У Португалії у другому турі президентських виборів кандидат від партії Соціалістів Португалії Антоніу Хосе Сегуру змагатиметься з ультраправим суперником Андре Вентурою. Про це повідомляє France24.
Зазначається, що після підрахунку у понад 95% виборчих округів соціаліст Сегуру лідирує з 30,6% голосів, тоді як Вентура посів друге місце з 24,2%.
На третьому місці – ліберальний кандидат Жоао Котрім Фігейредо з 15,5%.
Як повідомляється, Сегуру й Вентура зустрінуться вже 8 лютого, щоб вирішити, хто змінить консерватора Марсело Ребелу де Соузу на посаді президента.
За даними опитування громадської думки, проведеного напередодні виборів, Вентура є фаворитом першого туру. Тим не менш, це перший випадок, коли ультраправий кандидат потрапив до другого туру президентських виборів у Португалії.
Зазначається, що хоча роль президента здебільшого церемоніальна, у часи кризи чинний президент може розпустити парламент, оголосити вибори або звільнити прем’єр-міністра.
Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро заявив, що не даватиме жодних порад щодо того, за кого голосувати у другому турі. Його уряд меншості вже спирається на партію Вентури Чега для підтримки у впровадженні деяких законодавчих ініціатив.
Позначка: Вибори президента
-
У Португалії до другого туру виборів уперше потрапив ультраправий кандидат
-
Президент Уганди усьоме переміг на виборах
У 81-річному президента Уганди Йовері Мусевені відбулися вибори, на яких він вже вісім разів поспіль переміг. Його основний суперник, музикант і лідер опозиції Бобі Вайн, отримав значно менше голосів. Після голосування Мусевені заявив, що очікує перемогу з високим результатом, але Вайн закликав своїх прихильників до протестів. Опозиція не визнала результатів виборів і звинуватила у вкиданні голосів. Перед виборами у країні повністю відключили інтернет, що викликало обурення. Мусевені прийшов до влади внаслідок військового перевороту у 1986 році і зараз критикується за репресії та залякування опозиції. Наразі жодних масових протестів не спостерігається.
-
У РФ зробили заяву про вибори президента України
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив свою думку про участь українців, які проживають у Росії, у майбутніх президентських виборах в Україні. Він вказав на необхідність проведення виборів в Україні відповідно до законодавства та зазначив, що це дозволить українському народу вибрати своїх лідерів та забезпечити мирні домовленості. Лавров також попередив, що організація голосування не повинна стати перешкодою для досягнення миру в Україні. Раніше він також представив альтернативні сценарії дій Росії у випадку, якщо США відмовляться від посередницької ролі у конфлікті з Україною.
-
У Гондурасі президентом обрали кандидата, якого підтримував Трамп
У Гондурасі офіційно оголосили переможця президентських виборів. Ним став кандидат від Національної партії Насрі Асфура, якого публічно підтримував президент США Дональд Трамп. Про це у середу, 24 грудня, повідомило Reuters.
За даними виборчої ради Гондурасу (CNE), Асфура набрав 40,3% голосів. Його головний суперник – кандидат від Ліберальної партії Сальвадор Насралья – отримав 39,5%.
Підрахунок голосів затягнувся через технічні збої та хаос у виборчій системі. Приблизно 15% протоколів із сотнями тисяч бюлетенів довелося рахувати вручну.
Після підтвердження перемоги Асфура заявив у соцмережі X, що готовий керувати країною та “не підведе” громадян. Водночас голова Конгресу Гондурасу Луїс Редондо назвав рішення виборчої ради “виборчим переворотом” і заявив, що воно не має юридичної сили.
Під час кампанії Трамп відкрито підтримував Асфуру, називаючи його “єдиним справжнім другом свободи в Гондурасі”. Він також погрожував припинити фінансову допомогу США країні у разі поразки цього кандидата та без доказів заявляв про можливі фальсифікації.
Експерти зазначають, що підтримка Асфури з боку Трампа є частиною його ширшої стратегії формування консервативного блоку в Латинській Америці – від Сальвадору до Аргентини. Опоненти Асфури та правляча партія розцінили заяви Трампа як втручання у вибори. -
Вибори під час війни: ЦВК вказала на головну складність
Кількість українських виборців, які можуть взяти участь у голосуванні, наразі складно точно визначити через мільйони громадян, що перебувають за кордоном або не мають виборчої адреси. Про це заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик в ефірі телемарафону в понеділок, 22 грудня.
За даними Державного реєстру виборців, загальна кількість виборців перевищує 33 мільйони. Ця цифра є загальною кількістю виборців, однак визначити, скільки з них реально зможуть прийняти участь у голосуванні і виявлять бажання, дуже важко.
“З різними даними, тобто Європейського Союзу, уповноваженої ООН в справах біженців, за кордоном перебувають на тих територіях, де ми можемо отримувати інформацію, від 5 до 7,5 мільйонів громадян України” – заявив представник ЦВК.
Ще приблизно 1,4 млн громадян України не мають виборчої адреси. “Не мають офіційної реєстрації в Україні і за кордоном, і ми не знаємо, де вони перебувають”, – додав Дубовик. Заступник голови ЦВК зазначив, що проведення виборів в Україні можливе лише після завершення активної фази війни та за умови внесення відповідних змін до законодавства, яке має враховувати особливості повоєнного періоду. Наразі ключова роль у цьому процесі належить Верховній Раді. -
У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента
У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.
“Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.
Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.
“Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.
-
Зеленський: виборів на ТОТ не буде
Президент Володимир Зеленський під час пресконференції в суботу, 20 грудня, заявив, що вибори не можуть проводитись на неконтрольованих Україною територіях.
“Не Путіну вирішувати, коли і в якому форматі будуть проходити вибори в Україні, бо це вибори виключно громадян України. Тому він точно не буде впливати ні на що, і на результат тим більше. Голосують громадяни України, які знаходяться в Україні, на контрольованих українських територіях. Тут можемо забезпечити чесні, прозорі вибори. Також є практика закордонних голосувань. На неконтрольованих Україною територіях не можуть проводитися вибори, бо зрозуміло, як вони будуть проводитися, як завжди це робить Росія”, – сказав президент.
Зеленський додав, що в цілому вибори залежать від двох речей: безпека і законодавство.
“З безпекою треба щось робити, це найголовніше. Важливо, щоб наші військові, які захищають державу, могли проголосувати. Кожен громадянин має абсолютне право проголосувати. Ми говорили вже з американськими партнерами, вони піднімали це питання. Якщо піднімають, значить, знають, як допомогти нам забезпечити безпечні вибори. Це передусім може бути припинення вогню, або закінчення вже війни, або припинення вогню як мінімум на час виборів”, – зазначив президент. -
У Чилі на президентських виборах переміг кандидат від правих
На президентських виборах у Чилі, які відбулися 14 грудня, перемогу здобув представник правих сил Хосе Антоніо Каст. У другому турі він обійшов кандидатку від Комуністичної партії Жанет Хару, заручившись підтримкою 58% виборців. Про це в понеділок, 15 грудня, повідомляє агентство Reuters.
Хосе Антоніо Каст виграв після виборчої кампанії, основними пунктами якої були пропозиція побудови стін на кордонах, введення військ у райони з високим рівнем злочинності та депортація всіх нелегальних мігрантів. Його перемога стала черговим досягненням правих сил у регіоні Латинської Америки, поставивши його поряд із такими лідерами, як Даніель Нобоа з Еквадору, Наїб Букеле із Сальвадору та Хав’єр Мілей з Аргентини. До того ж у Болівії після двох десятиліть соціалістичного правління президентом обрали поміркованого політика Родріго Паса.
Це була третя спроба Каста балотуватися на пост президента. У 2021 році він також вийшов у другий тур, але програв Габріелю Боричу, в уряді якого працювала його нинішня опонентка Жанет Хара. Багато чилійців тоді сприймали Каста як політика з надто радикальними поглядами. Втім, цього разу йому вдалося здобути прихильність виборців, яких все більше турбують питання злочинності й масової міграції.
Reuters зазначає, що Каст отримав підтримку навіть у тих регіонах Чилі, які зазвичай голосували за лівих кандидатів. Політолог Чилійського університету Клаудія Хейсс припускає, що одна з причин його успіху – несприйняття Хари через її репутацію як надто радикального представника Комуністичної партії.
Новий президент також оголосив про намір суттєво скоротити державні витрати і створити поліцейські сили за моделлю Міграційної та митної служби США, щоб ефективніше висилати нелегальних мігрантів із країни. Утім, реалізація його найбільш контроверсійних ініціатив може ускладнитися через розподіл сил у Конгресі, адже зараз там немає явної переваги ані у лівих, ані у правих партій.
Нагадаємо, у Чехії на початку жовтня партія проросійського Андрея Бабіша ANO перемогла на парламентських виборах. Ще до перемоги Бабіш заявляв, що ініціатива Чехії з постачання понад мільйона артилерійських снарядів для України є “гнилою”, зазначивши, що вона занадто дорога для платників податків і буде скасована у разі його повернення до влади.
-
Орбан планує обійняти посаду президента з більшими повноваженням – ЗМІ
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан планує стати президентом країни з більшими повноваженнями після парламентських виборів у квітні наступного року. Йому це може дозволити продовжувати керувати державою, передаючи повсякденні справи довіреному союзнику. Якщо партія Орбана переможе на виборах, він зможе зосередитися на зовнішній політиці, а президентська посада може стати найвпливовішою в Угорщині. У разі програшу, Орбан як президент може ускладнити життя лідеру опозиції. Угорський парламент ухвалив закон, що ускладнює усунення президента з посади у майбутньому.
-
Вибори під час війни: Зеленський готовий змінити законодавство
Президент України Володимир Зеленський висловив готовність до проведення президентських виборів, якщо міжнародні партнери забезпечать безпеку під час їх проведення. За його словами, питання виборів у країні має вирішувати український народ, хоча він висловив готовність до виборів. Зокрема, Зеленський наголосив на необхідності забезпечення безпеки під час голосування для військових та потребу законодавчої бази для проведення легітимних виборів. Президент також звернувся до США та європейських партнерів з проханням допомогти забезпечити безпеку для виборів в Україні. Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп також висловив необхідність проведення виборів в Україні, стверджуючи, що там вже відсутність демократії.