Державне бюро розслідувань завершило слідство у справі незаконного видобутку вугілля на Донеччині. Держава зазнала збитків на понад 5 млрд грн. Про це інформує пресслужба ДБР у вівторок 22 липня.
У листопаді 2024 року було припинено незаконний видобуток вугілля на території прилеглій до шахти Свято-Покровська у селищі Курицине, Краматорського району Донецької області.
Ліцензію на промислову розробку родовища кам’яного вугілля отримало одне з приватних товариств у 2021 рокі, однак так і не розпочало відповідні роботи. Цим скористалась група осіб, яка фактично об’єдналась у злочинну організацію. Крім ініціатора до її складу входило вісім осіб.
Без жодних дозвільних документів вони здійснювали видобуток вугілля на глибині близько 80 метрів. Для цього навіть переробили старий недіючий вентиляційний канал шахти Свято-Покровська у ствол для спуску під землю для шахтарів.
Також організатор домовився з головою місцевої територіальної громади підробивши документи щодо передачі її в оренду підконтрольному організатору підприємству.
Злочинна організація здійснювала свою діяльність у період з грудня 2021 року по листопад 2024 року. Учасники легалізували більше ніж 80 000 тон видобутого вугілля.
Фігурантам інкримінуються такі злочини: створення, керівництво та участь у злочинній організації за ст. 255 КК України, незаконне видобування корисних копалин за ст. 240, перешкоджання законній господарській діяльності за ст. 206, легалізація майна, одержаного злочинним шляхом за ст. 209, підроблення документів та їх використання за ст. 358.
Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.
Раніше у Черкаській області правоохоронці затримали учасників угрупування, які підробили документи та захопили завод вартістю понад 160 млн гривень. Вони у незаконний спосіб змінили керівника заводу.
Корупційна схема ОПЗ на 94 млн грн: розслідування завершено
Позначка: Заборона
-
У суд передали справу щодо видобутку вугілля на Донеччині
-
Киргизстан блокує розрахунки з РФ через санкції США
Банки Киргизстану країни почали жорстко обмежувати розрахунки з російськими компаніямипісля запроваджених Штатами санкцій. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 21 липня.
Обмеження розрахунків із Росією почалося ще наприкінці минулого року, а в останні місяці ситуація різко загострилася: зросли строки обробки платежів, підвищилися комісії, а в деяких випадках перекази взагалі зупинилися.
За даними за минулий рік, на Росію припадало 93% усіх транскордонних переказів у Киргизстан ($2,8 млрд) і 83% виведення коштів із країни ($370 млн).
Великі банки Киргизстану ще у 2024 році призупинили перекази на адресу російських банків. Мова про Бакай Банк, Демір Банк, Дос-Кредобанк, Керемет Банк, Банк Азії, Оптіма Банк, Елдік Банк (РСК Банк), Киргизкоммерцбанк, MBANK і Киргизький інвестиційно-кредитний банк.
Національний банк Киргизстану пояснив, що комерційні банки зобов’язані дотримуватись законів щодо боротьби з фінансуванням тероризму та відмиванням коштів. Це передбачає перевірку клієнтів у межах політики “Знай свого клієнта” (KYC) і надання документів, що підтверджують законність операцій та джерело коштів.
Причиною обмежень стало посилення нагляду з боку Нацбанку Киргизстану на тлі ризику вторинних санкцій з боку США. Навесні 2025 року в Киргизстані був призначений єдиний банк для рублевих операцій – “Капітал банк Центральної Азії”, який наразі обробляє основну частину транскордонних переказів, за винятком окремих спеціальних режимів.
За даними Frank Research, нововведення призвели до різкого збільшення строків проведення розрахунків – з одного дня до трьох. Крім того, комісії зросли вдвічі і тепер становлять 1,5–3%. Деякі російські компанії вже відмовилися від схем за участю киргизьких банків через необхідність надання повного пакета документів, що підтверджують постачання товару на територію Киргизстану. Без таких підтверджень перекази блокуються.
Ситуація для росіян ускладнилася після включення киргизького Керемет Банку до санкційного списку США в січні 2025 року. Міністерство фінансів США звинуватило банк у сприянні обходу обмежень, запроваджених проти Росії. За даними відомства, Керемет Банк взаємодіяв із російським банком ПСБ, який перебуває під санкціями з 2022 року за фінансування оборонної промисловості РФ.
