Російські війська вже прибувають в Білорусь Спільні стратегічні військові навчання Росії та Білорусі “Захід 2025” (“Запад-2025”) відбудуться на території Білорусі. Хоча білоруська влада заявляє, що навчання мають оборонний характер, їхні особливості викликають занепокоєння в України та країн НАТО.
Навчання триватимуть з 12 по 16 вересня 2025 року. Заявлено, що вони відбудуться на полігонах у глибині Білорусі, подалі від західних кордонів, щоб “знизити напруженість”.
Офіційна мета навчань – відпрацювання взаємодії збройних сил РФ та Білорусі, зокрема відбиття повітряних атак, оборонні бої та боротьба з диверсійно-розвідувальними групами. Додамо, що перші російські підрозділи почали прибувати до Білорусі з 11 серпня.
Хоча Україна наразі не фіксує безпосередньої загрози з боку сусідньої країни, навчання можуть бути використані Росією як привід для відволікання уваги, гібридного шантажу або навіть для відкриття нового північного фронту. Навчання викликають занепокоєння і у країнах НАТО. Зазначається, що вони можуть бути використані для тиску на східний фланг Альянсу, зокрема на Балтійські країни. У відповідь на це, Польща готує спільні з НАТО дивізійні маневри.
Експерти наголошують, що навчання часто є інструментом політичного шантажу. Заявлена кількість учасників (близько 13 тис. осіб) може бути занижена, щоб уникнути обов’язкового міжнародного спостереження.
Тим паче, що Білорусь заявила, що під час навчань буде відпрацьовано планування застосування тактичної ядерної зброї. Також буде задіяно ракетний комплекс Орєшнік, який, за словами білоруської сторони, здатний нести ядерні боєголовки.
Такі заяви – не випадкові перед зустріччю лідера РФ Володимира Путіна з американським президентом Дональдом Трампом на Алясці, зауважують експерти. Тиск Орєшніком Ще 10 серпня, за п’ять днів до зустрічі Трампа з Путіним, заступник глави російського Міністерства закордонних справ Сергій Рябков нагадав, що Росія, мовляв, “не гаяла часу” і має у своєму розпорядженні інші новітні озброєння, крім ракетного комплексу Орєшник. Москва, за його словами, відмовилася від мораторію на розміщення ракет середньої та меншої дальності, щоб “остудити розпалені голови в столицях деяких країн НАТО”. Усе це – маніпуляції Кремля, покликані продемонструвати нібито сильну позицію диктатора, переконані аналітики.
Це ж стосується і “Заходу-2025”. Завідувач сектору Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак висловив думку, що масштаби навчань значно менші, ніж ті, що передували повномасштабному вторгненню. В ефірі телеканалу FREEДОМ експерт заявив, що заяви про випробування ядерної зброї – маневри Росії та Білорусі для шантажу та психологічного тиску на країни Європи.
Спільні російсько-білоруські навчання, як зазначає Іжак, є сигналом, спрямованим на Європу, щоб змусити її вплинути на США. “Попутно нагадати про те, що було перед вторгненням в Україну, нагадати про себе перед самітом на Алясці, у низці інших заяв, що вони ще запустять Орешник і Буревесник. Я думаю, насправді вони не знають, що будуть запускати, все залежить від того, що вони технічно можуть зробити”,– сказав Іжак. Втім Іжак припускає, що в навчаннях не буде потужної військової компоненти, все обмежиться інформаційними сигналами. Він переконаний, що Олександр Лукашенко не дозволить використовувати свою територію для реальних атак на Україну, Польщу чи країни Балтії. У разі такого сценарію Білорусь сама стане об’єктом ударів, до чого, за словами експерта, режим Лукашенка абсолютно не готовий. Таким чином, Мінськ і Москва намагаються чинити інформаційний тиск на Україну.
