Життя у ритмі новин

Позначка: Ядерна зброя

  • Норвегія відреагувала на випробування Росією ракети Буревісник

    Норвегія відреагувала на випробування Росією ракети Буревісник

    Випробування Росією ракети Буревісник є тривожним сигналом, але країни НАТО та партнери не дозволять залякати себе. Про це заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, передає Укрінформ у вівторок, 28 жовтня.

    “Ця зброя не спрямована безпосередньо проти нас, але вона має стратегічне значення для Росії. І це тривожний сигнал – те, наскільки багато уваги приділяється цим розробкам. Те, що ми дізналися за останні дні, – це ще не повна історія щодо цієї потенційної ракети, адже випробування її були досить суперечливими”, – сказав він. Стере зазначив, що Норвегія вже давно уважно стежить за випробуваннями російських військових технологій на Півночі, адже знаходиться за 100 кілометрів від найбільшого у світі ядерного арсеналу.

    “Ми добре знаємо, що означає бути сусідом Радянського Союзу та Росії, і нас зміцнює наявність власної оборони, яка зараз розбудовується, а ще більше – партнерство зі Швецією та Фінляндією в НАТО, що забезпечує взаємосумісність у плануванні оборони на Півночі… Якщо ми виконуємо свою роботу належним чином, ми не становимо загрози для жодної іншої країни, але й ніхто не повинен мати ілюзій, що може загрожувати нам”, – підкреслив глава уряду Норвегії.

    Його фінський колега Петтері Орпо своєю чергою підкреслив: “Ми не боїмося, ми готові”.
    Прем’єр Фінляндії відзначив як позитив те, що в дорожній карті зі зміцнення європейської оборони Росію чітко визначено як загрозу номер один.

    “І це справді важливо, адже так воно і буде. Коли війна в Україні закінчиться, очевидно, що Росія перемістить свої військові сили до західних кордонів – безпосередньо за нашими межами”, – наголосив він.

  • Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Путін розірвав угоду зі США про утилізацію збройового плутонію

    Правитель Росії Володимир Путін денонсував угоду, в рамках якої РФ і США зобов’язалися утилізувати плутоній, який не є більш необхідним для цілей оборони. Про це повідомляється на офіційному порталі правової інформації РФ.

    Окрім угоди, денонсують усі супутні їй протоколи.

    Угоду між Росією і США щодо збройового плутонію було укладено 2000 року і ратифіковано 2011-го. Вона передбачала, що країни утилізують по 34 тонни плутонію, який більше не потрібен для оборонних цілей. Почати утилізацію передбачалося з 2018 року.

    Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.

    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини. США вимог Росії виконувати не стали.

  • Трамп відреагував на заяви Путіна про Буревісник

    Трамп відреагував на заяви Путіна про Буревісник

    Президент США Дональд Трамп відреагував на повідомлення про випробування Росією крилатої ракети з ядерним двигуном Буревісник, а також розкритикував російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомив американський телеканал CNN.
    Під час розмови з журналістами на борту літака Air Force One американський лідер заявив, що Сполучені Штати також мають потужний ядерний арсенал.
    “Вони знають, що ми маємо атомний підводний човен – найкращий у світі – прямо біля їхнього узбережжя. Ми теж не граємо з ними в ігри. Ми постійно випробовуємо ракети”, – запевнив голова Білого дому.
    Водночас він висловив здивування, що Путін хвалиться ракетними випробуваннями на тлі війни в Україні.
    “Я не думаю, що Путін має про це говорити, до речі. Він повинен закінчити війну, яка мала тривати тиждень, але тепер триває вже четвертий рік. Ось що він повинен робити – замість того, щоб випробовувати ракети”, – наголосив Трамп.
    Як відомо, Володимир Путін під час наради за участю глави генштабу РФ Валерієм Герасимовим, заявив, що в Росії буцімто провели успішні випробування крилатої ракети “необмеженої” дальності Буревісник з ядерною енергетичною установкою.
    Зауважимо, що Путін заявляв про створення Буревісника ще в 2018 році. З тих пір було провено серію випробувань, більшість з яких завершилась невдало. Спеціалісти називають цю ракету “летючим Чорнобилем”.