Додаткову увагу до банку привернула угода, в межах якої у 2024 році компанія, пов’язана з молдавсько-російським бізнесменом Іланом Шором, придбала у Мінфіну Киргизстану контрольний пакет акцій Керемет Банку. Шор перебуває під санкціями США та ЄС, а також у міжнародному розшуку.
Киргизстан став одним із головних хабів для паралельного імпорту з Європи до Росії: за перші півтора року війни країна збільшила імпорт із ЄС на 64,4%. Часто товари з Німеччини, Нідерландів, Італії та інших європейських країн навіть не потрапляли на територію Киргизстану, натомість одразу прямували до Росії.
Раніше Киргизстан припинив обслуговування російських карток Мир.
У Киргизстані виявили криптобіржу РФ для обходу санкцій – FT -
Прем’єр анонсувала мораторій на перевірки бізнесу
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 20 липня анонсувала річний мораторій на перевірки й обмеження перевірок податкової та митниці. Про це глава уряду повідомила у неділю.
За її словами, уряд спільно з силовими структурами та за координацією РНБО готує рішення, яке дасть бізнесу більше свободи.
“Планується річний мораторій на перевірки. Це питання вже обговорене з Президентом Володимиром Зеленським – його доручення чітке: дати більше свободи внутрішнім економічним силам. Це означає також продовження детінізації економіки, забезпечення рівних умов, які вигідні білому бізнесу”, – зазначила глава Кабміну.
Окрім того, розпочали аудит кримінальних справ проти бізнесу. У пріоритеті закриття безпідставних проваджень, що блокують підприємницьку діяльність. Нові справи санкціонуватимуть лише генеральний прокурор або керівники обласного та районного рівня.
Також, додала Свириденко, паралельно будуть обмежені перевірки податкової та митниці. Окремо посилять контроль за законністю слідчих дій. Перевірки будуть лише у секторах із високим ризиком, а добросовісні підприємства отримають захист.
Наступного тижня планується запуск грантів на виробництво боєприпасів і вибухових речовин.
“Це – підтримка оборонної промисловості та локалізація критичних виробництв. Деталі вже після рішення Уряду. Проєкт координують Михайло Федоров і Денис Шмигаль”, – зазначила прем’єрка.
Додатково уряд запускає експериментальний проєкт “Проектуй і будуй”. На переконання Свириденко, він дозволить швидше будувати чи відновлювати житло, лікарні, школи та іншу важливу інфраструктуру.
Зауважимо, раніше Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про введення тривалого мораторію на проведення перевірок бізнесу в країні. -
Чехія заборонила пропаганду комунізму і прирівняла його до нацизму
Чехія заборонила пропаганду комуністичної ідеології. Відповідні поправки до кримінального кодексу країни підписав президент Петр Павел. Про це пише видання Euractiv.
Комунізм тепер фактично прирівнюється до нацизму і за його пропаганду вводиться покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років. Це стосується всіх, хто “створює, підтримує чи пропагує нацистські, комуністичні чи інші рухи, які явно спрямовані на придушення прав і свобод людини або розпалювання расової, етнічної, національної, релігійної чи класової ненависті”.
Поправки були розроблені з ініціативи чеських наукових установ, зокрема Інститут вивчення тоталітарних режимів. Там наголошували, що в країні необхідно скоригувати “правовий дисбаланс”.
Компартія Чехії та Моравії (КПЧМ), очолювана депутатом Європарламенту Катержиною Кінцевою, засудила цей захід влади. Там заявили, що це нібито спроба “залякати критиків чинного режиму”.
Партія не представлена в чеському парламенті, але згідно з останніми опитуваннями, альянс Досить, в якому вона перебуває, може набрати 5% голосів на виборах у жовтні. Як саме нові поправки позначаться на діяльності КПЧМ, нині не зрозуміло. -
У Криму окупаційна влада ввела нові заборони для ЗМІ
В окупованому Криму запроваджено заборону на публікацію матеріалів, які можуть розкрити місця розташування ППО, військової техніки, наслідки вибухів чи влучань дронів і ракет. Про це повідомляється у Telegram-каналі так званого “глави” Криму Сергія Аксьонова.
