Позначка: ЄС

  • Шлях Грузії до ЄС зупинено – Європарламент

    Шлях Грузії до ЄС зупинено – Європарламент

    Європейський парламент заявив про невизнання чинного уряду Грузії, що фактично призупинило її інтеграцію в ЄС. Згідно з заявою, опублікованою 19 липня на офіційній сторінці Європарламенту на платформі Х, Грузія не зможе стати членом Європейського Союзу, поки її влада не перегляне авторитарний курс і не проведе чесні вибори.

    У заяві підкреслюється, що Європарламент висловлює підтримку грузинському народу, однак не визнає чинний уряд як легітимну владу. Це в свою чергу ставить на паузу євроінтеграцію країни, доки не буде забезпечено демократичні стандарти виборчого процесу.

    “Грузія не може вступити до ЄС, доки її уряд не змінить свій авторитарний курс”, – йдеться у заяві.

    Проблеми з виборами та зовнішньополітичний конфлікт із Заходом розгорнулися після парламентських виборів минулої осені, які поставили під сумнів їхню справедливість і прозорість. Перемогу здобула партія, яку вважають проросійською, а новим президентом став кандидат без вищої освіти і з антизахідними поглядами. Це викликало різке засудження з боку ЄС та звинувачення грузинської влади у згортанні демократичних реформ та зближенні з Москвою.

    Особливим тригером конфлікту став ухвалений закон “про іноземних агентів”, який наближений до російського аналогу, що застосовується для придушення опозиції. Через такі дії грузинської влади Україна запровадила санкції проти ключових високопосадовців країни, а США посилили свої заходи, заборонивши видачу віз представникам грузинського уряду.

  • Орбан пригрозив ЄС через грошову допомогу Україні

    Орбан пригрозив ЄС через грошову допомогу Україні

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вчергове погрожує Європейському Союзу. Тепер він “буде голосувати проти бюджету ЄС на 2028-2034 роки”, бо там передбачено 100 млрд євро для України. Про це йдеться в його дописі в Facebook.
    За його словами, він, мовляв, не погодиться на бюджет ЄС, бо цей бюджет нібито “направляє гроші угорців до України”, а також начебто “розорить угорських фермерів”.
    Політик також заявив, що новий бюджет Євросоюзу буцімто “зробить Угорщину вразливою для шантажу”, але не уточнив до чийого саме.
    “Я ніколи не погоджуся з тим, що ми, угорці, одержуємо належне нам фінансування лише тоді, коли підкоримося політиці Брюсселя щодо війни, імміграції та гендерної рівності”, – заявив він.
    Орбан стверджує, що в Брюсселі мусять розуміти, що “відповідь Угорщини – “ніколи”: він буде голосувати проти бюджету. Слід зауважити, що рішення щодо бюджету ЄС ухвалюється традиційним способом: кваліфікованою більшістю голосів.
    Таким чином згода або ж незгода Орбана з європейським бюджетом на 2028-2034 роки не має жодного значення.

  • Євросоюз опублікував санкційний список з 18 пакета

    Євросоюз опублікував санкційний список з 18 пакета

    Євросоюз опублікував список фізичних та юридичних осіб, які потрапили до 18 пакета санкцій проти Росії. Він був оприлюднений в Офіційному журналі в суботу, 19 липня.
    До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ), 26 нових суб’єктів, пов’язаних з російським ВПК і вісім компаній ВПК Білорусі.
    Так, під санкції потрапили такі російські банки: Т-банк, банк Санкт-Петербург, банк Центрокрєдіт, Яндекс банк, Сургутнєфтєгазбанк, Меткомбанк, Сєвєргазбанк, Гєнбанк, Бистробанк, Енерготрансбанк, Татсоцбанк, банк Зеніт, Трансстройбанк, банк Фінам, Озон банк, Експобанк, Локко Банк, банк Дом.РФ, МСП Банк, Ланта Банк, Банк 131, банк РостФінанс.
    Вперше під європейські санкції потрапили два банки Китаю за надання криптовалютних послуг: Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank.
    До санкційного списку включили вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі: Бєлвнєшпромсєрвіс, ОКБ ТСП, КБ Безпілотниє Вертольоти, завод Лєгмаш, науково-технічний центр ЛЕМТ БєлОМО, ТОВ Лазєрниє прібори і тєхнології, Вістан, Рухсервомотор.
    Також до санкційного списку внесли 14 осіб та 41 організацію, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Загальна кількість фізичних і юридичних осіб, включених до санкційного переліку, перевищила 2500.
    Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту. Також у пакет увійшли санкції проти 105 суден “тіньового флоту” РФ.
    У той же день Велика Британія приєдналась до рішення ЄС знизити стелю цін на російську нафту.

