Життя у ритмі новин

Позначка: ЄС

  • Сербія вперше за понад 10 років проігнорує саміт ЄС-Західні Балкани

    Сербія вперше за понад 10 років проігнорує саміт ЄС-Західні Балкани

    Сербія вперше за понад десятиліття не візьме участі у саміті ЄС-Західні Балкани у Брюсселі 17 грудня. Про це заявив президент Александар Вучич, передає N1.

    Ліде країни зазначив, що не їде на саміт і від Сербії не буде на ньому жодного представника.

    “Вперше за останні 13 чи 14 років ані я, ані хтось інший від нас не поїде на цю міжурядову конференцію. Ніхто не представлятиме Республіку Сербія”, – сказав Вучич.

    Політик пояснив, що це “його особисте рішення”, аби у цьому не звинувачували нікого іншого.

    Вучич додав, що багато спілкувався з європейськими лідерами за останню добу.

    “Я справді вдячний за повагу, виявлену до Сербії з боку Урсули фон дер Ляєн та Антоніу Кошти. Також вдячний президенту Макрону, з яким я говорив вчора увечері. Я вірю, що все, що я роблю, я роблю задля сербських громадян… Таким чином я захищаю Сербію та її Інтереси”, – заявив він. Вучич підкреслив, що Сербія “залишатиметься на шляху євроінтеграції, доки він є президентом”.

    Ймовірною причиною бойкоту стало рішення ЄС не відкривати третій кластер переговорів, на що Сербія розраховувала.

  • Угорщина заблокувала заяву ЄС про розширення

    Угорщина заблокувала заяву ЄС про розширення

    Угорщина, яка виступає проти вступу України до Європейського Союзу, заблокувала щорічну заяву ЄС щодо процесу розширення. Про це повідомляє DW.

    Уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана не підтримав позитивну оцінку зусиль України на шляху євроінтеграції, повідомила на консультаціях у Брюсселі у вівторок, 16 грудня, Данія, яка наразі є головою ЄС.

    Решта держав Євросоюзу підтвердили, що Україна досягла прогресу у виконанні вимог Брюсселя.

    “Вето Угорщини означає, що Україна як і раніше не може розпочати формальні переговори про вступ до ЄС. Разом з тим вже йдуть неформальні консультації про умови членства України”, – зазначила міністр у справах Європи Данії Марі Бьєрре.

  • Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ

    Мерц оцінив шанси на передачу Україні активів РФ

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що шанси Євросоюзу на укладання угоди про використання на користь України заморожених активів РФ є “50 на 50”. Про це він у вівторок, 16 грудня сказав в інтервʼю телеканалу ZDF, передає Reuters.
    Мерц зазначив, що ЄС повинен ухвалити рішення щодо “репараційної позики”, оскільки Україна потребуватиме фінансування ще принаймні два роки після того, як у першому кварталі 2026 року закінчиться поточний раунд європейського фінансування.
    “У всій Європі є застереження, і я добре розумію ці застереження. Але… якщо ми не діятимемо зараз і не приймемо рішення, яке ми могли б прийняти, щоб зупинити цей наступ російської армії, то коли ж ми це зробимо?”, – сказав він.

