Центральна виборча комісія вперше з початку широкомасштабного вторгнення відновила роботу Державного реєстру виборців.Про це у вівторок, 23 грудня, повідомив лідер фракції Слуга народу Давид Арахамія.
За його словами, цей крок є фундаментальним для можливої організації голосування в умовах воєнного стану.
Відновлення реєстру дозволить розпочати масштабну актуалізацію даних. Арахамія підкреслив, що через масову міграцію та військові дії демографічна карта України зазнала суттєвих змін, які необхідно відобразити в документах.
Тим часом у Раді вже почали готувати законопроєкт про вибори під час війни. Спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що цей закон застосують одноразово.
Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність
Позначка: Вибори
-
ЦВК почала підготовку до виборів – Арахамія
-
Стефанчук: Закон про вибори під час війни матиме одноразову дію
Спеціальний закон про проведення виборів в умовах воєнного стану застосують одноразово. Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час заходу до Дня працівників дипломатичної служби, повідомляє Суспільне.
Стефанчук підписав розпорядження про створення робочої групи для підготовки законопроєкту про вибори під час війни. Групу очолить перший заступник спікера парламенту Олександр Корнієнко. До її складу увійдуть представники всіх фракцій і депутатських груп, громадянського суспільства та Центральної виборчої комісії.
Завдання групи – напрацювати документ, який дозволить провести “безпечні демократичні вибори”, результатам яких довірятимуть в Україні та за кордоном.
“Це фахова робоча група, яка напрацює той документ, який дасть можливість провести в Україні не просто вибори, а безпечні демократичні вибори, до яких буде довіра в усьому світові”, – йдеться в повідомленні.
Робоча група буде опрацьовувати всі нюанси застосування Виборчого кодексу з урахуванням війни.- голосування військовослужбовців і їхнє право балотуватися;
- участь у виборах українців, які перебувають за кордоном;
- проведення виборів на тимчасово окупованих територіях;
- присутність іноземних спостерігачів.
Стефанчук наголосив, що за підсумками роботи планують запропонувати окремий закон, який застосують одноразово – для проведення цих виборів.
-
Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність
Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.
За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.
“З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді. -
У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента
У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.
“Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.
Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.
“Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.
-
Зеленський: виборів на ТОТ не буде
Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в суботу, 20 грудня, заявив, що вибори не можуть проводитись на неконтрольованих Україною територіях.
“Не Путіну вирішувати, коли і в якому форматі будуть проходити вибори в Україні, бо це вибори виключно громадян України. Тому він точно не буде впливати ні на що, і на результат тим більше. Голосують громадяни України, які знаходяться в Україні, на контрольованих українських територіях. Тут можемо забезпечити чесні, прозорі вибори. Також є практика закордонних голосувань. На неконтрольованих Україною територіях не можуть проводитися вибори, бо зрозуміло, як вони будуть проводитися, як завжди це робить Росія”, – сказав президент.
Зеленський додав, що в цілому вибори залежать від двох речей: безпека і законодавство.
“З безпекою треба щось робити, це найголовніше. Важливо, щоб наші військові, які захищають державу, могли проголосувати. Кожен громадянин має абсолютне право проголосувати. Ми говорили вже з американськими партнерами, вони піднімали це питання. Якщо піднімають, значить, знають, як допомогти нам забезпечити безпечні вибори. Це передусім може бути припинення вогню, або закінчення вже війни, або припинення вогню як мінімум на час виборів”, – зазначив президент. -
Зеленський відповів, чи плануються референдум і вибори
Україна наразі не обговорює жодного референдуму, який би міг стосуватися мирної угоди з Росією. Водночас до виборів українська влада готова, якщо буде припинення вогню. Про це у понеділок, 15 грудня, заявив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами.
“Ми поки що не говоримо про референдум. Складний документ, складні рішення. Пробуємо зробити все, щоб не ускладнювати тими чи іншими рішеннями життя, яке й без того непросте в українців через війну”, – сказав Зеленський.
Водночас він додав, що на переговорах зі США засвідчив готовність до виборів.
“Для цього потрібна співпраця законодавча, але перед усім – нам потрібна можливість провести легітимні вибори або провести вибори з легітимним результатом. Для цього потрібна безпекова інфраструктура. І я сказав, що 60-90 днів, або той чи інший термін, який ви готові погодити з партнерами”, – сказав він, наголосивши, що в разі припинення вогню – Україна готова до виборів. -
У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих
На президентських виборах у Чилі, які відбулися 14 грудня, перемогу здобув представник правих сил Хосе Антоніо Каст. У другому турі він обійшов кандидатку від Комуністичної партії Жанет Хару, заручившись підтримкою 58% виборців. Про це в понеділок, 15 грудня, повідомляє агентство Reuters.
