Литва пропонує розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС без згоди Угорщини, плануючи цільову дату членства у 2030 р. Своєю чергою президент США Дональд Трамп начебто переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС. Який з планів має більше шансів здійснитися? Заклик Литви Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.
У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини. “Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі”,– заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис. Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.
Вільнюс також знову висунув ідею визначити конкретну дату вступу України до ЄС – 2030 р. На думку литовської сторони, це допоможе як Європі, так і Україні планувати ресурси та перехідні етапи. Реакція Єврокомісії Водночас у Європейській комісії скептично оцінили ідею початку технічних переговорів без згоди всіх держав-членів. У Брюсселі нагадали, що для відкриття кожного розділу потрібна одностайність. Також там наголосили на важливості реформ в Україні. “Ми продовжуємо працювати з Україною, закликаючи її впроваджувати реформи незалежно від відкриття розділів. Водночас ми працюємо з державами-членами, щоб якомога швидше офіційно відкрити розділи переговорів”, – сказала речниця Європейської комісії Паула Пінью. Проте очікується, що пропозиції Литви обговорять у Копенгагені на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС під керівництвом очільниці дипломатії Каї Каллас. Як Орбан заважає євроінтеграції України Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан постійно встромляє палки в колеса євроінтеграційним процесам України.
Нещодавно він прямо заявив, що не треба пов’язувати безпеку України з вступом до ЄС. “Членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним”, – сказав Орбан. На його думку, це принесе війну до ЄС, а Будапешт хоче залишитися в стороні від цього.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації серед угорських громадян щодо підтримки чи не схвалення євроінтеграції України. Трамп переконав Орбана? Президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини зняти свої заперечення проти вступу Києва до ЄС, – стверджують джерела видання Politico.
За їх інформацією, після дзвінка Трампа, Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до ЄС. “Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, –пише видання з посиланням на двох дипломатів. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
Тепер у Орбана, за словами одного дипломата, є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”. Два підходи. Який краще? Паралельно відбуваються два процеси – в ЄС розглядають можливість початку переговорного процесу з Україною щодо вступу без згоди Угорщини, і водночас є сподівання на вплив Трампа на Орбана.
У обох варіантів є слабкі та сильні сторони. Сильні сторони литовської пропозиції полягають у тому, що вона демонструє рішучість більшості країн-членів підтримати Україну, попри перешкоди. Також вона дозволяє розпочати технічну роботу, яка є необхідним етапом на шляху до членства, не чекаючи згоди Будапешта. Крім того, створює додатковий тиск на уряд Орбана, показуючи, що його вето не зможе повністю заблокувати процес.
Водночас у неї є й слабкі сторони. Вона створює правові виклики: законодавство ЄС вимагає одностайності для офіційного початку переговорів. Такий підхід, ймовірно, зіткнеться з правовими та бюрократичними труднощами. Це не повноцінний початок переговорів, а скоріше обхідний маневр, який може бути оскаржений. Крім того, вона не розв’язує проблему, бо не гарантує, що Угорщина не заблокує інші етапи процесу, де також потрібна одностайність. А головне, вона може поглибити розкол всередині ЄС, створивши небезпечний прецедент і поставивши під сумнів принцип одностайності в майбутньому.
Своєю чергою другий сценарій теж має сильні та слабкі сторони. До сильних відноситься, зокрема ефективність. Якщо це правда, такий крок може мати прямий і негайний результат. Особисті зв’язки та вплив Трампа на Орбана, який є його давнім політичним союзником можуть виявитися вирішальними. Крім того, цей варіант призведе до повного консенсусу. Якщо Орбан змінить свою позицію, це дозволить розпочати переговори офіційно і без юридичних перешкод, що є більш стабільним і надійним шляхом.
До слабких сторін відноситься неоднозначність висловлювань. Угорський уряд заперечує, що Трамп зміг переконати Орбана. Його публічна позиція залишається жорсткою. Крім того, мінусом є те, що все залежить від доброї волі та політичних інтересів однієї людини. Це не системне, а ситуативне рішення. Є й політичні ризики: Трамп може використати цей важіль для просування власних інтересів. Своєю чергою, позиція Орбана може знову змінитися в будь-який момент, що зробить весь процес нестабільним.
