Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
-
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
У генерального директора Ростеху Сергія Чемезова з’явився заява, що Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі інші країни. Він заявив, що російські підприємства постачають арміям різноманітне військове обладнання. Раніше він прогнозував, що Росія стане другою країною за обсягом експорту озброєнь. Проте, за останніми даними, Росія значно збільшила виробництво боєприпасів і снарядів, наблизившись до випуску 4,5 мільйонів одиниць у 2024 році. Це значно перевершує виробництво в Європі та США. Росія планує випускати до 120 тисяч нових версій зброї до кінця 2025 року. Такі дії пов’язані з втратою російських позицій на світовому ринку озброєнь через участь у війні в Україні.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна отримала можливість брати участь у Європейському оборонному фонді після досягнення відповідної угоди. Це означає, що українські компанії та організації зможуть приєднатися до спільних досліджень та розробок у галузі оборони разом з ЄС. Угода передбачає мобілізацію бюджетних ресурсів для інновацій, інвестицій у промисловість та інфраструктуру, а також створення спільних проектів. Це допоможе збільшити інвестиції в оборонні технології та підвищити оборонну готовність ЄС. Раніше Європейська комісія відзначила прогрес України на шляху до європейської інтеграції, але також закликала до боротьби з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права.
-
Зеленський підписав закон про тимчасове бронювання в підприємствах ОПК
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який стосується регулювання трудових відносин під час воєнного стану. Згідно з цим документом, працівники, які мають військове зобов’язання, тимчасово будуть бронюватися на підприємствах важливої інфраструктури та оборонно-промислового комплексу на 45 днів після підписання трудового договору. Закон передбачає, що це бронювання може бути здійснене лише один раз на рік і не звільняє працівників від відповідальності. Роботодавець може звільнити працівника, якщо він не вирішить проблеми з військовим обліком у встановлений строк. Закон був прийнятий парламентом у вересні і підписаний президентом у жовтні.
-
Зеленський ввів санкції проти пропагандистів і ВПК Росії
Президент Володимир Зеленський підписав нові укази про запровадження санкцій проти осіб, які співпрацюють з російським військовим виробництвом та пропагандують російську агресію. Він зазначив, що буде блокувати будь-які спроби обійти ці санкції. Зеленський також повідомив про намір синхронізувати українські санкції з пакетом санкцій Європейського Союзу. Президент закликав партнерів активніше співпрацювати для спільної роботи з санкціями, щоб заблокувати негативний вплив російської агресії.
-
Росія починає скорочувати військове виробництво – ЦПД
У Челябінській області РФ Ашинський металургійний завод закриває цех із виробництва нержавіючої сталі. Він є одним із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії, повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО.
“Один із найбільших виробників спецсплавів для військово-промислового комплексу Росії – Ашинський металургійний завод (АМЗ) у Челябінській області – закриває цех із виробництва нержавіючої сталі та звільняє понад 300 працівників. В інших підрозділах підприємства також є проблеми – людей відправляють у неоплачувані відпустки або переводять на скорочений графік”, – йдеться у повідомленні.
У ЦПД зазначили, що скорочення на АМЗ свідчить про поширення проблем і на російську військову економіку. Починаючи з вересня, військово-промисловий комплекс, який упродовж останніх трьох років був головним драйвером російської економіки завдяки величезним бюджетним вливанням, почав різко втрачати позиції. Економісти пояснюють це виснаженням бюджету та скороченням державних замовлень.
У Центрі підкреслили, що закриття цеху Ашинського заводу є показовим сигналом: Кремль більше не може безкінечно фінансувати війну. Навіть оборонні підприємства не витримують перевантаження, спричиненого війною. ВПК, який упродовж повномасштабного вторгнення утримував економіку від падіння, тепер поступово перетворюється на її баласт. -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією. -
У РФ обвалюється виробництво ВПК
Російський військово-промисловий комплекс після трирічного зростання раптово дав збій. Пов’язані з ВПК галузі вперше з початку війни перейшли до стагнації або скорочення виробництва після двозначних темпів зростання. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомило The Moscow Times із посиланням на дані Росстату.
Видання нагадало, що в останні роки ВПК став головним двигуном російської економіки, завдяки трильйонним видаткам на держоборонзамовлення з бюджету.