Але все та ж зустріч на Алясці впливає на перебіг “Заходу-2025”. Як зауважує Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network в статті для Еспресо, “миротворчі” заяви Трампа напередодні “історичної” зустрічі з Путіним різко підвищили небезпеку використання Росією навчань для шантажу і тиску на Україну та європейські країни НАТО. І тому заяви про застосування ядерної зброї та Орєшніка в Білорусі – невипадкові. “Все робиться з однією метою: напередодні зустрічі Трамп-Путін Росія намагається створювати максимально нервову обстановку, демонструючи ініціативу на полі бою проти України та загалом на європейському театрі воєнних дій”,- пише Самусь. Навчання “Захід-2025” грають в цій ситуації важливе значення, додає аналітик. Фактично вони використовуються Кремлем як інструмент стратегічної невизначеності, посилюючи страх повторення лютого 2022 року для України, або здійснення нападу на країни Балтії чи Польщу.
І про треба поговорити окремо. Сценарії розвитку подій Україна уважно стежить за спільними військовими навчаннями Росії та Білорусі “Захід-2025”. За даними керівника Центру протидії дезінформації РНБО Андрія Коваленка, наразі безпосередньої військової загрози для України з білоруської території не фіксують.
Коваленко запевнив, що українська сторона володіє повною інформацією про реальну кількість російських військових, які беруть участь у навчаннях, та контролює всі події. Водночас він попередив, що Росія використовуватиме цю ситуацію для інформаційних маніпуляцій.
Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що ризик для України зростатиме, особливо під час активної фази навчань, яка запланована на 12–16 вересня. Він підтвердив, що перші ешелони російської техніки та особового складу вже прибули до Білорусі, але їхня кількість наразі незначна.
Хоча цей напрямок залишається потенційно небезпечним, Демченко зауважив, що безпосередньо біля кордону нестандартних ситуацій чи загрозливих моментів поки не фіксується. Наразі ознак формування ударного угруповання на території Білорусі немає.
За оцінками Самуся, найреальнішим розвитком подій з навчаннями в Білорусі є сценарій гібридної операції з активними інформаційно-психологічними діями проти України та Заходу. Тож саме для підсилення інформаційного тиску Росія і використовує ядерний шантаж, підкреслюючи, що навчання “Захід-2025” це не просто загроза конвенційного нападу на країни НАТО та Україну, але й відпрацювання ядерних ударів по Європі та США.
Втім, на думку виконавчого директора Українського центру безпеки та співпраці Дмитра Жмайла, яку він висловив в ефірі 24 каналу, ці навчання не становлять реальної загрози для східних країн НАТО, таких як Польща, Литва, Латвія та Естонія.
Разом з тим Жмайло вважає, що під час навчань можуть траплятися провокації, подібні до недавнього інциденту, коли російський безпілотник Гербера залетів на територію Литви. Експерт не виключає і інших маневрів. Наприклад, розгортання наступальних колон. Проте він сумнівається, що загроза вийде за межі таких інцидентів, диверсій чи зальотів дронів.
Щодо України, то Жмайло припускає, що російські війська, які беруть участь у навчаннях, після їх завершення будуть перекинуті на фронт для посилення штурмових підрозділів. Це робить наступ на північні кордони України з Білорусі, як у 2022 році, вкрай малоймовірним.
На думку експерта, білоруський диктатор Лукашенко усвідомлює нестійкість свого становища. Візит американського посла Кіта Келлога допоміг йому частково вийти з міжнародної ізоляції. Крім того, він посилює співпрацю з Китаєм, що підтверджується спільними навчаннями. Лукашенко розуміє, що присутність російських військ на його території робить її легітимною ціллю для українських ударів, тому зацікавлений у тому, щоб російські сили покинули Білорусь після навчань.
Валерія Шипуля
Позначка: Захід
-

