Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т.
Позначка: Європа
-
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
-
Україна отримала від ЄС транш у понад 4 млрд євро
Україна отримала від Євросоюзу транш у 4,05 млрд євро до Дня Незалежності. Про це повідомила Єврокомісія у п’ятницю, 22 серпня.
Вказано, що з цієї суми 1 млрд євро надано у межах програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), профінансованих із заморожених російських активів, а 3,05 млрд євро – четвертий платіж у межах механізму Ukraine Facility.
“У той час, коли Україна святкує 34 річницю незалежності, ЄС надсилає чіткий сигнал: наша солідарність з Україною є непохитною. Сьогоднішнє виділення понад EUR 4 млрд демонструє нашу тверду прихильність. Це нове фінансування підкреслює нашу прихильність не тільки до відновлення України, але й до її майбутнього як суверенної та демократичної країни. Бо коли Україна сильна, то і Європа сильніша”, – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вказано, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ЄС та його держави-члени мобілізували 168,9 млрд євро на гуманітарну, фінансову та військову допомогу Україні та її народу.
Як відомо, Україна мала отримати 4,5 млрд євро від ЄС у межах Ukraine Facility, але обсяг траншу зменшили, бо Київ не виконав необхідні для цього реформи.
Після цього в Кабміні запевнили, що виконають усі реформи для отримання повноцінного фінансування з боку ЄС. -
Євросоюз виключив участь Росії в гарантіях Україні
Країна-агрессор Росія не має права голосу на прийняття рішення про безпекові гарантії для України. Про це сказав верховна представниця Євросоюзу із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас в інтерв’ю естонському суспільному мовнику ERR, оприлюдненому в п’ятницю, 22 серпня.
Так, на прохання прокоментувати заяву росіян про те, що вони не погодяться на розгортання європейських сил в Україні в медах гарантій безпеки, Каллас відповіла: «Це не їхня справа».
“Коли я чую позицію, що європейські гарантії безпеки для України мають бути обговорені з Росією, цим ми надамо Росії ще більший вплив, ніж вона має зараз. Абсолютно не їм це вирішувати, але це знову ж таки показує, що вони жодним чином не серйозно ставляться до мети досягнення миру”, – заявила Каллас.
Вона нагадала, що зараз Європа та США докладають усіх зусиль, щоб президент України Володимир Зеленський міг сісти за стіл перемовин із російським правителем Володимиром Путіним, але зауважила, що главі Кремля не можна довіряти.
“Як ми знаємо, Путін грає в ігри, і йому насправді не можна довіряти. Зараз дуже чітко видно, що Росія насправді не бажає сідати за цей стіл переговорів чи вести будь-які предметні обговорення”, – сказала головний дипломат ЄС.
За її словами, нещодавня заява міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що мирний договір буде підписаний лише за участі легітимного представника України, є ще одним яскравим прикладом цього.
“У відповідь можна сказати, що Путін також не пройшов через вибори; принаймні в Росії протягом останніх 25 років не було справжніх виборів. Він не є легітимним лідером, і було б неправильно з його боку вести переговори щодо мирної угоди від імені Росії”, – вважає вона.
Каллас нагадала, що ЄС і США мають інструменти, щоб тиснути на Росію для припинення війни.
Для цього існують санкції. Якщо ми застосуємо їх так, щоб не було можливості їх обійти, і насправді великі держави – американці, європейці – застосують їх разом, тоді можна буде тиснути на Росію до такої міри, що вона також захоче миру. Зараз вони ще не на цьому етапі, – сказала дипломатка.
Вона додала, що “Росія досі не дотримувалася жодного договору чи зобов’язання, і з цієї причини ми повинні зробити все, щоб у них не було засобів для ведення цієї війни”. -
Безпека України: США і Європа підготували варіанти
Військові керівники США та кількох європейських країн завершили опрацювання військових варіантів щодо України та передадуть їх на розгляд своїм радникам з національної безпеки. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на заяву американських військових.
“Ці варіанти будуть представлені радникам з національної безпеки кожної країни для відповідного розгляду в рамках дипломатичних зусиль”, – ідеться в повідомленні.
Зустрічі начальників оборони США, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії та України проходили у Вашингтоні з вівторка по четвер.
Одним із варіантів може бути відправка європейських військ в Україну під американським командуванням.
Водночас МЗС Росії виключило можливість розміщення військ країн НАТО в Україні.
Трамп публічно заявив, що не планує відправляти американських військових, проте залишив відкритою можливість іншої участі США – зокрема у вигляді постачання додаткових систем ППО та запровадження безпольотної зони за допомогою американських винищувачів.
Як ми вже писали, у Вашингтоні зазначили, що США можуть розглянути варіант надання повітряної підтримки Україні як частини гарантій безпеки.
