Європейські країни виступили проти так званого “мирного плану” для України , який нібито таємно погодили Росія та США. Про це повідомило агентство Reuters у четвер, 20 листопада.
“Європейські країни виступили проти мирного плану для України, підтриманого США, який, за словами джерел, вимагатиме від Києва відмовитися від більшої кількості територій та часткового роззброєння, умови, які союзники України давно вважають рівносильними капітуляції”, – йдеться в публікації.
Двоє джерел, знайомих з цим питанням, повідомили агентству в середу, що Вашингтон дав президенту Володимиру Зеленському сигнал про те, що Україна повинна прийняти розроблену США рамкову угоду щодо припинення війни, яка включає територіальні поступки та обмеження Збройних сил України.
Журналісти констатують, що пришвидшення дипломатії США відбувається у незручний для Києва момент, оскільки ситуація на передовій складна, а уряд Зеленського підірваний корупційним скандалом.
Міністри закордонних справ Євросоюзу, які сьогодні зустрілися в Брюсселі, не коментували детально мирний план США, який не був повністю оприлюднений. Але вони чітко дали зрозуміти, що будуть проти вимог для Києва щодо поступок.
Українці хочуть миру – справедливого миру, який поважає суверенітет кожного, міцного миру, який не може бути поставлений під сумнів майбутньою агресією. Але мир не може бути капітуляцією, – заяви міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.
Напередодні ЗМІ повідомили, що адміністрація президента США Дональда Трампа таємно розробляє ідею нового плану припинення війни в Україні та консультується для цього з Росією. Йдеться про план із 28 пунктів, який нібито погодив Дональд Трамп.
Стверджувалось, Україна отримала “сигнали” про мирні пропозиції від США, але не брала участі в обговоренні плану. Очікується, що цього тижня проєкт мирної угоди в Києві може представити делегація американських військових.
Згодом президент Володимир Зеленський прокоментував цю інформацію заявою, що Україна готова працювати заради встановлення миру в змістовних форматах.
У свою чергу голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас заявила, що будь-яка угода має бути підтримана Україною та європейцями.
Позначка: ЄС
-

Країни Європи проти плану США для України – ЗМІ
-

У ЄС відреагували на новий “мирний план” США
У Європі вітають зусилля США для припинення війни в Україні, але будь-який план має бути погоджений українцями та європейцями. Про це сказала висока представниця Єврооюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі в четвер, 20 листопада.
“Ми як європейці завжди виступали за досягнення тривалого, сталого і справедливого миру, і вітаємо будь-які зусилля, спрямовані на це. Звісно, аби будь-який план працював, він має залучати Україну та Європу… Українці і європейці також мають погодитися на ці плани”, – заявила вона.
На думку Каллас, роійський диктатор Володимир Путін міг би негайно припинити війну в Україні, якби просто перестав бомбардувати і вбивати мирних жителів.
Вона нагадала, що в цій війні є один агресор і одна жертва. При цьому ніхто не чув про жодні поступки з боку Росії.
“Я маю на увазі, якби Росія дійсно хотіла миру, то вона могла б погодитися на безумовне припинення вогню вже деякий час тому. Натомість ми знову бачимо бомбардування цивільного населення минулої ночі, 93% російських цілей були цивільною інфраструктурою. Я маю на увазі школи, лікарні, багатоквартирні будинки, щоб вбити багато людей і завдати якомога більше страждань”, – підкреслила вона.
Каллас повідомила, що сьогодні на Раді ЄС обговорять останні події в Україні, а також наступні кроки щодо протидії тіньовому флоту Росії.
“Ми вітаємо усі змістовні зусилля задля завершення цієї війни – але, як вже було сказано, має йтися про справедливий і сталий мир. І це також означає, що на цей план мають погодитися і українці, і європейці”, – резюмувала вона.
Напередодні ЗМІ повідомили, що адміністрація президента США Дональда Трампа таємно розробляє ідею нового плану припинення війни в Україні та консультується для цього з Росією. Йдеться про план із 28 пунктів.
Стверджувалось, Україна дістала “сигнали” про мирні пропозиції від США, але не брала участі в обговоренні плану. Очікується, що цього тижня проєкт мирної угоди в Києві може представити делегація американських військових.
Згодом президент Володимир Зеленський прокоментував цю інформацію заявою, що Україна готова працювати заради встановлення миру в змістовних форматах. -