  • У Китаї відреагували на санкції ЄС проти РФ

    У Китаї відреагували на санкції ЄС проти РФ

    Китай налаштований відстоювати інтереси своїх компаній, які співпрацюють з Росією. Про це у п’ятницю, 18 липня, заявив речник міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь, коментуючи запровадження санкцій ЄС проти деяких банків в рамках 18 пакета санкцій проти Росії, передає Суспільне.
    Лінь Цзянь заявив, що європейські санкції нібито не мають юридичного підґрунтя в міжнародному праві та не санкціоновані Радою Безпеки ООН.
    Чиновник також заявив, що Китай не постачає летальну зброю сторонам конфлікту в Україні та суворо контролює експорт товарів подвійного призначення.
    “Що стосується кризи в Україні (так Китай називає війну РФ проти України – ред.), то Китай налаштований на сприяння мирним переговорам. Звичайні обміни та співпраця між китайськими та російськими компаніями не повинні бути порушені. Ми закликаємо ЄС припинити завдавати шкоди законним інтересам китайських компаній за відсутності будь-яких доказів, що підтверджують його заяви”, – заявив Лінь Цзянь.
    У МЗС додали, що Китай готовий вжити всіх необхідних заходів для захисту законних прав та інтересів своїх компаній.

  • Meta відмовилася підписати кодекс практики ЄС щодо штучного інтелекту

    Meta відмовилася підписати кодекс практики ЄС щодо штучного інтелекту

    Менше ніж за місяць до набуття чинності нових правил Європейського Союзу для розробників моделей штучного інтелекту загального призначення, компанія Meta відмовилася підписати добровільний кодекс практики, створений для допомоги у дотриманні цих норм, повідомляє TechCrunch.
    “Європа йде неправильним шляхом у питанні штучного інтелекту”, – заявив директор Meta з глобальних питань Джоел Каплан у дописі на LinkedIn. “Ми ретельно проаналізували Кодекс практики Європейської комісії щодо моделей штучного інтелекту загального призначення (GPAI) і Meta не буде його підписувати. Цей Кодекс створює низку юридичних невизначеностей для розробників моделей, а також передбачає заходи, які виходять далеко за межі Закону про штучний інтелект”.
    Кодекс практики, оприлюднений Єврокомісією цього місяця, покликаний допомогти компаніям впровадити необхідні процеси для відповідності до законодавства. Зокрема, він передбачає регулярне оновлення документації щодо ШІ-сервісів, забороняє використання піратського контенту для навчання моделей та зобов’язує дотримуватися вимог правовласників щодо використання їхніх даних.
    Каплан вважає підхід ЄС надмірним і таким, що може загальмувати розвиток передових моделей ШІ в Європі та зашкодити європейському бізнесу, який прагне створювати продукти на основі цих технологій.
    Провідні світові технологічні компанії – включно з Alphabet, Microsoft, Mistral AI та самою Meta – неодноразово закликали Єврокомісію відтермінувати впровадження регламенту, однак ЄС не планує змінювати графік.

  • Єврокомісія пропонує утричі підвищити плату за вʼїзд до ЄС

    Єврокомісія пропонує утричі підвищити плату за вʼїзд до ЄС

    Єврокомісія пропонує збільшити майже втричі плату за дозвіл на в’їзд на територію Євросоюзу громадянам третіх країн, які користуються безвізовим режимом, у межах Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS). Про це повідомила пресслужба ЄК у п’ятницю, 18 липня.

    Згідно з рішенням, прийнятим у 2018 році, збір передбачено у розмірі 7 євро, та з огляду на зростання інфляції та додаткові операційні витрати його пропонується збільшити до 20 євро за одну заявку, дійсну протягом трьох років.
    У ЄК наголошують, що таким чином збір буде приведено у відповідність до аналогічних програм, зокрема Електронного дозволу на подорожі до Великої Британії (ETA) та Електронної системи авторизації подорожей у США (ESTA).

