Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.
Позначка: ЄС
-
Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву
-
Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ
Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
“Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
“Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план
У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
Революційна процедура
“Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
Нереальний план?
Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
“Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
“І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
Особливий шлях
У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
“Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка. -
Відомо, яких гарантій вимагає Бельгія для репараційної позики Україні
Уряд Бельгії вимагає “незалежних та автономних” гарантій від Європейського Союзу в обмін на підтримку репараційної позики для України з використанням заморожених активів РФ. Про це повідомляє Euractiv в п’ятницю, 12 грудня.
Зазначається, що в низці поправок до юридичної пропозиції Єврокомісії, яку минулого тижня вперше розіслали послам ЄС, Бельгія зазначає, що гарантії мають бути “незалежними й автономними, аби залишатися чинними навіть у разі визнання позики недійсною”.
Крім того, Бельгія вимагає, щоб депозитарій Euroclear не ніс відповідальності за надання репараційної позики на відшкодування збитків, а його директори “несли відповідальність лише у разі грубої недбалості”.
Нагадаємо, Європейська комісія запропонувала два рішення для задоволення фінансових потреб України на 2026-2027 роки: запозичення з боку ЄС та репараційна позика з використанням заморожених активів РФ. Брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear зберігає переважну частину з 210 млрд євро заморожених активів РФ. Лідери ЄС продовжать дискусії для пошуку спільного рішення стосовно використання заморожених російських активів для підтримки України на наступному саміті Євроради, запланованого на 18 грудня.
-
Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні
Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
“Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
“Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України. -
Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE
Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.
Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.
Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.
Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
“Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість. -
ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто
Європейський союз вирішив відкласти запровадження заборони на продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість повного переходу до нульових викидів, виробники автомобілів зможуть скоротити викиди вуглецю на 90%. Це рішення прийнято для того, щоб підтримати економіку країн ЄС, де автомобільна промисловість є важливою. Раніше 27 країн-членів ЄС домовились припинити реєстрацію нових автомобілів з ДВЗ до 2035 року з метою зниження рівня викидів CO2 і досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. У той же час, автовиробники стикаються з технологічними викликами та конкуренцією, зокрема від китайських компаній.
-
Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо не погодився з пропозицією Єврокомісії надати Україні репараційну позику з російських активів, які були заморожені. Він заявив, що Словаччина буде блокувати будь-які рішення ЄС про фінансування військової підтримки України. Фіцо вважає, що конфлікт в Україні не має військового рішення і стратегія ЄС стосовно допомоги Києву є неправильною. Він не підтримає виділення коштів на війну, посилаючись на свою мирну політику. Фіцо також похвалив мирні ініціативи президента США Дональда Трампа. Він також висловив критику стосовно України через корупційні скандали та зупинення транзиту газу. Однак Словаччина залишається відповідальним партнером для українських біженців та працює над гуманітарними питаннями. Фіцо підтримав вступ України до ЄС, але зауважив, що серед держав-членів є скепсис стосовно швидкого просування Києва на цьому шляху.
-
Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу
Україна узгодила план реформ, які мають підтвердити її готовність до вступу до Євросоюзу. Ця угода була оголошена в заяві єврокомісарки Марти Кос та віцепрем’єра з євроінтеграції Тараса Качки. Зазначено, що план був оприлюднений після засідання Ради ЄС, де було запущено “фронтлоудинг” – процес підготовки до закриття переговорних глав ще до зняття вето Угорщини. У документі стверджується, що розширення ЄС є важливим для сильної Європи на основі спільних цінностей, а Україна може стати важливим членом цього об’єднання. Україна підтверджує свою готовність до вступу в ЄС, особливу увагу приділяючи верховенству права та боротьбі з корупцією. Документ містить 10 ключових пріоритетів, включаючи реформи в правосудді, прокуратурі, антикорупційні стратегії та внутрішнього контролю проти корупції. Єврокомісарка підкреслила, що виконання цих пунктів є важливим для успішного вступу України в ЄС.
-
Україна починає рух до ЄС за новою схемою
Європейський союз оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не будуть залежати від вето Угорщини. Цю новину оголосили міністр Данії Марі Б’єр та єврокомісар Марта Кос на засіданні Ради з загальних питань у Львові. Вони висловили жаль, що уряд Віктора Орбана не відмінив блокаду, але знайшли інший шлях для продовження розширення з Україною. Тепер Україна та ЄС перейшли на технічний процес, який не буде під загрозою вето Угорщини. Прем’єр-міністр Тарас Качка висловив задоволення цією угодою, яка дозволяє рухатися до вступу в ЄС. Технічний процес розпочато для перших, других та шостих кластерів у майбутніх переговорах з ЄС, а Кіпр планує його продовження.