Міністр оборони Фінляндії на засіданні Північноатлантичної ради НАТО в Брюсселі заявив, що Росія збільшує військову присутність біля кордонів Європейського Союзу і готується до нової фази агресії. Він підкреслив, що після війни в Україні Росія залишатиметься серйозною загрозою для безпеки Європи. Фінляндія також приєднається до програми PURL і надасть військову допомогу Україні, а Гельсінкі оголосить про новий пакет допомоги для ЗСУ. Також в Фінляндії підготували місця у бомбосховищах для майже всіх жителів країни в разі потенційної загрози.
Позначка: Євросоюз
-
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
Євросоюз обговорив питання оборонної готовності, зокрема співпрацю з Україною, через збільшення випадків порушення повітряного простору дронами. Міністри оборони країн-членів ЄС обговорили стратегію до 2030 року, яка включає усунення прогалин у військових можливостях та співпрацю з Україною. Важливою є захист від дронів, які можуть становити загрозу для безпеки Європи. Євросоюз планує допомагати членам у реалізації оборонних проєктів, доповнюючи роботу НАТО. Стратегія також передбачає підвищення захисту східного флангу ЄС через систему виявлення і нейтралізації дронів.
-
Україна та ЄС схвалили оновлені умови торгівлі
Україна та Європейський Союз ухвалили рішення про зниження тарифів та збільшення квот на експорт сільськогосподарської продукції до ЄС. Це означає, що українські виробники матимуть більше можливостей для продажу своїх товарів на європейському ринку. Рішення набере чинності через 15 днів і буде діяти безстроково. Це сприятиме розвитку торгівлі між Україною та ЄС. Перегляд угоди знову відбудеться у 2028 році.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Європейська комісія планує прийняти “дорожню карту” щодо готовності Європейського Союзу до оборонних питань. Головна речниця Єврокомісії, Паула Піньо, повідомила журналістам в Брюсселі про це. За її словами, цей план буде оприлюднений до 2030 року. Презентація “дорожньої карти” відбудеться після засідання колегії, де також виступлять висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
Рада ЄС ухвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка замінить “торговельний безвіз”, що закінчився у червні 2025 року. Ця угода є продовженням угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, укладеної у 2025 році. Це рішення є підтримкою України з боку ЄС після військової агресії Росії. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків між сторонами та встановить умови для приведення українських стандартів у відповідність до стандартів ЄС. Деякі сільськогосподарські продукти залишаться під обмеженням, але для інших продуктів буде розглядатися повна лібералізація. Після схвалення Радою ЄС, угоду має ухвалити Комітет асоціації Україна-ЄС.
-
Рада ЄС схвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу 13 жовтня погодили умови нової торговельної угоди з Україною, яка має замінити “торговельний безвіз”. Ця угода є продовженням попередньої угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Головна мета угоди – створення стійкої економічної стабільності та поглиблення торговельних відносин між сторонами. Це рішення є підтримкою України з боку ЄС після військової агресії Росії. Угода передбачає підвищення торговельних потоків, але також вимагає від України відповідності європейським стандартам. Деякі продукти, як цукор, м’ясо птиці та інші, залишаться обмеженими у доступі до ринку ЄС. Угода повинна бути ще схвалена Комітетом асоціації Україна-ЄС.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Європейський Союз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку та підтримати Україну. Головний представник ЄС з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас заявила, що кожен євро, який ЄС відбирає у Росії, утримує її від фінансування війни. Вона підтримала Україну та повідомила про надання додаткової фінансової допомоги та створення спеціального трибуналу для розгляду злочинів Росії. Каллас також зазначила, що ЄС має намір ужити нові заходи проти Росії, спрямовані на її енергетичні, фінансові та торговельні доходи, щоб ще більше підірвати військову економіку країни.
-
Каллас прибула з візитом до Києва
Кая Каллас, що є верховним представником ЄС з питань закордонних справ та політики безпеки, прибула до Києва. Вона заявила у соцмережі, що українці надихають світ своєю мужністю і потребують повної підтримки. Каллас зазначила, що перебуває в Києві для обговорення фінансової та військової підтримки, безпеки енергетичного сектору України та притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрів Каллас на столичному вокзалі після її прибуття потягом.
-
ЄС впровадив нову систему в’їзду
На зовнішніх кордонах країн Європейського Союзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почали впроваджувати нову цифрову систему в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це нформує пресслужба ДПСУ.
“Планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією”, – зазначили у повідомленні.
Діяльність системи EES стосуватиметься усіх громадян третіх країн (включаючи Україну), котрі перетинають зовнішні кордони Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система EES є автоматизованою централізованою базою даних, призначеною для електронного відстеження перетину кордону без проставлення штампів у паспортах.
Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців. При наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.
Очікується, що прикордонні відомства країн-учасниць будуть поступово вводити систему в експлуатацію протягом шестимісячного перехідного періоду.
Як зазначається, провадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.