На цей час, сценарій з ініціативою Литви, на думку експертів, виглядає більш реалістичним і має більші шанси на практичну реалізацію. “Пропозиція Литви – це інституційний підхід, який відображає спільну позицію більшості країн ЄС. Хоча він і не є ідеальним з юридичного погляду, він є частиною ширшого та скоординованішого зусилля, яке не залежить від настроїв чи інтересів одного політика”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Крім того, маємо дії проти слів. Литва вже направила офіційні листи та робить конкретні кроки, які обговорюватимуться на зустрічах міністрів. Це активна, публічна дипломатія. Своєю чергою інформація про вплив Трампа на Орбана є суперечливою, сам Орбан продовжує публічно висловлюватись проти вступу України.
На користь Литви діє й досвід минулого: Угорщина вже неодноразово використовувала своє вето, але в більшості випадків, під тиском інших країн, врешті-решт поступалася. Тому, тактика обходу вето, яку пропонує Литва, хоч і складна, є перевіреним методом тиску.
Навіть якщо вплив Трампа дійсно мав місце, і Орбан під його тиском змінить позицію, це все одно буде одномоментним рішенням. Натомість ініціатива Литви є відображенням загального курсу ЄС і має на меті створити стабільний шлях для України, який мінімізує вплив “вето” в майбутньому.
Зрештою, ці два сценарії не виключають один одного. Вони можуть діяти паралельно: дипломатичний тиск з боку ЄС (як у випадку з пропозицією Литви) та неформальний вплив з боку ключових політичних гравців (таких як Трамп) можуть разом змусити Угорщину змінити свою позицію.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Вступ до ЄС
-
Литовський та американський підходи до позиції Орбана щодо України
-
В Угорщині допустили перегляд позиції стосовно членства України в ЄС
Представнику уряду Угорщини допустили перегляд своєї позиції щодо блокади переговорів України з ЄС, якщо українська сторона піде на “реальні кроки”. Про це заявив заступник глави МЗС Угорщини Левенте Мадяр після зустрічі з віце-прем’єром України з питань євроінтеграції Тарасом Качкою.
За словами Мадяра, вони обговорили з Качкою причини угорської позиції, через які Будапешт відмовляє у підтримці членства України в ЄС – “з особливим акцентом на становищі закарпатських угорців”.
“Віце-прем’єр пообіцяв, що особисто долучиться до двостороннього процесу, мета якого – спільно знайти рішення з питань, що викликають суперечки у сфері прав меншин. Ми готові до продовження, але від української сторони чекаємо нарешті реальних кроків”, – написав він.
Мадяр застеріг від того, щоб нові запевнення Києва залишилися лишень “черговою невиконаною обіцянкою”.
“Їх ми вже чули стільки за останнє десятиліття, що ними можна було б перегородити навіть ріки більші за Дунай”, – стверджує угорський посадовець.
Як ми вже писали, постачання російської нафти через трубопровід Дружба до Угорщини відновиться завтра, 28 серпня, однак лиш в тестовому режимі, повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Як відомо, в ніч на 13 серпня ЗСУ вкотре атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. Однак згодом пошкоджену діляну полагодили, й Угорщина поспішила подякувати Росії “за оперативність”. Утім, ремонт виявився марним, а подяка – завчасною, бо 21 серпня українські військові повторно атакували нафтоперекачувальну станцію Унєча в Брянській області РФ. -
Київ і Будапешт обговорили розблокування вступу до ЄС
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка 27 серпня здійснив офіційний візит до Будапешта, де головною темою переговорів стало просування процесу євроінтеграції України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили в Офісі віцепрем’єра.
Під час візиту Качка провів зустрічі з міністром Угорщини у справах ЄС Яношем Бокою, заступником міністра закордонних справ Левенте Мадяром та міністром сільського господарства Іштваном Надєм. У рамках переговорів сторони обговорили прогрес України в процесі євроінтеграції, підготовку до відкриття перших переговорних кластерів, питання захисту прав національних меншин, ініціативи із забезпечення сталого миру, а також перспективи розвитку двосторонніх відносин.
