Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України попередньо оцінило зростання реального ВВП країни у 2025 році на рівні 2,2%. Вони зазначили, що економіка України минулого року працювала в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та інших складнощів, але зростання підтримували ключові сектори, такі як внутрішня торгівля, будівництво та переробна промисловість. Міністр економіки Олексій Соболев відзначив важливу роль державних програм підтримки бізнесу та інвестицій у відновлення інфраструктури. Серед факторів, що сприяли економічному зростанню, були програми відновлення бізнесу за рахунок міжнародної фінансової допомоги, збільшення споживання населення та зростання заробітних плат. У той же час, на зростання економіки вплинули негативні фактори, такі як ракетні атаки на інфраструктуру та погодні умови, які призвели до скорочення врожаю деяких культур.
Позначка: ВВП
-

Економічні підсумки року
Яким є економічний стан країни, що воює. З якими результатами ми закінчуємо рік? Рівень ВВП покращено На кінець 2025 р. економічна ситуація в Україні характеризується помірним зростанням, яке відбувається в умовах значних безпекових та інфраструктурних викликів. Згідно з уточненими даними Міністерства економіки та НБУ, реальне зростання ВВП за підсумками року очікується на рівні близько 2%. Це дещо нижче за показники попереднього року, що пояснюється насамперед дефіцитом електроенергії та дефіцитом робочої сили на ринку праці. “За оцінками НБУ, зростання економіки України у 2025 р. становитиме 1,9%, а в наступних роках – 2% та 2,8% відповідно. Будь-яке зростання ВВП у нинішніх умовах – це вже позитив для України”,- сказав Андрій Пишний, голова НБУ. У грошовому еквіваленті номінальний ВВП України у 2025 р. прогнозується в межах від 8,8 до 9,1 трлн грн. Завдяки залученню міжнародної фінансової допомоги та відносній стабільності національної валюти, доларовий еквівалент економіки може сягнути позначки понад 200 млрд дол.
Важливим фактором підтримки стали рекордні міжнародні резерви (МР), які на початку грудня склали майже 55 млрд дол., забезпечуючи надійний фундамент для макроекономічної стабільності.
Оцінки міжнародних фінансових інституцій загалом збігаються в очікуваннях. МВФ та Світовий банк прогнозують річне зростання на рівні 2%, тоді як Європейський банк реконструкції та розвитку дає (ЄБРР) дещо оптимістичніший прогноз у 2,5%.
Основною рушійною силою економіки залишається стійкість приватного сектору та безперебійна фінансова підтримка з боку партнерів, що дозволяє утримувати соціальні виплати та фінансувати оборонні потреби держави. Міжнародні резерви України сягнули максимуму Станом на 1 грудня 2025 р. МР країни не лише не скоротилися, а й сягнули історичного максимуму за всі часи незалежності, склавши понад 54,7 млрд дол. “Станом на 1 грудня 2025 р. міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 54 748 млн дол. Такий обсяг є найвищим показником за всю історію незалежної України”, – кажуть в НБУ. Такий потужний приріст став можливим завдяки надходженню безпрецедентних обсягів міжнародної допомоги. Ключовим чинником стало фінансування від ЄС в межах ініціативи країн Великої сімки, яка базується на використанні доходів від заморожених російських активів.
Наявний обсяг резервів на кінець року дозволяє забезпечувати фінансування майбутнього імпорту протягом більш ніж п’яти з половиною місяців. Це створює надійну “подушку безпеки” для української економіки, дозволяючи регулятору ефективно контролювати ситуацію на валютному ринку та нівелювати ризики, пов’язані з воєнною невизначеністю. Як торгувала Україна Зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала високу адаптивність до складних безпекових умов, що дозволило загальному товарообігу за перші десять місяців року перетнути позначку у 100 млрд дол. “Попри безпрецедентні безпекові виклики та логістичні обмеження, зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала вражаючу адаптивність, що стала результатом як гнучкості приватного сектору, так і розширення альтернативних експортних шляхів, які забезпечили стійкість валютних надходжень до країни”, – сказав Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Попри активну діяльність бізнесу, у торговельному балансі зберігся значний розрив, оскільки обсяги імпорту суттєво перевищували експортні показники. За цей період країна завезла товарів на суму близько 67,8 млрд дол., тоді як на зовнішні ринки було поставлено продукції на 33,2 млрд дол. Така ситуація сформувала від’ємне сальдо у розмірі понад 34 млрд дол., що є характерним для економіки, яка перебуває у процесі відновлення та потребує значних ресурсів з-за кордону.
