Єврокомісар з торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович висловив обурення тим, що в разі введення США мит у 30% на європейський імпорт, торгівля між ЄС і США стане практично неможливою. Попередні переговори зі сторони обох країн були припинені через різке заяву президента Трампа. У відповідь на це, Євросоюз відклав введення контртарифів на американські товари, але розглядає можливість розширення санкцій до 72 мільярдів євро. Різні країни ЄС мають відмінні підходи щодо реагування на ситуацію, наприклад, Франція настоює на суворій відповіді, тоді як Італія та деякі країни Східної Європи закликають утриматися від ескалації конфлікту. Трамп також загрожував ввести мита на товари з ЄС та Мексики.
Позначка: ЄС
-
Уряд ФРН: США продадуть Європі більше двох систем Patriot для України
Україна може отримати від США більше двох систем протиповітряної оборони Patriot через посередництво європейських країн. Німеччина виразила готовність оплатити дві системи, а інші європейські країни домовляються про фінансування решти. Канцлер ФРН пропонував спочатку дві одиниці, але потім кількість зросла під час переговорів. Є позитивні сигнали щодо передачі систем Patriot від американських партнерів. Спікер Міноборони ФРН підтвердив, що відбуваються переговори щодо цього питання, а минулого тижня Україна звернулася до США з запитом про ці системи.
-
В Іспанії затримали сина топ-чиновника Ростеха за відмивання грошей
Поліція Іспанії затримала Дмитра Артякова, сина віце-президента держкорпорації Ростех і колишнього губернатора Самарської області Володимира Артякова, за підозрою в відмиванні мільйонів євро через угоди з нерухомістю в Іспанії. За інформацією з OCCRP, затримали Артякова в Жироні в рамках розслідування, яке веде іспанська Антикорупційна прокуратура. Слідство вважає, що він придбав нерухомість у Кастель-Платжа-д’Ару за кошти, отримані через схему “пральні” Трійки Діалог. Дідусь Артякова спочатку купив ці об’єкти, а потім перепродав онукові. Іспанська влада розглядає цю справу як частину більшої схеми відмивання коштів.
-
Стало відомо, за якої вимоги Словаччина погодить 18 пакет санкцій
На засіданні Комітету постійних представників Європейського Союзу у Брюсселі 11 липня було прийнято рішення про неоднозначність щодо ухвалення 18-го пакету санкцій проти Росії через вето, накладене Словаччиною. Причиною блокування стало незгодження Словаччини з планом Єврокомісії RePower EU щодо повної відмови від російських енергоносіїв до 2027 року. Проте сподіваються на узгодження позицій. Це вже не перший випадок, коли Словаччина затягує процес ухвалення санкцій проти Росії, виступаючи за збереження торгівельних зв’язків з країною. Лідери інших країн ЄС закликали Словаччину зняти вето та підтримати санкції. Канцлери Німеччини, Чехії та прем’єр-міністрка Данії висловили підтримку силовому тиску на Росію через введення нових обмежень.
-
У ЄС близькі до погодження 18 пакету санкцій – ЗМІ
Представники країн Європейського союзу наблизилися до узгодження 18-го пакета санкцій проти Росії, який включатиме зниження максимальної ціни на нафту. Згідно з інформацією агентства Reuters, всі пункти пакета вже узгоджені, але одна країна ЄС має технічні застереження стосовно нових значень. Посли сподіваються на повне узгодження у понеділок перед зустріччю міністрів закордонних справ у Брюсселі наступного дня. Пакет також передбачає встановлення динамічного цінового механізму для обмеження цін на російську нафту. Зокрема, ціна буде плаваючою і становитиме 15% нижче від ринкової ціни сирої нафти за останні три місяці. Розмір початкової ціни оцінюється приблизно в 47 доларів за барель. Також вирішено переглядати ціну кожні шість місяців на основі середньої ціни нафти. Словаччина, яка вимагала додаткові гарантії від Європейської комісії щодо планів щодо газопостачань, погодилася на нові заходи. Раніше повідомлялося про намір ЄС змінити підхід до санкцій проти Росії, включаючи прив’язку ціни на нафту до міжнародних ринкових цін. Російська Федерація отримала найнижчі доходи від нафтового експорту з початку війни.
-
ЄС готує відповідь на 30% мита Трампа – ЗМІ
Європейські лідери та представники промисловості різко зреагували на заяву президента США Дональда Трампа щодо підвищення з 1 серпня тарифів на імпорт товарів з ЄС до 30%. Це суттєво більше за чинний базовий збір у 10%. Про це повідомляє AP у неділю, 13 липня.