ФРН внесе свій вклад у гарантії безпеки Україні -
Росія на кордоні з НАТО будує величезний військовий об’єкт – ЗМІ
Масштабне будівництво військового об’єкту зафіксовано в Калінінградській області Росії всього лишень за 25 кілометрів від кордону з НАТО. Розслідувальна платформа Tochnyi з’ясувала, що йдеться про створення великого кільцевого антенного комплексу у районі міста Черняхівська, повідомляє німецький таблоїд Bild.
За даними супутникових знімків, роботи розпочалися в березні 2023 року. За цей час на місці майбутнього об’єкту розчистили ліс, встановили паркан, проклали дороги та підготували майданчики для спорудження споруд.
На кадрах з космосу помітні котловани під антенні щогли, а також не менше шести концентричних кілець, які мають стати частиною великої конструкції.
Розслідувачі припускають варіант будівництва кільцевої антеної решітки – системи, призначеної для військової радіотехнічної розвідки та зв’язку. Діаметр комплексу може сягати 1,6 кілометра, що значно перевищує розміри стандартних об’єктів цього типу.
Після завершення робіт установка зможе перехоплювати радіозв’язок НАТО на території Східної Європи та країн Балтії, а також забезпечувати більш стійкий зв’язок із російськими підводними човнами у Балтійському морі та північній Атлантиці.
За оцінкою Tochnyi, це будівництво може стати одним із найбільших проектів Росії у сфері радіорозвідки за останні десятиліття.
Раніше в Росії заявляли, що війна в Україні не закінчиться, поки НАТО не прибере свою військову присутність в країнах Балтійського регіону.
ЗМІ підрахували, скільки коштуватиме світові війна РФ з НАТО -
Швеція стане логістичним хабом для сил НАТО
Місто Енчепінг у Швеції стане логістичним вузлом НАТО, звідки керуватимуть переміщенням військ Альянсу в Північній Європі. Про це повідомляє SVT 21 серпня.
Питання узгодили ще під час переговорів із НАТО, тоді як рішення уряд ухвалив у четвер. Контроль за пересуванням військ НАТО в Північній Європі здійснюватиметься зі Швеції, у Командуванні матеріально-технічного забезпечення НАТО працюватиме близько 70 осіб.
Логістичний центр у Швеції відповідатиме за можливі передислокації військ чисельністю до дивізії – понад 20 000 солдатів і всього, що з цим пов’язано.
“Мова про можливість перевозити велику кількість особового складу та таких матеріалів, як пальне, боєприпаси й запасні частини”, – зазначив міністр оборони країни Пол Йонсон.
Як повідомляє SVT, логістична база в Енчепінгу відповідатиме за зону операцій, котра включає Північну Америку, Велику Британію та країни Північної Європи.
Головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Классон наголосив, що тепер країна матиме важливі зони відповідальності як у логістичних місіях, так і зі стримування поблизу російського кордону – зокрема у фронтових базах у Латвії та Фінляндії. -
Зеленський попросив Трампа допомогти з Орбаном
Президент Володимир Зеленський дійсно звертався до президента США Дональда Трампа з проханням вплинути на прем’єра Угорщини Віктора Орбана, щоб той не блокував вступ України до Євросоюзу. Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами 20 серпня.
“Я попросив президента Трампа, щоб Будапешт не блокував наш вступ до Європейського Союзу. Президент Трамп пообіцяв, що його команда буде над цим працювати”, – розповів глава держави.
Зеленський зазначив, що прагнення України стати членом Євросоюзу є її суверенним правом, яке підтримують, зокрема, США.
“Вважаю, що це абсолютно справедливо, що Україна хоче в Європейський Союз. Має на це повне право. Це наше суверенне право. І тут Америка буде нас підтримувати. Це також дуже важливо. І наскільки я розумію, відповідні сигнали з Білого дому будуть іти до Будапешта”, – підкреслив Зеленський.
Він нагадав, що станом на сьогодні політика Угорщини “проти того, щоб ми стали членами ЄС”.
“Вони відкрито про це говорять. Але Україна заслуговує на свою незалежність і на те, щоби бути членом Євросоюзу. Ми відстояли свою незалежність, це факт, і це всі визнають. І ми хочемо справедливого закінчення війни, хочемо розуміти, коли будемо в Європейському Союзі, хочемо мати гарантії безпеки”, – резюмував президент.
Раніше ЗМІ повідомили, що днями Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні. -
Пентагон зробив заяву про гарантії безпеки України
Представник Пентагону повідомив, що Сполучені Штати мають намір обмежитися мінімальною участю в питаннях гарантування безпеки України. Про це в четвер, 21 серпня, пише Politico.
Це яскравий сигнал для європейських союзників про те, що саме їм буде необхідно взяти на себе основну відповідальність за забезпечення стабільного миру після завершення російського вторгнення, йдеться в публікації.
Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі озвучив цю позицію під час зустрічі з невеликою групою союзників у вівторок ввечері. Захід проходив під головуванням генерала Дена Кейна, голови Об’єднаного комітету начальників штабів США. Представники Великої Британії, Франції, Німеччини та Фінляндії звернулися до американської сторони з проханням уточнити, яку саме підтримку Вашингтон готовий надати – як у контексті військових сил, так і авіації – для забезпечення потенційної мирної угоди між Україною та Росією. Таку інформацію передали європейський посадовець та джерело, що було обізнане із обставинами зустрічі.
Зазначається, що дві терміново організовані наради, проведені у Брюсселі та Вашингтоні, лише підсилили занепокоєння союзників щодо того, що президент Дональд Трамп очікує на активнішу участь Європи у справі довготривалого гарантування миру в Україні.
“Стає очевидним, що саме Європа забезпечуватиме це на місцях. США не взяли на себе жодних чітких зобов’язань”, – заявив представник НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який брав участь у дискусіях у Білому домі, у середу поінформував 32 країни-члени Альянсу в Брюсселі, представивши головні напрямки майбутніх гарантій. Надалі очікується проведення більш детальної відеоконференції на рівні оборонних відомств.
Попередні плани Альянсу мають бути опрацьовані для подальшого розгляду політичними лідерами, повідомляє стаття.
“Військове планування в Європі зараз коригується на будь-який сценарій, паралельно з дипломатичними зусиллями”, – зазначив дипломат НАТО.
Нагадаємо, наприкінці серпня у Білому домі відбулася стратегічна зустріч за участю президента України та лідерів США, Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Фінляндії, а також керівництва Єврокомісії й НАТО. Обговорювалися питання гарантування безпеки для України.
Дональд Трамп підтвердив готовність США долучитися до таких гарантій, однак наголосив на необхідності більшої участі європейських партнерів, при цьому виключивши можливість відправки американських військових до України.
Сьогодні повідомлялося, що прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні запропонувала альтернативний формат колективної допомоги Україні. Її план не передбачає членства у НАТО, але має сприяти посиленню безпеки країни в умовах воєнної агресії.
-
ЗМІ: Мелоні пропонує Україні формат “легкого НАТО”
Премʼєр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала європейським лідерам план надання гарантій безпеки Україні у форматі колективної допомоги, що не передбачає членства в НАТО. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Європейські лідери обговорюють гарантії безпеки для України, які зобов’яжуть союзників Києва протягом 24 годин вирішити: надавати країні військову підтримку, якщо на неї знову нападе Росія чи ні.
Мелоні просуває пропозицію, рівнозначну колективним гарантіям в НАТО, але без справжнього членства в Альянсі.
Варіант “легкого НАТО” (NATO-light) значно поступається колективним зобов’язанням Альянсу, зазначеним у статті 5 Статуту НАТО, але передбачає, що країни, які уклали двосторонні угоди з Україною, оперативно узгоджуватимуть свої дії в разі нападу.
Союзники зможуть надати Києву швидку та тривалу оборонну підтримку, економічну допомогу, а також запровадити санкції проти Росії.
Проте не зрозуміло, чи мають на увазі такі плани відправку європейськими країнами своїх військових в Україну.
Співрозмовники ЗМІ додали, що нині дискусії ще тривають, і зміст пропозицій може змінитися.
Як ми вже писали, Зеленський назвав головні принципи гарантій безпеки для України. На його думку, ці гарантії будуть оформлені протягом семи-десяти робочих днів.
Японія готова надати Україні гарантії безпеки -
Xiaomi вийде на європейський ринок електромобілів у 2027 році
Xiaomi офіційно підтвердила плани вийти на європейський ринок електромобілів у 2027 році. Як повідомляє Bloomberg, компанія хоче перетворити свій успіх у Китаї на глобальну експансію та напряму конкурувати з такими лідерами, як Tesla і BYD.
Втім, вихід на європейський ринок буде складним. Автовиробники з Китаю стикаються з жорсткими митами, які ЄС запровадив через звинувачення у державних субсидіях. Загальне навантаження на імпорт може сягати майже половини вартості автомобіля, що ставить під питання фінансову доцільність експансії. У США ж китайським брендам шлях фактично закрито через 100-відсоткове мито.
Попри це, Xiaomi впевнено тримається на хвилі інтересу до своїх авто. За перше півріччя компанія продала понад 157 тисяч машин і наблизилася до своєї мети – увійти до п’ятірки найбільших автовиробників світу впродовж найближчих двох десятиліть. Засновник бренду Лей Цзюнь раніше заявляв, що автопідрозділ може стати прибутковим уже до кінця року.
Попит на новий кросовер YU7 виявився настільки високим, що черга на його отримання розтягнулася більш ніж на рік. Це дало змогу зберегти темпи розвитку навіть на тлі спаду у головному бізнесі Xiaomi – смартфонах.
Аналітики відзначають, що успіх Xiaomi на ринку електрокарів різко підняв капіталізацію компанії – більш ніж на $120 мільярдів за рік. Навіть після трагічної аварії з одним із седанів SU7, що загострила увагу до систем автопілоту в Китаї, попит на продукцію не сильно впав.