Використання Україною нової ракети Фламінго залишить Росію без переваги стратегічної глибини, на яку вона відводить важливі цілі, щоб уникнути їх ураження. Про це повідомив докторант-науковий співробітник Університету Осло, експерт у сфері ракетних технологій Фабіан Хоффман в коментарі Укрінформу.
“Це важливий крок, оскільки він говорить, що Україна тепер здатна перейти від легких ракетних можливостей, далекобійних безпілотників та мініракет крилатого типу до важкого ракетного озброєння”, – пояснив експерт.
Він особливо звернув увагу на заряд Фламінго масою понад тону та дальність ураження – 3000 км. Хоффман підкреслив, що це безпрецедентно не лише для українського арсеналу, а й європейського.
“Це дозволяє Україні загрожувати практично будь-якій цілі на захід від Уралу. Це означає, що стратегічна глибина, яку РФ використовує для відведення цілей за межі досяжності, потенційно зведена нанівець”, – констатував Хоффман.
Разом із тим, він зауважив, що досі невідома ступінь живучості нової ракети проти російської протиповітряної та протиракетної оборони, оскільки Фламінго ще не досить добре перевірена в бойових умовах.
Експерт акцентував, що тепер питання в тому, чи мають росіяни достатньо систем протиповітряної та протиракетної оборони, щоб прикрити всі можливі маршрути підльоту цієї ракети. Але попри це, як зазначив експерт, все таки важливо враховувати стійкість ракети до засобів радіоелектронної боротьби.
Щодо темпів виробництва Хоффман зазначив, що сім ракет на день це дуже оптимістично, але і випуск однієї ракети в день – це вже досягнення. Він додав, що через деякий час Україна повинна нарощувати виробництво цієї моделі та інших важких ракет.
Крім цього, Хоффман зазначив, що у повоєнний час ці ракети зможуть стати гарним стримуючим фактором.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
Норвезький експерт оцінив переваги української ракети Фламінго
-
Україна почала випуск ракет з дальністю 3000 км
Україна почала серійне виробництво нових крилатих ракет Фламінго, що мають дальність польоту до 3000 кілометрів. Про це у неділю, 17 серпня, повідомив український фотокореспондент Єфрем Лукацький, що працює на The Associated Press.
За його словами, Україна успішно завершила випробування ракет Фламінго, що дозволило розпочати їх серійне виробництво.
Тим часом Defense Express припустив, що Фламінго – це ракета FP-5 від Milanion Group зі штаб-квартирою в ОАЕ. Компанія постачає зброю ЗСУ та вперше показувала свою розробку у лютому 2025 року на виставці IDEX-2025 в ОАЕ.
“З огляду на оголошені характеристики Фламінго та FP-5, а також зовнішній вигляд обох ракет, включно з тим, що мова йде про велику крилату ракету із фіксованим прямим крилом та розміщення двигуна над фюзеляжем, жодних альтернатив не проглядається”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що FP-5 може летіти на 3 тис км, проводити у повітрі 4 години, розвиває швидкість до 950 км на год, має розмах крила у 6 м. Її вага до 6 тон, при цьому 1 тонна – бойова частина.
Defense Express пише, що таких ракет у світі небагато і що вони потужніші, за ракети Tomahawk, який має бойову частину 450 кг. При цьому Milanion Group наголошував, що може випускати 50 ракет FP-5 на місяць.
