Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який дозволяє направляти підрозділи Збройних Сил України до інших країн. Ця ініціатива має за мету захистити українські морські кордони. Зокрема, військові можуть бути направлені до Туреччини та Великої Британії на час воєнного стану. Це дозволить отримати нову військову техніку та навчити військовослужбовців її використовувати для захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Позначка: Закон
-
У Греції парламент ухвалив норму про 13-годинний робочий день
Парламент Греції ухвалив новий закон, який дозволяє працювати до 13 годин на день за додаткову оплату виняткових обставинах. Профспілки та опозиція критикували цей закон, стверджуючи, що роботодавці матимуть перевагу в переговорах. Закон також передбачає можливість розбиття відпустки на частини, гнучкий графік та інші нововведення. Міністерство праці заявило, що працівники мають право відмовитися від понаднормової роботи, але профспілки стверджують, що це може бути проблематично через відсутність контролю на робочих місцях.
-
У школах з’явиться поліція охорони: підписано закон
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює заходи безпеки в школах. До цього часу законодавство не мало чітких правил щодо перебування сторонніх осіб у школах. Тепер поліція може проводити попереджувальні заходи на території шкіл. Це допоможе зменшити ризики та забезпечити безпечне навчальне середовище. Закон також вимагає обов’язкової установки “тривожної кнопки” для виклику поліції та забороняє перебування у школах осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування.
-
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії прийняв рішення про зміни у законі щодо підтримки громадян України, які включають скорочення допомоги, зокрема, відмову у одноразовій підтримці для початку трудової діяльності та самозайнятості. Кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, залишається стабільною, але зменшилася кількість прибулих. У 2025 році зросла кількість українців, яким скасували статус тимчасового захисту через невчасне подання документів на проживання. Ситуація на ринку праці для українців покращується, і вже було працевлаштовано майже 10 тисяч українців у Латвії. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але в 2026 році ця сума скоротиться. Переглянуті будуть послуги та заходи підтримки для українців. Також змінено умови надання допомоги у сфері охорони здоров’я та інших галузях. Кабінет міністрів Латвії також виділив п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
-
У РФ схвалили закон щодо резервістів
Уряд Росії затвердив законопроект, який дає президентові Путіну можливість залучати резервістів у мирний час для виконання завдань у сфері оборони. Це означає, що людей з мобілізаційного резерву може запросити на спеціальні військові збори для участі в контртерористичних операціях чи військових діях за кордоном. Зміни передбачають нове поняття “спеціальні збори”, тривалість яких не перевищуватиме двох місяців. Також резервісти можуть отримувати додаткові виплати за участь у таких зборах. Нові правила стосуватимуться лише тих, хто уклав контракт із військовим відомством про перебування у резерві.
-
У США зростає напруга через погрози Трампа ввести Закон про повстання
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий застосувати Закон про повстання – документ, який дозволяє залучати військові сили всередині країни. Це може стати необхідним, якщо суди або губернатори продовжуватимуть блокувати розгортання підрозділів Нацгвардії в містах, що перебувають під керівництвом демократів. Така позиція президента лише загострила дискусії про потенційне використання армії для придушення заворушень. Про це повідомляє агенція Reuters.
У публікації йдеться, щло Закон про повстання має тривалу історію і вважається одним із ключових інструментів у разі надзвичайних ситуацій. Попри те, що він відомий під назвою Закону 1807 року, чинна версія об’єднує положення низки актів, ухвалених між 1792-м і 1871-м роками. Документ передбачає використання військових у діях, зазвичай неприйнятних у мирний час, таких як арешти або обшуки. Активувати закон президент може у випадках заколотів або змов, які становлять загрозу урядовій владі, дозволяючи армії “примусово відновлювати закон і порядок”.
Раніше глава Білого дому посилався на окрему норму – розділ 12406 Кодексу США, що дає можливість задіяти Нацгвардію для охорони федеральних установ. Однак цей розділ не дозволяє використовувати її для виконання поліцейських функцій.
Дискусії навколо закону мають глибші корені, адже американська політична традиція обмежує роль армії у цивільному житті. Ще засновники США побоювались надто широких повноважень президента у військовій сфері, аби уникнути загрози демократії. У зв’язку з цим було ухвалено Закон Поссе Комітатус 1878 року, який забороняє армії втручатися у внутрішні правоохоронні процеси. Проте Закон про повстання є суттєвим винятком, що викликає стурбованість правозахисників. Вони застерігають, що його необачне використання може перетворити військових на інструмент внутрішньої поліції.