Структура українського експорту залишається орієнтованою на аграрний сектор, який приніс понад 18 млрд дол. доходу. Важливе місце також посідають металургія та машинобудування. В імпорті ж домінують складне обладнання, транспортні засоби та енергетичні товари, необхідні для підтримання внутрішньої стабільності та відбудови інфраструктури.
Цікаво, що ключовим постачальником товарів в Україну став Китай, тоді як основним ринком збуту для українських виробників залишилася Польща, яка також входить до трійки лідерів за обсягами імпорту разом із Німеччиною. Боргове навантаження Станом на кінець 2025 р. державний борг України продовжує зростати, що зумовлено необхідністю фінансування значного бюджетного дефіциту та отриманням масштабної фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Згідно з офіційними даними Міністерства фінансів та звітами профільних інституцій, станом на листопад 2025 р. загальний державний та гарантований державою борг досяг позначки 8 276 млрд грн., що в еквіваленті становить близько 197 млрд дол. “Зростання державного боргу є очікуваним наслідком залучення масштабного зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету в умовах війни, проте завдяки пільговим умовам кредитування від міжнародних партнерів ризики для фінансової стабільності залишаються контрольованими”, – сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, основне джерело зростання державного боргу – це довгострокові пільгові позики від ЄС, МВФ та інших партнерів.
Основну частину цієї суми – понад 73% – складає зовнішній борг. Внутрішній борг, що формується переважно через випуск облігацій внутрішньої державної позики, становить близько 45 млрд дол.
Співвідношення державного боргу до ВВП за підсумками 2025 р., за оцінками МВФ очікується на рівні 106-108%. Це перевищення позначки у 100% ВВП є історичним максимумом для України, проте структура боргу залишається відносно керованою. Завдяки домовленостям із кредиторами, значна частина зобов’язань є пільговою: середньозважена ставка обслуговування боргу на кінець року знизилася до 4,74%, а середній термін погашення зріс до 13 років.
Валютна структура запозичень також зазнала змін – вперше в історії частка євро у державному боргу стала найбільшою, досягнувши майже 43%, тоді як частка долара США та гривні становлять приблизно по 22%. Це відображає зміщення фокусу фінансової підтримки у бік європейських інституцій. Попри номінальне зростання цифр, наявність рекордних МР у понад 54 млрд дол. на кінець року дозволяє державі зберігати контроль над фінансовою системою та вчасно виконувати поточні зобов’язання. Курс гривні та інфляція Курс гривні до долара наприкінці року стабілізувався на рівні близько 42 грн за дол. Хоча протягом року спостерігалася певна девальвація, НБУ вдалося уникнути різких стрибків вартості валюти, використовуючи валютні інтервенції для згладжування коливань. Поточний курс відображає адаптацію економіки до воєнних реалій та поступовий перехід до більшої гнучкості валютного ринку.
Ситуація з інфляцією також демонструє позитивну тенденцію до сповільнення. Станом на грудень 2025 р. річна споживча інфляція становить 9,2%, що свідчить про повернення показника до однозначних значень після пікових 15,9% у травні. Основними чинниками стримування цін стали збалансований внутрішній попит, стабільні тарифи на більшість житлово-комунальних послуг та поступове налагодження логістичних ланцюгів. “Основним чинником прискорення інфляції у 2025 р. стало поступове перенесення витрат бізнесу на ціни товарів та послуг, що зумовлено дефіцитом електроенергії та зростанням витрат на оплату праці”, – сказав Пишний. За його словами, інфляційний тиск у 2025 р. залишався значним через вичерпання ефектів високих врожаїв минулих років, подальше зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці. Проте завдяки заходам монетарної політики та стабільності валютного ринку нам вдається утримувати інфляційні очікування під контролем.
Вікторія Хаджирадєва -

