Держави Групи семи висловили своє задоволення з приводу того, що Олександр Цивінський був призначений керівником Бюро економічної безпеки після перемоги в конкурсі. Вони підкреслили, що цей крок сприятиме підзвітності та прозорості в українському уряді, що в свою чергу покращить бізнес-клімат в країні. Єврокомісарка Марта Кос також вітає це призначення, наголошуючи, що це важлива реформа, яку підтримує Євросоюз.
Позначка: ЄС
-
ЄС відклав митні контрзаходи США на півроку – ЗМІ
Європейський Союз прийняв рішення призупинити введення тарифних контрзаходів проти Сполучених Штатів на шість місяців після узгодження з президентом Дональдом Трампом. Ця угода спрямована на стабільність та передбачуваність для громадян та бізнесу обох сторін. Європейська комісія працює разом з американською стороною для узгодження остаточних деталей угоди. ЄС планує призупинити свої заходи у відповідь на період до шести місяців, включаючи тарифи на сталь, алюміній та автомобілі. Раніше Трамп і глава Єврокомісії вже домовилися про рамкову торговельну угоду, яка передбачала зниження тарифів та інвестиції в економіку. Адміністрація Білого дому також змінила тарифні ставки на імпортні товари з інших країн, встановивши 15% мито на європейський імпорт після угоди з ЄС.
-
Індія різко відреагувала на погрози Трампа
Індія звинуватила США та країни Європи в торгівлі з Росією після загрози президента Дональда Трампа їй жорсткими тарифами. Спікер Міністерства закордонних справ Індії Рандхір Джайсвал заявив, що Індія почала імпортувати нафту з Росії через перенаправлення традиційних поставок в Європу під час конфлікту Росії з Україною. Індія стверджує, що їй доводиться купувати російську нафту, щоб забезпечити стабільні ціни для своїх споживачів. Джайсвал також звинуватив західні країни в продовженні торгівлі з Росією попри санкції, наголошуючи, що це не є необхідністю для їх національної безпеки. Він наголосив, що Індія буде захищати свої національні інтереси та економічну безпеку в умовах такого торговельного конфлікту.
-
Боррель розповів про заморожену допомогу Україні
За останніми відомостями, у Європейському фонді миру заблоковано 6,6 мільярда євро на військову допомогу Україні через Угорщину. Жозеп Боррель, колишній очільник європейської дипломатії, повідомив про це у своєму інтерв’ю EUObserver. Він зазначив, що Україні не була надана жодна нова військова допомога з моменту його відставки. Боррель висловив обурення тим, що Угорщина блокує санкції ЄС проти Росії, що призвело до заморожування фінансування з фонду миру. Він підкреслив, що ця ситуація загрожує подальшій допомозі Україні і може призвести до ускладнення відносин між країнами Європейського Союзу.
-
В Кабміні заявили, що виконають усі реформи для отримання фінансування ЄС
Україна планує виконати умови перед Європейським Союзом для отримання фінансування в рамках програми Ukraine Facility. Міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що Київ працює над оновленням цієї програми, яка має на меті підтримку української економіки під час війни. Уряд України планує виконати всі умови для отримання повного обсягу допомоги, проте є певні перешкоди, зокрема, у питанні відбору суддів до Вищого антикорупційного суду. Україна також хоче переглянути деякі вимоги програми, щоб виконати їх без порушення строків. Європейський Союз вимагає від України виконання реформ, включаючи антикорупційні заходи, інакше може скоротити фінансову допомогу.