Окрім того, у компанії декларували, що у ракеті використано супутникову навігацію, що стійка до РЕБ, а також інерціальна система. -
Дрони атакували хімзавод у Ставрополі – соцмережі
У ніч на 12 серпня українські дрони вчинили атаку на південь Росії, конкретно на місто Ставрополь. Інформацію про це поширили російські Telegram-канали та інші джерела. Удари були спрямовані на підприємство АТ Монокристал, яке є одним з провідних виробників сапфірів для оптоелектроніки. У мережі з’явилися відеозаписи, які показують вибухи та дим у місті. Попередньо губернатор Ставропольського краю попереджав про можливу атаку безпілотників. За аналізом відеозаписів, зроблених очевидцями, вказують на те, що дрони були спрямовані саме на завод Монокристал. Цей завод виробляє синтетичний сапфір, який є ключовим матеріалом для світлодіодів, дисплеїв та електроніки. Він також може застосовуватися у військових технологіях. Завод Монокристал займає провідні позиції у виробництві сапфірів для світлодіодних технологій і споживчої електроніки, а також в розробці металізаційних паст для сонячної енергетики.
-
Дрони ГУР уразили в Росії завод зі структури ВПК
Силами української оборони було здійснено атаку безпілотними літальними апаратами на Оренбурзький гелієвий завод, що є частиною військово-промислового комплексу РФ. Після атаки трапилися вибухи на території заводу, відтак місцева влада рішила перекрити ділянку траси М-5 “Урал”. Однак через пів години рух по трасі було відновлено. Оренбурзький гелієвий завод є важливим підприємством у Росії, яке займається виробництвом гелію, який використовується в ракетобудуванні, авіації та космічній індустрії. Також було повідомлено про атаки безпілотників на інші об’єкти в Росії, зокрема в Арзамасі та Москві, а також про успішний удар по нафтопереробному заводу у Саратові.
-
Розбився на Porsche: у Росії загинув депутат, пов’язаний із ВПК
У Володимирській області Росії сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої загинув Михайло Максюков, який був депутатом і головою великого підприємства, що виробляло броньоване скло для військової та оборонної промисловості. Повідомлення про це з’явилося у російських ЗМІ. Автомобіль Porsche Максюкова виїхав на смугу зустрічного руху і зіткнувся з вантажівкою на високій швидкості. Депутат загинув на місці, а водія фури доставили до лікарні. Причини аварії поки невідомі. Максюков очолював компанію, яка спеціалізувалася на виробництві броньованого скла для військових проектів, що використовуються в армії РФ. Також він був депутатом законодавчих органів області. Фотографії з місця події показують пошкоджений автомобіль Porsche.
-
Білорусь нарощує оборонну промисловість для потреб РФ
Попит на білоруські оборонні технології зріс останнім часом, оскільки РФ шукає альтернативні джерела постачання компонентів для дронів і ракетного озброєння на тлі нових санкцій. Про це заявляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.
“Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотниками, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проекти з військовим потенціалом стали пріоритетними в інноваційній стратегії країни, яка раніше фокусувалася на цивільних галузях”, – зазначають у розвідці.
Інвестиції у ВПК Білорусі дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних із армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
Мова, зокрема, про завод із виробництва композитних елементів для дронів, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність.
Аналогічна динаміка спостерігається на Зеніт-БелОМО, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
На підприємстві “Інтеграл” також триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення: мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101.
Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва. -
Україна і ФРН на п’ятій фазі співпраці – посол
Німеччина готується до нового рівня взаємодії з Україною – п’ята фаза військової допомоги передбачає спільне виготовлення озброєння оборонними підприємствами обох країн. Про це повідомив посол України в Німеччині Олексій Макеєв у коментарі українським медіа, повідомляє ТСН у неділю, 27 липня.
Як зазначає видання, посол наголосив, що військова співпраця двох держав проходила кілька етапів, які з моменту повномасштабного вторгнення Росії поступово переросли з символічних жестів до масштабної підтримки сучасним озброєнням.
“Ми пройшли шлях від п’яти тисяч шоломів до фінансування безпілотників і ракет”, – заявив дипломат.
Першим етапом стала символічна допомога, за якою слідувала програма “Рінгтауш” – обмін радянської техніки на західну. Третій етап включав передачу бронетехніки, як-от Leopard і Marder, зі складів Бундесверу. Четверта фаза охопила виробництво високотехнологічної зброї, такої як системи IRIS-T, ракети й бронетехніка, а також її закупівлю для потреб України.
