Експерти розповіли, яким буде врожай цього року. За їх прогнозами, цьогоріч буде зібрано найменший врожай за останні десять років. В чому причини? Прогнози щодо врожаю Цьогорічні погодні аномалії призвели до того, що, за прогнозами експертів, пшениця в Україні вродить найменше за останнє десятиліття. “Україна переживає найгірший врожай пшениці за останнє десятиліття через заморозки, град і зливи, що суттєво знизило обсяги збору зернових”,- каже голова Союзу українського селянства Іван Томич в коментарі “Новини.LIVE”. За словами експерта, весна принесла фермерам заморозки, які знищили десятки тисяч гектарів озимих. Після цього частину полів довелося пересівати. Однак невдовзі зливи з градом завдали додаткових збитків, особливо в південних регіонах країни. Через ці фактори значно знизився потенціал врожайності – не лише пшениці, а й кукурудзи, ячменю та інших культур.
Згідно оцінок Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), зернових та олійних культур буде зібрано менше, ніж торік.
В цьому році Україна може зібрати 55 млн тонн зернових і 19 млн тонн олійних культур. “У 2025/26 МР в Україні валовий збір зернових та олійних культур прогнозується на рівні 73,4 млн т (-5% до аналогічного показника 2024/25 МР). При цьому врожай зернових складе 54,6 млн т (-3%), а олійних культур – 18,8 млн т (-11%)”, – кажуть в УКАБ. Зокрема врожай пшениці цьогоріч очікується на рівні 21 млн т (-6 % до минулого року), попри збільшення посівних площ на 2%. Показник середньої врожайності знизився на 17% (минулого року була висока врожайність на рівні 5,06 т/га.).
Врожай соняшнику оцінюють на рівні 10,1 млн т (-7%) через суттєве падіння врожайності, попри збільшення посівних площ.
Так, консалтингова агенція УкрАгроКонсалт знизила прогноз щодо збору культури на серпень з 14,1 до 13,3 млн тонн. Експерти агенції кажуть, що посуха на півдні та сході України посприяла зменшенню врожаю соняшника в цьому році.
На відміну від соняшника, аналітики покращили прогноз по кукурудзі. Наприкінці минулого місяця його підвищили на 2 млн тонн – до 32,5 млн тонн.
За прогнозом члена Економічного дискусійного клубу Олег Пендзина по соняшнику навпаки можемо зібрати на 8-10% більше, ніж було минулого року.
В УКАБ збір кукурудзи прогнозують на рівні 26,7 млн т, що майже дорівнює показнику попереднього року.
Валовий збір ячменю очікується на рівні 5,2 млн т (-1% до 2024/25 МР).
Найбільше скорочення врожаю прогнозують для сої – до 5,4 млн т (-19%) через значне скорочення посівних площ (-16%) та невелике скорочення врожайності.
Врожай ріпаку цього річ прогнозують на рівні 3,3 млнт(-8%) через складні погодні умови, зокрема заморозки, що призвело до зниження врожайності. Причини падіння виробництва агропродукції Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні з січня по липень 2025 р. сильно впало порівняно з минулим роком. “У 2025 р. виробництво сільськогосподарської продукції знизилося на 18,5% через несприятливі погодні умови та сезонність”,- кажуть в Державній службі статистики. Серед основних причин: сезонність виробництва продукції рослинництва; несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових і олійних культур і зниження їх врожайності.
За розрахунками фахівців, у січні – липні 2025 року індекс сільськогосподарської продукції в Україні становив 81,5% до січня – липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%. Врожай буде різним за регіонами Врожай буде найгіршим в Хмельницькій та Донецькій області, тоді як Запорізька, Закарпатська, Одеська та Миколаївська області показали зростання.
В Держстаті кажуть, що значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксоване на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%). Водночас окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Так, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищити рівень минулого року. Абсолютним лідером в Україні стала Миколаївщина, де індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%.
Також, у службі зазначили, що спад більше зачепив сільгосппідприємства – там за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від тогорічного рівня. У господарствах населення показники вищі – 89,7% торішнього обсягу за цей період.
Своєю чергою в УКАБ відзначають, що ситуація щодо врожаю відрізняється на півдні та сході, де зафіксовані великі втрати, в порівнянні з центральними, західними та північними областями, де ситуація стабільна.
