Литва відкинула звинувачення в тому, що Білорусь порушила її повітряний простір безпілотником, і відмовилася коментувати конкретні обставини цього інциденту. Проте литовський посадовець висловив обурення тим, що білоруський режим поширює непідтверджені інформації та звинувачення проти Литви та інших західних країн. Він зазначив, що контрабандистські повітряні кулі, які відправляються з Білорусі, становлять загрозу для цивільної авіації Литви та Європи. Литва також висловила обурення через утримання транспортних засобів та майна литовських компаній в заручниках Білоруссю, вимагаючи політичних переговорів. Литва закликає припинити гібридні атаки та звільнити майно литовських компаній.
Позначка: Воздушное пространство
-
Білорусь звинуватила Литву в “порушенні повітряного простору”
Тимчасового повіреного у справах Литви в Білорусі Ерікаса Вілканецаса запросили до МЗС Білорусі 1 грудня. Йому висловили протест через те, що безпілотний літальний апарат здійснив незаконне вторгнення в повітряний простір Білорусі з Литви та впав у місті Гродно. Білорусь вважає це провокацією та порушенням міжнародного права. Мінськ вимагає від Вільнюса детальної інформації та розслідування цього інциденту, погрожуючи захистити свій суверенітет та безпеку.
-
Атака на Україну: російські дрони залетіли в Молдову
У ніч на суботу, 29 листопада, в повітряному просторі Республіки Молдова було зафіксовано два безпілотники, які перетнули кордон з України. Цей інцидент призвів до тимчасового припинення авіасполучення та посилення заходів безпеки в регіоні. Про це повідомляє видання Point.
Повідомляється, що безпілотні апарати були помічені в районі Воронкове, неподалік від ділянки Станіславка (Одеська область, Україна) – Воронкове, розташованої на лівому березі Дністра.
За даними Прикордонної поліції, дрони прямували у напрямку села Велика Кісниця (Україна) до Русланівки Сорокського району, перетнувши державний кордон Молдови, повідомляє tv8.md.
З метою гарантування безпеки повітряний простір Молдови тимчасово закрили. Рейси було перенаправлено, а над частиною території впроваджено обмеження. По завершенню перевірок повітряний простір частково відкрили, за винятком північного регіону, де діють посилені заходи контролю.
Наразі триває детальне обстеження зони, куди могли потрапити дрони.
Жодної загрози для людей або об’єктів цивільної інфраструктури поки не виявлено. Влада ретельно спостерігає за ситуацією та зберігає високий рівень готовності до реагування, повідомляють ЗМІ.
Нагадаємо, цієї ночі Росія здійснила черговий комбінований ракетно-дроновий обстріл території України. Основні удари були спрямовані на Київ, де триває уточнення завданих збитків та кількості постраждалих.
-
В Литві заявили про “найнапруженішу” ніч через аеростати з Білорусі
“Найнапруженішу” ніч протягом листопада Литва пережила через масований наліт повітряних куль із Білорусі. Деякі ааеростати фіксували у сусідній Латвії, повідомляє литовський мовник LRT.
Очільник Національного центру кризового управління (NKVC) Вільмантас Віткаускас заявив, що протягом останніх 24-х годин Вільнюський аеропорт двічі призупиняв роботу через загрозу контрабандних повітряних куль з Білорусі.
“Ми мали, мабуть, найінтенсивнішу ніч за весь листопад, оскільки запуск метеорологічних куль почався близько 17:00 (23 листопада, – ред.) з Білорусі і тривав до 02:00 (24 листопада, – ред.)”, – сказав службовець.
В NKVC зазначили, що було скасовано 13 рейсів, а шість рейсів було перенаправлено до Каунаса.
“Понад тисячу пасажирів довелося перевезти з Каунаса до Вільнюса і навпаки. Деякі пасажири, які мали вилетіти з Вільнюса, були перевезені до Каунаса і змогли продовжити свою подорож звідти”, – зазначив він.
За останні 24 години повітряні кулі, яких було зафіксовано понад 40, також були виявлені в повітряному просторі Латвії. Поки що не ясно, як контрабандні повітряні кулі потрапили в повітряний простір Латвії.
