Позначка: ЄС

  • Сіярто звинуватив ЄС у намірах скинути уряди трьох країн

    Сіярто звинуватив ЄС у намірах скинути уряди трьох країн

    Угорський міністр закордонних справ Петер Сіярто звинуватив Європейський Союз у спробах зовнішнього втручання в роботу урядів Угорщини, Сербії та Словаччини. Про це він написав у Facebook.

    За словами глави МЗС, Брюссель нібито перестав “бути чинником світової політики”. Доказом Сіярто назвав те, що представників ЄС не запросили на переговори РФ та США на Аляску.

    Міністр також написав, що через це посилився тиск на уряди, які “підтримують мир, національні інтереси та не підпорядковуються Брюсселю”. Такими Сіярто назвав уряди Угорщини, Сербії та Словаччини.

    “Сьогодні ясніше за день, що в Центральній Європі проходять експерименти зовнішнього втручання з дестабілізації, повалення уряду проти патріотів словацького, угорського та сербського уряду”, – заявив політик.

    Сійярто також додав, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нібито відкрито підтримує угорську опозиційну партію Тиса.

  • Україна хоче миру, але не за будь-яку ціну – посолка ЄС

    Україна хоче миру, але не за будь-яку ціну – посолка ЄС

    Україна хоче миру, але “не за будь-яку ціну”. Про це напередодні зустрічі на Алясці нагадала посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй сторінці у Facebook.
    За її словами, поки світ з надією очікує на саміт, сподіваючись на припинення вогню, росіяни продовжують робити те, що робили до цього.
    “Вбивають цивільних. Минулої ночі в Херсонській області. Семеро загиблих. Дев’ятеро поранених. Понад 100 зруйнованих будинків. А коли рятувальники виносили тіла загиблих, російський безпілотник знову завдав удару, поранивши трьох офіцерів”, – зазначила вона.
    Посолка ЄС зауважила, що завтрашній саміт на Алясці відбудеться без України та інших європейських країн.
    “Проте всі екзистенційні питання щодо її майбутнього, щодо закінчення війни, має вирішувати Україна. З гарантіями безпеки від своїх друзів і союзників. Інакше Путін знову завдасть удару”, – акцентувала вона.
    Матернова наголосила, що Україна хоче миру, але не за будь-яку ціну.
    “Я щиро сподіваюся, що Сполучені Штати та президент Трамп пам’ятатимуть про це завтра. В ім’я сьогоднішніх українських жертв – і всіх інших, хто загинув від російських атак”, – підсумувала вона.

  • Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії

    Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії

    Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
    Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
    Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
    Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
    Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
    Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
    12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
    4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
    У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
    Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
    Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
    Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
    Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
    Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
    Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
    Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
    Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
    Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
    Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
    Вікторія Хаджирадєва

  • США вимагатимуть від ЄС санкцій проти нафти з РФ в разі провалу переговорів

    США вимагатимуть від ЄС санкцій проти нафти з РФ в разі провалу переговорів

    В разі невдачі американо-російських переговорів європейські країни мають бути готовими підтримати санкції і мита США щодо Росії або покупців російської нафти. Про це у середу, 13 серпня, заявив міністр фінансів США Скотт Бессент в інтерв’ю Bloomberg TV.
    “Європейці повинні приєднатися до нас у наших санкціях. Вони повинні”, – сказав він у середу.
    За даними видання, йдеться про мита щодо Китаю, Індії та інших країн, які купують енергоносії у РФ.
    Бессент зазначив, що санкції щодо РФ можуть бути посилені або ослаблені залежно від результату зустрічі президентів США і РФ на Алясці, яка відбудеться в п’ятницю. Водночас глава Мінфіну США зазначив, що обговорював ідею мит щодо покупців нафти з РФ країнами G7 раніше, проте не отримав підтримки.
    “Я подивився на всіх лідерів за столом і запитав, чи готові всі за цим столом запровадити 200% вторинні мита щодо Китаю. І знаєте що? Усі ховали очі, їм різко захотілося дізнатися, яке взуття вони взули”, – заявив він про зустріч G7, що відбулася раніше цього року в Канаді.

  • Пекін запровадив контрсанкції проти банків ЄС

    Пекін запровадив контрсанкції проти банків ЄС

    Китай ввів контрзаходи проти двох банків у Європейському Союзі після того, як ЄС включив два китайських фінансових установи до списку санкцій, пов’язаних з Росією. Китайське Міністерство торгівлі негайно заборонило литовським банкам UAB Urbo Bankas та AB Mano Bankas проводити транзакції з китайськими організаціями та особами. Китай закликав ЄС “виправити помилки” і припинити завдавати шкоди його інтересам. Раніше Китай висловив невдоволення Європейському Союзу через санкції проти російських банків. Торговельні відносини між Китаєм і ЄС наразі перебувають у складній ситуації.