Фахівці УКАБ зазначили, що як і торік, спостерігається суттєва розбіжність у врожайності сільгоспкультур на півдні та сході нашої країни в порівнянні з центральними, західними та північними областями. Причинами є різна кількість опадів, що випала протягом періоду вирощування, весняні заморозки, аномальна літня посуха тощо. На півдні та сході аграрії повідомляють про дуже низьку врожайність або ж навіть втрату посівів, водночас в інших регіонах – про стабільні показники або навіть вищу врожайність, ніж торік.
Своєю чергою в УкрАгроКонсалт сказали, що, приміром, соняшник краще себе почуває у північних і західних областях, де регулярно йшли дощі. При цьому аналітики відмічають, що якість насіння може викликати занепокоєння через захворювання, які саме дощі і спровокували. Як врожай позначиться на цінах Експерти кажуть, що через поганий врожай зернових, можуть зрости ціни на хліб. Так, вони прогнозують підвищення цін на хліб і борошняні вироби до 20% у середньому за рік.
Частка борошна в собівартості хліба становить близько 40%, тому його подорожчання автоматично збільшує ціну кінцевого продукту. Крім того, на ціни впливають такі фактори, як: зростання вартості енергоносіїв, підвищення заробітної плати працівникам, зростання цін на пальне. “На 2025 р. ми бачимо тенденцію до подорожчання продукції. Це зрозуміло, тому що зросли затрати, насамперед на сировину, тобто борошно, на енергоносії, заробітна плата зросла. До кінця року, гадаю, будуть кроки в бік подорожчання. Воно становитиме 15-20%”, – каже Юрій Дученко, директор ТОВ “Київхліб” в коментарі Інтерфакс-Україна. Крім того, знизиться й експорт. За словами Томича, експортний потенціал пшениці може впасти до 15 млн тонн, що значно нижче попередніх років.
Своєю чергою зменшення врожаю соняшника призведе до дефіциту пропозиції сировини для перероблювання. Хоча надлишок пропозиції соєвої олії на світовому ринку дещо стримує зростання цін на соняшникову олію, прогнози зменшення врожаю все одно підтримують ціни на високому рівні. Крім того, багато заводів перероблювання соняшника вже перейшли на сою, що призвело до дефіциту соняшникової олії на внутрішньому ринку. Це, своєю чергою, підштовхує ціни на соняшник до рекордних значень.
Водночас більший врожай кукурудзи забезпечить тварин і птахів недорогим кормом. “Кукурудза – це в тому числі комбікорм, для тваринництва, для птахівництва. Дешева кукурудза може посприяти здешевшанню м’ясо-молочної продукції”,– повідомив Пендзин у коментарі УНІАН. Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Врожай
-
Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття
-
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника.. -
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні
Попри те, що збір яблук нового врожаю в Україні розпочався відносно нещодавно, відпускні ціни на ці фрукти стрімко знижуються. Про це повідомляють аналітики EastFruit у п’ятницю, 22 серпня.
Основною причиною падіння виробники називають практично повну відсутність попиту на літні сорти яблук нового врожаю.
Так, лише з початку тижня яблука нового врожаю подешевшали в середньому на 12%, і станом на сьогодні реалізація цих фруктів відбувається в межах 35-45 грн/кг залежно від сорту та обсягів партій. Водночас більшість оптових компаній і роздрібних мереж ще продовжують продавати минулорічні яблука, зокрема польського виробництва.
Низхідний ціновий тренд учасники ринку пояснюють сезонним збільшенням пропозиції українських яблук. Тоді як попит як з боку місцевих оптовиків, так і експортерів залишається досить низьким, що також тисне на ціни.
Втім, попри зниження вартості, нинішні ціни на яблука в Україні в середньому у 2,2 раза вищі проти аналогічного періоду минулого року. -
В Україні прогнозують суттєве зменшення врожаю основних культур
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) прогнозує зменшення врожаю більшості основних культур у 2025/26 маркетинговому році, який триватиме з липня 2025 до червня 2026. Очікується, що загальний валовий збір зернових та олійних культур становитиме близько 73,4 млн тонн, що на 5% менше від минулорічного показника. Про це свідчить прогноз УКАБ від 20 серпня.