    Тепер протягом двох місяців коригування розміру збору мають розглянути Рада ЄС та Європарламент, рішення набуде чинності, щойно ETIAS буде введено в дію, а саме в останньому кварталі 2026 року.

    При цьому зауважується, що від сплати збору звільняються особи, яким на момент подання заявки на подорож не виповнилося 18 або було більше 70 років, а також члени сімей громадян ЄС або громадян країн, що не входять до ЄС, які мають право вільно пересуватися територією ЄС.

    Після того, як ETIAS запрацює, громадяни країн, що не входять до ЄС, які мають право подорожувати до ЄС без візи, в тому числі громадяни України, повинні будуть заповнити перед поїздкою онлайн-заявку. Вона буде опрацьована автоматично, дозвіл буде оформлено протягом кількох хвилин.

  • Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц

    Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.

    “Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.

    Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.

    У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.

  • ЄС остаточно затвердив 18 пакет санкцій проти РФ

    ЄС остаточно затвердив 18 пакет санкцій проти РФ

    Євроcоюз остаточно схвалив 18 пакет санкцій проти Росії, у який увійшло зниження цінової стелі на нафту. Про це повідомила Рада ЄС в п’ятницю, 18 липня.
    “Рада сьогодні ухвалила 18 пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, які сильно вдарять по енергетичному, банківському та військовому секторах Росії, а також по торгівлі з ЄС, та забезпечать відповідальність за продовження агресійної війни Росії проти України. Крім того, Рада доповнила пакет, узгодивши подальші заходи щодо Білорусі”, – йдеться у повідомленні.
    До санкційного пакета увійшли 55 осіб – 14 фізичних та 41 юридична. Відтепер загальна кількість осіб, включених до переліку, перевищила 2,5 тисячі.
    Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас назвала цей санкційний пакет “одним із найсильніших” проти Росії: “Кожна санкція послаблює здатність Росії вести війну. Послання чітке: Європа не відступить у своїй підтримці України. ЄС продовжуватиме посилювати тиск, доки Росія не припинить війну”.
    Новий пакет обмежувальних заходів включає зниження верхньої межі ціни на російську нафту до $47,6 за барель.
    “Сьогоднішнім пакетом заходів ЄС скорочує доходи Росії від енергоносіїв за допомогою ряду різних заходів. ЄС знижує максимальну цінову межу на нафту з $60 до $47,6 за барель, щоб привести її у відповідність з поточними світовими цінами на нафту, і вводить автоматичний і динамічний механізм коригування максимальної цінової межі на нафту та забезпечення її ефективності”, – йдеться в публікації.
    Як відомо, сьогодні зранку 18 пакет санкцій схвалили посли країн Євросоюзу. Це стало можливим після того, як Словаччина та Мальта перестали його блокувати.
    Раніше детально розбирався, що саме включає 18 пакет санкцій ЄС проти Росії.