За даними видання, рішення викликало обурення в європейських столицях. Дипломати країн ЄС планують провести термінову зустріч у неділю для обговорення відповіді Брюсселя.
Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге заявив рішення Вашингтона “ляпасом”. Він додав, що контрзаходи мають набути чинності вже у понеділок.
Президент Франції Емманюель Макрон закликав Єврокомісію “рішуче захищати інтереси ЄС”, якщо до 1 серпня не буде досягнуто домовленостей.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку.
Водночас італійська прем’єрка Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
Натомість Угорщина розкритикувала позицію Брюсселя, вважаючи, що після повернення Трампа тарифи слід було знизити.
Своєю чергою, представники європейської промисловості попередили про серйозні наслідки рішення США. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа “тривожним дзвінком” і закликала до негайного вирішення ситуації, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже впав до найнижчого рівня з березня 2022 року.
Як повідомлялося, Трамп у суботу оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня. -
Трамп анонсував 30% мита для ЄС і Мексики
Президент США Дональд Трамп у суботу, 12 липня, оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня, якщо не буде досягнуто нових торговельних домовленостей. Про це повідомляє Bloomberg.
ЄС, як зазначається, сподівався укласти попередню угоду зі США, щоб уникнути мит, однак заяви Трампа зменшили шанси на досягнення компромісу.
“Європейський Союз дозволить повний, відкритий доступ до ринку для Сполучених Штатів”, – наголосив Трамп у зверненні.
У листі до президентки Мексики Клаудії Шейнбаум Трамп подякував за допомогу у забезпеченні безпеки кордону, однак заявив, що цього недостатньо.
“Мексика досі не зупинила картелі, які намагаються перетворити всю Північну Америку на майданчик для торгівлі наркотиками. Очевидно, я не можу допустити цього”, – написав він. -
ЄС пропонує новий формат санкцій проти Росії – ЗМІ
Європейський союз може прив’язати так звану стелю ціни на російську нафту до ринкових цін у світі. Такий варіант розглядається в межах підготовки 18-го пакету санкцій. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на поінформованих співрозмовників.
Пропозиція передбачає встановлення плаваючої стелі, яка буде на 15% нижчою від ринкової ціни і буде переглядатися що три місяці. Але першим етапом на цьому шляху має стати зниження стелі з нинішніх 60 до 50 доларів за барель.
Ідеї зниження стелі ціни на російську нафту дотепер опиралися Греція, Мальта та Кіпр, економіка яких в значній мірі залежить від послуг морських перевезень, але до нової пропозиції “вони відкриті”.
Стелю ціни на російську нафту раніше неодноразово критикували за те, що цей вид санкцій фактично не виконується на практиці. Однак на базі цієї норми Європа запровадила додаткові санкції проти російської інфраструктури нафтового експорту.
За словами інсайдерів, нова плаваюча стеля ціни на російську нафту ще не узгоджена остаточно. Однак її розглядають як частину 18-го пакету санкцій ЄС, який наразі блокує Словаччина. Уряд Роберта Фіцо вимагає повернути їм російський газ, або компенсувати його втрату.
Майбутній рівень цінової стелі на російську нафту в значній мірі залежатииме від позиції США. Дональд Трамп досі не виявляв бажання обмежувати здатність РФ фінансувати свою загарбницьку війну в Україні. -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
ЄК розробляє плаваючу стелю ціни на нафту РФ – ЗМІ
Єврокомісія запропонує плаваючу граничну ціну на російську нафту в рамках нового пакета санкцій. Очікується, що такий крок допоможе подолати опір деяких країн-членів ЄС. Про це у четвер, 10 липня, повідомляє Reuters із посиланням на чотири джерела в ЄС.
Зазначається, що Єврокомісія розробляє механізм, який коригуватиме обмеження цін на російську нафту залежно від змін світової ціни на нафту.
Така ініціатива має подолати опір деяких країн ЄС, які блокують 18-й пакет санкцій проти Росії.
Однак, цей механізм все ще переглядається і передбачає більш автоматизований процес перегляду граничної ціни для її коригування до світових цін на сиру нафту.
За словами одного з джерел агентства, не зрозуміло, яким буде ліміт, але початковою точкою буде трохи більше ніж 45 доларів за барель.
Reuters зазначає, що варіант з обмеженням цін може отримати підтримку у Вашингтоні, оскільки деякі сенатори США можуть підтримати цю ідею, зокрема Ліндсі Грем, який заявив, що підтримує зниження обмеження. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.