Тарас Качка акцентував увагу на тому, що прямий діалог та співпраця між Україною і Угорщиною є найефективнішим шляхом для реалізації спільних інтересів двох країн. Він підкреслив, що інтеграція України до ЄС сприятиме зміцненню українсько-угорських відносин та розвитку взаємодії між суспільствами обох держав.
Раніше інформувалося, що після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні. -
Україна готова відкрити всі переговорні кластери з ЄС до кінця року
Деякі кластери вже готові до відкриття, але остаточне рішення залежить від голосування 27 держав-членів ЄС. Коли можуть відкритися переговорні кластери з ЄС та як цьому може посприяти президент США Дональд Трамп? Україна вийшла на фінішну пряму До кінця року Україна спільно з ЄС планує завершити скринінг за всіма кластерами та підготувати національну програму імплементації законодавства ЄС.
За словами віцепрем’єра-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, на сьогодні є план завершити все наступного року. Україна до кінця вересня планує провести заплановані скринінгові сесії щодо п’ятого кластера. Вже все підготовлено, всі презентації, всі репетиції проведені.
Наприкінці минулого тижня Україна направила Європейській комісії проєкт переговорної позиції ще й по третьому кластеру. “І також ми очікуємо, в принципі, в вересні-жовтні отримати звіт Європейської комісії й затвердити наші переговорні позиції. Тому така механіка підготовки, вона триває. В нас повністю готові кілька кластерів для відкриття. І перший, і другий, і шостий. Перший є найважливішим”, – наголосив він. Качка пояснив, що документація готова як з боку України, так і з боку Європейської комісії. Водночас остаточне відкриття переговорів залежатиме від голосування усіх 27 держав-членів ЄС. “Ми точно знаємо, що ми можемо отримати, маємо підтримку, зараз активно працюємо з 27 державами-членами. І сподіваюсь, що, власне, фаза переговорів глобальних щодо перемир’я в Україні й взагалі геополітична побудова світу вона теж вплине на те, щоб ми отримали одностайність і відкрили ці переговори. Це зараз більше питання політичне, ніж питання організаційне”, – зазначив посадовець. Наступний етап, як підкреслив Качка, матиме інший формат. Він буде пов’язаний не стільки з переговорами, скільки з виконанням національної програми прийняття законодавства ЄС. Уряд разом із парламентом має розробити її до кінця року. Йдеться про комплексний план законодавчих змін у всіх сферах державного управління, який забезпечить узгодженість із нормами ЄС та сприятиме розвитку України. Ця програма має враховувати вимоги міжнародних партнерів, щоб усі зобов’язання були зрозумілими та прозорими. Всі за, а Орбан проти Не секрет, що в ЄС, є як країни, які намагаються не допустити вступу Україну в ЄС, так і ті, хто нам допомагають.
Найзатятішим ворогом нашої інтеграції з ЄС є Угорщина.
Так прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово заважав євроінтеграційним крокам України та виказував скептицизм щодо цього. “Ми не дозволимо Брюсселю змусити нас прийняти членство України в ЄС. Це надзвичайно важливе питання, яке має серйозні наслідки для нашої безпеки, економіки та сільського господарства”, – казав він. На його думку, Україна не повинна бути прийнята до ЄС – що також принесе війну – навіть якщо весь Брюссель перевернеться догори дригом.
Саме через вето Угорщини у лютому поточного року було заблоковано відкриття першого кластеру. Країна-сусідка тоді зажадала розширити перелік вимог до України, особливо стосовно захисту національних меншин. “Критичний перший кластер, що охоплює демократичні інституції, верховенство права, права людини, безпеку, судову систему та державні закупівлі, є передумовою для подальших переговорів. Відкриття цього кластера вимагає одностайності всіх 27 держав-членів ЄС”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. У березні-квітні 2025 р. Європейська комісія та Польща готові були відкрити кластер, але блокування з боку Угорщини лишилося незнятим.