  • Потрібні мільярди: чи заплатить ЄС за зброю для України

    Потрібні мільярди: чи заплатить ЄС за зброю для України

    Європейці не знали про план Трампа Президент США Дональд Трамп в понеділок, 14 липня, заявив, що Штати передадуть зброю Україні через НАТО, яке оплатить її та розподілить. Своєю чергою генсек Альянсу Марк Рютте підтвердив, що у межах угоди щодо постачання зброї Україна може отримати величезну кількість систем ППО, ракет та боєприпасів.
    А видання Axios з посиланням на джерела пише, що перша партія американських постачань, які оплатить Європа, становитиме близько 10 мільярдів доларів. Озброєння, яке у результаті надійде до України, включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди.
    У виданні наголошують, що це кардинальна зміна політики глави Білого дому, котрий спершу відмовлявся підтримувати Києв, а до ненедавна наполягав, що постачатиме виключно оборонну зброю, уникаючи “загострення війни”.
    В розмові з РБК-Україна Сергій Джердж, голова громадської Ліги “Україна-НАТО”, теж позитивно оцінив ініціативу американського президента. “Трамп зробив які перші кроки. Отже, будуть і наступні. Наше завдання разом з партнерами – лобіювати ці кроки. Тому таке рішення Трампа можна розглядати як абсолютно позитивний крок”,– додав він. Але вже наступного після заяви Трампа дня почали з’ясовуватись неприємні факти. Видання Reuters пише, що лідери європейських країн дізналися про те, що будуть платити за американську зброю, лише під час пресконференції. І наразі ще немає чітких домовленостей щодо того, хто і яке озброєння надаватиме Україні.
    План, який Трамп і Рютте розробили останніми днями, був позитивно сприйнятий в Україні та серед її союзників, пише видання. Лідери в Києві та інших країнах відзначили помітну зміну тону Трампа, який раніше часто висловлював захоплення президентом РФ, але оголошені плани виявилися скоріше рамковою програмою, ніж детальним планом дій.
    Ступінь підтримки України залежатиме від подальших переговорів щодо розподілу постачання озброєння. Про це журналістам повідомили десять чиновників зі США та Європи. “Як завжди, у таких питаннях диявол ховається в деталях”,– сказав посол однієї з північних європейських країн у Вашингтоні. Простими словами, поки неясно, хто заплатить за американську зброю. Хто “за” і “проти” Як зазначив директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик, Європа може кількома способами зараз допомогти Україні. Перше – це постачання власних озброєнь для потреби України. Другий момент – це політична вага європейських країн, зокрема, підтримка фінансової та гуманітарної сфери. І третій момент – це взаємодія з Вашингтоном.
    Він вважає, що формат, де Америка надає зброю, а Європа платить і передає її далі Україні – оптимальний на сьогоднішній день. В ефірі FREEДОМ Дубовик припустив, що країни Європи готові до такого формату співпраці зі Сполученими Штатами. “Багато з цих країн мають у своєму розпорядженні необхідні грошові кошти, але не мають достатніх запасів власних озброєнь або якихось певних типів озброєнь, які є у США”,– висловив думку експерт. Але не все так просто. По-перше, Європейський Союз знову стикнувся із бюрократією, яка може затягнути процес закупівель зброї у американців. Так єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс заявив, що базові договори Євросоюзу не дозволяють безпосередньо спрямовувати гроші з бюджету ЄС на закупівлю американської зброї для України. Тому країнам блоку доведеться використати на це гроші зі своїх національних бюджетів, у тому числі отримані від Євросоюзу. А це довше.
    По-друге, є і прямі відмови закуповувати зброю для України. Від ініціативи відмовились Чехія та Угорщина. Італія також не планує купувати у Сполучених Штатів озброєння для України, однак готова допомагати з логістикою вже виділеної допомоги.
    Також не приєднається до закупівлі американських систем озброєння і Франція. Як повідомляє Politico з посиланням на французьких чиновників, Париж зосереджений на збільшенні власних оборонних витрат на фоні скорочення бюджету та боротьби з дефіцитом.
    Натомість канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що неодноразово спілкувався з Дональдом Трампом та запевнив його, що Німеччина відіграватиме вирішальну роль у постачанні Україні американських озброєнь.
    До ініціативи приєдналися Велика Британія, країни Скандинавії, Нідерланди, Канада та інші держави. Готовність фінансувати постачання систем Patriot та іншого озброєння також підтвердили Данія і Швеція.
    А висока представниця ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас звернулася із закликом до США все ж надавати пряму військову підтримку Україні, в тому числі безплатно. Вона попросила США “розділити” фінансовий “тягар” з Європою.
    Розмірковуючи над рішенням адміністрації США дипломатка заявила: якщо Європа платить за зброю, то це підтримка Європи. “Якщо ви обіцяєте дати зброю, але кажете, що хтось інший має за неї заплатити, насправді ви її не даєте”,– підкреслила Каллас. Але є і інший шлях для того, аби зробити фінансове навантаження на Європу меншим. Нехай агресор платить сам Видання The Telegraph повідомляє, що 15 липня у Брюсселі відбулася зустріч представників країн Європейського Союзу. Основним питанням зустрічі стало обговорення процесу закупівлі озброєнь у США, а також способів його реалізації.
    Очікується, що важливу координаційну роль у передачі зброї відіграватиме НАТО через свою місію підтримки України. Офіційні особи наголошують, що таке рішення дозволить забезпечити максимальну прозорість процесу. Водночас дехто побоюється, що подібні дії можуть бути сприйняті Росією як провокація.
    Як ймовірний варіант фінансування обговорюється створення єдиної фінансової бази за участю європейських країн та Канади. З цієї “спільної каси” планується закупляти озброєння на основі запитів, наданих Україною.
    Також міністри закордонних справ ЄС активно обговорюють створення механізму підтримки, який дозволить використати заморожені активи Російської Федерації для оплати американських поставок зброї Україні.
    І саме ці кошти пропонує використати міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. “Я запитав колег-міністрів про те, хто має заплатити за це обладнання. Чи європейські платники податків, чи, на мою думку, краще, щоб за це заплатив агресор із заморожених коштів”,- наголосив Сікорський, маючи на увазі заморожені російські активи. Він також висловив задоволення тим, що президент США Дональд Трамп “дійшов тих самих висновків, яких уже дійшли країни Європейського Союзу”. За словами Сікорського, “Путін не хоче миру”, а “єдина мова, яку він розуміє, – це мова тиску”.
    Коротко нагадаємо, що в ЄС та США зберігаються заморожені російські активи. Загальна сума цих резервів становить від 280 до 330 мільярдів доларів. Більшість цих грошей зберігається в Європі, а саме в бельгійській компанії Euroclear – близько 200 мільярдів доларів.
    Цікаво, що вже в серпні планується обговорити можливу конфіскацію заморожених активів Росії. Однак, на жаль, одностайності у цьому питанні і досі немає.
    Валерія Шипуля