Так, виробництво зернових культур прогнозується на рівні 54,6 млн тонн, що на 3% менше, порівняно з минулим роком. У той час виробництво олійних культур може скоротитися на 11% – до показника в 18,8 млн тонн.
УКАБ деталізує дані по основних культурах:
– Пшениця: попри збільшення площ посівів на 2%, урожай знизиться до 21 млн тонн (-6%). Найбільший вплив на це мало зниження врожайності культури на 17% – до 42 ц/га, після торішніх високих показників (50,6 ц/га).
– Кукурудза: врожай залишиться майже незмінним, порівняно з минулим роком, і становитиме 26,7 млн тонн. Посівні площі залишаються стабільними, але низька врожайність продовжує бути проблемою.
– Ячмінь: очікується збір у розмірі 5,2 млн тонн (-1%).
– Соняшник: урожай скоротиться на 7%, незважаючи на збільшення площ під цією культурою, і становитиме 10,1 млн тонн. Основною причиною є суттєве падіння врожайності.
– Соя: найбільше скорочення спостерігається саме по цій культурі – до 5,4 млн тонн (-19%). Це зумовлено зменшенням площ посіву на 16%, а також незначним падінням врожайності.
– Ріпак: прогнозується зниження обсягів виробництва на 8%, до 3,3 млн тонн. На урожай негативно вплинули несприятливі погодні умови, серед яких заморозки, що стали причиною втрати врожайності.Експерти зазначають, що існують суттєві регіональні диспропорції врожайності між південними і східними областями та іншими регіонами країни. Аграрії з півдня і сходу стикаються з надзвичайно низькою врожайністю або навіть втратою посівів через недостатню кількість опадів, весняні заморозки і аномальну літню посуху. Водночас центральні, західні та північні області демонструють стабільні або навіть покращені результати у порівнянні з минулим роком.
Директор клубу акцентує увагу на тому, що прогноз залишається попереднім і може змінитися залежно від подальших погодних умов.
Раніше Міністерство аграрної політики повідомляло про ризик зниження урожаю зернових в Україні у найбільш песимістичному сценарії – до близько 51 млн тонн у 2025 році (-10% порівняно з 2024 роком). Урожаї олійних культур також можуть скоротитися на 5%.
Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці
-
Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка
Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
“Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
“Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста. -
В Україні обмолотили половину засіяних площ ранніх зернових
На 8 серпня українські фермери зібрали понад 20 мільйонів тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Обмолочено 47% від усієї посіяної площі. Лідирують за кількістю зібраного зерна Одеська, Кіровоградська та Полтавська області. Наприклад, пшеницю обмолочено з 3 713,4 тис. гектарів, намолочено – 14 914,1 тис. тонн; ячмінь обмолочено з 1 165,8 тис. гектарів, намолочено – 4 250 тис. тонн; горох обмолочено з 223,7 тис. гектарів намолочено – 541,2 тис. тонн. Решта зернових та зернобобових обмолочено на площі 195,1 тис. гектарів і намолочено 203,6 тис. тонн. Найбільше зерна вже зібрали в Одеській, Кіровоградській та Полтавській областях. Наприклад, у Одеській області обмолочено 1 070,4 тис. гектарів, намолочено – 3 089,1 тис. тонн; у Кіровоградській області – обмолочено 521 тис. гектарів, намолочено – 2 161,6 тис. тонн; у Полтавській області – обмолочено 361,3 тис. гектарів, намолочено – 1 636,5 тис. тонн. Ріпаку вже зібрали 2 538,2 тис. тонн на площі 1 023,4 тис. гектарів.
-
Посуха знищила урожай кукурудзи і соняшника на Миколаївщині – Кім
У 2025 році Миколаївський регіон стикнувся з великими проблемами через посуху, яка триває вже другий рік. Глава місцевого обласного відділення зазначив, що через це втратили практично весь урожай кукурудзи (близько 400 тисяч гектарів) і половину соняшника. Щоб полегшити ситуацію з перевезенням зерна через спеку, розглядається можливість пропускати фури у комендантську годину. Аграрії звернулися до держави за допомогою, оскільки ситуація вкрай важка, і шукають способи вирішення цієї проблеми.