  • Активи Росії для України. ЄС ближче до рішення

    Активи Росії для України. ЄС ближче до рішення

    Країни Європейського союзу наблизилися до рішення про використання для допомоги Україні заморожених російських активів, повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела. Більшість країн ЄС виступають за використання цих коштів для репараційного кредиту Україні, але до останнього моменту проти цього виступала Бельгія, де знаходиться більша частина активів. Брюссель заявляє, що не хоче брати на себе всі пов’язані з використанням активів юридичні та фінансові ризики.
    Скільки грошей
    В ЄС заморожено 210 млрд євро, зокрема 185 млрд — у Бельгії, 18 млрд — у Франції та менші суми — у Люксембурзі, Німеччині та Швеції.
    Спочатку європейські країни пропонували використовувати для фінансування України у 2026 та 2027 роках лише активи, які знаходилися у Бельгії. Але Брюссель наполягав, що погодиться на це лише за умови участі інших власників російських коштів.
    Робота з Бельгією
    Посли ЄС у понеділок були змушені вести переговори до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати використання заморожених російських активів для фінансування України, однак бельгійська сторона вимагає додаткових гарантій, повідомляє Politico.
    Як пише видання, посли ЄС були “заблоковані” у будівлі Європейської ради до пізньої ночі, намагаючись переконати Бельгію підтримати плани використання 210 млрд євро російських активів для фінансування України до 2027 року.
    Бельгія фактично хоче, щоб їй компенсували будь-які витрати, які вона може понести в майбутньому у зв’язку з використанням російських активів. З цим поки що не всі в Євросоюзі згодні.
    Інші проблеми
    ЄС вимагає від країн-членів розірвати двосторонні договори з Росією про інвестиції. Москва та російські олігархи використовують їх, щоб боротися з санкціями у судах, і вони також можуть стати підставою для позовів у зв’язку з використанням активів.
    Франція вимагає, щоб Україна використовувала репараційний кредит лише для купівлі зброї в Європі.
    Президент України Володимир Зеленський підкреслює безальтернативність рішення щодо заморожених активів Росії.
    Він заявив, що Україна розраховує повністю використати 210 млрд євро заморожених російських активів у ЄС протягом кількох років – для того, щоб перекрити невідкладні фінансові потреби.
    “Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 млрд євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів”, – заявив він.
    Президент підкреслив, що Україна хотіла б використати кошти РФ на відновлення, але вартість завданої шкоди вже така, що її не покрити наявними арештованими грошима.
    “Безумовно, ми дуже хотіли б використати це на відновлення нашої держави… Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування. Але все одно навіть 210 млрд буде недостатньо. Сума втрат у три рази більша”, – пояснив він.
    Враховуючи це, президент підкреслив, що є необхідність пустити кошти РФ на невідкладні витрати, серед яких – витрати на закупівлю зброї. Він не став заперечувати, що зараз Україна зіткнулася зі зменшенням цієї допомоги.
    “Заморожені активи могли б збалансувати зменшення підтримки в деяких країнах. Я не бачу можливості для України без цього стояти міцно. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимись незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками”, – заявив він.

  • ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ

    ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ

    Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
    “Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
    Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
    “Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
    Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
    “У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
    Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році

    Зеленський: Україна прагне одержати €45 млрд з активів РФ вже в 2026 році

    Президент України Володимир Зеленський надіється на одержання Україною 40-45 млрд євро коштом заморожених активів РФ вже в 2026 році. Проте голова держави наголошує: загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, значно більша, ніж загальний розмір цих активів. Про це український лідер сказав на спільній з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом прес-конференції у Гаазі у вівторок, 16 грудня.
    “Ми розраховуємо, що можемо отримати 40-45 мільярдів євро на 26-й рік і так далі, розраховуючи на загальну суму 210 мільярдів… Навіть ніхто б не думав про ті чи інші альтернативи, бо зруйновано все на втроє більшу суму, ніж 200 мільярдів. Це справедливо, що росіяни повинні платити за руйнування, але все одно навіть 210 буде недостатньо”, – сказав Зеленський.
    Він наголосив, що відновлення – “це наступні кроки”.
    “Ми сьогодні говоримо про термінові речі: ми маємо виробляти дрони, ми маємо недостатнє фінансування, ми маємо виробляти іншу зброю, ми маємо купувати в Америці ППО, в Європі інші засоби, включаючи також ППО. Ми розуміємо, що подарунків у нас немає”, – пояснив президент.
    Водночас він зауважив значну підтримку та двосторонні договори з країнами-партнерами, зокрема Нідерландами.
    “Але сьогодні заморожені активи, вони могли б, напевно, якось збалансувати деякі зменшення в тих чи інших країнах. Тому що це була, дійсно, така серйозна підтримка. Я не бачу без цієї підтримки можливості стояти економічно міцно для України. Я не бачу, що ми зможемо покрити такий дефіцит якимось незрозумілими альтернативами або незрозумілими обіцянками… Тут важливо, що в цілому лідери, більшість, за те, щоб знайти Україні цю фінансову підтримку”, – додав Зеленський.

  • Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву

    Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву

    Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
    “У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
    Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
    Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
    У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
    Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
    Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

    Рішення щодо репараційного кредиту за рахунок активів Росії є терміновим і критично важливим для України. Його необідно ухвалити вже цього тижня. Про це повідомило МЗС з посиланням на заяву очільника відомства Андрія Сибігу у вівторок, 16 грудня.
    За його словами, “настав час дозволити повне використання заморожених активів Росії для підтримки України”.
    На думку Сибіги, є щонайменше п’ять причин, чому цей крок необхідно здійснити саме зараз.
    Він нагадав, що глава Кремля Володимир Путін “вважає, що Європа роздроблена і слабка”.
    “Він розраховує, що європейська підтримка України поступово ослабне. Навпаки, цей крок зірве його плани і змусить його перерахувати свої сили”, – написав міністр.
    Сибіга вважає, що “це рішення зміцнить суверенітет, самостійність і єдність Європи як потужної геополітичної сили”.
    “Воно продемонструє всім, що загроза довгостроковому миру і безпеці Європи шляхом нападу на суверенну європейську країну має свою ціну”, – зазначив глава МЗС.
    Також Сибіга наголосив, що цей крок дозволить Європі забезпечити довгострокову підтримку України, підвищити самостійність нашої країни і підняти моральний дух українців в той момент, коли це найбільш необхідно.
    “По-четверте, це питання справедливості: в першу чергу за завдані збитки повинен платити агресор, а не європейські платники податків. Немає нічого більш справедливого. Цей крок також послужить уроком для всіх потенційних агресорів у всьому світі: агресія не приносить винагороди, навпаки, ви заплатите за свої дії”, – заявив він.
    Наостанок Сибіга підкреслив, що рішення про повне використання заморожених активів Росії не завадить мирному процесу, а, навпаки, зміцнить українську позицію за столом переговорів і стимулює мирний процес, посиливши тиск на Росію і змінивши розрахунки Москви.

  • ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою

    ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою

    Молдова починає технічні переговори по трьох кластерах з Європейським Союзом щодо вступу. Про це заявили віцепрем’єрка з європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов та єврокомісар з питань розширення ЄС Марта Кос у вівторок, 16 грудня.
    За словами Кос, вона має “рекомендації від усіх 27 держав-членів, які будуть направляти нашу роботу з реформ у Молдові”.
    “Ще один крок, щоб наблизити громадян Молдови до Європейського Союзу”, – підкреслила Кос.
    Герасімов, своєю чергою, зазначила, що три кластери складають ядро переговорів про вступ, і є визначальними для будь-якої держави-члена ЄС.
    Бюро з питань євроінтеграції Молдови повідомило, що мовиться про три кластери:

  • фундаментальні цінності;
  • внутрішній ринок;
  • зовнішні відносини.

    • Раніше стало відомо, що міністри закордонних справ ЄС мають ухвалити рішення про продовження перемов про вступ до ЄС з Молдовою на технічному рівні – так само, як 11 грудня у Львові зробили це для України.
    Зазначимо, про офіційне відкриття кластерів поки що не йдеться, адже Угорщина блокує його для для України, а Молдова просувається шляхом євроінтеграції “в парі” з Україною.
    Як ми вже писали, було узгоджено план реформ України, що має підтвердити її готовність до вступу до Евросоюзу.
    Україна починає рух до ЄС за новою схемою

  • В Україні викрили мережу call-центрів, яка ошукала громадян ЄС на 50 млн

    В Україні викрили мережу call-центрів, яка ошукала громадян ЄС на 50 млн

    Поліція викрила транснаціональну мережу шахрайських call-центрів, яка ошукала громадян Європейського Союзу майже на 50 мільйонів гривень. Про це повідомила пресслужба Нацполіції у вівторок, 16 грудня. Злочинна організація діяла одночасно в кількох регіонах України – у Києві, Дніпрі та Івано-Франківську. Звідти зловмисники телефонували громадянам Чехії, Латвії та Литви, представляючись співробітниками банківських установ або правоохоронних органів цих держав. Потерпілим повідомляли про нібито злам банківських рахунків, спроби незаконного оформлення кредитів або втручання третіх осіб у фінансові операції. Далі шахраї переконували негайно “рятувати кошти” шляхом переказу на так звані безпечні рахунки, купівлі криптовалюти або передачі готівки кур’єрам.

