Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни. Про це повідомляє Politico.
Брюссель перевіряє готовність національних урядів до переведення цих коштів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що робота над використанням заморожених російських активів триває, і ці ресурси повинні зробити внесок у оборону та відбудову України.
Схема не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
Кульмінацією дискусії стане суботня зустріч 27 міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені, де вперше обговорюватиметься ця пропозиція.
У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс та глава зовнішньої політики Кая Каллас.
Частина країн, зокрема балтійські держави, виступають за повну конфіскацію активів, проте цей варіант блокується кількома західноєвропейськими урядами.
У 2024 році країни G7 погодилися направити Україні 45 мільярдів євро прибутку від заморожених активів, залишивши самі активи недоторканими.
У Єврокомісії також розглядають створення спеціального цільового фонду за зразком Європейського механізму стабільності. Ця структура дозволила б уникнути вето з боку окремих країн, зокрема Угорщини, яка може заблокувати продовження санкцій проти РФ.
Тим часом скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими.
Позначка: Єврокомісія
-
В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ
-
У ЄК відреагували на наміри Польщі зменшити допомогу біженцям з України
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявив, що держави-члени ЄС мають забезпечити українцям, які користуються тимчасовим захистом, необхідний медичний захист та засоби для існування. Однак рівень соціальних і сімейних виплат, а також медичної допомоги залежить від рішення кожної окремої держави-члена. Про це він сказав журналістам у Брюсселі 26 серпня передає Європейська правда.
“Щодо соціальних виплат і медичних виплат. Рівень соціальних і сімейних виплат відрізняється від однієї держави-члена до іншої”, – зазначив Ламмерт.
За його словами, відповідно до директиви ЄС, “держави-члени мають забезпечити, якщо у бенефіціарів немає достатніх власних ресурсів, надати особам, які користуються тимчасовим захистом, необхідну допомогу у сфері соціального забезпечення, медичної допомоги та засобів до існування”.
“Однак директива про тимчасовий захист не передбачає суми або мінімального порогу соціальної допомоги. Її рівень залишається на розсуд держав-членів”, – наголосив речник Єврокомісії. -
Кольорами мужності сяють будівлі ЄК – фон дер Ляєн
Будівлі Європейської комісії засяяли кольорами українського прапора в честь Дня Державного Прапора України. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн поділилася фотографією штаб-квартири Єврокомісії, освітленої синьо-жовтими кольорами. Відповідний пост вона розмістила у соціальній мережі Х у суботу, 23 серпня.
У своєму зверненні фон дер Ляєн зазначила: “Сьогодні ввечері наші будівлі Європейської комісії сяють кольорами мужності”.
Вона також наголосила, що український прапор став символом опору та непохитної віри України в краще майбутнє.
“Майбутнє вільної та незалежної України – в нашому Союзі”, – додала Ляєн.
Пост Урсули фон дер Ляєн завершився словами “Слава Україні!”, які підкреслили підтримку українського народного духу.
Tonight, our @EU_Commission buildings glow in the colours of bravery.The Ukrainian flag is the symbol of Ukraine's resistance and it's unshakeable belief in a better future. A future of a free and independent Ukraine, inside our Union.Slava Ukraini! pic.twitter.com/RdIzyK3sQO— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) August 23, 2025
Як стало відомо раніше, з нагоди Дня Державного Прапора України Подільський міст у Києві підсвітили у синьо-жовті кольори.
Раніше повідомлялося, що у Львові прикордонники 7-го прикордонного Карпатського загону на горі Баба Род провели символічну акцію, створивши живий прапор України.
-
Удар по Дружбі: в ЄК прокоментували скарги Словаччини і Угорщини
В Європейській комісії заявили, що уважно слідкують за тимчасовим припиненням постачання нафти по трубопроводу Дружба до Словаччини та Угорщини після ударів ЗСУ по нафтоперекачувальній станції Унєча. Про це у п’ятницю, 22 серпня, повідомляє Суспільне із посиланням на відповідь пресслужби Єврокомісії.
Там заявили, що не вбачають у цьому припиненні енергетичної небезпеки для ЄС.
