Українські солдати трансформують війну за допомогою робототехніки. Про це мовиться в матеріалі видання Forbes.
Українські інженери збирають наземні безпілотні транспортні засоби на старому складі радянських часів у Донецькій області. Створювані ними машини допомагають доставляти припаси, евакуювати поранених та проводити штурмові операції, зменшуючи ризик для солдатів.
Взводу наземних роботизованих комплексів батальйону Антарес модернізує стандартні безпілотники, оснащуючи їх цифровими каналами зв’язку, Starlink та LTE, що робить їх більш стійкими до російських глушників.
Наземні роботи виконують доставку їжі, боєприпасів та медикаментів, підтримують комунікаційні реле та модулі радіоелектронної боротьби. Україна активно використовує робототехніку для зміни тактики ведення бою.
“Умови на місцях диктують свої правила, і ми повинні перевести всі дрони на цифрове керування”, – пояснив командир взводу на ім’я Олександр.
Експерти Army Technology зазначають, що дрони нині становлять до 80% втрат росіян на полі бою.
Перші повністю робототехнічні штурми вже зафіксовані, а наземні роботи відіграють ключову роль у логістиці та евакуації поранених, знижуючи ризик для живої сили.
Нові модифікації включають дистанційно керовані турелі, здатні збивати низьколетючі дрони, а також використання роботів для односторонніх ударів по ворожих позиціях.
Росія також розвиває власний парк наземних роботів, проте Україна є лідером у впровадженні децентралізованих систем та волонтерських ініціатив.
Парк українських роботів ще розвивається, але ці машини вже стали наріжним каменем сучасної війни. Вони дозволяють компенсувати нестачу людських ресурсів, зменшити втрати серед солдатів і створити технологічну перевагу на полі бою.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
Україна переграє Росію у війні роботів – ЗМІ
-
Виробник ракети Фламінго представив новий ударний БпЛА
Українська компанія Fire Point представила новий ударний дрон FP-2, призначений для ураження прифронтових цілей. Про це повідомляє спеціалізоване видання Militarnyi.
FP-2 за конструкцією схожий на свого попередника – далекобійного FP-1, який українські воїни вже використовують для ударів по цілях у російському тилу.
Хоч дальність нового дрона становить 200 кілометрів, а не 1400, як у попередника, але його бойова частина збільшена до 105 кілограм.
Новий ударний безпілотник представлений у двох модифікаціях: з автономним наведенням для ураження стаціонарних цілей і з ручним керуванням оператором по радіоканалу – для роботи по рухомих об’єктах.
Дрон уже використовується на фронті, а завдяки глибокій уніфікації з серійним FP-1 поставки на передову можуть бути прискорені. Виробники пропонують як стаціонарний варіант комплексу, так і мобільну установку, замасковану під армійську вантажівку.
Дрони з тепловізорами і системою передачі даних використовували проти артилеристів і операторів БПЛА.
Для польотів далі 50 км вони потребують ретрансляторів, якими можуть виступати розвідувальні апарати на взірець російського Zala або українського Shark. -
В Україні запрацювали секретні заводи з дронами – ЗМІ
Німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні секретні заводи з виробництва розвідувальних дронів Vector. Про це заявило американське видання Politico.
Керуючий директор Quantum Systems Ukraine, на заході з випробування дронів, що проходив цього тижня на заході України Олександр Бережний заявив, що їхня компанія є взірцем для наслідування того, як це робити. Компанія відкрила цехи в різних регіонах України, паралельно розвиваючи виробництво у Німеччині, США та Австралії.
Станом на сьогодні в Україні випускають близько 80 дронів на місяць, в Німеччині – приблизно 120.
Vector – один з перших безпілотників, які Україна одерджала у 2022 році. Нова версія оснащена штучним інтелектом та акустичним датчиком WASP, що дозволяє визначати артилерію ворога за звуком з великої відстані.
Дрони вже проходять випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням.
Представники компанії кажуть, що саме війна в Україні стала головним полігоном для розвитку дронових технологій, напівжартома заявляючи, що “розвиток індустрії дронів відбувається на Донбасі, а не в Кремнієвій долині”.