    В окремих випадках потерпілих змушували встановлювати програми віддаленого доступу до комп’ютерів і смартфонів. Це давало зловмисникам можливість повністю контролювати банківські акаунти ошуканих осіб та самостійно керувати рухом їхніх коштів. У такий спосіб шахраї встигли ошукати щонайменше 47 громадян країн ЄС.

    Щоб уникнути мовного бар’єра та підвищити рівень довіри, до роботи в call-центрах залучали носіїв відповідних мов – громадян іноземних держав, які спілкувалися з потерпілими без акценту та за заздалегідь підготовленими сценаріями. Оператори підтримували легенду банкірів або поліцейських, використовуючи сучасні технології deepfake. Для цього застосовували платне високоякісне програмне забезпечення, дороговартісні камери та професійне освітлення. У результаті під час відеозв’язку потерпілі бачили перед собою нібито працівника банку або правоохоронного органу зі зміненими зовнішністю та голосом, адаптованими під міміку й контури обличчя реального виконавця.

    У злочинній організації діяла чітка ієрархія та розподіл функцій. До протиправної діяльності були залучені тім-лідери та керівники змін, оператори call-центрів, перекладачі, ІТ-фахівці, спеціалісти з технічної підтримки, охоронці, водії, HR-менеджери, а також ментори-наставники, які відповідали за підготовку нових учасників та контроль якості шахрайських сценаріїв і поліграфологи, які перевіряли новоприбулих на звязок з конкурентами та правоохоронними органами. Фінансисти створювали холодні криптогаманці на підконтрольних осіб та підшукували ДРОПів, через яких виводили гроші на рахунки, відкриті в іноземних банках.
    Правоохоронці провели понад 70 обшуків у різних регіонах України. Слідчі дії відбувалися за місцями проживання фігурантів, в офісних приміщеннях та транспортних засобах. Під час обшуків вилучено сотні ноутбуків і мобільних телефонів, серверне обладнання, носії інформації, підробні посвідчення “працівників банків і поліції іноземних держав”, обладнання для створення deepfake, чорнову бухгалтерію, грошові кошти, транспортні засоби, а також зброю і боєприпаси.

    Співорганізатора та п’ятьох активних виконавців затримано. Їм повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах та у складі злочинної організації, а також у створенні та участі в злочинній організації. Усім підозрюваним обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Організатор – 43-річний мешканець Київської області – незаконно перетнув державний кордон України та переховується за кордоном. Його оголошено в міжнародний розшук. Йому та ще чотирьом підконтрольним учасникам також повідомлено про підозру. Наразі всі вони перебувають у державному розшуку. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Також поліцейські затримали шістьох громадян Латвії та Чехії, які перебували на території України та виконували функції операторів call-центрів, фінансових координаторів і технічних спеціалістів. Вони перебували в міжнародному розшуку за лінією Інтерполу за вчинення шахрайств у своїх країнах. Наразі іноземців узято під варту з метою подальшої екстрадиції.

    Крім того, встановлено, що 19 іноземців, які працювали в call-центрі, перебували на території України з порушенням міграційного законодавства. Стосовно них ухвалено рішення про примусове повернення до країн походження, шість з яких уже виконано.

    На майно та транспортні засоби, придбані за кошти злочинного походження, готується накладення арешту. Поліція встановлює повне коло учасників злочинної організації, додаткові епізоди шахрайської діяльності, а також можливих потерпілих в інших країнах ЄС.