  • Армія РФ замовила велику партію ядерних Калібрів – ЗМІ

    Армія РФ замовила велику партію ядерних Калібрів – ЗМІ

    Міністерство оборони Росії замовило 56 ракет типу 3М-14С з сімейства Калібр. Ці ракети можуть бути використані на різних військових кораблях і підводних човнах. Виробництво ракет доручено Дослідно-конструкторському бюро Новатор. Угода передбачає виготовлення ракет до 2026 року. Ракети мають інерціально-супутникову систему наведення і можуть мати ядерні боєголовки. Експерти вважають, що ці ракети підвищують ударний потенціал російського флоту та створюють труднощі для протиповітряної оборони противника. Росія також використовує іноземні компоненти для виробництва зброї.

  • Трамп сподівається на угоду з Китаєм щодо скорочення ядерної зброї

    Трамп сподівається на угоду з Китаєм щодо скорочення ядерної зброї

    Президент США Дональд Трамп планує обговорити з лідером КНР Сі Цзіньпіном питання обмеження ядерного озброєння під час майбутньої зустрічі в Південній Кореї. Трамп висловив надію на досягнення угоди з Китаєм щодо скорочення ядерних арсеналів, зокрема, він згадав пропозицію Володимира Путіна про двостороннє зменшення ядерного потенціалу і сподівається, що Китай також долучиться до цього процесу. Також Трамп планує обговорити питання закупівлі Китаєм російської нафти та можливі шляхи припинення війни в Україні. Ця зустріч має важливе значення для торговельно-економічних відносин між США та Китаєм, особливо після тривалої напруги між цими країнами. Візит Трампа до Куала-Лумпура та Південної Кореї, де він планує зустрітися з Сі Цзіньпіном, заплановано на кінець жовтня, хоча міністерство закордонних справ КНР ще не підтвердило цю зустріч.

  • Трамп зробив заяву про скорочення ядерного озброєння

    Трамп зробив заяву про скорочення ядерного озброєння

    Президент США Дональд Трамп планує обговорити з лідером Китаю Сі Цзіньпіном питання обмеження ядерної зброї під час майбутньої зустрічі в Південній Кореї. Трамп висловив сподівання, що Китай може приєднатися до процесу скорочення ядерних арсеналів, як це робиться з Росією. Крім того, вони планують обговорити закупівлю Китаєм російської нафти та можливі шляхи припинення війни в Україні. Ця зустріч може мати важливе значення для торговельно-економічних відносин між двома країнами після тривалого періоду напруги. Планований візит Трампа до Південної Кореї та Куала-Лумпуру на кінець жовтня може стати важливим кроком у врегулюванні міжнародних відносин. Водночас, міністерство закордонних справ Китаю поки не має інформації щодо можливої зустрічі лідерів у Південній Кореї.

  • Тривог побільшає. Ядерні навчання в Росії

    Тривог побільшає. Ядерні навчання в Росії

    Росія оголосила про проведення великих навчань з використанням ядерної зброї, після відтермінування США планів на саміт між президентами Трампом і Путіним щодо війни в Україні. У рамках навчань Росія випробовувала різні види ракетних ударів, включаючи міжконтинентальні балістичні ракети. Ці навчання ставили за мету перевірити готовність військових командних структур до санкціонування застосування ядерної зброї. Російські чиновники також попередили, що навчання можуть призвести до збільшення активності стратегічної авіації та можливих повітряних тривог. У той же час, Росія заявила про підготовку масованого ракетного удару, ймовірно, по енергетичній та нафтогазовій інфраструктурі України.

  • Іран заявив про офіційний вихід із ядерної угоди-2015

    Іран заявив про офіційний вихід із ядерної угоди-2015

    Іран офіційно оголосив про вихід із ядерної угоди 2015 року, завершивши дію домовленостей через десять років після ухвалення відповідної резолюції Радбезу ООН. Угода, спрямована на обмеження розвитку іранської ядерної програми та стримування поширення ядерної зброї, втратила чинність. Про це в суботу, 18 жовтня, повідомило видання The Guardian.

    Міністерство закордонних справ Ірану в суботу зазначило, що країна більше не буде виконувати положення Спільного всеосяжного плану дій (СВПД). Цей документ передбачав скасування міжнародних санкцій в обмін на контроль за ядерною діяльністю Тегерана. Водночас, Іран наголосив на своєму намірі зберегти відданість дипломатії, хоча всі умови та механізми СВПД тепер вважаються недійсними.

    СВПД було підписано у Відні за участі Ірану, США, Китаю, Росії, Великої Британії, Франції та Німеччини. Ця угода мала на меті залагодити напруженість у відносинах між Тегераном і західними державами. Проте протягом останніх років вона переживала серйозну кризу. У 2018 році адміністрація США під керівництвом Дональда Трампа вийшла з угоди і поновила санкції проти Ірану. У відповідь Тегеран почав поступово посилювати свої ядерні дослідження.

    Спроби європейських країн реанімувати домовленості не дали результатів. Додаткове напруження цього року спричинили військові удари Ізраїлю і США, що ще більше ускладнило відновлення угоди. У червні іранський парламент проголосував за припинення співпраці з МАГАТЕ, що стало черговим кроком до остаточного розриву СВПД.

    У свою чергу, Франція, Велика Британія та Німеччина оголосили про активацію механізму повернення санкцій ООН у разі невиконання Іраном своїх зобов’язань. Таким чином, офіційне припинення дії угоди 18 жовтня лише підтвердило її остаточний розпад через десятиліття після ухвалення резолюції ООН №2231.

  • НАТО почав навчання ядерного стримування

    НАТО почав навчання ядерного стримування

    НАТО розпочинає навчання з ядерного стримування під назвою Steadfast Noon 2025. У них візьмуть участь близько 2000 військовослужбовців та понад 70 літаків, включаючи ті, що можуть перевозити ядерні бомби. Маневри відбуватимуться над Північним морем, з використанням авіабаз у Нідерландах, Бельгії, Великобританії та Данії. Навчання мають рутинний характер і не пов’язані зі збільшенням активності російських літаків чи іншими провокаціями. Деталі навчань є секретними.

  • Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Росія призупинила угоду з США про утилізацію плутонію

    Державна дума Росії ухвалила закон про денонсацію угоди між США і Росії про утилізацію збройового плутонію. Про це повідомляє The Moscow Times в середу, 8 жовтня.

    Договір передбачав, що обидві сторони ліквідують по 34 тонни начинки для ядерних ракет, яка на той момент вважалася зайвою для військових цілей. Крім того, анулюється низка протоколів до угоди.

    “Збереження зобов’язань РФ за угодою з США щодо плутонію є неприйнятним”, – заявив заступник глави МЗС Росії Сергій Рябков.
    Згідно з пояснювальною запискою, причиною денонсації угоди стали “дії США”, а “збереження будь-яких подальших зобов’язань щодо плутонію, що є предметом угоди, видається недоцільним”.
    Мета законопроєкту про денонсацію – “запобігання загрозам для національної безпеки Росії”, заявили в комітеті Думи з міжнародних справ.

    Угода між Росією і США була підписана в серпні 2000 року, і була однією з перших міжнародних угод, ухвалених після інавгурації Володимира Путіна на перший президентський термін. Її ратифікували в 2011 році. Початок переробки обумовленого в договорі плутонію шляхом використання його як компонента палива атомних електростанцій планувався на 2018 рік. Однак Росія призупинила дію документа в 2016 році, звинувативши США в порушенні зобов’язань за договором. У відповідному указі Путіна йшлося про те, що рішення викликане “виникненням загрози стратегічній стабільності в результаті недружніх дій США щодо РФ”.
    Кремль тоді також висунув низку вимог, які не стосувалися питання утилізації плутонію. Зокрема РФ вимагала від Вашингтона скорочення військової інфраструктури і чисельності військ США в країнах, що вступили в НАТО після 1 вересня 2000 року, а також скасування санкцій, введених США після окупації РФ Криму і початку війни на Донбасі в 2014 році. Крім цього, Путін хотів домогтися компенсації завданих санкціями і російськими контрсанкціями збитків, а також скасування закону Магнітського, фінансових і візових обмежень щодо росіян, причетних до порушень прав людини.