“Важливо також зазначити, що, ймовірно, ця атака поширилася на ширшу географічну територію, і, за нашою інформацією, наші латвійські сусіди також отримали понад 30 сигналів на своїх радарах”, – сказав голова NKVC.
За його словами, Білорусь “розширює свою географію”, і тепер це не лише національна проблема, а й регіональна.
Станом на понеділок, 24 листопада, було знайдено шість повітряних куль, пошуки тривають. Рішення щодо реакції регіону мають бути ухвалені сьогодні.
Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.
Згодом уряд Литви 20 жовтня ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю.
Однак вже 19 листопада Вільнюс вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю, бо нібито “змінилися обставини” -
У США через шатдаун можуть припинити авіарейси
Ситуація із внутрішніми перельотами в Сполучених Штатах ускладнилася через безпекові питання, які виникли на тлі часткового припинення роботи федерального уряду. Нестача авіадиспетчерів та затримки рейсів стали серйозною проблемою. Міністр транспорту США Шон Даффі в інтерв’ю CNBC 3 листопада розповів про ймовірність закриття повітряного простору.
Він наголосив, що якщо ситуація стане критично небезпечною, американська влада буде змушена повністю закрити повітряний простір. Наразі вони працюють над тим, щоб цього не допустити, хоча вже є значні затримки авіарейсів.
Шатдаун у США триває 34 дні, і за цей час 13 тисяч авіадиспетчерів працюють без зарплати. Внаслідок цього було скасовано десятки тисяч рейсів, а найбільше постраждали пасажири на 30 найбільш завантажених аеропортах країни.
За даними Федерального авіаційного управління США, майже половина цих аеропортів має гострий дефіцит диспетчерів, що призвело до затримки понад 6200 рейсів та скасування майже 500.
Авіакомпанії заявляють, що ці проблеми вже відобразилися на понад 3,2 мільйонах пасажирів, чий графік польотів було зірвано через скасування або значну затримку рейсів. Криза спричинена збільшенням відсутності диспетчерів через шатдаун, пише Reuters.
Нинішній шатдаун став другим за тривалістю в історії США. З 21 жовтня 2025 року він перевершив попередній рекорд у 21 день, встановлений за часів президентства Білла Клінтона. У разі продовження нинішня ситуація може перетворитися на найдовшу в історії країни.
При цьому Адміністративно-бюджетне управління Білого дому наголосило, що військовослужбовці та правоохоронці продовжать отримувати зарплати навіть у разі часткової зупинки фінансування. Водночас адміністрація працює над новими скороченнями державного сектору. Як відомо, в США з 1 жовтня 2025 року триває призупинення роботи уряду – “шатдаун”. Причина – Конгрес США не затвердив відповідне фінансування для федеральних агентств.
-
Туск показав рештки збитих російських дронів
У ніч на 10 вересня цього року повітряний простір Польщі був порушений понад десятком російських дронів. Згідно з наявною інформацією, тоді вдалося ліквідувати лише чотири з них. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у понеділок, 4 листопада, опублікував у соціальній мережі Х відео, де показав уламки цих безпілотників.
Туск акцентував, що кожен російський дрон, який потрапить до Польщі, буде знищено.
Każdy wrogi dron skończy tak samo. pic.twitter.com/f3fOsnWx6u— Donald Tusk (@donaldtusk) November 3, 2025
На відео він зазначив: те, що видно за його спиною, – це залишки російських дронів, які впали на польську територію тієї пам’ятної ночі з 9 на 10 вересня. За його словами, так буде з кожним ворожим апаратом.
Прем’єр-міністр підкреслив, що Польща інвестує мільярди злотих в сучасну польську армію, щоб “захистити польське небо і польську землю від таких об’єктів”.
Нагадаємо, в ніч проти 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Військові провели операцію з їх нейтралізації, вперше збивши цілі над країною. Прем’єр Дональд Туск повідомив, що Польща збила близько 4 з 19 дронів, що порушили її повітряний простір.
-
Литва посилює контроль після виявлення невідомих об’єктів у її небі
Литва посилить контроль над повітряним простором та активізує протиповітряну оборону. Це рішення було прийнято після присвяченої метеозондам наради Міноборони у відповідь на серію інцидентів із невідомими об’єктами, що проникли в литовський повітряний простір. Про це повідомляє новинне інтернет-видання Delfi.
