У Норвегії обговорюють ідею надання “репараційної позики” для України, що дозволить використати заморожені у Бельгії російські активи на суму понад 100 млрд євро. Ця позика могла б стати заставою зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Пропозиція ця виникла у зв’язку з потребою України у фінансуванні та опозицією з боку Бельгії, де знаходяться російські активи. Норвегія має значні фінансові можливості для надання такої позики через свій великий Суверенний фонд. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій для компенсування збитків, завданих війною, яку розпочала Росія. Але поки що проєкт стикається з опозицією з боку Бельгії, що гальмує його реалізацію.
Позначка: ЄС
-
Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає пропозицію Європейського Союзу щодо використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він вважає, що витрати 140 млрд євро на військові цілі не повернуться і не підтримує такий підхід. Фіцо також заявив, що поки він є прем’єр-міністром, він не буде брати участь у будь-яких діях, спрямованих на конфіскацію заморожених активів РФ.
-
Євросоюз заборонив багаторазові візи для росіян
Євросоюз прийняв рішення посилювати візові правила для громадян Росії, скасовуючи можливість отримання багаторазових віз. Тепер росіяни повинні будуть подавати окрему заявку на візу кожного разу, коли планують поїздку до країн ЄС. Це рішення прийнято у зв’язку з безпековими загрозами, спричиненими діями Росії, зокрема в Україні. Євросоюз посилює перевірки та контроль для захисту своїх громадян, але залишає можливість винятків для журналістів та правозахисників. Рішення було ухвалено після консультацій з державами-членами ЄС та враховується в межах Шенгенської зони.
-
ЄС активізує переговори з Бельгією щодо €140 млрд для України – ЗМІ
У п’ятницю Єврокомісія намагатиметься вирішити побоювання Бельгії стосовно ризиків перепрофілювання російських активів. Єврокомісія проводить переговори з урядом Бельгії, щоб забезпечити Україні кредит на репарації в розмірі 140 мільярдів євро, оскільки Україні невистачає грошей. Бельгійський прем’єр-міністр турбується про бюджетні проблеми у своїй країні, що може ускладнити отримання кредиту для України. Єврокомісія намагається розвіяти ці страхи та переконати Бельгію, що всі ризики пов’язані з кредитом будуть усунені. Кредит має надати Україні фінансове покриття на три роки. У разі невдачі уряди ЄС можуть взяти на себе боргові зобов’язання для підтримки України від російської агресії. Бельгія вимагає додаткові гарантії від інших країн ЄС та юридичну основу для використання російських активів. Європарламент також може вплинути на цей процес, що може уповільнити виділення кредиту для України.
-
Трамп вимагатиме від Орбана погодити вступ України до ЄС – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп збирається зустрітися з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Білому домі. Ця зустріч може дати можливість Трампу вплинути на Орбана і домогтися того, щоб Угорщина припинила блокувати євроінтеграцію України. Орбан відомий своєю протистоянням Україні в ЄС та підтримкою російських інтересів. Під час зустрічі у Вашингтоні Орбан може спробувати отримати послаблення санкцій США проти Росії, а Трамп у свою чергу може вимагати від нього припинити блокування рішень щодо України. Це може посилити позиції США та ЄС і сигналізувати про підтримку України на шляху до Європейського Союзу.
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції у Києві висловив обурення тим, що введення Європейського вуглецевого мита (CBAM) може сильно вразити економіку України, починаючи з 2026 року. Він зауважив, що це рішення Євросоюзу більше спрямоване на захист свого внутрішнього ринку, ніж на збереження екології. Водовіз підкреслив, що впровадження CBAM може призвести до скорочення ВВП України на 5% у 2026 році та навіть на 10% у 2030 році, а також до зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів. Він закликав уряд шукати спільні рішення з Євросоюзом, щоб відтермінувати введення CBAM для України через важливість ситуації в країні. Також він висловив необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
«Домашнє завдання» виконано: Україна готується до переговорів з ЄС
У Єврокомісії у звіті про розширення ЄС підкреслили позитивний прогрес реформ в Україні. Україна продовжує рухатися у напрямку європейської інтеграції, демонструючи стійкість та відданість. Звіт не містить критики, але містить рекомендації щодо подальших кроків. Україна отримала загальну оцінку на рівні “певний прогрес”, що є краще, ніж минулого року. Єврокомісія також зазначила, що Україна може приєднатися до ЄС до 2030 року, разом з Молдовою, Албанією та Чорногорією. У порівнянні з іншими країнами-кандидатами, Україна показала середній прогрес, але все ж рухається у відповідному напрямку.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість брати участь у Європейському оборонному фонді після досягнення відповідної угоди. Це означає, що українські компанії та організації зможуть приєднатися до спільних досліджень та розробок у галузі оборони разом з ЄС. Угода передбачає мобілізацію бюджетних ресурсів для інновацій, інвестицій у промисловість та інфраструктуру, а також створення спільних проектів. Це допоможе збільшити інвестиції в оборонні технології та підвищити оборонну готовність ЄС. Раніше Європейська комісія відзначила прогрес України на шляху до європейської інтеграції, але також закликала до боротьби з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права.
-
Європарламент закликав до санкцій проти Угорщини
Депутати Європарламенту планують вимагати введення санкцій проти Угорщини через порушення демократії та європейських цінностей у країні. Комітет Європарламенту з громадянських свобод ухвалив звіт, у якому вказується на кризу верховенства права та порушення цінностей в Угорщині. Резолюцію про введення санкцій планують обговорити на пленарному засіданні Європарламенту в листопаді. Євродепутати стверджують, що Угорщина перетворилася на “гібридний режим електоральної автократії”, а це становить загрозу для Євросоюзу та його цінностей.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
У виконанні плану Єврокомісії з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів виникли труднощі через позицію Бельгії. Бельгійські керівники висловили обурення та стурбованість щодо можливості повернення Росії грошей, які ЄС планували передати Україні. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер вимагає більше гарантій для захисту своєї країни від фінансових та юридичних ризиків. Бельгія також вимагає розподілу ризику з іншими країнами ЄС у разі повернення грошей Росії. Крім того, Бельгія пропонує розглянути можливість надання гарантій кредиту за рахунок загального бюджету ЄС. Ці питання вимагають подальших обговорень між ЄК та країнами ЄС. Наявність репараційного кредиту від Європейського Союзу була б важливим сигналом для МВФ та інших інвесторів про стабільність економіки України. Але без узгоджених умов кредиту гроші на підтримку України доведеться виділити відомствам самостійно.