ЄС продовжує працювати над відкриттям усіх шести кластерів у 2026 р., але визнає труднощі через опір Угорщини.
У червні 2025 р. 26 країн-членів (формат “ЄС мінус Орбан”) публічно підтвердили, що Україна виконала умови для відкриття першого кластера. Проте офіційне відкриття було заблоковано через відсутність згоди Угорщини, що Орбан використовує як політичну платформу. Ми зупинили вступ України до ЄС, – хизувався лідер Угорщини.
Аби не допустити Україну до ЄС, Орбан навіть ініціював національні консультації (опитування) серед угорських громадян щодо підтримки чи невподобання євроінтеграції України. Він використав цей політичний крок, аби легітимізувати вето.
Українська влада вважає, що це лише спосіб створити перешкоду, але не перешкода на шляху інтеграції. Зокрема, Ольга Стефанішина під час перебування на посаді віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, називала дії Орбана невеликим каменем спотикання, який не завадить відкриттю всіх кластерів у 2026 р.
Також напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа й глави Кремля Володимира Путіна на Алясці, Орбан назвав причини, через які не підписав спільну заяву лідерів ЄС на підтримку України.
Орбан заявив, що його здивувало, що лише за чотири дні до історичної зустрічі між президентом Трампом і лідером РФ Путіним Європейська рада вирішила опублікувати заяву від імені всіх глав держав та урядів ЄС. “Перш ніж ліберально-мейнстрімовий хор почне своє нове виконання улюбленої мелодії “Маріонетка Путіна”, я вирішив пояснити, чому я не міг підтримати цю заяву від імені Угорщини”, – сказав він. По-перше, на думку Орбана, у заяві зроблено спробу “встановити умови для зустрічі, на яку не запросили лідерів ЄС”.
По-друге, за його словами, той факт, що ЄС залишився осторонь, і без того є досить сумним. Єдине, що може погіршити ситуацію, – це якщо ми почнемо давати вказівки з лави запасних, – додав Орбан.
А ще нещодавно Орбан заявив, що почув прохання щодо членства України в ЄС, але не планує змінювати свою позицію.
На його думку, членство України в ЄС не надає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки є непотрібним і небезпечним.
Проти євроінтеграції України виступає ще один друг диктатора РФ Володимира Путіна прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Він зокрема сказав, що Україна ніколи не стане членом НАТО та зіткнеться зі значними труднощами на шляху до євроінтеграції. Трамп закликав Орбана не блокувати вступ України до ЄС Водночас питання блокування Угорщиною вступу до ЄС може бути зняте. Допомога прийшла з неочікуваного боку. Президент США Дональд Трамп після переговорів з європейськими лідерами 18 серпня зателефонував прем’єру Угорщини Віктору Орбану. Він закликав не блокувати переговори про вступ України в ЄС. Про це повідомляє Bloomberg.
За словами джерел видання, Трамп зателефонував Орбану після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами, а також розмови з диктатором Володимиром Путіним.
Трамп телефонував, щоб обговорити, чому прем’єр-міністр Угорщини блокує переговори України про вступ до ЄС.
Як зазначається, європейські лідери попросили Трампа використати свій вплив на Орбана, щоб той не накладав вето на вступ України до ЄС. Під час розмови з Трампом Угорщина також висловила зацікавленість у проведенні наступного раунду переговорів між Путіним та Зеленським.
Вікторія Хаджирадєва -
Трамп зв’язався з Орбаном щодо вступу України в Євросоюз – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп телефонував Віктору Орбану після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським та європейськими лідерами. Про це повідомляє Bloomberg.
Він хотів обговорити, чому прем’єр-міністр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу.
“Дзвінок став результатом переговорів Трампа і групи європейських лідерів, які зібралися в Білому домі для обговорення шляхів припинення війни Росії з Україною. У якийсь момент вони попросили Трампа використати свій вплив на Орбана, щоб чинити тиск на правого популіста і змусити його відмовитися від своїх заперечень проти членства України в ЄС”, – мовиться в публікації.