Міністр оборони Литви Владислав Кондратович повідомив про тісніше співробітництво між поліцією та збройними силами для запобігання подібним випадкам. У разі виявлення підозрілих об’єктів відповідні зони країни будуть оперативно закриті.
“Щойно помітять у повітряному просторі об’єкт, що летить, можна буде закрити відповідну зону. Уся Литва розділена на 24 зони, тому протягом 10 хвилин можна закрити конкретну зону і вжити заходів”, – повідомив він.
Кондратович утримався від розкриття деталей реалізованих заходів, щоб не передавати важливу інформацію можливим порушникам та гарантувати максимальну ефективність дій.
Як йдеться у публікації, влада активно використовує обладнання протиповітряної оборони і розвідки, що дозволяє швидко реагувати на нові виклики без необхідності військової ескалації біля кордонів. Зокрема, Кондратович зазначив, що встановлення артилерії для стрільби біля кордону поки не передбачається.
“Зможемо використовувати певні елементи ППО, розвідки, це дає швидкий результат. Але якщо ви уявляєте, що ми сьогодні поставимо гармату біля кордону і будемо стріляти, то цього не буде”, – наголосив він.
Нагадаємо, останнім часом у країні фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів. Литовська влада пов’язує це з діяльністю контрабандистів цигарок, але також вбачає причетність білоруського режиму через його бездіяльність щодо цих порушень.
Раніше повідомлялося, що щонайменше 15 рейсів були перенесені через закриття Вільнюського аеропорту третій вечір поспіль.
-
Кремль відповів на закид про порушення повітряного простору Литви
Міністерство оборони Росії відкинуло звинувачення у порушенні повітряного простору Литви, стверджуючи, що їхні літаки не вторгались в інші країни. Заяву про це опублікували у Telegram. За їхніми словами, літаки Су-30 здійснювали навчальний політ над Калінінградською областю і дотримувалися правил польотів, не злітаючи за межі та не вторгаючись у повітряний простір інших країн. Зазначено, що цей факт підтверджено засобами контролю. Литовські Збройні сили раніше повідомили про коротке вторгнення російських винищувачів у їх повітряний простір, яке було перериванням на 18 секунд. Ситуація з провокаціями Росії у повітряному просторі країн НАТО стає все більш насиченою, що викликає обурення серед союзників Альянсу. Європейські дипломати попередили Кремль про можливі наслідки таких дій, включаючи можливість збивання російських військових літаків.
-
Військові літаки РФ порушили повітряний простір Литви
Два російські літаки, винищувач Су-30 і літак-заправник Іл-78, вторглися на 18 секунд у повітряний простір Литви, пролетівши близько 700 метрів над країною. Це сталося в районі міста Кібартай, що межує з Калінінградською областю. Іспанські винищувачі Eurofighter Typhoon, які були на патрулюванні в рамках місії НАТО, були підняті в повітря для реагування на цю ситуацію. Після інциденту вони продовжили патрулювати повітряний простір. Президент Литви Гітанас Нуседа вважає це вторгнення “кричущим порушенням міжнародного права і територіальної цілісності Литви”.
-
Європа готує масштабний оборонний план із чотирьох проєктів – ЗМІ
Європейська комісія запропонувала чотири оборонні проекти для протистояння повітряній агресії Росії. Ці проекти були представлені перед неформальною зустріччю лідерів ЄС у Копенгагені. Одним із проектів є створення “дронової стіни”, яка має захищати від різних загроз, включаючи гібридні операції та вторгнення безпілотників. Інші проекти включають східне флангове спостереження, щит протиповітряної оборони та оборонні космічні щити. Для фінансування проектів необхідно одноголосно затвердження всіх країн-членів ЄС. Вартість проектів може бути частково покрита Європейською програмою оборонної промисловості. Європейські лідери вирішили зустрітися у Копенгагені після недавніх порушень повітряного простору країн ЄС та літаків Росії над їх територіями. Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс підкреслив, що ЄС потребує більше можливостей для виявлення дронів, а для створення повноцінної мережі на суші та у воді, яка може відстежувати та знищувати цілі, знадобиться щонайменше рік.