Водночас у Єврокомісії зазначили, що перебувають у тісному контакті з Словаччиною та Угорщиною для з’ясування обставин та захисту критичної інфраструктури. В Єврокомісії підтвердили, що отримали лист від словацької та угорської влади, і нададуть відповідь на нього в належний час.
“Безпека постачання є пріоритетом для Комісії, і ми перебуваємо в тісному і постійному контакті з нашими державами-членами з метою її забезпечення. ЄС має інструменти для подолання раптового дефіциту або перебоїв у постачанні сирої нафти або нафтопродуктів”, – повідомили у Єврокомісії.
Держави-члени Євросоюзу мають утримувати запаси нафти на 90 днів на випадок аварійних ситуацій – це вимога Директиви ЄС про запаси нафти, яка діє з 2009 року.
“Словаччина, і Угорщина підтримують такі необхідні рівні аварійних запасів нафти і можуть випустити такі запаси на ринок у разі надзвичайної ситуації”, – йдется у відповіді Єврокомісії.
Там також додали, що досі не отримували повідомлень про вивільнення запасів від Словаччини чи Угорщини. -
В Угорщині назвали строки відновлення нафтопроводу Дружба
Ремонт на пошкодженій ділянці нафтопроводу Дружба займе щонайменше п’ять днів. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у соцмережі Х, поговоривши з першим заступником міністра енергетики РФ Павлом Сорокіним.
“Цей удар ще серйозніший, ніж попередні, оскільки Україна використовувала не тільки безпілотники, а й ракети. Мій російський колега запевнив мене, що вони відновлять маршрут постачання, якнайшвидше, але ремонт але ремонт триватиме щонайменше п’ять днів”, – пожалівся угорський чиновник.
Він також висловив надію, що Єврокомісія “нарешті скористається цим часом”, щоб виконати свою обіцянку та “дати відсіч” спробам України нібито “заблокувати постачання нафти” Угорщині.
У понеділок ЗМІ повідомили про нічний удар ЗСУ по одній із підстанцій нафтопроводу Дружба, що забезпечує прокачування нафти для Угорщини та Словаччини. Сійярто заявив, що відповідальність за призупинення постачань з Росії “лежить на Києві”. Він поскаржився, що нафтопровід зазнав атаки втретє за короткий проміжок часу.
Сійярто та голова МЗС Словаччини Юрай Бланар направили листа на адресу Європейської комісії із закликом гарантувати безпеку постачань.
Як відомо, ніч на 13 серпня ЗСУ вже атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Тоді Мадяр заявляв, що перекачка нафти із Росії в Європу через нафтопровід Дружба зупинилася на невизначений термін.
Однак згодом пошкоджену діляну полагодили й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”.
Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Удар по нафтопроводу Дружба не впливає на Угорщину і Словаччину – ЄК
Атака українських безпілотників на нафтопровід Дружба ніяк не вплинула на постачання нафти в Угорщину та Словаччину. Нема жодної загрози енергобезпеці Євросоюзу, попри скарги Будапешту. Про це заявила речниця Європейської комісії (ЄК) Єва Грнчіржова.
Незважаючи на скарги Угорщини на нібито “припинення постачань” нафти, в Єврокомісії вважають, що це не відповідає дійсності.
Ба більше – в ЄС “не мають інформації” про те, хто саме атакував нафтоперекачувальну станцію нафтопроводу Дружба на території Росії.
“Ми підтримуємо контакти з угорськими та словацькими органами влади, і, що важливо, призупинення не впливає на безпеку постачання, яка завжди є пріоритетом для Європейської комісії”, – сказала представниця ЄК. -
Євросоюз надасть Україні додаткові 1,6 млрд євро
Європейський союз отримав третій переказ коштів заморожених активів Центрального банку Росії на суму 1,6 мільярда євро. Ці гроші будуть використані для підтримки України. Це вже третій такий трансфер, після двох попередніх у 2024 та 2025 роках. Більшість коштів пішли на підтримку через Європейський фонд миру та інші механізми. Тепер 95% з надходжень буде спрямовано через механізм кредитного співробітництва з Україною для допомоги в погашенні позики від ЄС та інших кредиторів.