-
Викрито депутата-колаборанта, що передав Росії 24 тис. тонн врожаю
Депутат-колабораціоніст на тимчасово окупованій частині Запорізької області передав росіянам практично 24 тисячі тонн українського врожаю. Збитки становлять понад 56 млн гривень. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
“…Повідомлено про підозру депутату Кам’янсько-Дніпровської міської ради від ОПЗЖ, який під час тимчасової окупації району співпрацював з представниками окупаційної адміністрації РФ та розпорядився майном фермерського господарства без згоди його власника”, – йдеться в повідомленні.
Підозрюваний до початку повномасштабного вторгнення обіймав керівну посаду в місцевому фермерському господарстві.
Слідчі встановили, що колаборант в липні–серпні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, без відома власника господарства, він фактично передав Росії майже 24 тис. тонн сільськогосподарської продукції зі складів підприємства в Кам’янці-Дніпровській.
Економічна експертиза полічила збитки підприємства: мова про суму розміром понад 56 млн гривень.
Прокурори повідомили фігуранту про підозру за ст. Колабораційна діяльність і розтрата майна в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 111-1 та ч. 5 ст. 191 КК України).
Досудове розслідування триває. -
Викрито депутата-колаборанта, що передав Росії 24 тис. тонн урожаю
Депутат-колабораціоніст на тимчасово окупованій частині Запорізької області передав росіянам практично 24 тисячі тонн українського врожаю. Збитки становлять понад 56 млн гривень. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
“…Повідомлено про підозру депутату Кам’янсько-Дніпровської міської ради від ОПЗЖ, який під час тимчасової окупації району співпрацював з представниками окупаційної адміністрації РФ та розпорядився майном фермерського господарства без згоди його власника”, – йдеться в повідомленні.
Підозрюваний до початку повномасштабного вторгнення обіймав керівну посаду в місцевому фермерському господарстві.
Слідчі встановили, що колаборант в липні–серпні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, без відома власника господарства, він фактично передав Росії майже 24 тис. тонн сільськогосподарської продукції зі складів підприємства в Кам’янці-Дніпровській.
Економічна експертиза полічила збитки підприємства: мова про суму розміром понад 56 млн гривень.
Прокурори повідомили фігуранту про підозру за ст. Колабораційна діяльність і розтрата майна в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 111-1 та ч. 5 ст. 191 КК України).
Досудове розслідування триває. -
Вчені змоделювали наслідки ядерної зими для агрокультури
Після масштабної ядерної війни планету може чекати різке похолодання і тривалий голод – йдеться про сценарій так званої ядерної зими. Команда дослідників із Пенсильванського університету змоделювала, як різні рівні ядерного конфлікту вплинуть на глобальне виробництво кукурудзи – найпоширенішої зернової культури у світі. Як повідомляє ScienceDaily, результати виявилися тривожними: навіть обмежений регіональний конфлікт може знизити світові врожаї кукурудзи на 7%, а глобальна війна – на 80%.
Дослідження передбачає шість сценаріїв з різною кількістю сажі, викинутої в атмосферу – від 5 до 165 млн тонн. В умовах ядерної зими попіл і сажа блокуватимуть сонячне світло, що призведе до падіння температур і колапсу сільського господарства в усьому світі.
Окрім недостатнього освітлення й холоду, вчені також врахували зростання рівня ультрафіолетового випромінювання UV-B, спричинене руйнуванням озонового шару. За підрахунками, це може скоротити врожайність кукурудзи ще на 7%, тобто загальна втрата врожаю у найгіршому сценарії сягне 87%.
Науковці вважають, що вирішенням можуть стати так звані “аграрні комплекти стійкості” – заздалегідь підготовлені набори насіння культур, адаптованих до короткого та холодного вегетаційного сезону. Такі комплекти могли б забезпечити харчову безпеку у перші нестабільні роки після катастрофи.
Один з авторів дослідження, Юнін Ші, наголошує: навіть зменшення врожайності на кілька відсотків може спровокувати світову продовольчу кризу. Проте своєчасне використання альтернативних культур може підвищити врожайність до 10% у порівнянні з відсутністю адаптації.
Вчені бачать цінність у дослідженні навіть поза катастрофами, спричиненими людською діяльністю, адже подібні наслідки можуть спричинити не лише війни, але й, наприклад, потужні виверження вулканів.