Переговори про вступ України: в ЄС знайшли спосіб обійти вето Орбана
Європейський союз планує вести переговори з Україною щодо можливого вступу на робочому рівні, уникнувши офіційного відкриття переговорних кластерів. Причиною цього стало вето, яке наклавла Угорщина на відкриття кластерів. Єврокомісарка Марта Кос заявила, що хоча процес ускладнений, вступ України до ЄС не заблоковано. Деякі країни-члени ЄС, зокрема Угорщина, висловлюють обурення можливим розширенням, оскільки бояться конкуренції на ринках та впливу на безпеку. Пропозиція прийняти нові країни без права голосу ще на етапі обговорення, але це може стати реалістичною після внутрішніх реформ у ЄС. Україна отримала позитивну оцінку від Єврокомісії за прогрес у виконанні європейських стандартів, і готова до переговорів у деяких сферах.
-

ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft
Європейська комісія розпочала три розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon Web Services і Microsoft Azure в рамках закону про цифрові ринки з метою обмеження впливу технологічних гігантів та створення рівних умов для менших конкурентів. Два розслідування стосуються можливого визначення цих хмарних сервісів як “сторожових платформ”, а третє – оцінки ефективності закону DMA у протидії антиконкурентній практиці в сфері хмарних обчислень. Рішення Єврокомісії було ухвалене в контексті напружених відносин з президентом США Дональдом Трампом та американськими технологічними гігантами. Очікується, що розслідування завершиться протягом року, а рішення про регулювання хмарного сектора в межах закону DMA буде ухвалене протягом наступних 18 місяців.
-

ЄС може “влізти в борг” заради України
Європейський Союз розглядає можливість спільного фінансування України через залучення коштів заморожених російських активів, якщо план їх передачі не вдасться реалізувати через опір Бельгії. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила з пропозиціями щодо альтернативного фінансування України, включаючи випуск спільного боргу ЄС або фінансування через національні бюджети країн-членів. Наразі Бельгія разом із іншими країнами виступає проти передачі активів Україні через можливі юридичні та фінансові ризики. Україна вважає фінансування заморожених російських активів життєво важливим для своєї економіки та оборони, а президент Володимир Зеленський закликав ЄС підтримати цю ініціативу. Питання фінансування України має бути вирішене на грудневому саміті Європейської ради.
-

Орбан озвучив своє бачення результату російсько-української війни
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив свої песимістичні думки щодо перспектив України у війні з Росією. Він вважає, що перемогти у війні у Києва немає жодних шансів і витрати ЄС на допомогу Україні є безглуздими. Ці заяви були зроблені на тлі спроб Європи фінансово підтримати Україну, але Орбан блокував продовження санкцій проти Росії та надання допомоги Україні. Він закликав зупинити війну та проводити прямі переговори між Європою та Росією. Орбан також висловив припущення, що Росія може продовжити захоплення сходу України без значної протидії. На думку Орбана, Росія не нападе на країни ЄС або НАТО через їхню силу.
-

Euroclear готова судитися з ЄС за російські активи
Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими російськими активами на суму 193 млрд євро, готовий позиватися проти ЄС у разі ухвалення рішення про конфіскацію цих коштів. Про це заявила глава Euroclear Валері Урбен в інтерв’ю виданню Le Monde.
За її словами, про вилучення цих грошей “не може бути й мови” і все, що навіть “віддалено нагадує конфіскацію”, буде незаконним, бо це “суперечить міжнародному праву”.
“У цьому випадку Росія може звернутися до суду”, – попередила вона.
Коли ж Європейський союз ухвалить рішення щодо конфіскації, Урбен заявила, що готова оскаржувати його в суді.
Нині відповідний позов ще не підготовлено. Утім, з 2022 року Euroclear “безпрецедентно” збільшив юридичну команду з приблизно 10 до майже 200 співробітників.
Водночас вона досить скептично поставилася до заяв європейських лідерів про заморожені активи РФ.
Урбен також заявила, що для такої конфіскації насамперед має бути ухвалений закон або офіційне рішення Європейської комісії, згодом схвалене Бельгією.
“На нашому балансі є зобов’язання: Euroclear має заборгованість перед Центральним банком Росії. І є актив: грошові кошти, які нині перебувають на зберіганні в Європейському центральному банку. Найгірше було б, якби актив, грошові кошти, пішли (на фінансування кредиту Україні – ред.), але у нас в Euroclear залишилося б зобов’язання, право на реституцію.
Якщо санкції буде знято, Росія може будь-якої миті постукати в наші двері і вимагати реституцію: хто тоді дасть нам 140 мільярдів євро для повернення?”, – поставила риторичне запитання чиновниця.
Урбен також попереджає про ризики для всієї єврозони. У разі конфіскації російських активів авторитарні режими в усьому світі, які розмістили кошти в Euroclear, можуть також забрати свої активи. Фактично, саме неупередженість брюссельського інституту переконала російські фонди використовувати його для своїх інвестицій. Але якщо ця довіра ослабне, то наслідки можуть швидко позначитися на Європі, додала вона.
“Скоротиться обсяг інвестицій у єврозону з боку цих глобальних інвесторів. Це позначиться на всіх фінансових потребах Європи в обороні, переході до зеленої економіки та цифрової трансформації”, – сказала Урбен.
Крім юридичної загрози і репутаційного ризику, Європа стикається з третьою загрозою: фінансовими заходами у відповідь з боку російської влади. В РФ заморожено “від 20 до 40 мільярдів євро” коштів клієнтів Euroclear. У Москві розглядається понад 100 судових позовів, що загрожують арештом. Поки Кремль проявляє обережність. Судові рішення не виконані, і гроші залишаються недоторканими, але Москва “може піти далі”. -