Хосе Антоніо Каст виграв після виборчої кампанії, основними пунктами якої були пропозиція побудови стін на кордонах, введення військ у райони з високим рівнем злочинності та депортація всіх нелегальних мігрантів. Його перемога стала черговим досягненням правих сил у регіоні Латинської Америки, поставивши його поряд із такими лідерами, як Даніель Нобоа з Еквадору, Наїб Букеле із Сальвадору та Хав’єр Мілей з Аргентини. До того ж у Болівії після двох десятиліть соціалістичного правління президентом обрали поміркованого політика Родріго Паса.
Це була третя спроба Каста балотуватися на пост президента. У 2021 році він також вийшов у другий тур, але програв Габріелю Боричу, в уряді якого працювала його нинішня опонентка Жанет Хара. Багато чилійців тоді сприймали Каста як політика з надто радикальними поглядами. Втім, цього разу йому вдалося здобути прихильність виборців, яких все більше турбують питання злочинності й масової міграції.
Reuters зазначає, що Каст отримав підтримку навіть у тих регіонах Чилі, які зазвичай голосували за лівих кандидатів. Політолог Чилійського університету Клаудія Хейсс припускає, що одна з причин його успіху – несприйняття Хари через її репутацію як надто радикального представника Комуністичної партії.
Новий президент також оголосив про намір суттєво скоротити державні витрати і створити поліцейські сили за моделлю Міграційної та митної служби США, щоб ефективніше висилати нелегальних мігрантів із країни. Утім, реалізація його найбільш контроверсійних ініціатив може ускладнитися через розподіл сил у Конгресі, адже зараз там немає явної переваги ані у лівих, ані у правих партій.
Нагадаємо, у Чехії на початку жовтня партія проросійського Андрея Бабіша ANO перемогла на парламентських виборах. Ще до перемоги Бабіш заявляв, що ініціатива Чехії з постачання понад мільйона артилерійських снарядів для України є “гнилою”, зазначивши, що вона занадто дорога для платників податків і буде скасована у разі його повернення до влади.
-
Орбан планує обійняти посаду президента з більшими повноваженням – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан планує стати президентом країни з більшими повноваженнями після парламентських виборів у квітні наступного року. Йому це може дозволити продовжувати керувати державою, передаючи повсякденні справи довіреному союзнику. Якщо партія Орбана переможе на виборах, він зможе зосередитися на зовнішній політиці, а президентська посада може стати найвпливовішою в Угорщині. У разі програшу, Орбан як президент може ускладнити життя лідеру опозиції. Угорський парламент ухвалив закон, що ускладнює усунення президента з посади у майбутньому.
-
Вибори, так вибори. Зеленський відповів Трампу
Президент України Володимир Зеленський відповів на претензії президента США Дональда Трампа щодо проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Зеленський заявив, що готовий до президентських виборів, якщо міжнародні партнери забезпечать безпеку під час їх проведення. Також він запропонував зміни в законодавстві для легітимності виборів під час воєнного стану. Зеленський назвав “неадекватними” припущення про те, що він тримається за крісло президента через війну в Україні. Він також розповів про мирний план, який включає рамковий документ з 20 пунктів, гарантії безпеки та плани щодо відновлення після війни. Зеленський також заявив про бажання України вступити до НАТО, але визнав, що на сьогоднішній день країна не має достатньої підтримки для повернення Криму. Трамп відповів, що можливо Зеленський зможе перемогти на виборах, але зауважив, що в Україні давно не було виборів.
-
Вибори під час війни: Зеленський готовий змінити законодавство
Президент України Володимир Зеленський висловив готовність до проведення президентських виборів, якщо міжнародні партнери забезпечать безпеку під час їх проведення. За його словами, питання виборів у країні має вирішувати український народ, хоча він висловив готовність до виборів. Зокрема, Зеленський наголосив на необхідності забезпечення безпеки під час голосування для військових та потребу законодавчої бази для проведення легітимних виборів. Президент також звернувся до США та європейських партнерів з проханням допомогти забезпечити безпеку для виборів в Україні. Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп також висловив необхідність проведення виборів в Україні, стверджуючи, що там вже відсутність демократії.