Виробництво в Україні пов’язане з ризиками, адже російські ракети регулярно намагаються вдарити по оборонних підприємствах. З огляду на це Quantum розосереджує свої потужності по країні та тісно співпрацює з європейськими заводами.
Раніше Зеленський оцінив потенціал ОПК України у понад $35 млрд. Він виробляє майже 1000 видів продукції, але 40% не має належного фінансування.
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони -
Іноземні виробники подали тисячу заявок на випробування зброї в Україні
Іноземні виробники військових технологій та зброї за місяць подали тисячу заявок для проходження тестувань в Україні. Про це у п’ятницю, 29 серпня, розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає Суспільне.
“Ми декларували, що приходьте тестувати продукти в Україні, але не було структуровано. Ми місяць тому запустили цей трек. Вже тисячу заявок отримали. Незабаром 50 продуктів з різних країн приїдуть”, – зазначив Федоров.
Він також розповів про запуск програми Brave TechEU для спільних україно-європейських інвестицій в українські компанії. В рамках проєкту буде створено спільний фонд для залучення інвестицій. Також, міністр цифровізації спільно з кластером для виробників військових технологій Brave1 анонсували запуск нового полігону для тестувань.
За його словами, було знайдено місце, де майже завжди можна літати. Воно буде поруч з хорошою дорогою, з безпечними місцями, укриттями під землею. -
Норвезький експерт оцінив переваги української ракети Фламінго
Використання Україною нової ракети Фламінго залишить Росію без переваги стратегічної глибини, на яку вона відводить важливі цілі, щоб уникнути їх ураження. Про це повідомив докторант-науковий співробітник Університету Осло, експерт у сфері ракетних технологій Фабіан Хоффман в коментарі Укрінформу.
“Це важливий крок, оскільки він говорить, що Україна тепер здатна перейти від легких ракетних можливостей, далекобійних безпілотників та мініракет крилатого типу до важкого ракетного озброєння”, – пояснив експерт.
Він особливо звернув увагу на заряд Фламінго масою понад тону та дальність ураження – 3000 км. Хоффман підкреслив, що це безпрецедентно не лише для українського арсеналу, а й європейського.
“Це дозволяє Україні загрожувати практично будь-якій цілі на захід від Уралу. Це означає, що стратегічна глибина, яку РФ використовує для відведення цілей за межі досяжності, потенційно зведена нанівець”, – констатував Хоффман.
Разом із тим, він зауважив, що досі невідома ступінь живучості нової ракети проти російської протиповітряної та протиракетної оборони, оскільки Фламінго ще не досить добре перевірена в бойових умовах.
Експерт акцентував, що тепер питання в тому, чи мають росіяни достатньо систем протиповітряної та протиракетної оборони, щоб прикрити всі можливі маршрути підльоту цієї ракети. Але попри це, як зазначив експерт, все таки важливо враховувати стійкість ракети до засобів радіоелектронної боротьби.
Щодо темпів виробництва Хоффман зазначив, що сім ракет на день це дуже оптимістично, але і випуск однієї ракети в день – це вже досягнення. Він додав, що через деякий час Україна повинна нарощувати виробництво цієї моделі та інших важких ракет.
Крім цього, Хоффман зазначив, що у повоєнний час ці ракети зможуть стати гарним стримуючим фактором. -
Україна почала випуск ракет з дальністю 3000 км
Україна почала серійне виробництво нових крилатих ракет Фламінго, що мають дальність польоту до 3000 кілометрів. Про це у неділю, 17 серпня, повідомив український фотокореспондент Єфрем Лукацький, що працює на The Associated Press.
За його словами, Україна успішно завершила випробування ракет Фламінго, що дозволило розпочати їх серійне виробництво.
Тим часом Defense Express припустив, що Фламінго – це ракета FP-5 від Milanion Group зі штаб-квартирою в ОАЕ. Компанія постачає зброю ЗСУ та вперше показувала свою розробку у лютому 2025 року на виставці IDEX-2025 в ОАЕ.