  • Найсильніші санкції проти РФ: що погодив Євросоюз

    Найсильніші санкції проти РФ: що погодив Євросоюз

    Посли Європейського Союзу схвалили 18-й пакет санкцій проти Москви. Він спрямований проти російської нафти та банків, детальніше – далі в сюжеті. Обмеження щодо нафти та банків Схвалений пакет забороняє усі операції з 22 російськими банками, Російським фондом прямих інвестицій та його дочірніми компаніями, а також пряме та непряме використання підводних трубопроводів Північний потік, які наразі закриті, але які Кремль прагне відновити в майбутньому.
    Також до пропозицій, які будуть офіційно підписані міністрами ЄС у п’ятницю, включено заплановане зниження цінового обмеження G7 на експорт російської нафти з 60 до 47,6 доларів за барель. Це встановило б ціну на 15 відсотків нижчою за середню ринкову ціну на російську сиру нафту.
    Згідно з ціновим обмеженням, запровадженим ЄС та іншими союзниками G7 у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, компанії з країн-учасниць можуть бути залучені до перевезення російської нафти, якщо ціна на нафту нижча за встановлений максимум. Але ідея зниження цінового обмеження на нафту поки що не отримувала одностайної підтримки G7. Боротьба з “тіньовим флотом” Окрім того, Євросоюз позбавив доступу до портів ЄС та своїх послуг ще для 105 суден, що належать до так званого “тіньового флоту” – старих танкерів, які Росія використовує для обходу обмеження цін. Таким чином, чорний список дорівнює понад 400 суднам.
    ЄС також вирішив заборонити імпорт нафтопродуктів, вироблених шляхом переробки російської сирої нафти та продаваних по всьому блоку під іншою маркою, що є ключовою зміною для закриття відомої лазівки. Здебільшого вони надходять з Індії та Туреччини.
    Обмеження також стосуються 11 компаній за межами РФ, звинувачених у сприянні обходу законодавства, зокрема чотирьох у материковому Китаї та трьох у Гонконзі. “Найсильніший пакет” Ці заходи, спрямовані на посилення тиску на Москву на тлі відмови Кремля від мирних переговорів.
    Кая Каллас, керівник зовнішньої політики ЄС, назвала його одним із “найсильніших” пакетів на сьогоднішній день.
    “Ми продовжуватимемо підвищувати витрати, тому зупинення агресії стає єдиним шляхом вперед Москвою”, – написала вона в Х.
    Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії додала, що “Ми завдаємо удару в саме серце російської військової машини. Тиск триває. Він триватиме, доки Путін не завершить цю війну”. Вето Фіцо Політичний прорив щодо прийняття цих санкцій став можливим лише після того, як прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поступився та зняв своє вето, яке перешкоджало схваленню нового пакету.
    Зазначимо, що словацька опозиція стосувалася іншого питання: запропонованої поступової відмови від усіх російських викопних видів палива до кінця 2027 року.