Fitch підвищив кредитний рейтинг України
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий рейтинг України за облігаціями в іноземній валюті (LTFC IDR) з Restricted Default до CCC.
Це відбулося після того, як Україна оголосила про домовленість з кредиторами про обмін ВВП-варантів.Як зазначається, оновлення рейтингу відображає нормалізацію відносин України з більшістю зовнішніх комерційних кредиторів, завершену реструктуризацію боргових зобов’язань та нову підтримку ЄС у вигляді кредиту обсягом 90 млрд євро.
Рейтинг CCC відображає значний кредитний ризик через війну та макроекономічні й фіскальні наслідки, проте враховує керовану структуру виплат зовнішнього боргу, значні валютні резерви та підтримку з боку ЄС.
Кредитний рейтинг Restricted Default (обмежений дефолт) тримався з серпня 2024 року після того, як країна почала реструктуризацію боргу за єврооблігаціями. Україна вже реструктурувала 94% суверенного комерційного боргу.
Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти -

В Україні прискорилося зростання ВВП
У листопаді реальний ВВП України збільшився на 5,3%, що є прискоренням порівняно з показниками жовтня (2,3%). Головними факторами цього зростання стали сільське господарство, внутрішня торгівля, будівництво та переробна промисловість. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства підкреслило, що українська економіка продовжує показувати позитивні тенденції навіть за умов складнощів з енергопостачанням та кібератаками. У порівнянні з Росією, де показник реального ВВП був нижчим, Україна демонструє більш динамічне зростання. Уряд підтримує економічний розвиток за допомогою програм відновлення бізнесу та реконструкції інфраструктури, а також стимулює виробництво вітчизняної продукції. У виробничій структурі спостерігаються позитивні зміни, зокрема, зростання виробництва товарів з високою доданою вартістю.
-

Держстат оцінив ВВП України за третій квартал 2025
У третьому кварталі 2025 року в Україні зафіксовано зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це трохи вище, ніж прогнозувалося раніше. Проте, Національний банк знизив прогноз зростання ВВП на весь 2025 рік до 1,9% через проблеми з енергетикою, пошкодження газовидобувної інфраструктури та дефіцит робочої сили. На наступний рік також передбачається менше оптимістичне зростання ВВП. Прогноз щодо інфляції на поточний рік також був покращений до 9,2%.
-

Прем’єр Іспанії виступив проти підвищення оборонних витрат
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес виступив проти ідеї збільшення витрат на оборону країн Євросоюзу до 5% від ВВП, яку підтримував президент США Дональд Трамп. Він вважає, що для Європи важливіше дотримуватися міжнародного права і зберігати єдність, а не збільшувати військові витрати. Однак, враховуючи ситуацію в Європі, Іспанія змушена збільшувати свої витрати на оборону. Санчес підкреслив важливість відданості НАТО і розміщення іспанських військ на сходному фланзі для захисту країн, що постраждали від дій Росії. Також було згадано про можливі торгові тарифи США проти Іспанії через незгоду у питанні витрат на оборону.
-

Уряд РФ констатував уповільнення економіки третій квартал поспіль
У Росії третій квартал поспіль спостерігається сповільнення темпів економічного зростання. За даними Мінекономрозвитку, у липні-вересні російський ВВП зросли лише на 0,6% порівняно з попередніми періодами. Загалом за 9 місяців економіка додала лише 1%, що в чотири рази менше, ніж рік тому. Промисловість також показала сповільнення зростання. Найбільше втратили виробництво продуктів харчування, одягу, взуття та меблів. Нафтопереробка теж постраждала через нальоти безпілотників. Експерти вказують на те, що економіка Росії піддавалася впливу великих витрат на військове виробництво, але зараз ресурси вичерпані. Це призвело до зупинки економічного зростання. Бізнес також відчуває втрати, що ускладнює фінансову ситуацію країни. Уряд планує підвищення ПДВ та радикальну податкову реформу, що може призвести до зниження ВВП на наступний рік.
-

Економіка України сповільнилася – Нацбанк
У другому кварталі 2025 року темпи зростання економіки України сповільнилися, що підтвердив Національний банк України. Реальний ВВП збільшився лише на 0,7%, порівняно з показником 0,9% у першому кварталі. Негативно на динаміку вплинули втрати виробничих потужностей через війну та слабкі результати аграрного сектору. Наслідки несприятливих погодних умов також вплинули на зменшення темпів зростання агросектору. Проте, стабільним залишався споживчий попит, що підтримував економічну активність. Позитивні результати продемонстрували промисловість, будівництво та енергетика. Нацбанк очікує покращення економічної ситуації у другій половині року, але попереджає про можливі ризики з боку безпеки та обстрілів критичної інфраструктури. За прогнозом Світового банку, зростання економіки України у 2026 році залишиться на рівні 2%, а позитивний ривок до 5% очікується тільки у 2027 році.
-

Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити 5,38% свого ВВП на оборонні потреби у 2026 році, що є рекордною сумою для країни. Прем’єрка Інга Ругінене зазначила, що це зростання витрат пов’язане зі зміною геополітичної ситуації і стрімким розвитком подій. Уряд Литви вкладе 4,79 мільярди євро у оборону, включаючи розбудову полігонів та іншу інфраструктуру. Країна стала лідером серед країн-членів НАТО у витратах на оборонні потреби, перевищивши 5%, як закликав раніше президент США Дональд Трамп.
-

Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордні 5,38% ВВП на оборонні потреби у 2026 році, щоб посилити безпеку в умовах складної геополітичної ситуації. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідний крок для країни, яка докладає максимум зусиль, щоб гарантувати безпеку своїм громадянам. Бюджет на 2026 рік передбачає виділення рекордних 4,79 млрд євро на оборону. Литва стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО у витратах на оборону, що перевищують поріг у 5%, який раніше встановив президент США Дональд Трамп. Невідомо, чи включаються в ці видатки витрати на оборону подвійного призначення, але частина коштів буде спрямована на розбудову військових полігонів та інфраструктури.