Угорська сторона під час телефонної розмови з Трампом висловила зацікавленість у проведенні наступного раунду переговорів між президентом Росії Володимиром Путіним і Зеленським.
Орбана розглядають як джерело натхнення для руху президента США “Зробимо Америку знову великою” і правих популістів по всьому світу. Угорський урядовець постійно дратує ЄС, ведучи свою країну авторитарним шляхом.
Угорщина послідовно надавала Росії дипломатичне прикриття і захист від санкцій ЄС, одночасно перешкоджаючи наданню допомоги Україні.
Орбан у вівторок опублікував повідомлення, з якого випливає, що він почув прохання про членство в ЄС, але не має наміру відступати. Політик сказав:
“Членство України в Європейському союзі не дає жодних гарантій безпеки. Тому пов’язувати членство з гарантіями безпеки непотрібно і небезпечно”.
Як відомо, лідери Європейського Союзу у вівторок, 12 серпня оприлюднили заяву, в якій привітали ініціативи президента США Дональда Трампа, спрямовані на завершення війни Росії проти України та досягнення “справедливого і тривалого миру та безпеки для України”.Втім, Угорщина не приєдналася до цього документа.
Орбан пояснив, чому не підтримав заяву ЄС щодо України -
Українці стали менше вірити у швидку перспективу вступу в ЄС і НАТО
Опитування Gallup показало, що понад половина українців вірить у можливість вступу України в Європейський Союз протягом наступних 10 років, але кількість оптимістів зменшилася вже другий рік поспіль. У 52% опитаних є віра в швидкий вступ, що є найнижчим показником з початку війни. Частка тих, хто вірить у вступ в межах 10-20 років, становить 16%, понад 20 років – 5%. Однак 18% не вірять у вступ України в ЄС ніколи, що є рекордним показником. Щодо вступу в НАТО, оптимізм також зменшився, з 32% опитаних, які вірять у вступ протягом 10 років, що є найнижчим результатом за останні роки. Крім того, 33% відповіли, що не вірять у вступ України в НАТО, що є рекордним показником.
-
Лідер опозиції Угорщини прти прискореного вступу України у ЄС
Лідер угорської опозиційної партії Тиса Петер Мадяр заявив, що не підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу, а також виступає проти нового довгострокового бюджету ЄС. Про це він сказав під час свого виступу на партійному заході у суботу, 26 липня, повідомляє видання Szeretlek magyarorszag.
Мадяр наголосив, що головна мета політики партії – переконати союзників і домогтися повернення всіх коштів ЄС, на які має право Угорщина. Він зазначив, що у разі перемоги на виборах, перші міжнародні візити прем’єр-міністра від Тиси будуть у Варшаву, а далі – у Відень і Брюссель.
“Ми маємо керувати спільним європейським домом відповідально, разом із нашими союзниками. Це означає і те, що ми не підтримуємо ані прискорений вступ України, ані новий бюджет ЄС”, – заявив Мадяр.
Він додав, що готується до тривалих, складних переговорів, але їхня мета – пошук компромісів, які б ставили на перше місце інтереси угорців.
Наразі опозиційна партія Тиса, очолювана Мадяром, випереджає правлячу партію прем’єр-міністра Віктора Орбана Фідес на 15%, показують результати опитування, проведені наприкінці червня.
Згідно з опитуванням, партія Тиса, яка заснована лише минулого року, має підтримку 51% виборців, тоді як 36% респондентів заявили, що голосуватимуть за Фідес. У березні, за даними цієї ж соціологічної компанії, партія опозиціонера Мадяра мала перевагу у 9%.
Раніше чинний прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для його країни є вступ України до Європейського Союзу.
Він також висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що “єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз”. Також, за його словами, 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну. -
Орбан пропонує Україні бути “буферною” державою
Угорщина пропонує Україні “стратегічну співпрацю”, замість остаточної інтеграції в Європейський Союз через побоювання “бути втягнутими” у війну. Про це заявив прем’єр-міністр країни Віктор Орбан в інтерв’ю, фрагмент якого опублікував у себе в соцмережі Х.
