Європейські лідери прагнуть отримати можливість брати участь у переговорах після того, як останній звітний контакт між президентом США Дональдом Трампом та главою Росії Володимиром Путіним викликав занепокоєння щодо підтримки тиску на Росію. За даними Bloomberg, Путін втрутився у відносини між Трампом та Україною в критичний момент, коли ситуація ставала для України вигідною. Російський лідер намагається відтермінувати переговори між Трампом та українським президентом Зеленським, заплановані на п’ятницю у Білому домі. Європейські лідери вважають, що потрібно взяти жорстку позицію стосовно Росії та знайти способи запобігти впливу Путіна на Трампа. Один з пропонованих варіантів – залучити фінського президента Александра Стубба, який мав ключову роль у попередніх переговорах, до зустрічі в Угорщині. Європейські посадовці сподіваються, що Трамп пам’ятатиме про попередні дії Путіна та візьме це до уваги у майбутніх переговорах.
Позначка: ЄС
-
Окуповані території України не завадять вступу до ЄС – євродепутат
Євродепутат Міхаель Галер висловив думку, що навіть наявність окупованих територій не завадить Україні приєднатися до Європейського Союзу. Він порівняв ситуацію з можливим вступом України до ЄС з подіями, які відбувалися з Західною Німеччиною та Кіпром. Галер зазначив, що навіть якщо не вся територія України буде під контролем уряду під час вступу до ЄС, це не перешкодить початку переговорів про членство. Він наголосив, що можливо будуть встановлені перехідні періоди для інтеграції окупованих територій в ЄС після їх повернення під контроль уряду України.
-
ЄС, Угорщина і Кремль зробили заяви стосовно зустрічі Трампа та Путіна
Зараз діючі санкції проти російського режиму не забороняють в’їзду в країни для президента Путіна та міністра закордонних справ Лаврова. Це дозволяє їм планувати зустріч з президентом США Трампом у Будапешті. Журналісти запитали представника ЄС, чи не суперечить ця зустріч існуючим санкціям ЄС, на що отримали відповідь, що вони не обмежують в’їзд. У той же час, у Європі постає питання про льотну логістику Путіна до Будапешта, оскільки ЄС закриває повітряний простір для російських літаків. Російські чиновники також обговорюють питання організації саміту, у той час як Угорщина вже заявила, що не буде заарештовувати Путіна під час зустрічі з Трампом, незважаючи на ордер Міжнародного кримінального суду. Угорщина також заявила, що не консультуватиметься з іншими країнами щодо візиту Путіна, оскільки вважає себе суверенною країною.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Рада ЄС і Європарламент погодили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 млрд євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, закупівлю зброї державами та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування у розмірі 300 млн євро через Інструмент підтримки України. Також угода встановлює обмеження на використання компонентів з-за меж ЄС та близьких партнерів у виробництві оборонної продукції. Крім того, EDIP впроваджує механізми безпеки постачання, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн та створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів. Програма також передбачає створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Ці кошти будуть використані на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року.
-
ЗМІ: Лукашенко прагне нормалізувати відносини з ЄС
Білорусь пропонує країнам Європейського Союзу розпочати переговори з метою виходу з політичної ізоляції, в якій вона опинилася з 2020 року. Посольство Білорусі в Парижі розіслало листи до кількох країн, запрошуючи їх на зустріч з послом республіки у Ватикані. Білорусь виражає бажання допомогти у врегулюванні конфлікту між Росією та Україною та в переговорах щодо європейської безпеки. США розпочали налагоджувати відносини з Білоруссю після повернення Дональда Трампа до влади, знявши санкції з авіакомпанії Белавіа. Лукашенко пропонував укласти “велику угоду” з Трампом, сподіваючись на скасування санкцій та відновлення доступу до балтійських портів для відвантаження калійних добрив.
-
Перша за сім років зустріч ЄС і Китаю закінчилася суперечкою через Україну
Китайські депутати на зустрічі в Брюсселі висловили свою думку про те, що НАТО не має існувати і підтримали російські тези щодо війни в Україні. Зустріч була напруженою, і китайська сторона поставила під сумнів легітимність НАТО, вважаючи, що після розпаду СРСР немає потреби в існуванні альянсу. Депутати Європарламенту висловили занепокоєння щодо порушень прав людини в Китаї, але не отримали відповіді на свої запитання. Китайці також звинуватили Євросоюз у підтримці США у конфлікті між Ізраїлем і ХАМАСом у Газі.
-
Зустріч депутатів ЄС і Китаю закінчилася суперечкою через Україну – ЗМІ
На зустрічі в Брюсселі китайські депутати висловили свою думку про те, що НАТО не повинне існувати і висловили підтримку російських тез про війну в Україні. Зустріч відбулася між представниками Європарламенту та китайськими депутатами після того, як Китай скасував санкції проти європейських політиків. Під час зустрічі китайці висловили сумніви у легітимність НАТО, вказавши на відсутність причин для його існування після розпаду СРСР. Європейські депутати висловили здивування тим, як настійно китайці підтримують російську позицію щодо ролі НАТО у війні в Україні. Крім того, було зазначено, що під час зустрічі не було можливості обговорити питання прав людини у Китаї, такі як ситуація в Тибеті, Сіньцзяні та Гонконгу.
-
Євросоюз націлився на €25 млрд активів Росії – ЗМІ
Європейський союз розглядає можливість передачі Україні 140 мільярдів євро заморожених активів Росії. Крім того, Єврокомісія планує залучити додаткові кошти з російських приватних банківських рахунків. Ця ініціатива передбачає використання коштів для надання позики Києву. Планується обговорення цих питань на наступному засіданні Європейської ради. Євросоюз також розглядає можливість включення національних гарантій до плану, щоб забезпечити надійну структуру забезпечення виконання угод. Після надання позики Україні кошти будуть спрямовані на розвиток оборонної промисловості та підтримку національного бюджету за певних умов.
-
Деякі країни ЄС закупили у РФ на 42% більше зрідженого газу – Буданов
Під час Київського міжнародного економічного форуму 16 жовтня, начальник ГУР Міноборони Кирило Буданов повідомив, що деякі країни ЄС збільшили закупівлю зрідженого газу з Росії минулого місяця. Зокрема, одна з країн збільшила обсяги закупівель на 71%, а загалом приріст склав 42%. Буданов зауважив, що існують санкції щодо російського газу, проте споживання зрідженого газу з Росії продовжує зростати, що свідчить про складність ситуації у цій галузі.
-
У Брюсселі відбулося відкриття Українського дому
У Брюсселі відкрили Український дім, який стане важливим центром для співпраці між Україною та Європейським Союзом. Цей простір призначений для обговорення стратегічних питань співпраці у таких сферах, як оборона, сільське господарство, інвестиції, цифрова трансформація та промисловість. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка вважає, що відкриття Українського дому є важливим кроком на шляху до членства України в Європейському Союзі. Ця подія також відзначила завершення одного з етапів переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.