Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте.
Позначка: ВВП
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
-
У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями
Негативний вплив пропуску Україною 2 червня платежу у розмірі 665 млн доларів за ВВП-варантами наразі відсутній, як і подальші ризики для фінансової стабільності. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу у четвер, 5 червня.
“Ми не бачимо жодних негативних проявів. Жодного негативу нема. Відбувається і продовжується процес переговорний щодо напрацювання умов реструктуризації”, – сказав він.
Гелетій нагадав, що Нацбанк не є учасником цього процесу, хоча у портфелі Нацбанку ВВП-варанти на 44 млн доларів за загального обсягу їх випуску у 3 млрд 239,32 млн доларів.
“Як ви знаєте, з минулого року діє мораторій на виплату варантів. Тому все в руках уряду, під контролем уряду та без ризиків для фінансової стабільності”, – наголосив заступник голови НБУ.
Нагадаємо, Україна не змогла домовитися із кредиторами і пропустила виплату 665 млн доларів за державним боргом, пов’язаним з так званими ВВП-варантами – борговими зобов’язаннями, прив’язаними до темпів економічного зростання.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями. Україна оголосила про технічний дефолт за цінними паперами
-
S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це повідомляється на сайті агентства.
Зазначається, що 2 червня Україна не здійснила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, що й стало причиною зниження рейтингу з CC до D.“Ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – пояснили в агентстві.
Водночас рейтинги України в іноземній валюті залишилися на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C.
Прогноз за гривневим боргом – стабільний. Він відображає зацікавленість уряду обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути тиску на банківську систему, яка є головним власником цих облігацій.
-
Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях
Десять областей України, де відбувається більшість бойових дій, стали свідками серйозних руйнувань інфраструктури, великого переміщення населення і зменшення економічної активності. За дослідженням KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН і Продовольчої сільськогосподарської організації ООН, рівень безробіття у цих областях у п’ять разів вище за середній по всій країні. Багато сімей, де відсутні працездатні чоловіки, змушені покладатися на пенсіонерів і жінок, які часто не мають офіційної роботи. Це призводить до того, що багато домогосподарств витрачають більше половини свого доходу на їжу і змушені заощаджувати на освіті та медицині. Більше половини родин у цих регіонах перебувають у стані продовольчої небезпеки. Війна призвела до значного спаду економіки, зростання цін на продукти харчування і збільшення рівня бідності. Жінкам у віці працездатності часто заважають обов’язки по догляду за сім’єю, що утруднює їх працевлаштування. Важливо поєднати гуманітарну допомогу з програмами економічного відновлення, щоб створити умови для стійкого розвитку в цих регіонах.
-
Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви підтвердили, що з 2026 року планують збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. У ході зустрічі на авіабазі Емарі вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та розглянули питання щодо залучення європейського фінансування для цього проєкту. Міністр оборони Естонії відзначив, що союзники по НАТО повинні збільшити оборонні витрати до зазначеного рівня в умовах зростаючого напруження у безпеці. Також на зустрічі обговорили діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі, відзначивши необхідність посиленого моніторингу та ефективних санкцій. Німеччина також планує збільшити чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року, щоб зміцнити східний фланг НАТО.
-
ЄК погіршила прогноз зростання ВВП України
Єврокомісія погіршила прогноз зростання ВВП України на 2025 та 2026 роки. Вони вважають, що економічна активність буде сповільнюватися через вплив війни на виробництво та експорт. Очікується зниження експорту через проблеми в промисловості та сільському господарстві. Прогнозується також великий імпорт енергоносіїв та матеріалів для оборони, що може вплинути на зростання ВВП. Внутрішній попит буде підтримуватися інвестиціями та витратами на оборону, але споживання буде обмежене через високу інфляцію. Прогнозується, що до 2026 року економіка зростатиме швидше, але існують великі ризики через невизначеність ситуації. Дефіцит робочої сили та безробіття залишатимуться високими, але поступово знижуватимуться. Інфляція також буде високою, але поступово знижуватиметься. Державний борг досягне піку у 2025 році, але потім почне зменшуватися.
-
В новому уряді Німеччини спалахнув перший скандал – ЗМІ
У новій урядовій коаліції Німеччини виник конфлікт через несподіваний крок міністра закордонних справ Йоханна Вадефуля, який на зустрічі міністрів НАТО висловив готовність виділяти 5% ВВП на оборону, що становить понад 200 мільярдів євро на рік. Це викликало шок у Берліні, оскільки рішення не було узгоджене з канцлером Фрідріхом Мерцем та віце-канцлером та міністром фінансів Ларсом Клінгбайлем. Після термінових консультацій підтвердили, що конкретні суми будуть визначені на саміті НАТО у червні. Також обговорювалася можлива введення нових санкцій ЄС проти Росії у разі продовження війни на сході України.
-
Італія досягла 2% оборонних витрат
Італія оголосила, що досягла цільового рівня витрат на оборону, який становить 2% від свого ВВП. Міністри закордонних справ і оборони підтвердили це досягнення і подали відповідний документ до НАТО. Це було зроблено за десять років після прийняття зобов’язання. Обговорюється питання підвищення цільового показника НАТО до 5%, що вимагає президент США. Генеральний секретар НАТО пропонує розділити цей поріг на 3,5% для прямих витрат на оборону і 1,5% для більш широких витрат на безпеку, тоді як Італія вважає, що 3% на оборону і 2% на безпеку є більш справедливим та збалансованим підходом.
-
ООН очікує зростання світового ВВП на рівні 2,4%
За даними ООН, цього року очікується зниження зростання світового ВВП на 2,4%, що на 0,5% менше, ніж у минулому році. Це пов’язано з погіршенням глобальної торгівлі та фінансовою нестабільністю. Прогнози для США та Китаю також скориговані вниз. Росія відзначає значне сповільнення економічного зростання через різні фактори, такі як нестача робочої сили та санкції. Торговельні конфлікти та зростання цін можуть призвести до інфляції. Державний борг та мінливість фінансових ринків ускладнюють управління економікою. Сподівання щодо економічного розвитку країн СНД залежать від різних факторів, включаючи конфлікт українсько-російських відносин, санкції та ціни на енергоресурси. Україна, за оцінкою ООН, потребує безпеки, розвитку транспортних шляхів та міжнародної фінансової підтримки для відновлення своєї економіки після війни.
-
ЄБРР погіршив прогноз зростання ВВП України
Європейський банк розвитку та реконструкції (ЄБРР) оновив свій прогноз зростання реального ВВП України на 2025 рік до 3,3%, знизивши його з 3,5%. Прогноз на 2026 рік залишився на рівні 5,0%. У звіті ЄБРР зазначено, що глобальний торговельний тиск та війна впливають на очікуване економічне зростання. ЄБРР відзначив, що стабільне фінансування від Євросоюзу та надходження від заморожених російських активів підтримають макроекономічну стабільність України у 2025 році. Також очікується, що збільшення державного споживання та військових закупівель підтримають економічне зростання. Проте відзначено, що війна з Росією сповільнює економічне зростання та спричиняє інфляцію. У 2024 році зростання ВВП в Україні помітно зменшилося через різні фактори, такі як дефіцит електроенергії, низький врожай та дефіцит робочої сили. Однак деякі сектори економіки все ж продемонстрували стійке зростання, а бізнес виявив адаптивність, що дозволило підвищити експорт.