За його словами, ця стратегічна співпраця буде “прагматичною, гнучкою і ґрунтуватиметься на взаємних інтересах, а не на незворотній інтеграції”.
“Членство України в ЄС призведе до перенесення війни в саме серце Європи, і наші сім’ї не мають зіштовхуватися з таким ризиком”, – стверджує угорський чиновник.
Нинішні часи вимагають “виважених рішень, а не театральних погроз”, пояснив він.
Також Орбан назвав Україну “буферною державою”.
“Сьогодні доля України полягає в тому, що вона є буферною державою, яка межує з Росією. Ми не готові прийняти таку долю. Угорці тільки-но втекли від цього. Ми також були буферною країною під час Холодної війни. Ми не були частиною Радянського Союзу, але ми були на західному периметрі Радянського Союзу, на східному периметрі західного світу, але ми були буфером. Ми не хочемо повертатися до цієї позиції.
Україна перебуває в такій ситуації. Це може бути некомфортно, це може бути недобре, і хтось хоче з цього вирватися, але факт у тому, що країні адресу змінити не можна”, – заявив він, але не став продовжувати думку про те, що Угорщині все ж вдалось “утекти” з позиції буферу, “не змінюючи адресу”.
Як відомо, нинішній уряд Угорщини, починаючи з 2022 року раз у раз робить недружні заяви або навіть дії стосовно України. Черговий скандал трапився на тому тижні: радник угорського прем’єра і його тезко Балаж Орбан заявив, що буцім війна України проти Росії “ніяк не впливає на безпеку Угорщини”.
Він, на відміну від свого шефа, вважає, що побоюватися нападу Росії на країни-члени НАТО “нереалістично”, оскільки “НАТО набагато сильніший за Росію”.
Підпал церкви в Україні: в Угорщині підозрюють причетність режиму Орбана -
“ЄС потребує Туреччину”: Ердоган вимагає прискорити інтеграцію
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Європейський Союз позбутися політичних бар’єрів, які стоять на шляху повноцінного членства його країни у європейському блоці. Про це у понеділок, 21 липня, повідомило видання TRT Haber.
Згідно з повідомленням, турецький лідер наголосив на необхідності активізації переговорів про вступ Туреччини до ЄС, заявивши, що цей процес має рухатися без найменших відтермінувань.
Ердоган підкреслив, що членство в Євросоюзі є стратегічною метою Туреччини, окресливши країну як “динамічного та рішучого партнера”, чиї можливості та внесок особливо актуальні для ЄС на тлі регіональних викликів та внутрішніх суперечностей.Своє звернення до ЄС президент зробив після зустрічі з представниками самопроголошеної Турецької республіки Північного Кіпру на честь 51-ої річниці військової операції, яка призвела до поділу острова. Дії Туреччини на Кіпрі офіційна влада острова вважає окупацією, втім Ердоган не визнає Республіку Кіпр, яка з 2004 року є членом Європейського Союзу.
Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС з 1999 року, і переговори, розпочаті у 2005-му, були призупинені в 2016 році через політичні розбіжності і критику щодо порушення прав людини та демократії в Туреччині.
-
Україна навряд чи буде у ЄС до 2034 року – Мерц
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що сумнівається у вступі України до Європейського Союзу до завершення наступного бюджетного періоду, який триватиме до 2034 року. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю, 18 липня.
“Для нас сьогодні абсолютний пріоритет – зробити все можливе для припинення цієї війни. Після цього ми говоритимемо про відбудову України… але це триватиме роки. Ймовірно, навіть не зачепить поточну середньострокову фінансову перспективу Євросоюзу”, – сказав політик, маючи на увазі семирічний бюджетний цикл 2028-2034 років.
Мерц також зазначив, що доки Україна зазнає нападу, вступ до Європейського Союзу у будь-якому разі неможливий.
У проєкті довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028-2034 роки на підтримку України заплановано 100 млрд євро. Якщо Україна вступить до ЄС 2034 року, то бюджет зі 100 млрд євро допомоги для України буде переглянуто.