“А тепер Німеччина безпосередньо купує озброєння українського виробництва”, – акцентував Макеєв.
Наступним кроком стане створення спільних оборонних підприємств. Як зазначив посол, п’ятий етап передбачає організацію спільного виробництва між українськими та німецькими компаніями. Таке співробітництво планується реалізувати не лише на території України, але, можливо, і в Німеччині, відповідно до доручення президента України.
Раніше стало відомо, що німецький оборонний концерн Hensoldt уклав угоду на постачання сучасних радарних систем для України. Надалі Німеччина передасть Україні радарне обладнання загальною вартістю 340 мільйонів євро.
В Україні працюють три німецькі компанії ОПК
-
Названо обсяг дефіциту зброї для ЗСУ до кінця року
Для оборони України у поточному році критично важливо виконати три основні пункти. Про це сказав міністр оборони Денис Шмигаль під час засідання у форматі Рамштайн в понеділок, 21 липня.
“Моє перше прохання стосується термінової закупівлі американської зброї для України”, – заявив він уточнив, що мова, в першу чергу, йде про системи ППО Patriot і ракети PAС-3 до них, а також інші боєприпаси.
Друге прохання Шмигаля стосувалось фінансування закупівель зброї для ЗСУ.
“Україні потрібно 6 млрд доларів, щоб закрити цьогорічний дефіцит закупівель. Це дозволить нам створити більше безпілотників FPV, щоб утримувати лінію фронту, більше безпілотників-перехоплювачів для протидії атакам “шахедів” та додаткову зброю глибокого удару, щоб повернути війну до Росії”, – сказав міністр.
Третім пунктом Шмигаль назвав необхідність підготовки до 2026 року і закликав партнерів виділити кошти для України у своїх бюджетах.
“Безпечні позики – це ще одне критичне джерело фінансування на наступний рік, і нам потрібно забезпечити включення України до цієї програми”, – підкреслив він.
Раніше Зеленський оцінив потенціал ОПК України у понад $35 млрд. Він виробляє майже 1000 видів продукції, але 40% не має належного фінансування.
Також повідомлялося, що українська промисловість вже здатна виготовляти до 10 млн дронів на рік. Але це можливо за умови належного фінансування. -
Кабмін даватиме гранти на виробництво боєприпасів
В Україні запустять гранти на виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Про це увечері в неділю, 20 липня, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
“Наступного тижня плануємо запустити гранти на виробництво боєприпасів і вибухових речовин. Це підтримка оборонної промисловості та локалізація критичних виробництв. Деталі вже після рішення уряду”, – зазначила Свириденко.
Вона зазначила, що проєкт координують перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров і міністр оборони Денис Шмигаль.
Тим часом Росія запустила у Венесуелі першу чергу заводу з виробництва патронів калібру 7,62 мм для автоматів Калашнікова.
Також повідомлялося, що у Польщі оголосили про будівництво трьох заводів з виробництва боєприпасів, також будуть модернізовані вже діючі підприємства. -
Незалежне віж США: ФРН запустила власне виготовлення ракет Patriot
Німеччина відкрила власну лінію виготовлення ракет для американських систем Patriot і потенційно зможе передавати їх Україні. Про це на брифінгу у Києві заявив координатор штабу допомоги Україні в Міністерстві оборони ФРН генерал-майор Крістіан Фройдінг, передає у суботу, 12 липня, Суспільне.
Фройдінг зазначив, що німецьке виробництво ракет для Patriot є незалежним від США. Однак, перші постачання цих ракет очікують лише у 2026-2027 роках.
На уточнювальне запитання, чи зможе тоді Берлін без погодження із Вашингтоном надати ці ракети для потреб ЗСУ, Фройдінг наголосив, що це “незалежна виробнича лінія”, яка й надалі буде європейською.