Відповідний указ нібито був прийнятий для забезпечення громадської безпеки, охорони військових та інших важливих об’єктів. -
В Україні викрито масштабну схему збуту вітчизняних ліків в Росію
Українська поліція розкрила велику фармацевтичну схему, в якій брав участь український олігарх. Ця схема передбачала виробництво та продаж українських ліків на території Росії без дозволу. Учасники схеми віддавали російським виробникам документи для виробництва українських ліків, що дозволило їм продавати їх у Росії під українським брендом. Ця діяльність призвела до незаконних доходів та продажу ліків за українськими стандартами на території Росії. Поліція провела обшуки в офісах і мешканнях підозрюваних, а також пред’явила підозру олігарху та його спільникам за декількома статтями Кримінального кодексу. Нині тривають подальші розслідування для встановлення всіх причетних осіб та арешту активів злочинної організації. За ці злочини може бути накладено покарання до 12 років ув’язнення.
-
Закон у Фінляндії поставив табу на нерухомість росіянам і білорусам
У Фінляндії ввели закон, який забороняє громадянам Росії та Білорусі купувати нерухомість у країні з міркувань національної безпеки. Ця норма стала чинною вівторок, про що повідомив міністр оборони Фінляндії. Закон призначений для посилення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Раніше фінський парламент прийняв законодавчі зміни, що дозволяють блокувати угоди з нерухомістю з особами з держав, які становлять загрозу для Фінляндії. Також Фінляндія буде координувати будівництво бомбосховищ для населення України протягом десяти років як лідер міжнародної Коаліції цивільного захисту.
-
Меру Кишинева заборонили в’їзд у країни ЄС – ЗМІ
Меру столиці Молдови Кишинева Іону Чебану на п’ять років заборонено в’їзд до Румунії та інших держав Шенгенської зони. Про це повідомляє видання Ziarul de Gardă, посилаючись на офіційні джерела в Румунії.
Румунська влада вважає, що Чебан “становить загрозу національній безпеці Румунії”.
Поки що ні сам Чебан, ні представники його пресслужби не надали коментарів з цього приводу. Чебан почав свою політичну кар’єру в Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), від якої в 2011 році став депутатом.
Нині Чебан є лідером партії Рух національної альтернативи (MAN). У 2019 році він переміг на виборах мера Кишинева завдяки підтримці проросійських соціалістів, але потім вийшов з партії. Наприкінці 2021 року він створив власну політичну силу.
Чебан раніше виступав проти євроінтеграції Молдови. У 2014 році він заявляв: “Мене не влаштовує підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Молдова хоче в Митний союз”.
Під час другого мандата раптово змінив риторику і став висловлюватися на підтримку європейської інтеграції.
Документ, підготовлений США в 2022 році, включав очолюваний ним рух MAN до числа структур, через які Росія намагається впливати на політичну ситуацію в Молдові.
Як відомо, в Кишиневі 4 липня відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я -
У Києві та області заборонили рух фур і вантажівок
У Києві та в Київській області 9 липня запровадили обмеження руху для великого вантажного транспорту. Про це повідомила Патрульна поліція.
Зазначається, що обмеження руху (заборону на пересування) вантажного транспорту було введено задля збереження дорожнього покриття через високі температурні показники повітря.
Заборона стосується транспорту фактичною масою понад 24 т; навантаженням на вісь понад 7 т.
Повідомляється, що перечекати спекотний період водії можуть на майданчиках для тимчасової стоянки: в смугах відведення автомобільних доріг; біля об’єктів дорожнього сервісу.
Також зазначається, що обмеження руху для водіїв великовагових транспортних засобів запроваджено на таких автодорогах:- М-01 Київ – Чернігів – Нові Яриловичі;
- М-03 Київ – Харків – Довжанський;
- М-05 Київ – Одеса.
-
Остання група інспекторів МАГАТЕ залишила Іран
Група інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії залишила Іран після нещодавнього збройного конфлікту і вирушила до штаб-квартири у Відні. Цю інформацію агентство оголосило на своїй платформі у п’ятницю, 4 липня. Остання група представників агентства також покинула Тегеран. Є певне занепокоєння щодо безпеки інспекцій після ударів США. У Ірані працювало 274 фахівці МАГАТЕ, які відслідковували ядерні об’єкти, включаючи високозбагачений уран. У 2024 році було проведено понад 500 перевірок. Іран не вийшов з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, але може призупинити виконання своїх зобов’язань згідно з Віденською конвенцією, якщо його права будуть порушені.