-
В ЄС почали діяти нові правила для штучного інтелекту
З 2 серпня в Європейському Союзі набули чинності нові обов’язкові вимоги до провайдерів загального штучного інтелекту (GPAI). Ці вимоги спрямовані на забезпечення прозорості, безпеки та відповідальності в розробці та використанні систем штучного інтелекту. Розробники моделей ШІ повинні надавати прозору інформацію про навчальні дані, дотримуватися авторського права та показувати відповідальне ставлення до своєї діяльності. Для найпотужніших моделей передбачені додаткові вимоги, зокрема, інформування Єврокомісії та гарантування безпеки. Це перший крок у впровадженні європейського закону про штучний інтелект, який регулює ШІ-системи за рівнем ризику та встановлює строгі вимоги для високоризикових продуктів, особливо в галузях охорони здоров’я, правосуддя та критичної інфраструктури. Закон також передбачає обов’язкову реєстрацію моделей, які можуть мати значний вплив на громадськість, зокрема ті, що можуть поширювати дезінформацію або порушувати права людини. Регламент повністю набуде чинності до 2026 року, але деякі зобов’язання з прозорості вже стали обов’язковими для компаній, які працюють з ШІ в ЄС.
-
Іспанія почне виробляти компоненти ЗРК Patriot – ЗМІ
Американська компанія Raytheon планує укласти угоду з міністерством оборони Іспанії щодо виробництва компонентів для зенітного ракетного комплексу Patriot. Ця угода дозволить Іспанії значно збільшити свій внесок у програму виробництва ракет Patriot. Міністерство оборони Іспанії в даний момент шукає партнерів для спільного виробництва. Угода має взаємну цінність, оскільки відповідає торговій угоді між ЄС та США і сприятиме створенню нових робочих місць. Наразі партнери з іспанського боку ще не відомі.
-
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ. -
Виробникам фальшивих пестицидів CORAGEN повідомили про підозру
Організаторам схеми масштабного виробництва фальсифікованих пестицидів під маркою CORAGEN, яке діяло в Україні й постачало контрафакт до країн ЄС, повідомили про підозру. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 31 липня.
-
Якщо війна з РФ: НАТО не перекине швидко війська – аналітики
У Європейському Союзі вже визнають, що наявна залізнична інфраструктура неспроможна забезпечити швидке перевезення великої кількості бронетехніки у разі російської агресії. Про це 30 липня повідомляє військово-аналітичний портал Defense Express.
Аналітики зазначають, що ситуація є справді критичною. Хоча цивільна транспортна інфраструктура в Європі загалом добре розвинена, її ефективність для військових потреб обмежують проблемні зони, зокрема мости й тунелі, які не пристосовані для транспортування важкої або великогабаритної техніки. До того ж, стратегічні маршрути можуть бути легко заблоковані ударами далекобійних систем ураження.
Автомобільне сполучення також не вирішує цю проблему. Теоретично техніку можна перевозити вантажівками з тралами, однак цей спосіб є надто повільним і дорогим, потребуючи величезної кількості ресурсів.
Повітряний транспорт не менш складний варіант. У Європі бракує важких військово-транспортних літаків, спроможних перевозити танки. До таких належать британські C-17 Globemaster III (в наявності лише 8 одиниць) і українські Ан-124 Руслан, яких ще менше. Американські ресурси могли б допомогти, але очікується, що США будуть використовувати їх для власного розгортання військ.
Морські перевезення вантажними суднами або десантними кораблями пропонують відносно кращу альтернативу, але і цей спосіб є доволі повільним, вказують фахівці.
Загальна низька швидкість розгортання сил НАТО на східному фланзі ставить країни Альянсу, особливо Балтійські держави, під значну загрозу у випадку агресії з боку Росії. Це може дати РФ стратегічну перевагу, дозволяючи їй скористатися часом для швидкого просування територіями НАТО. Тому наразі Європа має не тільки нарощувати військовий потенціал, як це робить Німеччина, а й суттєво модернізувати транспортну інфраструктуру.
Щодо можливих сценаріїв війни між Росією і НАТО з’являється все більше тривожних прогнозів. У липні головнокомандувач військ США і НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич заявив, що Китай і Росія можуть одночасно здійснити удари по Тайваню і Європі вже у 2027 році.
Нагадаємо, російська влада мілітаризує суспільство РФ для виправдання вторгнення в Україну та ймовірно налаштовуючи його до можливого майбутнього затяжного конфлікту з НАТО.