Навчання з “ядеркою”: як Путін підвищує ставки перед Аляскою
-

У ДПСУ оцінили кількість військових РФ в Білорусі
На військові навчання до Білорусі прибули російські військовослужбовці та техніка. Цю інформацію підтвердив речник Державної прикордонної служби України. Російські сили прибули для участі у спільних навчаннях Захід-2025, які відбудуться у вересні. Українська розвідка відстежує рух російських військ у Білорусі, щоб розуміти загрозу для своєї країни. Наразі загрозу для України з території Білорусі не вважають суттєвою.
-

Росія почала перекидати війська до Білорусі
Перший ешелон з військовослужбовцями та технікою з Росії прибув до Білорусі для участі у спільних стратегічних навчаннях Захід-2025. Маневри плануються провести у вересні з метою відпрацювання нових форм та способів застосування підрозділів військових частин. У навчаннях планується взяти участь 13 тисяч військовослужбовців. Відомо, що російський міністр оборони зазначив про проведення маневрів на території двох держав одночасно, але білоруський колега вирішив знизити параметри навчань та перенести їх углиб Білорусі для зниження напруженості в регіоні.
-

Геґсет відповів на запитання, чи піде Путін війною на Захід
Міністр оборони США Піт Геґсет на слуханнях у Сенаті був запитаний, чи зупиниться російський лідер Володимир Путін після війни з Україною, чи розпочне агресію проти інших країн. Геґсет не зміг однозначно відповісти на це запитання. Сенатор Ліндсі Ґрем висловив сумніви щодо поведінки Путіна і порівняв його з Гітлером, вказавши на загрозу, схожу на передвоєнні роки. Генерал Джон Кейн також припустив, що Путін може не зупинитися на Україні і розглядає її як першу ступінь на шляху до нападу на країни НАТО. Німецький розвідник Бруно Каль також підтримав цю думку, наголосивши на тому, що конфлікт з Україною може бути лише початком для Росії.
-

У Борисполі скасували всі масові заходи
Влада міста Бориспіль Київської області прийняла рішення про безстрокове скасування всіх заходів на території громади. Про це повідомив виконавчий комітет міськради в Facebook у вівторок, 10 червня.
“Інформуємо, що у зв’язку з безпековою ситуацією в регіоні від сьогодні всі масові заходи на території Бориспільської міської територіальної громади призупинені на невизначений термін”, – йдеться у повідомленні.
Організаторів вже запланованих заходів закликають проявити розуміння та відповідальність. Раніше повідомлялось, що внаслідок нічної російської атаки у Борисполі горів промисловий об’єкт. Вогнеборці ліквідували пожежу на площі 2500 кв. м. На місці працювали 104 рятувальники та 35 одиниць техніки. Крім того, через російські атаки зазнали руйнувань приватні житлові будівлі, гаражі та автомобілі цивільного населення у Броварському, Фастівському та Обухівському районах Київщини. Нагадаємо, у ніч проти 10 червня війська Росії запустили по Україні сім ракет і 315 дронів. Більшість з них атакували Київ. Сили ППО збили всі ракети і 277 БпЛА. Нічна російська комбінована атака на столицю забрала життя жінки в Оболонському районі.
-

Зеленський назвав фактори, які допомагають Путіну
Президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю для ABC News, що російський президент Володимир Путін не може перемогти війну проти України, хоча є певні фактори, що можуть змінити цю ситуацію. Зеленський наголосив, що твердження про перемогу Путіна є неправдою, оскільки війна призвела до великих людських та матеріальних втрат. Він також відзначив, що без підтримки США та Європи Росія може мати більше шансів перемогти, і Україна стикнеться зі значними втратами. Зеленський закликав до швидкого введення санкцій проти Росії, щоб ускладнити її здатність вести війну.
-