  • Трамп, Зеленський і лідери ЄС зустрінуться онлайн

    Трамп, Зеленський і лідери ЄС зустрінуться онлайн

    Президент України Володимир Зеленський планує сьогодні провести онлайн-зустрічі з лідерами Європи та президентом США Дональдом Трампом. Ці зустрічі відбудуться перед самітом Трампа з Володимиром Путіним. На першій відеоконференції беруть участь лідери Німеччини, Фінляндії, Франції, Британії, Італії, Польщі та ЄС, а також генсек НАТО. Пізніше Трамп і віцепрезидент Джей Ді Венс спілкуються з європейськими лідерами окремо. Також запланована зустріч “коаліції охочих”, яка працює над підтримкою України у разі припинення вогню. Є думки, що Трамп може бажати укласти угоду безпосередньо з Путіним, проте це може викликати проблеми з Києвом та ЄС. Україна підтримує свою позицію щодо територій і не планує їх віддавати.

  • Зеленський відреагував на заяву лідерів ЄС

    Зеленський відреагував на заяву лідерів ЄС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до нових наступів і не планує припинення війни на Донбасі. Він закликав країни Європи та США не допустити обману Росії і продовжувати тиск на неї шляхом силових заходів, санкцій та дипломатії. Зеленський подякував лідерам ЄС та президенту США Дональду Трампу за підтримку України в боротьбі за незалежність та територіальну цілісність. Ці країни разом мають утворити єдині позиції, які не дозволять Росії обманути світ.

  • Орбан пояснив, чому не підтримав заяву ЄС щодо України

    Орбан пояснив, чому не підтримав заяву ЄС щодо України

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився підтримати спільну заяву лідерів ЄС перед історичним самітом між президентами США та Росії. Він опублікував свою відмову на платформі X, де зазначив три причини: заява намагалася встановити умови для зустрічі, на яку лідерів ЄС не запросили; факт, що ЄС не було запрошено на саміт, він назвав сумним; і єдиним розумним кроком для ЄС є ініціювати саміт з Росією. Орбан закликав дати шанс миру і відмовився бути “маріонеткою Путіна”.

  • Лідери ЄС підписали заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала

    Лідери ЄС підписали заяву на підтримку України, Угорщина проігнорувала

    Лідери Європейського Союзу оприлюднили заяву, в якій висловили підтримку ініціативам президента США Дональда Трампа щодо завершення війни Росії проти України та досягнення миру та безпеки для України. Вони підкреслили, що мир повинен ґрунтуватися на міжнародному праві та поважати принципи незалежності, суверенітету та територіальної цілісності. Лідери ЄС також висловили готовність надалі підтримувати Україну у різних сферах, включаючи політичну, економічну та військову підтримку, а також зберігати санкції проти Росії. У заяві також було наголошено на важливості здатності України ефективно захищати себе для забезпечення майбутніх гарантій безпеки. Лідери ЄС підтримали право України самостійно вибирати свій шлях, включаючи можливість отримання підтримки на шляху до членства в Європейському Союзі. Угорщина не приєдналася до цього документа. Попередньо лідери ЄС закликали президента Трампа захищати інтереси України та Європи на переговорах з президентом РФ Путіним.

  • Саміт на Алясці навряд чи змінить цілі Росії – ISW

    Саміт на Алясці навряд чи змінить цілі Росії – ISW

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) висловили сумнів щодо того, що планований саміт на Алясці призведе до змін у позиції Путіна. Згідно з їхніми висновками, Кремль може спробувати використати зустріч з Трампом для створення розбіжностей між США та Європою. Керівник Групи з питань Росії та геопросторової розвідки Інституту вивчення війни Джордж Баррос вважає, що Путін не проявляв готовності до компромісів у відносинах з Україною, тому ймовірність змін у його позиції на саміті низька. Є ризик, що Кремль може використати зустріч для впливу на єдність європейських та американських союзників. Також важливою є роль США у впливі на Путіна, але Вашингтон ще не використав усі можливості для тиску на нього. Перед самітом Трампа та Путіна запланована телефонна розмова європейських лідерів, президента України та глави Білого дому.