-
ЄС планує подвоїти трафік високошвидкісних залізниць до 2030 року
Європейська комісія восени представить план розвитку високошвидкісних залізничних перевезень у Європі. Про це єврокомісар з транспорту Апостолос Дзідзікостас розповів в інтерв’ю The Guardian.
Проєкт передбачає “довгострокове бачення більш пов’язаної, ефективної та конкурентної мережі” залізниць у межах ЄС.
Дзідзікостас наголосив на необхідності координації планування, фінансування та впровадження інфраструктури і рухомого складу, здатного працювати “без кордонів”. Високошвидкісні залізниці мають конкурувати з авіаперельотами за комфортом, швидкістю і вартістю, зазначив він.
За словами єврокомісара, пасажири обиратимуть поїзд не лише через його екологічність, а й за зручність і доступність.
Проблемами залишаються різні стандарти колії, рухомого складу і систем сигналізації, а також слабка координація між країнами. Згідно з опитуваннями, 75% громадян ЄС віддали б перевагу потягу, якби сполучення між столицями було швидким і надійним.
Комісія має на меті подвоїти обсяг високошвидкісних перевезень до 2030 року та потроїти – до 2050-го, створивши мережу завдовжки понад 49 тисяч км, витративши 546 млрд євро.
Дзідзікостас зазначив, що для реалізації плану потрібен скоординований підхід до фінансування: поєднання коштів ЄС, національних інвестицій і приватного капіталу. Також важливо уніфікувати правила експлуатації та дати доступ новим операторам.
Він визнав, що авіаперевезення часто дешевші й зручніші для пасажирів, адже залізничний сектор недофінансований і потребує значних вкладень в інфраструктуру та рухомий склад.
“Я оптиміст і люблю потяги”, – додав єврокомісар. – Уявляю день, коли можна пообідати в Копенгагені, сідати на поїзд і на вечерю приїхати до Праги”. -
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ. -
Єврокомісія оцінила закон про НАБУ і САП
В Єврокомісії позитивно оцінили ухвалений Радою 31 липня закон про НАБУ і САП, вважаючи його відповіддю на ключові виклики щодо незалежності антикорупційних органів. Водночас у Брюсселі наголосили, що це ще не завершення процесу реформ. Про це заявив спікер Єврокомісії Гійом Мерсьє на брифінгу в Брюсселі, інформує РБК-Україна.
“ЄС чітко висловив своє серйозне занепокоєння щодо ухвалення минулого тижня змін до Кримінального процесуального кодексу в Україні. Відтоді ми перебуваємо в тісному контакті з українською владою, щоб виправити ситуацію”, – зазначив речник.
Він нагадав, що меседжі Єврокомісії завжди були однозначними, зауваживши, що Україна має будувати майбутнє як держава-член ЄС на міцному фундаменті та зберігати незалежні антикорупційні органи, які є “наріжним каменем верховенства права”.
В ЄК констатували, що голосування закону відновило ключові запобіжники для забезпечення незалежності антикорупційних органів.
“Ухвалений закон відповідає основним викликам щодо незалежності НАБУ та САП. Водночас нам потрібно ознайомитися з остаточним текстом… Це ще не завершення процесу”, – мовиться у коментарі.
Також Єврокомісії додали, що шлях України до членства в ЄС вимагатиме постійних зусиль для забезпечення ефективної боротьби з корупцією та дотримання принципів верховенства права.
Своєю чергою, Європейський комісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Рада виправила свої помилки. Втім, додала, що боротьба з корупцією має залишатися пріоритетом.
“Рада виправила рішення минулого тижня, яке завдало шкоди, підриваючи незалежність НАБУ та САП. Сьогоднішній закон відновлює ключові гарантії, але проблеми залишаються. ЄС підтримує вимоги українських громадян щодо реформ. Підтримка фундаментальних цінностей та боротьба з корупцією мають залишатися пріоритетом”, – зазначила Кос.The Rada corrected last week’s damaging vote undermining NABU’s & SAPO’s independence. Today’s law restores key safeguards, but challenges remain. The EU supports 🇺🇦 citizens’ demands for reform. Upholding fundamental values & fighting corruption must remain the priority. — Marta Kos (@MartaKosEU) July 31, 2025 Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП.Згодом глава держави підписав документ.