США збираються витіснити з Європи увесь російський газ – ЗМІ
Посадовці США ведуть перемовини з країнами Європи для просування американського газу замість російського. Про це у п’ятницю, 14 листопада, повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.
За даними видання, американська сторона намагається знищити “весь до останньої молекули” російський газ на європейському ринку.
Зазначається, що кампанія американських чиновників збіглася зі спробою нафтотрейдера Gunvor придбати зарубіжні активи російського Лукойла, проти якого США ввели санкції. Це завдало складнощів нафтотрейдеру, оскільки ЗМІ в той момент зосередилися на минулих зв’язках компанії з Росією.
Gunvor був названий Лукойлом потенційним покупцем, але Мінфін США попередив, що не видасть цій компанії ліцензію на ведення бізнесу до завершення війни в Україні.
Видання нагадує, що США на офіційному рівні вимагають від союзників припинити закупівлі російських газу і нафти. Американські делегації на переговорах з іншими країнами щоразу піднімають питання про постачання енергоресурсів з Росії та Ірану. -

ЄС почав роботу над 20-м пакетом санкцій проти РФ
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що Європейський Союз розпочав роботу над новим 20-м пакетом санкцій щодо Росії. Про ц вона сказала після зустрічі у Берліні з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом та іншими колегами, передає DW.
“Війни програють ті, у кого першими закінчуються гроші або солдати”, – сказала Каллас, додавши, що саме тому ЄС повинен “продовжувати тиснути на Росію санкціями”.
Каллас також високо оцінила останні санкції, запроваджені США щодо російських нафтових компаній.
“Санкції працюють ефективніше, коли їх доповнює підтримка міжнародних партнерів”, – наголосила вона.
При цьому Каллас не надала жодних подробиць щодо майбутнього 20-го пакета санкцій. За даними євродипломатів, об’єктами санкцій можуть стати російські енергетичні компанії та судна, що належать до так званого російського тіньового флоту. -

Євросоюз придумав заміну російському газу
Єврокомісія підтримала нову угоду Греції з американською компанією ExxonMobil щодо розвідки газових родовищ в Іонічному морі, заявивши, що співпраця з надійними партнерами, такими як США, допоможе Європі нарешті відмовитися від російського газу. Про це повідомляє Euractiv.
Це примітна заява на тлі того, що блок заявляє про швидкий рух до “зеленого” майбутнього, водночас продовжуючи поглиблювати залежність від викопного палива, видобутого якнайдалі від Москви.
Минулого тижня Греція підписала з ExxonMobil угоду про розвідку на шельфі, котра охоплює блоки на північному заході Іонічного моря. Інша американська компанія, Chevron, веде буріння у більш політично чутливих водах на південь від Крита. Для Афін, які тривалий час розглядали ідею освоєння морського дна, але не наважувалися на остаточні кроки, ці угоди означають рішучий поворот.
Високопоставлене джерело в Єврокомісії повідомило Euractiv, що головним пріоритетом ЄС залишається припинення імпорту російського газу – не лише шляхом диверсифікації постачань, а й через співпрацю з “надійними енергетичними партнерами”.
У межах стратегії REPowerEU блок має намір повністю відмовитися від російського газу до кінця 2027 року.
Нагадаємо, посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, котрий передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.
Тим часом США готові оперативно замінити весь російський газ, а також нафту, які надходять у Європу, своїми власними енергоресурсам.
Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму