Представники Європейського Союзу на рівні послів підтримали початок переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн підуть на підтримку України. Головна мета EDIP – підвищення готовності оборонних підприємств ЄС та розвиток оборонно-технологічної бази. Ця програма також сприятиме модернізації української оборонної промисловості та її інтеграції до об’єднаної європейської бази. В рамках програми передбачено інвестування в проекти EDIP та підтримку України через спеціальний інструмент. Всі ці кроки робляться з метою підтримки України та посилення оборонної промисловості Європи.
Позначка: ЄС
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
У 2022 році Європейська Рада в Брюсселі прийняла історичне рішення надати Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Україна вже виконала чимало вимог ЄС, таких як реформа судової системи, боротьба з корупцією, антиолігархічний закон та інші. Наразі Україна проводить реформи в різних сферах, таких як митна служба, податкова система, цифровізація, транспорт та інші. Проте є ще багато завдань, які треба виконати, включаючи відкриття та закриття всіх переговорних кластерів з ЄС, реформу судової влади, публічної адміністрації та інші. Україна сподівається вступити до ЄС до 2030 року, але на шляху до цієї мети стоїть блокування з боку Угорщини, яка відмовляється співпрацювати. Крім того, голова Європейського центрального банку вважає, що вступ України до ЄС може бути важливим для економічного зростання регіону.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати новий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії. Причиною цього виступу стала спроба ЄС заборонити країнам-членам купувати російський газ та нафту за низькими цінами. Міністр закордонних справ Угорщини та прем’єр-міністр Словаччини вважають, що це може негативно вплинути на їхню енергетичну безпеку. Європейська Комісія запропонувала нові санкції проти Росії, спрямовані на доходи з енергоносіїв, банки та військову промисловість. Всі країни ЄС повинні підтримати цей пакет санкцій для його ухвалення на наступному засіданні Європейської Ради.
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується введенням рекордного пакету санкцій проти Росії через її “безмежну жорстокість”. Міністр закордонних справ Франції вважає, що Росія нанесла смертельні удари по цивільних об’єктах, показавши свою жорстокість. Ці санкції мають виснажити російську економіку та посилити тиск на Путіна для припинення війни в Україні. ЄС сподівається ухвалити пакет санкцій на наступному засіданні Європейської Ради у червні.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Глава дипломатичної служби Європейського союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС вже виконав 80% обіцянки поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона зазначила, що на засіданні Ради ЄС обговорюється ситуація в Україні, де продовжується війна з Росією, та важливо продовжувати тиск на Москву. Каллас зауважила, що незважаючи на події в Ірані та на Близькому Сході, конфлікт на Сході України триває, і необхідно підтримувати Україну в цьому важкому часі.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз і Канада підписали угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони. Це відкриває можливості для тіснішої співпраці між ними, зокрема участь Канади в SAFE – спільному фонді ЄС для фінансування військових закупівель. Угода дозволить Канаді та країнам ЄС об’єднати зусилля у військових закупівлях, що прискорить та здешевить доступ до боєприпасів і оборонних систем. Канадські підрядники отримають можливість продавати свою продукцію в рамках цього проєкту, що розширить їх ринки збуту. Уряди Канади та ЄС також планують обговорити можливості спільних дій у різних сферах.
-
Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС
За даними Євростату, станом на початок поточного року майже 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах Європейського союзу через російську агресію на Україну. Найбільше українських біженців наразі знаходиться в Німеччині, Польщі та Чехії. Загалом, у січні цього року кількість біженців у країнах ЄС зросла на 25 530 осіб. Серед українських біженців найбільше жінок (44,8%), дітей (31,8%) та чоловіків (23,4%). Найвища концентрація українців в ЄС зафіксована у Чехії, Польщі та Естонії. У першому кварталі 2025 року Євросоюз надав статус захисту 66 315 шукачам притулку, серед яких найбільше такого статусу отримали афганці, венесуельці та українці. Нагадаємо, що 20 червня відзначається Всесвітній день біженців, який призначений для привертання уваги до проблеми людей, які мусять залишати свої домівки через конфлікти та переслідування.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати кредитного підрозділу Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для потроєння фінансування оборонної промисловості ЄС. Рішення було ухвалено на засіданні правління банку у Люксембурзі перед офіційним схваленням міністрами фінансів ЄС. Це рішення дозволить більш ніж потроїти фінансування проектів, пов’язаних із обороною, в тому числі для будівництва армійських баз і систем подвійного призначення, таких як системи GPS. ЄІБ також отримав дозвіл на фінансування однієї з армійських баз у Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця ініціатива є відповіддю на заклики до збільшення витрат на оборону, зокрема від США, які заявили, що більше не можуть гарантувати безпеку Європи та закликають союзників по НАТО до збільшення оборонних витрат.
-
США та ЄС все більше розходяться у питанні підтримки України
Сенат США вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії принаймні до липня. У той же час Європейський Союз працює над планом збільшення прибутків від заморожених активів РФ з метою підтримки України у довгостроковій перспективі. Є розбіжність у підходах до урегулювання конфлікту в Україні: США спрямовані на помирення з Росією, тоді як ЄС намагається змусити її до миру. Президент Трамп не схвалив законопроєкт щодо санкцій проти РФ і зараз зосереджується на внутрішній політиці та можливому конфлікті з Іраном. ЄС розглядає можливість створення нового фонду для збільшення прибутку від російських активів, щоб підтримати Україну. Розбіжності в підходах до вирішення конфлікту в Україні можуть спричинити подальший розкол серед західних союзників.
-
Кремль заявив про “страшний популізм” у Європі
У Європі до влади прийшли політики, які начебто не мають довгострокового плану дій і цим пояснюється їхній “агресивний курс” щодо Росії. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю РБК в четвер, 19 червня.
Він вважає, що в європейських країнах “переміг страшний популізм”.
“В результаті цього популізму в більшості європейських країн до влади прийшли малокомпетентні політики, які не мають довгострокового плану дій і не здатні думати за обрій наступних виборів. Вони живуть тільки до наступних виборів. Доля свого народу та країни на кілька наступних десятиліть чи століть – це категорії, якими думають китайці і ми, до речі, – їх не цікавлять”, – заявив Пєсков.
На його думку, політика щодо Росії – “це наслідок таких тектонічних зрушень на європейському континенті”.
Речник Кремля констатував “повну шалену ворожість, заперечення Росії з боку європейців”. Пєсков вважає, що Європа “потрапила в жахливу ситуацію” і тепер платить “величезну економічну ціну”.
На його думку, благополуччя Європи базувалося на “дешевій безпеці від Америки і дешевій енергії від Росії, а зараз це раптом все пропало”.
“Причому якщо безпеку від Америки забрали самі американці, то тут (дешева енергія – ред.) вони самі собі відрізали ногу”, – додав Пєсков і цинічно додав, що “здоровою логікою це пояснити неможливо”.
Раніше Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.