“З огляду на оголошені характеристики Фламінго та FP-5, а також зовнішній вигляд обох ракет, включно з тим, що мова йде про велику крилату ракету із фіксованим прямим крилом та розміщення двигуна над фюзеляжем, жодних альтернатив не проглядається”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що FP-5 може летіти на 3 тис км, проводити у повітрі 4 години, розвиває швидкість до 950 км на год, має розмах крила у 6 м. Її вага до 6 тон, при цьому 1 тонна – бойова частина.
Defense Express пише, що таких ракет у світі небагато і що вони потужніші, за ракети Tomahawk, який має бойову частину 450 кг. При цьому Milanion Group наголошував, що може випускати 50 ракет FP-5 на місяць.
Окрім того, у компанії декларували, що у ракеті використано супутникову навігацію, що стійка до РЕБ, а також інерціальна система. -
Дрони атакували хімзавод у Ставрополі – соцмережі
У ніч на 12 серпня українські дрони вчинили атаку на південь Росії, конкретно на місто Ставрополь. Інформацію про це поширили російські Telegram-канали та інші джерела. Удари були спрямовані на підприємство АТ Монокристал, яке є одним з провідних виробників сапфірів для оптоелектроніки. У мережі з’явилися відеозаписи, які показують вибухи та дим у місті. Попередньо губернатор Ставропольського краю попереджав про можливу атаку безпілотників. За аналізом відеозаписів, зроблених очевидцями, вказують на те, що дрони були спрямовані саме на завод Монокристал. Цей завод виробляє синтетичний сапфір, який є ключовим матеріалом для світлодіодів, дисплеїв та електроніки. Він також може застосовуватися у військових технологіях. Завод Монокристал займає провідні позиції у виробництві сапфірів для світлодіодних технологій і споживчої електроніки, а також в розробці металізаційних паст для сонячної енергетики.
-
Дрони ГУР уразили в Росії завод зі структури ВПК
Силами української оборони було здійснено атаку безпілотними літальними апаратами на Оренбурзький гелієвий завод, що є частиною військово-промислового комплексу РФ. Після атаки трапилися вибухи на території заводу, відтак місцева влада рішила перекрити ділянку траси М-5 “Урал”. Однак через пів години рух по трасі було відновлено. Оренбурзький гелієвий завод є важливим підприємством у Росії, яке займається виробництвом гелію, який використовується в ракетобудуванні, авіації та космічній індустрії. Також було повідомлено про атаки безпілотників на інші об’єкти в Росії, зокрема в Арзамасі та Москві, а також про успішний удар по нафтопереробному заводу у Саратові.
-
Розбився на Porsche: у Росії загинув депутат, пов’язаний із ВПК
У Володимирській області Росії сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої загинув Михайло Максюков, який був депутатом і головою великого підприємства, що виробляло броньоване скло для військової та оборонної промисловості. Повідомлення про це з’явилося у російських ЗМІ. Автомобіль Porsche Максюкова виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з вантажівкою на високій швидкості. Депутат загинув на місці, а водія фури доставили до лікарні. Причини аварії поки невідомі. Максюков очолював компанію, яка спеціалізувалася на виробництві броньованого скла для військових проектів, що використовуються в армії РФ. Також він був депутатом законодавчих органів області. Фотографії з місця події показують пошкоджений автомобіль Porsche.
-
Білорусь нарощує оборонну промисловість для потреб РФ
Попит на білоруські оборонні технології зріс останнім часом, оскільки РФ шукає альтернативні джерела постачання компонентів для дронів і ракетного озброєння на тлі нових санкцій. Про це заявляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.
“Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотниками, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проекти з військовим потенціалом стали пріоритетними в інноваційній стратегії країни, яка раніше фокусувалася на цивільних галузях”, – зазначають у розвідці.
Інвестиції у ВПК Білорусі дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних із армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
Мова, зокрема, про завод із виробництва композитних елементів для дронів, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність.
Аналогічна динаміка спостерігається на Зеніт-БелОМО, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
На підприємстві “Інтеграл” також триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення: мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101.
Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва.