Держава катастрофічно недопрацьовує в питанні залучення іноземних коштів в український військово-промислового комплекс (ВПК). Про це сказав генеральний директор компанії Українська бронетехніка Владислав Бельбас в інтерв’ю для Цензор.НЕТ.
За його словами, промислові можливості вітчизняного ВПК на сьогодні значно більші, ніж здатність державного бюджету їх оплатити. Частково ситуацію можна було б покращити завдяки залученню зовнішнього фінансування, але і тут справи кепські.
“Ми всі не допрацьовуємо – не забезпечуємо в достатній мірі фронт. Держава не допрацьовує, насамперед, в питанні залучення коштів зовнішнього фінансування, катастрофічно не допрацьовує”, – зазначає Бельбас, компанія якого виробляє бронемашина, міномети, дрони і боєприпаси.
“По-перше, в питаннях залучення західних коштів неприпустимим є замикання каналів комунікації на себе, тобто на повʼязані компанії. В нинішній ситуації над розвʼязанням фінансових проблем мають працювати всі – від урядовців, політиків, дипломатів до військових та виробників. По-друге, розподіл фінансування має бути прозорим та зрозумілим як для учасників ринку, так і для представників західних інституцій. Це питання компетенції та довіри”, – зазначив керівник Української бронетехніки.
За словами Бельбаса, зараз на Заході багато коштів, а в Україні багато незавантажених підприємств.
“Але… Наведу простий приклад. Нам кажуть: “Ми вашу продукцію на експорт дати не можемо, бо є потреба в бронеавтомобілях. У всьому, що ви виробляєте, є потреба, але на це коштів немає”. На що я у відповідь кажу: “А дайте тоді мені будь ласка перелік проєктів міжнародного фінансування, куди ви нас подали, щоби профінансувати”. І тут починається мовчанка”, – обурився гендиректор Української бронетехніки.
Раніше в Українській бронетехніці зробили заяву щодо експорту зброї. У компанії вважають, що творення штучних механізмів контролю призведе до відкату від європейської політики в цій сфері і створить корупційні ризики.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
В Українській бронетехніці оцінили залучення іноземних коштів у ВПК
-
У РФ помер чиновник оборонної компанії Сербії
Представник сербської державної оборонної компанії Jugoimport SDRP Радомир Куртич помер у Москві за нез’ясованих обставин. Президент Сербії Александар Вучич заявив, що чекає інформації від Росії. Про це у вівторок, 16 грудня, повідомляють видання РТС та Бліц.
Зазначається, що Куртич помер ще 17 листопада, але стало відомо про це лише зараз.
Бліц стверджує, що “смерть має підозрілий характер”. Він раптово помер на вулиці у Москві. Спецслужби Сербії направили Вучичу доповідь про “підозрілу смерть” Куртича.
Також поовідомляється, що представники Jugoimport після смерті чиновника відвідали Москву і виявили в офісі компанії зникнення великої кількості документів, а також жорстких дисків комп’ютерів.
“Президент Сербії на зустрічі з представниками служб безпеки і Jugoimport заявив, що ми не повинні нікого звинувачувати, поки не отримаємо вагомих доказів, але вимагаємо отримати всю необхідну інформацію від представників російської держави і спецслужб”, – йдеться у публікації.
Вучич висловив сподівання, що “найближчим часом” Росія поділиться результатами судово-медичної експертизи, і пообіцяв “боротися за те, щоб правда стала відомою”. -
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на виступі в Берліні заявив, що країни Альянсу є наступною ціллю для Росії. Він закликав до збільшення оборонних витрат та підготовки альянсу до можливої агресії Росії. Рютте також відзначив агресивну політику Росії та її підтримку іншими країнами, такими як Китай, Північна Корея та Іран. Він також похвалив президента Трампа за його зусилля у цьому напрямку. Рютте закликав до спільних зусиль для тиску на Росію та припинення війни.
-
Україна заморозила активи головного олігарха Придністров’я – ЗМІ
Україна заморозила частину активів головного олігарха Придністров’я Віктора Гушана, який є співзасновником холдингу “Шериф”. Розслідування журналістів показало, що структури, пов’язані з Гушаном, мали зв’язки з російським військовим виробництвом через завод Молдавізоліт у Придністров’ї. Цей завод відігравав важливу роль у ланцюжку постачання матеріалів для оборонної промисловості Росії під час війни. Розслідування також вказує на ключових осіб, що причетні до цього механізму, створення посередницьких компаній у Росії та прямі зв’язки з холдингом “Шериф”. Україна продовжує розслідування, а заходи заморожування активів залишаються чинними. “Шериф” має монопольне становище в Придністров’ї, контролюючи різні сфери, такі як торгівля, нафтовий ринок, телекомунікації та засоби масової інформації. Вартість статків Гушана оцінюється приблизно в два мільярди доларів.
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони. -
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
У генерального директора Ростеху Сергія Чемезова з’явився заява, що Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі інші країни. Він заявив, що російські підприємства постачають арміям різноманітне військове обладнання. Раніше він прогнозував, що Росія стане другою країною за обсягом експорту озброєнь. Проте, за останніми даними, Росія значно збільшила виробництво боєприпасів і снарядів, наблизившись до випуску 4,5 мільйонів одиниць у 2024 році. Це значно перевершує виробництво в Європі та США. Росія планує випускати до 120 тисяч нових версій зброї до кінця 2025 року. Такі дії пов’язані з втратою російських позицій на світовому ринку озброєнь через участь у війні в Україні.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість брати участь у Європейському оборонному фонді після досягнення відповідної угоди. Це означає, що українські компанії та організації зможуть приєднатися до спільних досліджень та розробок у галузі оборони разом з ЄС. Угода передбачає мобілізацію бюджетних ресурсів для інновацій, інвестицій у промисловість та інфраструктуру, а також створення спільних проектів. Це допоможе збільшити інвестиції в оборонні технології та підвищити оборонну готовність ЄС. Раніше Європейська комісія відзначила прогрес України на шляху до європейської інтеграції, але також закликала до боротьби з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права.
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який стосується регулювання трудових відносин під час воєнного стану. Згідно з цим документом, працівники, які мають військове зобов’язання, тимчасово будуть бронюватися на підприємствах важливої інфраструктури та оборонно-промислового комплексу на 45 днів після підписання трудового договору. Закон передбачає, що це бронювання може бути здійснене лише один раз на рік і не звільняє працівників від відповідальності. Роботодавець може звільнити працівника, якщо він не вирішить проблеми з військовим обліком у встановлений строк. Закон був прийнятий парламентом у вересні і підписаний президентом у жовтні.
-
Зеленський ввів санкції проти пропагандистів і ВПК Росії
Президент Володимир Зеленський підписав нові укази про запровадження санкцій проти осіб, які співпрацюють з російським військовим виробництвом та пропагандують російську агресію. Він зазначив, що буде блокувати будь-які спроби обійти ці санкції. Зеленський також повідомив про намір синхронізувати українські санкції з пакетом санкцій Європейського Союзу. Президент закликав партнерів активніше співпрацювати для спільної роботи з санкціями, щоб заблокувати негативний вплив російської агресії.
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт.