Китайський автогігант BYD вперше випередив Tesla за обсягом продажів електромобілів у Європі, як повідомляє Bloomberg.
Згідно аналітикам Jato Dynamics, у квітні 2024 року BYD зареєструвала в Європі 7231 електромобіль, що на 169% більше, ніж у аналогічний період минулого року. Це дозволило компанії не лише потрапити до десятки найпопулярніших брендів електромобілів на європейському ринку, а й уперше обійти за обсягом продажів американську Tesla.
Незважаючи на митні збори та витрати на транспортування автомобілів із Китаю, BYD зуміла посилити свої позиції в Європі, де раніше домінувала Tesla. У квітні кількість зареєстрованих Tesla скоротилась на 49% у порівнянні з тим же місяцем минулого року, а розрив між двома компаніями виявився мінімальним – лише 66 авто.
Водночас лідером європейського ринку електромобілів залишається Volkswagen, який у квітні поставив на облік 23 514 авто (+61% до минулого року). Друге місце посідає BMW з 14 867 реєстраціями (+5%), а третє й четверте зайняли Skoda (+214%) та Audi – обидві марки входять до концерну Volkswagen. Замикають п’ятірку Renault, за якою йдуть Mercedes-Benz, Volvo, Hyundai, BYD та Tesla.
Загалом, ринок електромобілів у Європі в квітні виріс на 28%, що ще раз підкреслює масштаби падіння Tesla. За тими ж даними, шведський бренд Volvo, що належить китайській Geely, також продемонстрував негативну динаміку – зниження на 43%.
Окрім електрокарів, BYD активно просуває в Європі й плагін-гібриди, які не підпадають під підвищене мито, накладене на китайські електромобілі. Враховуючи продажі гібридів, загальний обсяг реалізації BYD у Європі за квітень зріс на вражаючі 359%.
Позначка: Європа
-
Китайський BYD вперше обійшов Tesla за продажами електромобілів у Європі
-
Україна пропонує Європі пряме фінансування ЗСУ
Україна запропонувала Європі новий формат підтримки ЗСУ – пряме фінансування, що дозволить зробити допомогу більш ефективною і швидкою. Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко.
За його словами, на зустрічах фінансового блоку G7 у Канаді відбулися насичені переговори з міністрами фінансів кількох країн партнерів, керівництвом МВФ, а також обговорення відновлення та інвестиційного потенціалу України з бізнесом Канади.
Міністр наголосив, що сесія G7 пройшла з чіткими сигналами щодо продовження підтримки України.
“Ключова тема, яку піднімали з партнерами – шляхи забезпечення фінансових потреб України на 2026 рік”, – зазначив Марченко.
Міністр додав, що наразі триває діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи.
“Впевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – заявив Марченко.
За його словами, Україна пропонує участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил, інтеграцію української армії в оборонну систему Європи.
“Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і включена до розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов’язань цих країн перед НАТО”, – повідомив міністр.
Марченко зауважив, що враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу.
“Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів”, – зазначив він.
Марченко наголосив, що підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи, а посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба.
“Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому. Продовжуємо системну роботу з партнерами задля забезпечення справедливого та стійкого миру для України”, – заявив міністр.
Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кошти, що надавали ЄС були направлені на підтримку українського бюджету, а саме покривали соціальні виплати та бюджетні платежі й не могли використовуватися на потреби Сил оборони. Тим часом на армію були спрямовані усі кошти, які заробляла Україна. -
Україна готує саміт з країнами Південно-Східної Європи
Українська сторона готує саміт з країнами Південно-Східна Європи. Про це у четвер, 22 травня, повідомим у Телеграм український лідер Володимир Зеленський за підсумками переговорів із президенткою Північної Македонії Горданою Сіляновською-Давковою.
“Коротко поінформував про нашу дипломатичну роботу для якнайшвидшого досягнення справедливого миру. Говорили також про координацію кроків на шляху до членства в ЄС. Дякую за підтримку України”, – написав він.
Зеленський нагадав, що “є хороший формат співпраці Україна – Південно-Східна Європа”.
“Ми продовжуємо працювати разом для ще більшої ефективності. Готуємо нашу наступну зустріч – саміт лідерів країн цього регіону. Важливо, щоб Північна Македонія була представлена на саміті”, – зазначив він.
Раніше в четвер Зеленський поспілкувався з премʼєр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. він запросив спірозмовника на саміт Україна-Південно-Східна Європа і той пообіцяв приїхати.
Зеленський і Рютте обговорили формати переговорів з РФ -
В Європі викрили одну з найбільших наркомереж: десятки затриманих
У Італії та Албанії правоохоронці впровадили спільну операцію, спрямовану на боротьбу з організованими злочинними групами, які займались контрабандою наркотиків та відмиванням грошей. Під час операції було виконано арешт 52 осіб, включаючи можливих керівників цих угруповань. Влада обох країн вилучила активи на мільйони євро, належні квартири, компанії, розкішні автомобілі, готівку та наркотики. Злочинна мережа, яка діяла з 2016 року, транспортувала та продавала понад 1 800 кг наркотиків, а також проводила грошові операції на 5 млн євро. Наркотики постачалися з Балкан, Південної Америки та Туреччини до Італії. Операцію успішно провели завдяки спільній слідчій групі, яку координував Євроюст, та багатосторонній співпраці, включаючи прослуховування, відеоспостереження та аналіз зашифрованих чатів.
-
Євросоюз погодив €150 млрд на інвестиції у зброю
Країни Євросоюзу ухвалили рішення про створення інструменту Security Action for Europe (SAFE), який дозволить запозичити до 150 мільярдів євро для інвестицій в оборонну промисловість країн-членів блоку. Ця програма є першою великою ініціативою ЄС для збільшення інвестицій у європейський оборонний потенціал. SAFE надасть країнам-членам можливість спільно інвестувати у європейську оборону, що зміцнить загальну безпеку. Ініціатива також передбачає спрощення процедур спільних оборонних закупівель та надає низькі відсотки по багаторічному кредиту, гарантованому бюджетом ЄС. Це рішення вважається важливим кроком до зміцнення Європи в глобальній арени та є відповіддю на виклики сучасності, такі як конфлікт в Україні та заклики до більших інвестицій у безпеку від президента США Дональда Трампа.
-
В ЄС зменшилася кількість біженців на 23% – Eurostat
У лютому 2025 року в країнах Європейського Союзу зменшилася кількість заявок на надання притулку на 23% у порівнянні з попереднім роком. Найбільше заяв на притулок подали громадяни Венесуели, після них йдуть афганці та сирійці. Іспанія та Німеччина очолюють список країн, де найбільше подали заявок. Також було зафіксовано збільшення кількості повторних заявок. У лютому також звернулися за притулком 1 720 неповнолітніх без супроводу, більшість з них з Сирії, Афганістану та Єгипту. Найбільше таких дітей зареєстровано в Німеччині, Іспанії та Греції.
-
Євросоюз схвалив 17 пакет санкцій проти РФ
Європейський союз ухвалив 17 нових санкційних обмежень проти Росії, спрямованих на понад 200 кораблів “тіньового флоту” Москви. Голова дипломатії ЄС, Кая Каллас, заявила, що ще більше санкцій готуються проти Росії і їх жорсткість залежить від тривалості війни. Європа також планує посилити тиск на РФ, щоб досягти миру, і буде аналізувати стан російської економіки. Каллас підкреслила, що санкції вже діють та призвела свідчення розвідки, які це підтверджують. Крім того, ЄС планує знизити граничну вартість на російську нафту для країн G7.
-
Рада Європи перейшла до внутрішніх процедур щодо запуску Спецтрибуналу
Україна передала Раді Європи всі необхідні документи для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії з боку Росії. Цей крок є важливим у напрямку притягнення організаторів злочину до відповідальності. Планується, що трибунал може розпочати роботу вже у 2026 році. Президент України Володимир Зеленський підкреслював, що це не лише відновлення справедливості, а й доказ того, що міжнародне право має значення. Україна висловила вдячність Генеральному секретарю Ради Європи за підтримку цього процесу.
-
Газові сховища ЄС заповнені лише на третину
Європейський Союз стикається зі значним дефіцитом газу на початку літнього сезону, що може призвести до підвищення цін та загострення конкуренції з Азією. Причиною цього є активне споживання газу під час холодної зими, а також неспроможність ЄС заповнити свої сховища газу до необхідного рівня. Аналітики прогнозують зростання цін на газ на 10% у літній період і збільшення імпорту скрапленого природного газу. Конкуренція з Китаєм, який є найбільшим імпортером газу, також ускладнює ситуацію на ринку.
-
Європа розглядає повне торговельне ембарго проти Росії – ЗМІ
Лідери Європейського союзу та Британії розглядають можливість введення повного торговельного ембарго проти Росії як один із способів тиску відповідно до відмови Росії від припинення вогню на фронті на 30 днів. Вони також розглядають план накладення санкцій у стилі Ліндсі Грема, який запропонував накласти 500% мита на російський експорт. Ці заходи можуть також включати тарифи або інші обмеження на російський експорт. Попри те, що підтримка президента США Дональда Трампа щодо санкцій вельми сумнівається, прихильники України можуть продовжувати просувати власні пакети санкцій проти Росії. Країни ЄС та їхні сусіди готуються до шостого саміту Європейської політичної спільноти в Албанії 16 травня, де обговорюватимуть питання майбутнього Європи в контексті російської агресії.