпосланник Трампа -
Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову
Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною. -
Трамп дав “зелене світло” законопроєкту про санкції проти РФ – Грем
Сенатор Ліндсі Грем повідомив, що президент США Дональд Трамп підтримав законопроєкт про санкції проти Росії, над яким він працював разом з іншими сенаторами. Грем вважає цей крок важливим, оскільки Україна робить кроки до миру, але Путін продовжує агресивні дії. Законопроєкт також передбачає можливість накладення санкцій на країни, що закуповують російську нафту, яка, на його думку, фінансує російську військову агресію. Грем сподівається на швидке прийняття закону у Конгресі. Також відзначено, що американські війська захопили два танкери, пов’язані з Росією, один з яких був заарештований у Північній Атлантиці, а інший – у Карибському морі.
-
Алжир вимагає у Франції репарації “за злочини колоніалізму”
Парламент Алжиру підтримав радикальний законопроєкт, що офіційно визнає 130-річну окупацію з боку Франції актом агресії, воєнним злочином та злочином проти людяності. Ухвалений нижньою палатою закон класифікує 27 видів злочинів, скоєних французами в період з 1830 по 1962 роки. Про це повідомляє Bloomberg.
Документ зобов’язує Париж виплатити компенсації та офіційно попросити вибачення за скоєні злочини. Зокрема, масові вбивства цивільного населення, тортури та використання нетрадиційної зброї.
Окремий пункт вимагає від Парижа провести дезактивацію територій у пустелі Сахара, де у 1960-х роках проводилися французькі ядерні випробування та передати карти заражених районів і виплатити відшкодування постраждалим.
Нове законодавство вводить суворе покарання за схвалення або виправдання колоніального минулого в медіа, книгах чи публічних заявах. Порушникам загрожує до 10 років позбавлення волі та штраф – близько 7720 доларів США.
Для остаточного набуття чинності документ мають схвалити верхня палата парламенту та президент Абдельмаджид Теббун.
“Законопроєкт не спрямований проти жодного народу, не прагне помсти, не розпалює ненависть. Скоріше, він ґрунтується на встановленому принципі, що злочини проти людяності не можуть бути стерті з плином часу, виправдані силою чи замовчані”, – пояснив голова парламенту Ібрагім Бугалі. Рішення парламенту з’явилося на тлі найглибшого за десятиліття розриву відносин між країнами.
Напруженість загострилася після того, як президент Франції Еммануель Макрон підтримав претензії Марокко на Західну Сахару, що Алжир розцінив як зраду.
Попри політичний конфлікт, Франція залишається залежною від поставок алжирського газу, а компанія TotalEnergies продовжує роботу над спільними нафтовими проєктами. -
В Україні планують розширити повноваження ТЦК
В Україні можливе розширення повноважень територіальних центрів комплектування (ТЦК) у сфері військового обліку та мобілізації. Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт №14320, який пропонує оновити механізми їхньої роботи. Про це в неділю, 21 грудня, повідомили Економічні новини.
Згідно з інформацією, документ передбачає покращення процесів військового обліку, проходження служби, мобілізації та підготовки до них. Уряд прагне внести зміни до кількох нормативно-правових актів, включаючи Кодекс законів про працю України та низку законів, що стосуються військового обов’язку, мобілізації, соціального захисту військовослужбовців і функціонування Єдиного державного реєстру призовників.
Одним із ключових нововведень є пропозиція змінити статус селищних територіальних центрів комплектування. Вони мають отримати ширші повноваження та фактично прирівнюватись за функціями до районних та міських центрів. Це дозволить їм працювати з Єдиним державним реєстром призовників і резервістів, а також виконувати інші завдання, пов’язані з мобілізаційною роботою і обліком.
Очікується, що у разі ухвалення законопроєкту модель роботи ТЦК стане більш децентралізованою. Уряд переконаний, що це сприятиме ефективнішому контролю за виконанням мобілізаційних заходів і полегшить громадянам взаємодію зі структурою на місцях.
Раніше повідомлялося про запровадження нових правил вручення листів через пошту: тепер лист вважається доставленим навіть без отримання його особисто адресатом.
Як ми писали, на підприємстві на Волині працівники ТЦК застосували сльозогінний газ.
-
Трамп підписав оборонний бюджет з $800 млн Україні
Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік, який передбачає рекордне фінансування у розмірі 901 мільярда доларів. Одним із ключових пунктів цього документу є виділення Україні 800 мільйонів доларів у рамках Ініціативи з безпекової допомоги. Ці кошти заплановано спрямувати на закупівлю американського озброєння для Збройних сил України, по 400 мільйонів доларів на кожен із наступних двох років. Про це стало відомо з сайту Білого дому у п’ятницю, 19 грудня.
За його даними, законопроєкт S. 1071 “Закон про національну оборону на фінансовий 2026 рік” вже підписано та він офіційно набрав чинності. Документ регламентує фінансування програм Міністерства оборони, військового будівництва, а також програм національної безпеки, які координуються Міністерством енергетики та Державним департаментом.
Він також охоплює заходи щодо покращення добробуту військовослужбовців та визначає нові повноваження для впровадження змін у сфері національної й міжнародної безпеки, торгівлі та судової системи.
У тексті бюджету передбачено окремий розділ “Розширення та модифікація ініціативи з оборонної допомоги Україні”, згідно з яким Україна отримає ще 400 мільйонів доларів на 2026 рік та таку ж суму на 2027 рік.
Нагадаємо, сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів.
США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню
-
Рада підтримала законопроєкт про загальнонаціональну хвилину мовчання
Верховна Рада 16 грудня проголосувала у першому читанні проєкт закону щодо вшанування пам’яті загиблих внаслідок повномасштабного вторгнення РФ.
Відповідну ініціативу №14144 підтримали 314 нардепів.
Метою документу є визначення на законодавчому рівні загальнонаціональної хвилини мовчання у якості щоденного комеморативного заходу в сфері національної пам’яті.
Як зазначили у пояснювальній записці, зоканопроєктом пропонують внести зміни до Закону “Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу” та Кодексу цивільного захисту України.
Пропонується, що загальнонаціональна хвилина мовчання проводитиметься щоденно о 9 годині 00 хвилин.
Органи державної влади та місцевого самоврядування мають забезпечити інформування про початок і завершення загальнонаціональної хвилини мовчання на підприємствах, в установах, організаціях, котрі належать до сфери їх управління.
Як передбачається, ухвалення ініціативи зокрема сприятиме формуванню культури пам’яті, вихованню поваги до героїв і відповідальності живих перед загиблими. -
Російську виключили з переліку мов, які потребують особливого захисту
3 грудня Верховна Рада України прийняла закон, який вносить зміни до деяких законів країни у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Законопроєкт підтримали 264 народних депутати. Мета закону полягає в адаптації законодавства до нового перекладу Хартії, удосконаленні термінології та внесенні змін до списку мов, які підпадають під особливий режим підтримки та захисту. Оновлений перелік мов, що тепер підпадають під захист Хартії, включає білоруську, болгарську, гагаузьку, кримськотатарську, новогрецьку, німецьку, польську, румунську, словацьку, угорську, чеську та іврит. Російська мова залишається найуживанішою мовою національних меншин, тому не вважається загроженою. Закон також пропонує вилучити молдавську мову зі списку у зв’язку з тим, що румунська мова визнана державною мовою Республіки Молдова.