Більшість росіян прагне “нормалізації” відносин із Заходом – опитування
Більшість громадян Росії виступає за “налагодження” відносин із країнами Заходу. Про це свідчать опитування Левади-центру.
Зокрема, такої позиції додержують практично 80% опитаних. Це на 28% росіян більше в порівнянні з торішнім опитуванням, що є максимальним показником за весь час спостережень.
Водночас проти того, що покращувати відносини із Заходом виступили 14% респондентів. Це рекордно низьке значення, принаймні з 2015 року.
На додачу до цього, росіяни вперше за 13 років перестали вважати США головним ворогом країни, свідчить травневе опитування Левада-Центру.
Згідно з дослідженням, 40% респондентів назвали Штати в числі “найворожіше налаштованих” до Росії країн світу. Частка таких відповідей за рік звалилася практично вдвічі — на 36 процентних пунктів.
Востаннє США поступалися лідерством у переліку “ворогів” у 2012 році: тоді найбільш “недружньою” країною росіяни називали Грузію. У 2006 році США поступалися першим місцем країнам Балтії.
Тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: її назвали 56% респондентів, хоча в передвоєнні роки таких було 16%, а в 2010-х — лишень 5%.
Друге місце з результатом 49% посіла Великобританія. Попри війну Росії з Україною, наша держава, згідно з цим опитуванням, опинилася на третьому місці серед “ворожих держав”. За неї “віддали голос” 43% росіян. Водночас слід зауважити, що за три роки війни кількість тих, хто вважає Україну «ворогом», збільшилася на 13 процентних пунктів, та залишається нижчою, ніж у 2015-18 рр., коли досягала 50%.
“Друзями” РФ росіяни вважають Білорусь (80%), Китай (64%) та Казахстан (36%). На четвертому місці (32%) опинилася Індія, що стала після початку війни великим покупцем російської нафти. В топ-5 “друзів” Росія потрапила й Північна Корея. Так вважають 30% опитаних – в 10 разів більше, ніж до війни з Україною. -

Росіяни знайшли нового “ворога”, замість США – опитування
Більшість громадян Росії виступає за “налагодження” відносин із країнами Заходу. Про це свідчать опитування Левади-центру.
Зокрема, такої позиції додержують практично 80% опитаних. Це на 28% росіян більше в порівнянні з торішнім опитуванням, що є максимальним показником за весь час спостережень.
Водночас проти того, що покращувати відносини із Заходом виступили 14% респондентів. Це рекордно низьке значення, принаймні з 2015 року.
На додачу до цього, росіяни вперше за 13 років перестали вважати США головним ворогом країни, свідчить травневе опитування Левада-Центру.
Згідно з дослідженням, 40% респондентів назвали Штати в числі “найворожіше налаштованих” до Росії країн світу. Частка таких відповідей за рік звалилася практично вдвічі — на 36 процентних пунктів.
Востаннє США поступалися лідерством у переліку “ворогів” у 2012 році: тоді найбільш “недружньою” країною росіяни називали Грузію. У 2006 році США поступалися першим місцем країнам Балтії.
Тепер найбільш “недружньою” стала Німеччина: її назвали 56% респондентів, хоча в передвоєнні роки таких було 16%, а в 2010-х — лишень 5%.
Друге місце з результатом 49% посіла Великобританія. Попри війну Росії з Україною, наша держава, згідно з цим опитуванням, опинилася на третьому місці серед “ворожих держав”. За неї “віддали голос” 43% росіян. Водночас слід зауважити, що за три роки війни кількість тих, хто вважає Україну «ворогом», збільшилася на 13 процентних пунктів, та залишається нижчою, ніж у 2015-18 рр., коли досягала 50%.
“Друзями” РФ росіяни вважають Білорусь (80%), Китай (64%) та Казахстан (36%). На четвертому місці (32%) опинилася Індія, що стала після початку війни великим покупцем російської нафти. В топ-5 “друзів” Росія потрапила й Північна Корея. Так вважають 30% опитаних – в 10 разів більше, ніж до війни з Україною.
Росіяни сподіваються на зближення з Заходом – опитування