“Виробництво готових металевих виробів”, що злетіло року на 31,6% у 2024-му і показувало зростання на 21,2% у серпні, у вересні несподівано пішло в мінус – на 1,6% рік до року.
Випуск “інших транспортних засобів”, до яких статистика відносить танки та БМП, сповільнив зростання більш ніж у 10 разів – 6% у вересні проти 61,2% у серпні. Минулого року виробництво в цій категорії злетіло на 34,2%, а в 2023-му – на 29%.
Порівняно із серпнем обидві галузі показали обвальний спад – на 6% та 20% відповідно, за оцінкою Райффайзенбанку.
Видання наводить думку аналітиків MMI, які назвали дані з військової промисловості “шокуючими”. Зазначається, що галузі ВПК, які раніше тягли економіку вгору, цього разу потягли індекс обробних галузей вниз: у вересні він додав лише у 8 разів менше, ніж у серпні (2,4%).
“Судячи з усього, те, що відбувається в промисловості, – результат проблем у бюджеті”, – не виключає Наталія Орлова, головний економіст Альфа-банку. Залежний від держзамовлень машинобудівний комплекс у вересні впав на 0,1%, хоча ще в серпні бурхливо зростав, завдяки ВПК – на 15,7% рік до року.
Нагадаэмо, на початку жовтня Світовий банк прогнозував, що економіку Росії чекає трирічний застій.
Прогнози краху російської економіки стають все більш реальними -
Названо кількість підприємств українського ОПК
За даними Міністерства оборони, в Україні функціонує близько 900 підприємств у сфері оборонно-промислового комплексу, з них близько 100 належать до державного сектору, а решта – до приватного. Велика кількість інженерів та розробників працюють над інноваціями, а загальні можливості українського ОПК до 2025 року оцінюються у $35 мільярдів. За словами очільника Міноборони, Україна стала привабливим ринком для інвестицій у цей сектор, зросли потужності виробництва оборонної продукції у 35 разів. Цього року розвиток оборонної промисловості в Україні отримав новий поштовх, завдяки спільним виробництвам внутрішніх та зарубіжних компаній, а також привласненню інвестицій для розширення виробничих можливостей. Багато закордонних компаній, включаючи світові лідери у сфері оборони, активно втягуються у локалізацію виробництва в Україні, щоб задовольнити різноманітні оборонні потреби, від традиційної артилерії до передових безпілотних систем з використанням штучного інтелекту.
-
Сили оборони завдали ВПК Росії 70 уражень у вересні – Сирський
Сили оборони у вересні уразили 70 виробництв пально-мастильних матеріалів, вибухових речовин, інших складових оборонної промисловості Росії. Крім того, протягом вересня загальні втрати російських загарбників становлять 28,5 тисячі осіб.Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський на своїй сторінці в Facebook.
Він зазначив, що оперативна ситуація на фронті залишається складною. Сили оборони України зосереджують основні зусилля на стримуванні ворога, стабілізації обстановки на загрозливих напрямках, насамперед Лиманському, Покровському, Добропільському, Новопавлівському та завдають ворогу значних втрат.
За його словами, українська оборона – активна, триває контрнаступальна операція українських військ на Добропільському напрямку.
“Завдяки успішним діям підрозділів Десантно-штурмових військ, штурмових полків, інших частин Сил оборони вдається зупиняти й відкидати ворога, який планував на початку осені захопити територію всієї Донецької області”, – наголосив Сирський.
За місяць ворог збільшив кількість застосованих засобів повітряного нападу в 1,3 раза.
“І хоча наша протиповітряна оборона демонструє ефективність на рівні близько 74% маємо докласти додаткових зусиль для прикриття тилової енергетики, критичної інфраструктури, логістики”, – підкреслив головнокомандувач.
Водночас у Збройних силах України тривають заходи оптимізації органів військового управління. Вони покликані вдосконалити, спростити цю систему та підвищити її ефективність.
Під час наради Сирський заслухав змістовні доповіді з питань антидронового захисту, відновлення боєздатності підрозділів, експлуатації й ремонту військової техніки, мобілізації тощо та визначив завдання на жовтень.
Раніше Сирський заявив, що українська армія продовжує Добропільську контрнаступальну операцію на Донеччині і має певні успіхи.