Відповідаючи на запитання журналістів у Білому домі, Трамп наголосив, що наразі не активував закон, але готовий зробити це за потреби. Він заявив, що у випадках смертельної загрози або протидії судів і губернаторів дії були б виправданими.
“У нас є Закон про повстання не просто так. Якби люди гинули, а суди чи губернатори нас стримували – звісно, я б це зробив”, – заявив він.
Варто зазначити, що у 2020 році під час протестів після смерті Джорджа Флойда Трамп уже погрожував скористатися цим законом, однак тоді такого кроку уникнув.
За даними Служби досліджень Конгресу, Закон про повстання застосовували десятки разів, але після 60-х років минулого століття це робилось винятково рідко. Востаннє його активували у 1992 році, коли через масові заворушення в Лос-Анджелесі після виправдання поліцейських у справі побиття афроамериканця Родні Кінга до міста були направлені федеральні війська на прохання губернатора Каліфорнії.
Припускається, що Трамп може діяти без згоди місцевої влади. Хоч закон передбачає сценарії як за погодженням із губернатором, так і без нього, в таких випадках важливе дотримання балансу між федеральними і місцевими рішеннями. Наприклад, у 2005 році Джордж Буш-молодший утримався від використання закону під час кризи через ураган Катріна за причини спротиву місцевої влади.
Судова влада зазвичай уникає втручання у військові рішення президента, однак юристи наголошують, що повага до повноважень не означає повної відсутності контролю. Нещодавно суддя в Орегоні призупинив відправку військ до Портленда, підкреслюючи, що суди мають право оцінювати дії влади, якщо вони можуть становити загрозу для громадян.
Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп наказав направити 2000 військовослужбовців Нацгвардії у Лос-Анджелес через протести і сутички, які виникли через рейди Імміграційної та митної служби США (ICE). Він також наказав силовим відомствам придушити протести та видворити осіб, які перебувають у місті нелегально.
-
Вбивство Заруцької: у США ухвалили “закон Ірини”
Губернатор штату Північна Кароліна Джош Штайн підписав законопроєкт, відомий як “Закон Ірини”, на честь української біженки Ірини Заруцької, яку вбив рецидивіст. Цей закон посилює перевірку злочинців перед їхнім звільненням під заставу, забороняє безготівкову заставу за насильницькі злочини та для рецидивістів, та обмежує повноваження магістратів та суддів. Також вводиться обов’язкове психічне обстеження для обвинувачених перед виходом під заставу. Губернатор вважає, що цей закон допоможе забезпечити безпеку громадян і покращити судову систему.
-
ВР ухвалила закон про посилення безпеки в школах
18 вересня Верховна Рада прийняла закон, який встановлює обов’язкові заходи безпеки в закладах загальної середньої освіти. Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки учнів і вчителів як у часи війни, так і в мирний час. Раніше не існувало чітких правил для перебування в закладах освіти, що створювало ризики. Тепер закон визначає правила перебування на території шкіл, обов’язковість встановлення огорож або меж території, а також наявність тривожних кнопок для виклику поліції. Закон також забороняє доступ на територію осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування.
-
Італія першою в ЄС ухвалила закон про регулювання ШІ
У парламенті Італії був схвалений новий закон про штучний інтелект, що став першим в ЄС. Цей закон встановлює основні принципи, такі як орієнтованість на людину, прозорість та безпека використання ШІ, і наголошує на інноваціях, кібербезпеці та захисті приватного життя. Він також вводить правила для різних галузей, вимагаючи людського контролю за рішеннями ШІ. Закон обмежує доступ до штучного інтелекту для дітей до 14 років без згоди батьків та запроваджує кримінальні положення для недозволеного використання ШІ. Також передбачено інвестиції у компанії, які працюють у сферах ШІ, кібербезпеки та телекомунікацій.
-
У Польщі ухвалили закон про допомогу українцям
У Польщі Сенат ухвалив новий закон про іноземців і допомогу громадянам України, який був підготовлений після вето президента Кароля Навроцького на попередню законодавчу ініціативу. За цим законом, громадяни України, які втекли від війни, матимуть право на легальне перебування в Польщі до 4 березня 2026 року. Також він встановлює більший контроль за отриманням соціальної допомоги іноземцями, зокрема за програмою 800+, яка буде пов’язана з професійною активністю та навчанням дітей у польських школах. Закон також встановлює обмеження щодо доступу до медичних послуг для дорослих громадян України, за винятком батьків дітей з інвалідністю.